Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекции_информсистемы_Назаров_11_02_2016.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
2 Мб
Скачать
☆

6. Системи класифікації і кодування інформації

6.1 Класифікатори

Класифікація – це процедура групування об’єктів у відповідності до встановлених ознак подібності.

Система класифікації дозволяє згрупувати об’єкти, виділити серед них певні класи, які характеризуватимуться низкою загальних властивостей. Виділені класи називають інформаційними об’єктами.

Класифікатори являють собою систематичне зведення, перелік будь-яких об’єктів, що мають певне (більш за все числове) позначення. Тобто класифікатор — це систематизоване зведення найменувань і кодів об’єктів.

В будь-якій країні розроблені і застосовуються державні (поштовий індекс), галузеві (інвентарний номер вагона) і регіональні (номер колії на станції) класифікатори. Класифіковані галузі промисловості, устаткування, професії, одиниці вимірювання, статті витрат, вантажі, станції тощо.

Класифікатори призначенні для:

  1. систематизації найменувань кодованих об’єктів;

  2. однозначної інтерпретації одних і тих самих об’єктів в різних задачах;

  3. узагальнення інформації за заданою сукупністю ознак;

  4. зіставлення одних і тих самих показників, що містяться у різних формах статистичної звітності;

  5. пошуку і обміну інформацією між різними інформаційними системами;

  6. економії пам’яті комп’ютера при розміщенні кодованої інформації.

Структура класифікаторів визначається прийнятою системою класифікації і кодування інформації.

6.2 Методи класифікації об’єктів

Розроблено три методи класифікації об’єктів, які розрізняються різною стратегією застосування класифікаційних ознак.

  1. Ієрархічний метод класифікації – всі об’єкти розбиваються на групи між якими установлюються відношення підпорядкування (ієрархії).

Перед початком класифікації необхідно визначити її мету, тобто якими властивостями повинні володіти об’єкти, об’єднувані в класи. Ці властивості приймаються надалі за ознаки класифікації. В ієрархічній системі класифікації кожний об’єкт на будь-якому рівні ієрархії повинний бути віднесений до певного класу. Для подальшого групування в кожному новому класі необхідно задати свої класифікаційні ознаки. Кількість рівнів класифікації, відповідає кількості ознак і характеризує глибину класифікації.

Переваги ієрархічної системи класифікації: простота побудови і використання незалежних класифікаційних ознак в різних гілках ієрархічної структури. Недоліки ієрархічної системи класифікації: жорстка структура, яка призводить до складності внесення змін, оскільки доводиться перерозподіляти всі інформаційні об’єкти; неможливість групувати об’єкти за заздалегідь не передбаченими ознаками .

  1. Фасетний метод класифікації – всі об’єкти розбиваються на незалежні групи (фасети), за різноманітними ознаками.

На відміну від ієрархічного цей метод дозволяє задавати ознаки класифікації, які не залежать одна від одної і не залежать від самих об’єктів, що класифікуються. Ознаки класифікації називаються фасетами (facet — рамка). Кожний фасет містить сукупність однорідних значень певної класифікаційної ознаки. Причому значення у фасеті можуть розташовуватися в довільному порядку, хоча доречно їх впорядковувати. Структура фасетної системи класифікації представляється у вигляді таблиці. Назви стовпців відповідають виділеним класифікаційним ознакам (фасетам). В кожній клітці таблиці зберігається конкретне значення фасета. Процедура класифікації полягає в присвоєнні кожному об’єкту відповідних значень з фасетів.

Достоїнства фасетної системи класифікації: можливість використання великої кількості ознак класифікації для створення інформаційних об’єктів; можливість простої модифікації всієї системи класифікації без зміни структури існуючих інформаційних об’єктів. Недоліком фасетної системи класифікації є складність її побудови, оскільки необхідно ураховувати все різноманіття класифікаційних ознак.

  1. Дескрипторний метод класифікації

Для організації пошуку інформації, для ведення тезаурусів (словників) ефективно використовується дескрипторна (описова) система класифікації, мова якої наближається до природної мови опису інформаційних об’єктів. Особливо широко вона використовується в бібліотечній системі пошуку.

Після класифікації об’єктів їм присвоюють коди.