Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
metodichka_okhorona_navkolishniogo_seredovischa.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
8 Мб
Скачать
☆

Методика розрахунку устаткування для очищення стічних вод методом іонного обміну

Під час визначення основних параметрів устаткування, що складається з іонообмінних колон, спочатку розраховують сумарну площу перерізу іонообмінних колон (м2):

(1)

де Q- витрата стічних вод, м3/год ;

Vопт - оптимальна швидкість фільтрації, м3/м2 год.

Далі визначають загальну кількість іонів, що повинна бути затримана в іонообмінній колоні за 1 год (кг екв/год):

(2)

де Сн, Ск- початкова і кінцева концентрації іонів, кг екв/м3

Розрахувавши загальну кількість іонів, знаходять витрату повітряно- сухого іоніту із заданою динамічною ємкістю для поглинання відомої кількості іонів (т/год):

(3)

де Еq - динамічна обмінна ємкість іоніту, кг екв/м3 .

Далі, прийнявши, що оптимальна сумарна площа іонообмінних колон між двома регенераціями дорівнює S, визначають завантаження колон (т):

(4)

Тоді об’єм завантаження іонообмінних колон дo утворення супендованого шару (м3) може бути знайдено за формулою:

(5)

де dн - насипна щільність іоніту, т/м3.

Використовуючи об’єм завантаження колон іонітом, знаходять висоту набухлого шару іоніту до псевдозрідження (м):

(6)

Оскільки встановлено, що оптимальне відношення висоти суспендованого шару до висоти нерухомого шару дорівнює 1,5, то висоту суспендованого шару іоніту (м) розраховують за допомогою формули:

(7)

Після цього, задавшись діаметром колони, визначають кількість іонообмінних колон, що входять до складу устаткування для очищення стічних вод:

(8)

Задача 1

Визначити кількість та основні параметри іонообмінних колон, що входять до складу устаткування для очищення стічних вод методом іонного обміну.

Вихідні дані

Витрати стічних вод 1000 м3/год; початкова концентрація іонів у стічній воді 20 мг-екв/л, кінцева концентрація іонів у воді 0,05 мг-екв/л. динамічна обмінна ємкість іойіту 360 мг-екв/л, діаметр колони 1,0 м.

Задача 2

Визначити оптимальну сумарну площу іонообмінних колон між двома регенераціями, використовуваних для очищення стічних вод.

Вихідні дані

Витрата стічних вод 700 м3/год; іонітом служить катіоніт КУ-1; початкова концентрація іонів у стічній воді 8 мг-екв/л; кінцева концентрація іонів у стічній воді 0,02 мг-екв/л.

Практична робота №15

Тема: Розрахунок біологічних ставків з природною і штучною аерацією для очищення і доочищення стічних вод

Мета: ознайомитися з методикою та навчитися здійснювати розрахунок біологічних ставків з природною і штучною аерацією для очищення і доочищення стічних вод.

Теоретичні відомості

Біохімічні методи очищення стічних вод засновані на здатності мікроорганізмів використовувати у процесі своєї життєдіяльності як джерело карбону органічні речовини та деякі неорганічні сполуки. Ці способи знайшли широке застосування на підприємствах хімічної промисловості.

У процесі біохімічного очищення мікроорганізми частково роз’єднують органічні речовини. Продуктами роз’єднання, тобто біохімічного окислювання, є вода, діоксид карбону, нітрит, сульфат-іони тощо. Частина органічних речовин, що не піддається окислюванню йде на утворення біомаси - активного мулу або біоплівки, тобто витрачається у процесі біосинтезу.

З біохімічних методів у технології використовують аеробні й анаеробні способи очищення стічних вод. Аеробні способи засновані на використанні аеробних мікроорганізмів, для життєдіяльності яких необхідний приплив кисню, а також температура 20-40°С. Анаеробні методи (зброджування) протікають без доступу кисню. Тут органічні речовини роз’єднуються анаеробними мікроорганізмами. Найбільшою поширення знайшов аеробний шлях очищення стічних вод.

Сучасна технологія біологічного очищення заснована на безперервному культивуванні мікроорганізмів, які під час аеробного очищення культивуються в активному мулі або біоплівці. Склад активного мулу або біоплівки визначається природою домішок стічних вод, умовами біологічного очищення. Активний мул - це амфотерний колоїд, що становить дрібні пластівці від світлого до темно-коричневого кольору. Пластівці складаються з багатошарово розташованих кліток. Біоплівка утворюється на частинках наповнювача і становить слизуваті утворення товщиною 1-3 мм.

Активний мул включає комплекс мікроорганізмів різних груп, наприклад бактерій, грибків. Між цими мікроорганізмами складаються або ворожі, або взаємокорисні відносини. В активному мулі спостерігається явище метабіозу, коли продукти життєдіяльності одних мікробів є джерелом харчування для інших.

Біоплівка має бактеріальний склад, що змінюється по висоті. Поверхневий шар біоплівки складається головним чином зі скупчень бактерій та грибків. У біоплівці виявлено такі ж мікроорганізми, що й у активному мулі.

Аеробні методи очищення стічних вод на хімічних підприємствах проводять у природних умовах або в штучних спорудженнях. У природних умовах біохімічне очищення проводять на полях зрошення, біохімічних ставках. Штучними очисними спорудженнями є аеротенки, біофільтри тощо. Вибір шляхів очищення визначається об’ємом промислових стічних вод, концентрацією домішок, характером кліматичних умов, місцезнаходженням підприємства тощо.

Біологічні ставки - це штучно створені водойми, у яких для очищення стічних вод використовують природні процеси. Вони призначаються для очищення, а також для доочищення стічних вод підприємств хімічної і нафтохімічної промисловості.

Біологічні ставки становлять каскад із трьох або п’яти ставків, крізь які з невеликою швидкістю протікає попередньо очищена стічна вода. У ставках під дією бактерій відбувається окислення органічних домішок. Продукти, що утворюються, під дією фотосинтезу можуть засвоюватися мікроводоростями.

Розрізняють біологічні ставки аеробні й анаеробні. Аеробні ставки поділяються на ставки з природною та штучною аерацією. Штучну аерацію проводять за допомогою механічних аераторів або шляхом продувки повітря крізь товщу води. Для більшого прогрівання води, її освітлення й аерації ставки з природною аерацією є неглибокими (1 м). За наявності штучних аераторів глибину збільшують до 3 м, щоб запобігти розмиванню дна ставків.

Період окислення органічних речовин у ставках із природною аерацією складає 60-66 діб, а-в ставках зі штучною аерацією - 11-24 доби.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]