- •Побудова та програмна реалізація моделей, що використовуються у процесі розробки інтерфейсів.
- •Мета роботи
- •Методичні вказівки з організації самостійної роботи студентів
- •Порядок виконання лабораторної роботи
- •Контрольні запитання та завдання
- •Квантифікація інтерфейсів. Модель goms. Закони хіка і фітса.
- •Мета роботи
- •Методичні вказівки з організації самостійної роботи студентів
- •Порядок виконання лабораторної роботи
- •Контрольні запитання та завдання
- •Використання засобів візуалізації, елементів електронної підтримки та основних принципів юзабіліті проектування інтерфейсу користувача.
- •Мета роботи
- •Методичні вказівки з організації самостійної роботи студентів
- •3.2.1 Перелік засобів, що використовуються для спрощення процесу навчання користувачів пп
- •3.2.1.1 Метафора
- •3.2.1.2 Афорданс
- •3.2.1.3 Піктограми
- •3.2.1.4 Правило «золотого перерізу»
- •3.2.1.6 Довідкова система
- •Порядок виконання лабораторної роботи
- •Ознайомтеся з проблемною областю по обраній темі (книги, довідники, Internet);
- •Контрольні запитання та завдання
- •Тестування (оцінювання) інтерфейсу без участі реальних користувачів.
- •Мета роботи
- •Методичні вказівки з організації самостійної роботи студентів
- •4.2.1 Важливість тестування на зручність користування пп
- •4.2.2 Перелік основних методів, що використовуються при тестуванні інтерфейсу без участі користувача
- •4.2.3 10 Основних принципів (евристик) створення інтерфейсу
- •Порядок виконання лабораторної роботи
- •Контрольні запитання та завдання
- •Проектування адаптивних (responsive) інтерфейсів для пристроїв різних розмірів.
- •Мета роботи
- •Методичні вказівки з організації самостійної роботи студентів
- •Порядок виконання лабораторної роботи
- •Контрольні запитання та завдання
3.2.1.6 Довідкова система
У відповідності з одним із принципів юзабіліті, програмні продукти мають пропонувати навчаючі допоміжні елементи: візуальний зворотній зв’язок, систему електронної допомоги, Мастерів (Wizards) тощо, для того, щоб спростити процес навчання користувача. Усі ці аспекти програмної системи підпадають під загальне поняття електронної підтримки.
Тож довідкова система є необхідним елементом програмних систем. Розглянемо основні етапи, що є необхідними для її створення. (Сам процес створення такої системи приведений у методичних вказівках для практичного заняття №3. Перед виконанням цієї лабораторної роботи обов’язково ознайомтесь з ним)
При створенні довідкової системи необхідно в першу чергу продумати систему в цілому. А саме вирішити наступні питання:
про інформацію, що виноситься в основне, додаткове, спливаючі вікна;
про включення розділів у предметний покажчик і вікно змісту;
про подання інформації в основному вікні (наприклад, наявність початкової частини, що не прокручується);
про загальний стиль довідки (наявність кнопок, піктограм, "гарячих" областей);
про поділ функцій між основним і додатковим вікнами.
Теми довідкової системи мають містити графічні елементи (піктограми, малюнки) і гарячі області. У довідковій системі мають бути передбачені переходи від однієї теми до іншої. Крім того, необхідно забезпечити можливість пошуку по ключових словах.
В процесі створення довідки необхідно створити глосарій - перелік унікальних понять, що використовуються у додатку і його інтерфейсі. К якості приклада таких слів можуть виступати назви елементів меню, вікон, режимів, текст командних кнопок і тому подібне. Робота над створенням глосарію вимагає контакту із цільовою аудиторією. Це необхідно, щоб описи понять не містили багатозначності при їх сприйнятті потенційними користувачами.
До глосарію додають опис загальної концепції додатка, його функціональності в цілому, а також окремих функцій, що надаються користувачеві (оглядова довідка). На цьому кроці використовують результати, отримані на етапі попереднього проектування інтерфейсу - формулювання цілей і завдань користувачів, перелік функцій додатка.
Також у глосарію, за звичай, включають викладки алгоритмів виконання користувачем окремих функцій (процедурна довідка).
Потім розробляють структуру довідкової системи, що відбиває взаємозв'язок окремих елементів глосарія, визначають розділи, які повинні бути включені в зміст і предметний покажчик довідкової системи, вирішують такі питання проектування довідкової системи як: вигляд основного вікна, наявність зображень, гарячих областей (перехресних посилань), організація переходів тощо.
Порядок виконання лабораторної роботи
Виберіть з Додатка Г тему. Погодьте її з викладачем;
Ознайомтеся з проблемною областю по обраній темі (книги, довідники, Internet);
Оберіть кольорову схему інтерфейсу для обраної теми. В звіті треба обґрунтувати свій вибір та навести числові значення кольорів схеми, що використовується;
Для декількох основних функцій (2-3) розробіть піктограми та створіть їх за допомогою одного з відомих Вам графічних редакторів, наприклад, MS Paint, або знайдіть і Інтернет вже існуючі. При розробці піктограм використовуйте добре відомі більшості потенціальних користувачів цільової аудиторії аналогії та афорданс;
Програмно реалізуйте обраний варіант завдання зі всіма необхідними для демонстрації працездатності програми функціями, зробив наголос на проектуванні інтерфейсу, що задовольняє основним 10 принципам юзабіліті (см. пункт 4.2.3 цих методичних вказівок).
Поясніть, де саме у Вашому інтерфейсі використовуються 10 основних принципів юзабіліті
Для спрощення користування програмним продуктом, що розробляється, спроектуйте та створіть систему допомоги (файл .chm) за допомогою редактору HTML Help Workshop (hhw.exe) або подібного. В методичних вказівках до третього практичного заняття знаходиться інформація про використання цього редактора. (Підказка: перед початком проектування Вашої системи допомоги проаналізуйте вже існуючи, наприклад, у текстовому редакторі Word, середах розробки додатків Visual Studio або C++ Builder, або словнику ABBYY Lingvo, онлайн редактору Mockups). Якщо за стилем інтерфейсу система допомоги у такому форматі не сприйнятна, забезпечте інші засоби допомоги користувачеві у вирішенні питань при роботі з ПП.
