- •Лекція № 2. Методика організації взаємодії днз з родинами (2 години)
- •Змістовий модуль іі – методика співпраці дошкільних навчальних закладів з родиною Лекція № 3. Форми взаємодії днз з родинами (2 години)
- •"Батьківська пошта"
- •"Телефон довіри"
- •"Батьківські скриньки"
- •Індивідуальні:
- •Колективні:
- •Лекція № 4. Методика співпраці днз з родиною (2 години)
- •Програмовий зміст
- •Змістовий модуль ііі - робота з батьками в додаткових закладах дошкільної освіти лекція № 5. Практичні рекомендації щодо взаємодії днз з родинами (4 години)
- •Маріупольський державний університет
- •Методичні рекомендації до проведення семінарських занять з навчальної дисципліни
- •Мета та завдання навчальної дисципліни
- •Програма навчальної дисципліни
- •Теми семінарських занять
- •Семінарське заняття 1.
- •Практичне завдання:
- •Семінарське заняття 2.
- •Практичне завдання:
- •Семінарське заняття 3.
- •Практичне завдання:
- •Семінарське заняття 4.
- •Індивідуальні завдання
- •Система оцінювання індз
- •Додаткова література
- •1. Кому належить провідна роль у вихованні дітей?
- •Інформаційні матеріали бібліотеки по забезпеченню навчальними підручниками (посібниками) з дисципліни «Теорія і методика співпраці днз з родинами»
- •Рекомендована література Базова
- •Допоміжна
Лекція № 4. Методика співпраці днз з родиною (2 години)
Групи батьків дітей, які відвідують ДНЗ.
Принципи взаємодії з батьками.
Моніторинг ефективності роботи педагога ДНЗ з родиною.
Програмовий зміст
1) Починати роботу з батьками необхідно з аналізу соціального складу батьків, їх настрою та очікувань від перебування дитини в дошкільному закладі. Проведення анкетування, особистих бесід на цю тему допоможе правильно побудувати роботу з батьками, надати їй ефективності, дібрати цікаві форми взаємодії з родиною.
Групи батьків дітей, які відвідують ДНЗ.
Перша група – це батьки, які дуже заклопотані на роботі, яким ДНЗ життєво необхідний. Незважаючи на це, вони чекають від нього належного догляду, повноцінного розвитку дитини, оздоровлення, навчання і виховання, а також організації змістовного дозвілля. Ця батьківська група навряд чи зможе через зайнятість активно відвідувати консультації, семінари, тренінги. За правильної організації взаємодії вони із задоволенням удома виготовлять разом із дитиною сімейну роботу на конкурс тощо.
Друга група – це батьки зі зручним графіком, які мають дідусів та бабусь, що допомагають у вихованні дітей. Діти із таких сімей могли б не відвідувати ДНЗ, але батьки не хочуть позбавляти дитину можливості спілкуватися з однолітками, розвитку та навчання. Завдання вихователя: не допустити, щоб ця батьківська група залишалася пасивними спостерігачами, слід активізувати їх педагогічні вміння, залучити до активної участі у житті ДНЗ.
Третя група – це сім’ї, у яких мама не працює. Ці батьки також чекають від ДНЗ цікавого спілкування для дитини, отримання навичок поведінки в колективі, дотримання режиму дня, навчання та розвитку. Завдання вихователя: призначити з цієї батьківської групи енергійних мам, які стануть членами батьківських комітетів й активними помічниками вихователів. Від цієї групи можна очікувати на допомогу в підготовці батьківських зборів, проведення свят, конкурсів тощо.
2) Принципи взаємодії з батьками:
1. Доброзичливий стиль спілкування педагогів із батьками. Позитивне налаштування на спілкування є тим самим міцним фундаментом, на якому заснована вся робота з батьківським колективом.
2. Індивідуальний підхід необхідний не лише в роботі з дітьми, але і з батьками. Вихователь, спілкуючись з батьками, має відчувати ситуацію, їх настрій, своєчасно підтримати чи заспокоїти, надати пораду або дієву допомогу.
3. Співпраця, а не наставництво. Сучасні батьки – це здебільшого освічені та свідомі батьки, тому позиція наставлень і звичайної пропаганди навряд чи буде успішною. Значно ефективним буде створення атмосфери взаємодопомоги та підтримки родини у складних педагогічних ситуаціях, демонстрація зацікавленості колективу ДНЗ в проблемах кожної родини.
4. Грунтовна підготовка до проведення заходів із батьками. Головне в цій роботі – якість, а не кількість окремо взятих, не пов’язаних між собою заходів. Недостатньо підготований захід може негативно вплинути на імідж закладу в цілому.
5. Динамічність. ДНЗ повинен розвиватися, а не функціонувати, бути мобільною системою, швидко реагувати на зміни соціального складу батьків, їх потреби і виховні запити. Залежно від цього мають змінюватися форми і напрями роботи з родиною.
Основні завдання ДНЗ у роботі з батьками:
Вивчення родини дитини.
Залучення батьків до активної участі в житті ДНЗ.
Вивчення сімейного досвіду виховання і навчання дітей.
Просвіта батьків щодо педагогіки і дитячої психології.
Надання різнопланової допомоги та підтримки.
Отже, робота з батьками – це складова важливої та складної роботи вихователя, що потребує постійного підвищення професійного рівня, передбачає надання батькам допомоги в сімейному вихованні дітей та створенні необхідних умов для навчання і розвитку.
3) Моніторинг ефективності роботи педагога ДНЗ з родиною – це система збирання, збереження, опрацювання та поширення інформації, що забезпечує спостереження за станом взаємодії ДНЗ з родиною та прогнозування можливих умов, засобів і методів його поліпшення.
Мета дослідження – отримання інформації про ефективність роботи педагога з батьками вихованців.
Об’єкт моніторингу – взаємодія вихователя з родиною.
Зважаючи на модель компетентності педагога, запропоновану В.А.Сластьоніним, і на технології мотиваційного програмно-цільового управління, розроблені І.К.Шалаєвим, можна визначити такі критерії оцінювання роботи вихователя з родиною:
Рівень володіння вихователем знаннями щодо роботи з родиною (Т);
Процес діяльності педагога з родиною (Д);
Результативність цієї діяльності (Р).
Оцінює діяльність педагога, його ділові якості адміністрація ДНЗ та колеги по роботі. Крім того, вихователь має право під час підбиття підсумків дослідження враховувати і власне оцінювання своєї діяльності. Тобто моніторинг відбувається відкрито.
Оцінювати роботу також можуть батьки дітей. Усі, хто бере участь в опитуванні, заповнюють оцінний лист єдиного зразка.
Оптимальна періодичність вимірювань упродовж навчального року – квартальна або піврічна.
Для ознайомлення педагогічного колективу з проведеною роботою в ДНЗ і накопиченим досвідом результати моніторингового дослідження оприлюднюють на засіданні педагогічної ради, нараді при завідувачеві у вигляді публікацій.
