- •Передмова
- •Розділ 1 Організація та управління охороною навколишнього середовища Вступ
- •Тема 1.1: Організаційна структура служб управління охороною навколишнього природного середовища
- •Тема 1.2: Правові аспекти захисту навколишнього середовища
- •Тема 1.3 :міжнародне співробітництво Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля
- •Досвід розвинутих країн у сфері управління природоохоронною діяльністю
- •Тема 1.4 : Основні джерела антропогенного забруднення та охорона навколишнього середовища
- •1. Вплив людської діяльності на навколишнє середовище
- •Демографічні проблеми України
- •Урбанізація та її наслідки
- •2. Вплив на довкілля господарської діяльності людини
- •3. Види забруднення навколишнього середовища та напрямки його охорони
- •Антропогенні забруднення
- •4. Види діяльності, що належать до природоохоронних заходів
- •1. Охорона і раціональне використання водних ресурсів
- •2. Охорона атмосферного повітря
- •3. Охорона і раціональне використання земель
- •4. Охорона раціональне використання мінеральних ресурсів
- •5. Охорона і раціональне використання природних рослинних ресурсів
- •6. Заходи з озеленення міст і сіл. Раціональне використання і зберігання відходів виробництва і побутових відходів
- •7. Наука, інформація і освіта, підготовка кадрів, екологічна експертиза, організація праці
- •Розділ 2 Охорона компонентів біосфери
- •Тема 2.1. Охорона атмосфери
- •1. Атмосфера Землі, її характеристика
- •2. Наслідки забруднення атмосфери
- •3. Джерела забруднення атмосфери.
- •4. Стан повітряного середовища та його охорона на Україні.
- •5. Охорона атмосферного повітря
- •6. Визначення ступеню забруднення атмосфери.
- •7. Методи та засоби очищення викидів в атмосферу.
- •8. Основні методи очищення та знешкодження викидів
- •Тема 2.2. Охорона гідросфери
- •1. Гідросфера, характеристика та основні напрямки їїохорони
- •2. Раціональне використання та охорона водних ресурсів
- •3.Забруднення і очищення води
- •4. Антропогенний вплив на води Світового океану
- •6. Захист гідросфери від промислових забруднювачів
- •7. Техніко-технологічні характеристики захисту гідросфери від промислових стоків
- •Тема 2.3. Охорона літосфери
- •1. Літосфера, її характеристика
- •2. Характеристика земельних ресурсів та ґрунтів
- •3. Наслідки впливу господарської діяльності людини на грунт
- •4. Характеристика й використання земних надр
- •5. Забруднення земельних ресурсів, їх охорона і раціональне використання
- •Контрольні запитання
- •Розділ 3 Заповідна справа й охорона навколишнього середовища
- •Тема 3.1 : Основні поняття заповідної справи
- •1. Суть заповідної справи та її завдання
- •2. Об’єкти заповідної справи
- •Тема 3.2. Історія заповідної справи
- •1. Історія розвитку заповідної справи в Україні
- •2. Заповідна справа в Україні на сучасному етапі
- •3. Заповідна справа за кордоном
- •Тема 3.3. Категорії природно-заповідних територій
- •1. Класифікації територій природно-заповідного фонду (пзф) в Україні.
- •2. Міжнародна класифікація заповідних територій
- •Тема 3.4. Правові основи заповідної справи
- •1. Законодавство України.
- •2. Правовий режим заповідних територій
- •3. Участь України у міжнародних угодах
- •Тема 3.5. Проектування і створення заповідних територій
- •1. Вибір територій для заповідання.
