- •7.100402 «Транспорті системи»
- •1. Основні поняття та етапи розвитку інформаційних систем та технологій
- •1.1 Етапи розвитку інформаційних технологій
- •1.2 Інформаційні системи
- •1.3. Структура іс
- •1.4. Класифікація іс
- •2.3. Мережева модель даних
- •2.4. Реляційна модель даних
- •2. Бази даних
- •2.1. Інформаційні моделі даних
- •2.2. Ієрархічна модель даних
- •Тобто кожний атрибут приймає значення з одного з 4-х доменів.
- •3. Реляційні бази даних
- •3.1. Первинний ключ (суперключ) відношення
- •3.2. Можливий (потенційний) ключ відношення
- •3.3. Чужий (зовнішній) ключ відношення
- •4. Проектування реляційної бази даних
- •4.1. Цілі проектування рбд
- •4.2. Універсальне відношення
- •4.2.1. Поняття форми відношення. Перша нормальна форма
- •4.2.2. Проблеми, що можуть виникнути під час роботи з погано запроектованою рбд
- •4.3. Нормалізація відношення
- •4.3.1. Нормальна форма Бойса-Кодда
- •4.3.2. Функціональні залежності
- •4.4.1. Поняття сутності та зв’язку
- •4.4.2. Тип зв’язку
- •4.5. Побудова попередніх відношень
- •4.5.1. Правило №1
- •4.5.2. Правило №2
- •4.5.3. Правило №3
- •4.5.4. Правило №4
- •4.5.5. Правило №5
- •4.5.6. Правило №6
- •4.6. Перевірка отриманих відношень.
- •5 Теорія інформації
- •5.1 Основні поняття теорії інформації
- •5.2 Одиниці виміру ступеню невизначеності системи. Властивості ентропії
- •5.3 Ентропія та інформація
- •5.4 Кодування дискретних повідомлень
- •5.5 Способи перетворювання кодів
- •5.6 Ентропія як міра кількості інформації
- •5.7 Класифікація (двійкових) кодів
- •5.7.1. Ненадлишкові коди
- •5.7.2. Надлишкові коди
- •5.7.2.1. Коди з виявленням помилок
- •5.7.2.2 Коди з виправленням помилок
- •6. Системи класифікації і кодування інформації
- •6.1 Класифікатори
- •6.2 Методи класифікації об’єктів
- •6.3 Система та методи ідентифікаційного кодування інформації
- •6.4 Захист ідентифікаційних кодів від помилок
- •6.4.1 Захист від помилок коду станції
- •6.4.2 Захист від помилок інвентарного номера вагона
- •6.5 Уніфікована система документації. Документообіг
4.4.1. Поняття сутності та зв’язку
3-й етап проектування РБД є штучним в тому смислі, що він зовсім не піддається формалізації. Суть його полягає у виділенні з ненормалізованого відношення сутностей (як правило двох) і встановлення зв’язку між ними.
Сутності із відношення виділяються штучно, на підставі знань проектувальника РБД технології й організації роботи підприємства, задач, що повинні бути вирішені за допомогою проектованої РБД.
ПРИКЛАД: Проектується РБД для збереження інформації про одержувачів металургійного заводу, які чекають на вантажі.
В РБД йдеться про два набори об’єктів: набір підприємств-одержувачів та набір вантажів. Тобто маємо справу з двома сутностями: ОДЕРЖУВАЧ та ВАНТАЖ.
Сутність – це об’єкт реального світу, якій має екземпляри, що відрізняються один від одного та що припускає їх однозначну ідентифікацію. Звичайно це об’єкт, що представляє інтерес для підприємства, організації користувача бази даних. Як правило – це іменник.
Між двома сутностями ОДЕРЖУВАЧ та ВАНТАЖ існує зв’язок ЧЕКАЄ.
Зв’язок – це залежність (графічно – з’єднання) між двома і більше сутностями. В більшості випадків це є дієслово. Назви сутностей і зв’язків між ними прийнято писати великими буквами.
Зв’язок між двома сутностями називається бінарним. В процесі проектування РБД будемо розглядати тільки бінарні зв’язки, тому далі слово «бінарний» будемо опускати.
Сутності характеризуються атрибутами. Тобто атрибут – це властивість сутності. Таким чином, сутності, як і відношення, складаються з атрибутів.
Кожний одержувач має свій унікальний номер (Код_одержувача), вантаж – також (Код_вантажу). Код_одержувача та Код_вантажу – це атрибути відповідних сутностей.
Майже кожний атрибут може бути виділений в окрему сутність. Питання лише в тім, а чи варто це робити. Відповідь на це запитання отримують в процесі проектування РБД.
Для уявлення характеру зв’язку між сутностями складають діаграму ER-екземплярів.
Рис. 6. Діаграма ER-екземплярів
О1, О2,…, В1, В2,… – це екземпляри відповідних сутностей.
Лініями відповідності з’єднані екземпляри відповідних протилежних сутностей. Ними вказують які одержувачі огдержують які вантажі.
Для того, щоб розподілити атрибути ненормалізованого відношення між сутностями складають діаграму ER-типу.
Рис. 7. Діаграма ER-типу
Списки атрибутів, що характеризують сутності, наводяться нижче за назву відповідної сутності. Списки формують з атрибутів відношення шляхом логічних міркувань. В списках не може бути однакових атрибутів. Якщо є складнощі з визначенням до якого списку залучити певний атрибут або якщо атрибут характеризує обидві сутності, у таких випадках атрибут не залучають до жодного зі списків.
Обов’язково у списках атрибутів діаграми ER-типу повинні бути ключі відповідних сутностей.
Ключ сутності – це мінімальний набір атрибутів, за яким можна відрізнити один екземпляр сутності від іншого екземпляру тієї ж самої сутності.
Як бачимо із визначення ключ сутності може складатися з кількох атрибутів. На діаграмі ER-типу ключ сутності виділяється підкреслюванням.
