Заповідники і нпп лісостепової зони

Збереженість природи лісостепової зони нижча, ніж в лісовій зоні. Лісистість більша в її західній частині (за деякими схемами районування цю територію відносять до широколистянолісової зони).

Два із чотирьох заповідників ("Розточчя" і "Медобори" з філіалом "Кременецькі гори") і обидва НПП лісостепової зони ("Яворівський і "Подільські Товтри") знаходяться в Західно-Українській лісостеповій провінції.

Природний заповідник "Розточчя" площею 2084 га розташований у Львівській області в межах однойменної гряди²². Ця територія лежить у межах Розтоцько-Опільської фізико-географічної області. Рельєф горбистий. Переважає лісова рослинність, яка дуже різноманітна. Найбільші площі займають букові, буково-соснові, соснові, дубово-соснові та дубові ліси. Особливо характерними для Розточчя є буково-соснові ліси, які в інших регіонах не трапляються. До складу заповідника входить невелике, але флористично цінне болото. Для флори заповідника характерна наявність багатьох пограничноареальних видів – бореальних, центральноєвропейських, монтанних.

Національний природний парк "Яворівський" площею 7078,6 га також знаходиться у Львівській області в Розтоцько-Опільській фізико-географічній області²³. На півдні національний парк межує з природним заповідником "Розточчя". Рослинність парку майже повністю лісова. В лісах переважають сосна, бук, дуб звичайний. Серед рідкісних видів рослин особливо цінним є зростання ендемічного виду товстянки двоколірної. Рослинний і тваринний світ, в цілому, дуже подібні на рослинний і тваринний світ природного заповідника "Розточчя", але дещо бідніші внаслідок меншої представленості лучної і болотної рослинності.

Природний заповідник "Медобори" знаходиться в Тернопільській області, його площа 10516,7 га²⁴. Він складається з двох значно віддалених одна від одної частин - медоборської частини та філіалу "Кременецькі гори".

Медоборська частина заповідника має площу 9516,7 га. Вона розташована у східній частині Тернопільської області. Територія знаходиться в основному в межах Товтрової гряди і входить до Західно-Подільської височинної області. На вершинах пагорбів, які є залишками міоценового бар'єрного рифу, відслонюються вапняки. Переважає лісова рослинність. Найбільш поширені дубово-грабові ліси, ділянки з кам'янистими ґрунтами, що сформувалися на вапняках, зайняті кленово-ясеновими лісами. Є в заповіднику заплавні і позазаплавні луки. Близько 80 га займає степова рослинність. Найбільш созологічно цінними видами рослин на території заповідника є шиверекія подільська, сон великий, відкасник осотовидний. Територія заповідника важлива для охорони кажанів, із рідкісних їх видів тут виявлені нічниця Бехштейна, підковоніс малий, вечірниця мала.

Філіал "Кременецькі гори" мас площу 1000,0 га. Він знаходиться в північній частині Тернопільської області (Середньоподільська височина і в меншій мірі - область Малого Полісся). Природна рослинність представлена переважно дубово-грабовими лісами, меншу площу займають незаболочені чорновільхові ліси, є ділянки природних березових лісів та соснових культур з остепненим травостоєм. Фрагментарно трапляються соснові і березові ліси на кислих грунтах. Є степові ділянки і скелі. Серед рідкісних видів рослин на особливу увагу заслуговують сонцецвіт сивий і костриця бліднувата.

Національний природний парк "Подільські Товтри" має площу 261 316 га. Це найбільший національний природний парк України. Він знаходиться в південно-західній частині Хмельницької області. Це високоосвоєна територія. Неприродні території (в основному орні землі та населені пункти) займають біля 80% території. Найкраще збереженими є території Товтрової гряди та глибоко врізаних долин Дністра і його приток.

Товтри - це місцева назва скелястого дугоподібного пасма Західного Поділля, яке тягнеться з північного заходу на південний схід. Довжина його сягає 250 км (80 км у межах національного парку), ширина - 5-20 км, а абсолютні висоти коливаються від 400 до 436 м над рівнем моря. Над рівниною, що його оточує, це пасмо підіймається на 60-65 м. Товтри являють собою бар'єрний риф міоценового моря, складений мшанковими, мембранопоровими та черепашковими вапняками.