- •2. Резервування територій для подальшого заповідання
- •3. Етапи створення територій пзф
- •Тема 3.6. Охорона навколишнього середовища на заповідних територіях
- •1. Охоронні зони
- •2. Режими охорони
- •3. Забезпечення режиму охорони
- •4. Охорона рослин і тварин
- •Тема 3.7. Екологічна мережа
- •1. Поняття екомережі
- •2. Національна екомережа України
- •3. Міждержавні заповідні території як елемент екомережі
- •Тема 3.8: наукові дослідження на заповідних територіях
- •1. Літопис природи
- •2. Облік територій і об’єктів пзф
- •Тема 3.9. Використання територій пзф
- •1. Відновлення територій на землях пзф
- •2. Рекреаційна діяльність на території пзф
- •3. Освітньо-виховна діяльність заповідних територій
- •Тема 3.10 відповідальність за порушення правил охорони на заповідних територіях
- •Контрольні запитання
- •Практична робота №1 тема: Організаційна структура служб управління охороною навколишнього природного середовища
- •Органи виконавчої влади
- •Практична робота №2 тема: Правові аспекти захисту навколишнього середовища
- •Види відповідальності за екологічні правопорушення
- •Форми власності на землю
- •Практична робота №3 тема: Міжнародне співробітництво в галузі охорони навколишнього середовища
- •Загальні принципи міжнародного управління
- •Практична робота №4 тема: Основні джерела антропогенного забруднення та охорона навколишнього середовища
- •Практична робота №5 тема: Демографічні проблеми України
- •Методика розрахунку економічної ефективності охорони атмосфери від забруднення
- •Питомі збитки сільському та лісовому господарству (грн/рік)
- •Практична робота № 7.
- •Теоретичні відомості
- •Методика розрахунку концентрації шкідливих речовин у приземному шарі (в зоні дихання).
- •Теоретичні відомості
- •Визначення коефіцієнта φ
- •Завдання
- •Практична робота № 8 Тема роботи: Розрахунок допустимої концентрації пилу в холодному пиловому викиді для розсіювання його в атмосфері
- •Приклад
- •Розв'язок
- •Завдання
- •Практична робота №9
- •Теоретичні відомості
- •Порядок розрахунку ефективності очищення пилу відцентровими скруберами
- •Приклад 1
- •Розв'язок
- •Завдання
- •Практична робота № 10 Розрахунок абсорбційних установок для очищення атмосфери від шкідливих газів
- •Теоретичні відомості
- •Порядок розрахунку абсорбційної установки
- •Приклад
- •Розв'язок
- •Завдання
- •Практична робота №11 Тема роботи: Розрахунок умов для скидання стічних вод у водойми
- •Теоретичні відомості
- •Методика розрахунку умов скидання стічних вод у водойми
- •Практична робота № 12
- •Теоретичні відомості
- •Методика оцінки необхідного ступеня очищення стічних вод
- •Завдання
- •Практична робота №13
- •Теоретичні відомості
- •Методика розрахунку очищення стічних вод методом реагентної нейтралізації
- •Задача 1
- •Задача 2
- •Практична робота №14
- •Теоретичні відомості
- •Методика розрахунку устаткування для очищення стічних вод методом іонного обміну
- •Практична робота №15
- •Теоретичні відомості
- •Методика розрахунку біологічних ставків для очищення і доочищення стічних вод
- •Задача 1
- •Задача 2
- •Практична робота № 16
- •Теоретичні передумови
- •Методика визначення вмісту пар у стічній воді
- •Прилади, посуд, хімреактиви та матеріали, що використовуються під час виконання роботи
- •Порядок проведення досліджень
- •Гранично допустимі величини електромагнітної енергії в населених пунктах
- •Порядок виконання роботи
- •Приклад 1
- •Розв'язок
- •Завдання
- •Практична робота №18 Тема: Оцінка природо-заповідного фонду України
- •Теоретичні відомості
- •Завдання
- •Пактична робота №19 Тема: Визначення екологічних показників заповідних територій
- •Теоретичні відомості
- •Запитання для самоконтролю
- •Список використаних джерел
