Основні етапи експрес-діагностики

Діагностика банкрутства являє собою систему цільового фінансового аналізу, спрямованого на виявлення параметрів кризового розвитку господарюючого суб'єкта, що генерують загрозу його банкрутства в майбутньому періоді.

Залежно від цілей і методів здійснення діагностика бан­крутства господарюючого суб'єкта підрозділяється на дві ос­новні підсистеми: експрес-діагностика банкрутства; фунда­ментальна діагностика банкрутства.

Експрес-діагностика кризового фінансового стану харак­теризує систему регулярної оцінки кризових параметрів фінан­сового розвитку підприємства, здійснюваної на базі даних його фінансового обліку за стандартними алгоритмами аналізу.

Основною метою експрес-діагностики банкрутства є раннє виявлення ознак кризового розвитку підприємства й попередня оцінка масштабів його кризового стану.

Експрес-діагностика банкрутства здійснюється за такими основними етапами.

1. Визначення об'єктів спостереження "кризового по­ля”, що реалізує загрозу банкрутства підприємства. Із цих позицій система спостереження "кризового поля" господарю­ючого суб'єкта може бути представлена наступними основни­ми об'єктами:

• ринкова вартість підприємства;

• структура капіталу підприємства;

• склад фінансових зобов'язань підприємства за терміновістю погашення;

• склад активів підприємства;

• склад поточних витрат господарюючого суб'єкта;

• рівень концентрації фінансових операцій у зонах підви­щеного ризику;

• чистий грошовий потік підприємства.

2. Формування системи індикаторів оцінки загрози банкрутства підприємства. Система індикаторів по кожно­му з об'єктів "кризового поля" підрозділяється на два класи: об'ємні й структурні індикатори. Об’ємні індикатори виража­ються абсолютною сумою, структурні — відносними показни­ками, коефіцієнтами.

3. Аналіз окремих сторін кризового фінансового роз­витку підприємства, здійснюваний стандартними мето­дами. У процесі аналізу окремих сторін кризового фінансово­го розвитку підприємства використовуються такі стандартні його методи:

• горизонтальний (трендовий) фінансовий аналіз;

• вертикальний (структурний) фінансовий аналіз;

• порівняльний фінансовий аналіз;

• аналіз фінансових коефіцієнтів;

• аналіз фінансових ризиків;

• інтегральний фінансовий аналіз, заснований на "моделі "Дюпон".

4) Попередня оцінка масштабів кризового фінансового стану підприємства. Практика фінансового менеджменту використовує при оцінці масштабів кризового фінансового стану підприємства три принципових характеристики: легка фінансова криза; глибока фінансова криза; фінансова катаст­рофа. Кожна із цих характеристик при необхідності одержує більш поглиблену диференціацію.

Система експрес-діагностики банкрутства забезпечує раннє виявлення ознак кризового розвитку підприємства й дозволяє вжити оперативних заходів з їхньої нейтралізації. Її попереджувальний ефект найбільш відчутний на стадії легкої фінансової кризи підприємства. При інших масштабах кризового фінансового стану підприємства вона обов’язково повинна доповнюватися системою фундаментальної діагностики.

Система показників для прогнозування ймовірності банкрутства

Крім системи фінансових коефіцієнтів для раннього запобіган­ня кризових явищ у світовій практиці використовується спе­ціальні узагальнюючі (тестові) показники загрози банкрутства. Для визначення інтегрального показника імовірності банкрутства за­стосовується метод дискримінантного аналізу. Цей метод базуєть­ся на емпіричному дослідженні фінансових показників значної кількості підприємств, певна кількість яких збанкрутіла, а реш­та — успішно функціонує в умовах ринкового середовища.

У за­рубіжній практиці є багато методик визначення інтегрального Z-показника рівня загрози банкрутства. Деякі з найбільш відомих підходів до прогнозування імовірності банкрутства систематизо­вано у табл. 1.

Таблиця 1