На території парку багато цінних геологічних пам'яток, зокрема "Китайське відшарування", яке є еталонним розрізом силурійських відкладів. Природна рослинність представлена переважно дубово-грабовими, грабово-ясеновими і кленово-ясеновими лісами. Значну площу в північній частині парку займають букові ліси, які тут знаходяться на східній межі ареалу. Великим є різноманіття степової рослинності. НПП "Подільські Товтри" - найбагатша за загальною кількістю видів судинних рослин природно-заповідна територія України (1543 види). Великою є і кількість видів рослин з Червоної книги України (49). Найбільш созологічно цінними з них є бруслина карликова, сон великий, шиверекія подільська, цибуля коса, цибуля переодягнена. На території парку багато цінних історико-культурних об'єктів: Бакотський печерний монастир, Кам'янець-Подільська фортеця (ХІ-ХІІ ст.), Домініканський (XIV ст.), Францисканський (XIV ст.) монастирі та ін.

До складу національного природного парку "Подільські Товтри" увійшли більше 130 територій та об'єктів природно-заповідного фонду, з них 23 - загальнодержавного значення: 15 заказників (8 ландшафтних та 7 ботанічних), 4 геологічні пам'ятки природи, печера "Атлантида" (гіпсового походження, довжиною 1,8 км), 1 ботанічний сад - у м. Кам'янець-Подільському та 3 парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва.

Особливу цінність і значимість для рекреаційного господарства парку складає запас мінеральних вод, що вже сьогодні дає можливість формування ефективного профілактично - лікувального комплексу на базі мінеральної води типу "Нафтуся" в околицях Сатанова, с.Привороття-2, содових вод типу "Миргородська" в с. Маків, мінеральних вод з унікальними терапевтичними ефектами м. Кам'янець - Подільського, різноманітних розсолів з підвищеною концентрацією літію, брому, йоду та ін.

Канівський природний заповідник площею 2049,3 га знаходиться у Черкаській області²⁶. Він включає височинну територію на правому березі Дніпра, заплавні острови і частину першої надзаплавної тераси на лівому березі Дніпра. За фізико-географічним районуванням територія належить до двох провінцій - Дністровсько-Дніпровської лісостепової і Лівобережно-Дніпровської лісостепової. Правобережна частина знаходиться в межах Канівських дислокацій, які мають тектонічне і гляціальне походження. Вона сильно почленована ярами і зайнята переважно грабовими лісами та культурами білої акації. На заплавних островах рослинність досить строката. Вона включає ліси з переважанням білої тополі, угруповання аморфи, лучну, болотну та водну рослинність. На першій надзаплавній терасі поширені дубові та соснові ліси, піщані луки. Заповідник, хоч і невеликий за площею, має високе екотопічне різноманіття. Це обумовлює багатство його флори - тут виявлено 973 види вищих судинних рослин.

Відділення Українського степового природного заповідника "Михайлівська цілина" є площею 202,4 га знаходить в Сумській області. За фізико-географічним районуванням ця територія належить до Лівобережно-Дніпровської лісостепової провінції (інколи її відносять до Середньоруської провінції). Михайлівська цілина включає вирівняну плакору ділянку і балки. Переважає степова та лучна рослинність. В кліматичних умовах лісостепової зони степова рослинність є нестійкою і при відсутності вилучення наземної фітомаси відносно швидко замінюється лучною або чагарниковою рослинністю. До створення заповідника тут інтенсивно випасалися коні. Тоді на цій території переважали степові дерниннозлакові угруповання, переважно з домінуванням типчака (костриці валіської). Припинення випасання має наслідком зменшення участі степових видів рослин і поширення більш вологолюбних лучних. Зараз у відділені заповідника переважає рослинність з домінуванням кореневищних лучних злаків. Найбільші зміни відбуваються на абсолютно заповідній ділянці площею 49 га. На решті площі з метою підтримки лучно-степової рослинності проводиться викошування.

Як вже зазначалося, заповідники і НПП в лісостеповій зоні розміщені дуже нерівномірно, концентруючись в її західній частині. В Правобережному Лісостепу заплановано створення ряду НПП на основі таких великих лісових масивів як Бритавський ліс (Вінницька область), Черкаський бір, Холодний Яр (Черкаська область), Чорний і Чутянський ліси (Кіровоградська область) та ін. На Лівобережжі планується створити кілька НПП в долинах річок (Сейму, Сули, Ворскли, Дніпра). Планується створити нові парки і в придністровській частині Західного Лісостепу.