Орган чи тканина, взяті безпосередньо з макроорганізму

“Старі“ за віком клітини, більше 30 поділів

“Молоді“ за віком організми, ембріональні тканини

Клітини розвиваються в культурі декілька діб. Пересівів не витримують, гинуть		Термін життя сягає декількох діб або місяців. Ростуть при пересівах без втрати біохімічних та морфологічних властивостей. Техніка пересіву: клітини вихідної молодої культури знімають зі стінок флакону, промивають і пересівають в свіже поживне середовище. Звичайні клітини від молодих тварин витримують до 20 пересівів, а ембріональні – 50.
Первинна культура		В торинна культура, субкультура, клітинна лінія

• .

	Зміна генотипу вторинної культури
Спонтанна			Індукована
Найчастіше відбувається з клітинами тканин мишей та щурів			Дослідники опромінюють клітини вторинної культури або обробляють їх хімічними мутагенами

Тести 1 рівня. Знайдіть правильні відповіді

1. Після підготовки патологічного матеріалу можна проводити:

1. серологічні реакції

2. гістологічне дослідження

3. мікроскопію мазків-відбитків

4. знищення супутньої мікрофлори

2.Діагностика вірусних та бактеріальних хвороб відрізняється відсутністю:

1. серологічних тестів

2. біохімічних тестів

3. стадії виділення чистої культури

4. розмноження збудника

3. Молекулярними методами, які використовуються для ідентифікації вірусів є:

1. отримання культур клітин

2. гістологічне дослідження

3. серологічні дослідження

4. імуноферментний аналіз

4. Малі розміри віріонів заважають проведення таких методів дослідження як:

1. світлова мікроскопія

2. біопроба

3. імуноферментний аналіз

4. постановка серологічних реакцій

5. Додавання антибіотиків до культур клітин проводиться для

4. знищення вірусу

5. знищення супутньої мікрофлори

6. видалення залишків тканин

7. обробки сироватки крові

6. У вірусологічних дослідженнях біопроба використовується:

1. завжди

2. в певних випадках

3. разом із засівом вірусу в культуру клітин

4. після біохімічних досліджень

7. Діагностика вірусних та бактеріальних хвороб має спільні дослідження

1. молекулярно-біологічні

2. біохімічні тести

3. висів на агарові середовища

4. перевірку чутливості до антибіотиків

8. Метод, в якому вивчають специфічні нуклеотидні послідовності вірусу – це

1. отримання культур клітин

2. полімеразна реакція

3. серологічні дослідження

4. імуноферментний аналіз

9. За наявності посмертного патматеріалу світлову мікроскопію проводять, якщо вірус

1. знаходиться в твердому матеріалі

2. утворює тільця включення

3. знаходиться в крові

4. утворює віріони

10. У вірусологічних дослідженнях експрес-діагностика використовується:

1. при постановці біопроби

2. при пересіві культури клітин

3. при проведенні індикації

4. в ретроспективній діагностиці

11. Вірусологічна лабораторія повинна мати такі приміщення:

1. автоклавну і бокс

2. бокс і передбокснік

3. віварій, прийомну, передбоксник, бокс, автоклавну, мийну

4. віварій, передбоксник, бокс

12. Спецодягом для вірусологічних досліджень є:

1. халат, шапочка

2. халат, шапочка, рукавиці, бахіли, захисні окуляри, маска, спецвзуття

3. халат, маска, шапочка, спецвзуття

4. спецвзуття, окуляри

13. Розмноження вірусів можна проводити

1. в культурі клітин

2. в курячих ембріонах

3. в організмі лабораторних тварин

4. в дезрозчинах

14. Діагноз на вірусне захворювання ставиться на основі аналізу:

1. тільки клінічних ознак

2. тільки лабораторної діагностики

3. даних долабораторної та лабораторної діагностики

4. швидкості поширення хвороби

15. Суть постановки остаточного діагнозу – це

1. гістологічні дослідження

2. постановка серологічних реакцій

3. ізоляція збудника, його ідентифікація

4. мікроскопія збудника

16. Зараження лабораторних тварин під час ідентифікації вірусу проводиться для:

1. постановки біопроби

2. накопичення вірусного матеріалу

3. знищення сторонньої мікрофлори

4. проведення ретроспективної діагностика

16. Для діагностики вірусних хвороб обов’язково застосовують такі методи дослідження:

1. вірусологічні

2. бактеріологічні

3. серологічні

4. біохімічні

18. Найуживанішими експрес-методи у вірусології є:

1. люмінесцентна мікроскопія

2. біопроба

3. імуноферментний аналіз

4. розвиток вірусу в курячих ембріонах

19.Висів вірусного патматеріалу із сторонньою мікрофлорою призведе до

1. інтенсивного розвитку вірусу

2. розвитку бактерій та грибів

3. розвитку мікоплазм

4. розвитку культури клітин

20. Використання експрес–методів дослідження дозволяє:

1. швидко ідентифікувати вірус

2. збільшити час, відведений на постановку діагнозу

3. провести біопробу

4.зменшити економічні збитки при ліквідації хвороби

21. Сироватки крові для ретроспективної діагностики відбирають у

1. вакцинованих тварин

2. мертвих тварин

3. хворих тварин

4. здорових тварин

22. Експрес-методами, в яких працюють з твердим матеріалом, у вірусології є:

1. гістологічні дослідження

2. люмінесцентна мікроскопія

3. імуноферментний аналіз

4. серологічна реакція

23. Розведення матеріалу проводиться:

1. тільки для рідкого патматеріалу

2. тільки для твердого патматеріалу

3. для видалення залишків тканин

4. для всіх видів патматеріалу

24. Серологічна реакція дає сумнівний результат:

1. при постановці із сироватки крові

2. при постановці із культури клітин

3. при незначній концентрації вірусних антигенів в пробі

4. при проведенні світлової мікроскопії

25. При проведенні ретроспективної діагностики виявляють

1. наявність антигенів

2. наявність ЦПД

3 наявність тілець-включень

4.титр антитіл

26. Після біопроби можно провести

1. висів в культуру клітин

2. ретроспективну діагностику

3. серологічні реакції

4. люмінесцентну мікроскопію

27. Методи, які при проведенні діагностики вірусних хвороб дають можливість швидко і без помилок поставити діагноз – це

1. полімеразна ланцюгова реакція

2. біопроба

3. імуноферментний аналіз

4. розвиток культури клітин

28. Для постановки остаточного діагнозу необхідно

1. відібрати відповідний пат матеріал

2. побачити клінічні ознаки хвороби

3. ідентифікувати вірус в лабораторії

4. провести дезинфекцію в господарстві

29. Під час проведення біопроби можна заражати

1. лабораторних тварин

2. курячі ембріони

3. сільськогосподарських тварин

4. культури клітин

30. При діагностиці вірусних хвороб з часом зменшиться кількість таких досліджень

1. світлова мікроскопія

2. біопроба

3. ретроспективна діагностика

4. полімеразна реакція

31. Молекулярними методами, в яких вивчають взаємодію антигенів та антитіл є:

1. отримання культур клітин

2. гістологічне дослідження

3. серологічні дослідження

4. імуноферментний аналіз

32. Цілісні віріони можна побачити при проведенні таких дослідженнь як

1. світлова мікроскопія

2. люмінесцентна мікроскопія

3. біопроба

4. електронна мікроскопія

33. Постановка серологічних реакцій дозволяє:

1. виявити наявність антигенів

2. виявити ЦПД

3. накопичити вірус

4.вивчити титр антитіл

34. Для обробки підтримуючих середовищ для культур клітин використовують:

1. кип’ятіння

2. автоклавування

3. тиндалізацію

4. стерилізацію сухим жаром

35. Ізоляція вірусу проводиться

1. після отримання вірусної суспензії

2. з необробленого пат матеріалу

3. після сумнівних результатів серологічних реакцій

4. при ретроспективній діагностиці

36. Молекулярними методами дослідження, що потребують мінімальної кількості пат матеріалу є

1. полімеразна реакція

2. біопроба

3. гістологічні дослідження

4. імуноферментний аналіз

37. Для біопроби використовують таких тварин

1. гладкошерсні морські свинки

2. сирійський золотистий хом’як

3. вівці

4. дрібна рогата худоба

38. Гематологічні дослідження це

1. додаткові дослід крові

2. дослідження лейкоцитів крові

3. визначення титру антитіл

4. виявлення антигенів

39. Перевірка наявності збудника в пошкоджених зразках після розмноження вірусу це

1. ізоляція

2. біопроба

3. індикація

4. ідентифікація

40. Тест-об’єкти для накопичення збудника це

1. культурах клітин

2. курячих ембріони

3. мавпи

4. кролі