- •Заповідники і нпп лісостепової зони
- •Національний природний парк "гомільшанські ліси"
- •Національний природний парк «бузький гард»
- •Історія
- •Гетьманський національний природний парк
- •Загальна інформація
- •Хотинський національний природний парк
- •Нпп «дністровський каньйон»
- •Нижньосульський національний природний парк
- •Пирятинський національний природний парк
- •Національний природний парк «північне поділля»
- •Нпп «кременецькі гори»
- •Дворічанський національний природний парк
- •Слобожанський національний природний парк
- •Білоозерський національний природний парк
- •Заповідні території степу Чорноморський біосферний заповідник
- •Дунайський біосферний заповідник
- •Український степовий природний заповідник
- •Луганський природний заповідник
- •Природний заповідник "Єланецький степ"
- •Національний природний парк "Святі гори"
- •Національний природний парк "Великий Луг"
- •Нпп Нижньодністровський
- •Заповідник “Асканія-Нова”
- •Азово-Сиваський національний природний парк
- •Заповідні території гірських районів нпп «Синевир»
- •Карпатський біосферний заповідник
- •Чорногірський заповідний масив
- •Свидовецький заповідний масив
- •Марамороський заповідний масив
- •Кузійський заповідний масив
- •Угольсько-Широколужанський заповідний масив
- •Цікаві факти
- •Долина нарцисів
- •Місцеві легенди
- •Чорна Гора (заказник)
- •Юлівська Гора
- •Кримський заповідник. Гірсько-лісова частина
- •Кам’яні гриби долини Сотера Національний природний парк „Сколівські Бескиди".
- •Природний заповідник Ґорґа́ни
Методика розрахунку устаткування для очищення стічних вод методом іонного обміну
Під час визначення основних параметрів устаткування, що складається з іонообмінних колон, спочатку розраховують сумарну площу перерізу іонообмінних колон (м2):
(1)
де Q- витрата стічних вод, м3/год ;
Vопт - оптимальна швидкість фільтрації, м3/м2 год.
Далі визначають загальну кількість іонів, що повинна бути затримана в іонообмінній колоні за 1 год (кг екв/год):
(2)
де Сн, Ск- початкова і кінцева концентрації іонів, кг екв/м3
Розрахувавши загальну кількість іонів, знаходять витрату повітряно- сухого іоніту із заданою динамічною ємкістю для поглинання відомої кількості іонів (т/год):
(3)
де Еq - динамічна обмінна ємкість іоніту, кг екв/м3 .
Далі, прийнявши, що оптимальна сумарна площа іонообмінних колон між двома регенераціями дорівнює S, визначають завантаження колон (т):
(4)
Тоді об’єм завантаження іонообмінних колон дo утворення супендованого шару (м3) може бути знайдено за формулою:
(5)
де dн - насипна щільність іоніту, т/м3.
Використовуючи об’єм завантаження колон іонітом, знаходять висоту набухлого шару іоніту до псевдозрідження (м):
(6)
Оскільки встановлено, що оптимальне відношення висоти суспендованого шару до висоти нерухомого шару дорівнює 1,5, то висоту суспендованого шару іоніту (м) розраховують за допомогою формули:
(7)
Після цього, задавшись діаметром колони, визначають кількість іонообмінних колон, що входять до складу устаткування для очищення стічних вод:
(8)
Задача 1
Визначити кількість та основні параметри іонообмінних колон, що входять до складу устаткування для очищення стічних вод методом іонного обміну.
Вихідні дані
Витрати стічних вод 1000 м3/год; початкова концентрація іонів у стічній воді 20 мг-екв/л, кінцева концентрація іонів у воді 0,05 мг-екв/л. динамічна обмінна ємкість іойіту 360 мг-екв/л, діаметр колони 1,0 м.
Задача 2
Визначити оптимальну сумарну площу іонообмінних колон між двома регенераціями, використовуваних для очищення стічних вод.
Вихідні дані
Витрата стічних вод 700 м3/год; іонітом служить катіоніт КУ-1; початкова концентрація іонів у стічній воді 8 мг-екв/л; кінцева концентрація іонів у стічній воді 0,02 мг-екв/л.
