Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
metodichka_okhorona_navkolishniogo_seredovischa.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
8 Мб
Скачать
☆

Задача 1

Розрахувати кількість гашеного вапна, необхідного для нейтралізації стічних вод, що надходять після травлення чорних металів сірчаною кислотою. При нейтралізації протікають реакції:

Н2SO4 + Са(BIН)2 → СаSO4 + 2 Н2ПРО;

FеSO4 + Са(ВІН)2 → Fе(ВІН)2 + СаSO4

Вихідні дані

Кількість стічних вод, що піддаються нейтралізації, 1000 м3; концентрація сірчаної кислоти у свічній воді 5,8 кг/м3; концентрація сульфату заліза у стічній воді 0,16 кг/м3; вміст активної частки у використовуваному реагенті - 90%.

Задача 2

Розрахувати кількість негашеного вапна для нейтралізації виробничих стічних вод, що містять оцтову кислоту.

Вихідні дані

Кількість стічних вод, що йдуть на нейтралізацію, 2500 м3; концентрація кислоти у стічній воді 1%; вміст активної частки в негашеному вапні - 85%.

Практична робота №14

Тема: Розрахунок устаткування для очищення стічних вод методом іонного обміну

Мета: ознайомитися з методикою і навчитися здійснювати розрахунок устаткування для очищення стічних вод методом іонного обміну.

Теоретичні відомості

Очищення виробничих стічних вод передбачає широке використання фізико-хімічних методів очищення стічних вод. Їх призначення - видалення із стічних вод тонко-диспергованих твердих або рідких частинок, неорганічних та органічних речовин, розчинених газів. Фізико-хімічні методи очищення застосовуються як самостійно, так і в поєднанні з механічними, хімічними, біологічними методами.

Найбільш розповсюдженими з фізико-хімічних методів є флотація, адсорбційне очищення, іонний обмін, екстракція, випарювання, ректифікація, кристалізація. Важливе місце серед зазначених методів займає іонний обмін.

Іонний обмін - це процес обміну між іонами, що знаходяться в розчині, і іонами, присутніми на поверхні іоніту. За допомогою іонного обміну із стічних вод вилучають цінні домішки, радіоактивні та поверхнево- активні речовини й очищають стічні води до гранично допустимих концентрацій з подальшим використанням вод у технологічних процесах.

За знаком заряду іонів іоніти поділяють на катіоніти та аніоніти. Іоніти поділяють на природні і штучні. Провідне значення належить синтетичним іонітам - іонообмінним смолам.

Розрізняють такі види іонітів.

1. Сильнокислотні катіоніти, що містять сульфогрупи, і сильноосновні іоніти, що містять четвертинні амонієві основи.

2. Слабокислотні катіоніти, що містять карбоксильні групи і фенольні групи, дисоціюють за рН>7, а також слабоосновні аніоніти, що містять аміногрупи і іміногрупи, дисоціюють за рН <7.

3. Іоніти змішаного типу, що виявляють властивості суміші сильних та слабких кислот, основ.

Основною властивістю іонітів є обмінна ємкість. Повна обмінна ємкість - це кількість грам-еквівалентів іонів, які знаходяться у воді, що може поглинути 1 м3 іоніту до повного насичення. Окрім повної обмінної ємкості, існує робоча обмінна ємкість іоніту, тобто кількість грам-еквівалентів іонітів, що знаходяться у воді, що може поглинути 1 м3 іоніту до початку проскакування у фільтрат іонів, що поглинаються.

Механізм іонного обміну описується моделлю пограничного дифузійного шару, згідно з якою іонний обмін протікає в декілька стадій. Вони включають дифузію іонів із розчинів через пограничну плівку рідини до поверхні іоніту, дифузію іонітів усередину зерна іоніту, хімічну реакцію обміну іонів, дифузію витиснутих протиіонів з об’єму зерна на його поверхню і дифузію протиіоніаз поверхні іоніту у розчин.

Із сильнокислотних катіонів для очищення стічних вод використовують штучні катіони КУ-1, КУ-2, а з сильноосновних катіонітів - АВ-17, АВ-16 т. ін.

Для очищення стічних вод методом іонного обміну використовують апарати безперервної та періодичної дії зі суспендованим шаром іоніту і стаціонарним шаром. Широко поширеними є іонообмінні колони з псевдо- зрідженим шаром іоніту.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]