Отвалообразование при применении конвейерного транспорта.

При транспортировании вскрыши ленточными конвейерами отвалообразование, как правило, осуществляется консольными ленточными отвалообразователями.

Процесс отвалообразования с использованием консольных ленточных отвалообразователей включает следующие основные операции:

прием, транспортирование и укладку породы в отвал;

• планировку поверхности отвала;

• передвижку ленточных конвейеров.

Техническое отвальное оборудование включает отвальный ленточный конвейер и консольный ленточный отвалообразователь, который принимает породу с отвального конвейера и укладывает её в отвал. С целью увеличения приемной способности отвала (без передвижки отвального конвейера) между отвалообразователем и отвальным конвейером устанавливается ленточный перегружатель. Породу в отвал можно отсыпать в один и в два яруса. В случае двухярусного отвала вначале отсыпается нижний ярус, а при обратном ходе (без передвижки конвейеров ) – верхний. Отвальная заходка отсыпается путем поворота отвальной консоли в горизонтальной плоскости. При использовании консольных ленточных отвалообразователей фронт работ может развиваться как по веерной так и по параллельной схеме. Поверхность отвалов планируется бульдозерами, а отвальные ленточные конвейера передвигаются турнодозерами.

Высота отвала, образуемого консольным ленточным отвалообразователем, зависит от физико-технических характеристик пород и линейных параметров отвалообразователя. При двухъярусной отсыпки она составляет 50 – 70 и 35 – 40 м соответственно для сухих и влажных рыхлых пород.

Схема отсыпки отвала консольными отвалообразователями

Ширина отвальной заходки зависит от линейных параметров отвалообразователя, устойчивости пород и определяется по формуле:

где - высота стрелы отвалообразователя, м; - безопасное расстояние от оси отвалообразователя до верхней бровки отвального уступа, м.

Использование консольных отвалообразователей в комплексе с ленточными конвейерами и многоковшовыми экскаваторами позволяет осуществить автоматизацию процессов перемещения и отвалообразования вскрышных работ.

Лекція 13. Взаємозв’язок та планування процесів Вантажопотоки, їх види та формування.

Виконання основних процесів гірничих робіт на кар'єрах приурочене до вантажопотоків, які характеризуються видом вантажу, його об'ємом в одиницю часу і напрямом переміщення. Кожен вантажопотік організаційно і технологічно зв'язує воєдино комплекс обслуговуючих його машин і механізмів від забоїв до відвалів або складів. Часто вантажопотік відповідає технологічно відособленій частині кар'єру. Кар'єрні вантажопотоки формуються в забоях і далі розвиваються залежно від вигляду і кількості вантажів, пунктів призначення, техніки і організації їх переміщення. Відповідно до вантажопотоків визначаються кількість і положення транспортних комунікацій на уступах, в траншеях і на поверхні.

Головною відмітною ознакою самостійного кар'єрного вантажопотоку є спільність і нерозривність транспортних комунікацій від забоїв до пунктів розвантаження.

Всі види вантажопотоків утворюються з елементарних вантажопотоків, під якими розуміються потоки однорідних вантажів, наступних з одного забою в один пункт розвантаження. У окремих випадках, наприклад при перевалюванні розкривних порід у вироблений простір, елементарний вантажопотік не має транспортних комунікацій.

Група елементарних вантажопотоків, що з'єднуються, утворює вантажопотік, що сходиться (рис. А).

Один вантажопотік (з одного забою), що розділяється на приватні вантажопотоки до різних пунктів розвантаження, називається вантажопотоком, що розходиться (рис. Б). Загальний вантажопотік, на своєму початку що сходиться, а що далі розходиться, називають складним вантажопотоком (рис. В).

У тих випадках, коли вантажопотік обслуговується різними видами транспорту і має перевантажувальні і сортувальні пункти по ходу проходження вантажів, його називають комбінованим (мал. Г).

На кар'єрах для скорочення числа і протяжності транспортних комунікацій і спрощення розкриття робочих горизонтів частіше всього використовують складні і комбіновані вантажопотоки.

Вантажопотоки часто закріплюються за забоями і пунктами розвантаження. Проте поширені і вантажопотоки, що не мають закріплених кінцевих пунктів розвантаження, при яких напрям переміщення вантажів регулюється диспетчерською службою. По вигляду вантажів, що входять у вантажопотоки, вони називаються однорідними (один вид порід) і різнорідними (два і більш видів порід, наступні в різні пункти прийому).

На кар'єрах звичайно функціонує декілька вантажопотоків (перш за все корисних копалин і розкривних порід), які можуть бути:

а) незалежними, коли робота комплексу устаткування, обслуговуючого даний вантажопотік, не залежить від інших вантажопотоків;

б) залежними, коли періодично необхідний частковий перерозподіл устаткування по двох вантажопотоках для поліпшення використовування устаткування; цей перерозподіл робиться диспетчерською службою;

в) жорстко залежними, коли диспетчерська служба постійно змінює відповідно до графіка завантаження устаткування і перерозподіляє його (в першу чергу транспорт) між вантажопотоками.

Найбільш поширені залежні вантажопотоки. Вантажопотоки сполучають воєдино процеси підготовки порід до виїмки, виїмки і вантаження, транспортування, відвалування і розвантаження і, отже, в найбільшій мірі зумовлюють можливість ефективного використовування устаткування.