Практична робота №15
Тема: Розрахунок біологічних ставків з природною і штучною аерацією для очищення і доочищення стічних вод
Мета: ознайомитися з методикою та навчитися здійснювати розрахунок біологічних ставків з природною і штучною аерацією для очищення і доочищення стічних вод.
Теоретичні відомості
Біохімічні методи очищення стічних вод засновані на здатності мікроорганізмів використовувати у процесі своєї життєдіяльності як джерело карбону органічні речовини та деякі неорганічні сполуки. Ці способи знайшли широке застосування на підприємствах хімічної промисловості.
У процесі біохімічного очищення мікроорганізми частково роз’єднують органічні речовини. Продуктами роз’єднання, тобто біохімічного окислювання, є вода, діоксид карбону, нітрит, сульфат-іони тощо. Частина органічних речовин, що не піддається окислюванню йде на утворення біомаси - активного мулу або біоплівки, тобто витрачається у процесі біосинтезу.
З біохімічних методів у технології використовують аеробні й анаеробні способи очищення стічних вод. Аеробні способи засновані на використанні аеробних мікроорганізмів, для життєдіяльності яких необхідний приплив кисню, а також температура 20-40°С. Анаеробні методи (зброджування) протікають без доступу кисню. Тут органічні речовини роз’єднуються анаеробними мікроорганізмами. Найбільшою поширення знайшов аеробний шлях очищення стічних вод.
Сучасна технологія біологічного очищення заснована на безперервному культивуванні мікроорганізмів, які під час аеробного очищення культивуються в активному мулі або біоплівці. Склад активного мулу або біоплівки визначається природою домішок стічних вод, умовами біологічного очищення. Активний мул - це амфотерний колоїд, що становить дрібні пластівці від світлого до темно-коричневого кольору. Пластівці складаються з багатошарово розташованих кліток. Біоплівка утворюється на частинках наповнювача і становить слизуваті утворення товщиною 1-3 мм.
Активний мул включає комплекс мікроорганізмів різних груп, наприклад бактерій, грибків. Між цими мікроорганізмами складаються або ворожі, або взаємокорисні відносини. В активному мулі спостерігається явище метабіозу, коли продукти життєдіяльності одних мікробів є джерелом харчування для інших.
Біоплівка має бактеріальний склад, що змінюється по висоті. Поверхневий шар біоплівки складається головним чином зі скупчень бактерій та грибків. У біоплівці виявлено такі ж мікроорганізми, що й у активному мулі.
Аеробні методи очищення стічних вод на хімічних підприємствах проводять у природних умовах або в штучних спорудженнях. У природних умовах біохімічне очищення проводять на полях зрошення, біохімічних ставках. Штучними очисними спорудженнями є аеротенки, біофільтри тощо. Вибір шляхів очищення визначається об’ємом промислових стічних вод, концентрацією домішок, характером кліматичних умов, місцезнаходженням підприємства тощо.
Біологічні ставки - це штучно створені водойми, у яких для очищення стічних вод використовують природні процеси. Вони призначаються для очищення, а також для доочищення стічних вод підприємств хімічної і нафтохімічної промисловості.
Біологічні ставки становлять каскад із трьох або п’яти ставків, крізь які з невеликою швидкістю протікає попередньо очищена стічна вода. У ставках під дією бактерій відбувається окислення органічних домішок. Продукти, що утворюються, під дією фотосинтезу можуть засвоюватися мікроводоростями.
Розрізняють біологічні ставки аеробні й анаеробні. Аеробні ставки поділяються на ставки з природною та штучною аерацією. Штучну аерацію проводять за допомогою механічних аераторів або шляхом продувки повітря крізь товщу води. Для більшого прогрівання води, її освітлення й аерації ставки з природною аерацією є неглибокими (1 м). За наявності штучних аераторів глибину збільшують до 3 м, щоб запобігти розмиванню дна ставків.
Період окислення органічних речовин у ставках із природною аерацією складає 60-66 діб, а-в ставках зі штучною аерацією - 11-24 доби.
