- •7.100402 «Транспорті системи»
- •1. Основні поняття та етапи розвитку інформаційних систем та технологій
- •1.1 Етапи розвитку інформаційних технологій
- •1.2 Інформаційні системи
- •1.3. Структура іс
- •1.4. Класифікація іс
- •2.3. Мережева модель даних
- •2.4. Реляційна модель даних
- •2. Бази даних
- •2.1. Інформаційні моделі даних
- •2.2. Ієрархічна модель даних
- •Тобто кожний атрибут приймає значення з одного з 4-х доменів.
- •3. Реляційні бази даних
- •3.1. Первинний ключ (суперключ) відношення
- •3.2. Можливий (потенційний) ключ відношення
- •3.3. Чужий (зовнішній) ключ відношення
- •4. Проектування реляційної бази даних
- •4.1. Цілі проектування рбд
- •4.2. Універсальне відношення
- •4.2.1. Поняття форми відношення. Перша нормальна форма
- •4.2.2. Проблеми, що можуть виникнути під час роботи з погано запроектованою рбд
- •4.3. Нормалізація відношення
- •4.3.1. Нормальна форма Бойса-Кодда
- •4.3.2. Функціональні залежності
- •4.4.1. Поняття сутності та зв’язку
- •4.4.2. Тип зв’язку
- •4.5. Побудова попередніх відношень
- •4.5.1. Правило №1
- •4.5.2. Правило №2
- •4.5.3. Правило №3
- •4.5.4. Правило №4
- •4.5.5. Правило №5
- •4.5.6. Правило №6
- •4.6. Перевірка отриманих відношень.
- •5 Теорія інформації
- •5.1 Основні поняття теорії інформації
- •5.2 Одиниці виміру ступеню невизначеності системи. Властивості ентропії
- •5.3 Ентропія та інформація
- •5.4 Кодування дискретних повідомлень
- •5.5 Способи перетворювання кодів
- •5.6 Ентропія як міра кількості інформації
- •5.7 Класифікація (двійкових) кодів
- •5.7.1. Ненадлишкові коди
- •5.7.2. Надлишкові коди
- •5.7.2.1. Коди з виявленням помилок
- •5.7.2.2 Коди з виправленням помилок
- •6. Системи класифікації і кодування інформації
- •6.1 Класифікатори
- •6.2 Методи класифікації об’єктів
- •6.3 Система та методи ідентифікаційного кодування інформації
- •6.4 Захист ідентифікаційних кодів від помилок
- •6.4.1 Захист від помилок коду станції
- •6.4.2 Захист від помилок інвентарного номера вагона
- •6.5 Уніфікована система документації. Документообіг
4.4.2. Тип зв’язку
Тип зв’язку можна визначити за діаграмою ER- екземплярів.
Поняття «тип зв’язку» має дві складові:
– ступінь зв’язку;
– клас належності зв’язаних сутностей.
Розглянемо ці поняття на прикладах з одержувачами, що чекають на вантажі.
На 4-му етапі за допомогою діаграми ER-екземплярів проектувальник РБД визначає тип зв’язку, а за допомогою діаграми ER-типу розподіляє атрибути відношення між сутностями і вже потім визначає ключ кожної сутності.
4.5. Побудова попередніх відношень
Наступний етап проектування РБД полягає в тому, щоб за допомогою одного з шести правил Джексона скласти набір попередніх відношень.
Вибір правила здійснюється на підставі встановленого типу зв’язку. Розглянемо як користуватися цими правилами на прикладах проектування РБД для металургійного комбінату, в який повинні відбиватися відомості про очікування вантажів одержувачами.
4.5.1. Правило №1
Таблиця 10 – Універсальне відношення 1:
Код одержувача |
Назва одержувача |
Код станції |
Код вантажу |
Найм вантажу |
1010 |
Мех. з-д |
45000 |
11232 |
Метвироби |
1234 |
Ф-ка |
46070 |
13127 |
Прокат |
1537 |
Мех. з-д |
46070 |
12454 |
Дріт |
Рис. 8 – Схема функціональних залежностей між атрибутами універсального відношення 1.
Рис. 9 – Діаграми ER-екземплярів та ER-типу.
Правило №1. Якщо тип бінарного зв’язку 1:1, то потрібне лише одне відношення. Первинним ключем цього відношення може бути будь-який із ключів виділених сутностей.
Тобто універсальне відношення 1 не потребує нормалізації. Первинним ключем цього відношення може бути призначений атрибут Код_одержувача (ключ сутності ОДЕРЖУВАЧ) або атрибут Код_вантажу (ключ сутності ВАНТАЖ).
Дійсно, кожний детермінант універсального відношення 1 є можливим ключем, тому відношення знаходиться в НФБК і тому не потребує нормалізації. Якщо при визначенні детермінантів та можливих ключів універсального відношення 1 допущена помилка, то все одно, відповідно до правила №1, в РБД лишиться одне попереднє відношення.
4.5.2. Правило №2
Таблиця 11 – Універсальне відношення 2:
Код одержувача |
Назва одержувача |
Код станції |
Код вантажу |
Найм вантажу |
1010 |
Мех. з-д |
45000 |
11232 |
Метвироби |
1234 |
Ф-ка |
46070 |
13127 |
Прокат |
1537 |
Мех. з-д |
46070 |
12454 |
Дріт |
- |
- |
- |
11569 |
Рейки |
Рис. 10 – Схема функціональних залежностей між атрибутами універсального відношення 2.
Рис. 11 – Діаграми ER-екземплярів та ER-типу.
Правило №2. Якщо тип бінарного зв’язку 1:1 або 1:1, то достатньо двох відношень: по одному для кожної сутності, ключі сутностей використовуються в якості первинних у відповідних відношеннях. Додатково ключ необов’язкової сутності додається у відношення, виділене для обов’язкової сутності.
Відповідно до вимог правила 2 складаємо два відношення спочатку в скороченому вигляді. Їх ще називають схемами відношень.
ОДЕРЖУВАЧ(Код_одержувача, Назва_одержувача, Код_станції, Код_вантажу);
ВАНТАЖ(Код_вантажу, Найменування_вантажу).
Зауважимо, що атрибут Код_вантажу, як ключ необов’язкової сутності ВАНТАЖ, доданий у відношення ОДЕРЖУВАЧ.
А тепер подамо отримані відношення разом із даними у вигляді таблиць.
Таблиця 12 – Відношення ОДЕРЖУВАЧ: Таблиця 13 – Відношення ВАНТАЖ:
-
Код одержувача
Назва одержувача
Код станції
Код вантажу
Код вантажу
Найм вантажу
1010
Мех. з-д
45000
11232
11232
Метвироби
1234
Ф-ка
46070
13127
13127
Прокат
1537
Мех. з-д
46070
12454
12454
Дріт
11569
Рейки
Рис. 12 – Схема функціональних залежностей між атрибутами відношення ОДЕРЖУВАЧ.
Рис. 13 – Схема функціональних залежностей між атрибутами відношення ВАНТАЖ.
