3. Ринкова рівновага і механізм її формування

Функціонування ринкової економіки значною мірою залежить від зміни ринкових цін, на які суттєво впливають коливання попиту та пропозиції.

Ціна, що формується (встановлюється) на ринку під взаємною дією попиту та пропозиції, називається ціною рівноваги або рівноважною ціною.

Інші чинники, як-от кількість грошей в обігу, витрати виробництва тощо, впливають на ринкову ціну крізь призму зміни попиту і пропозиції товарів.

На ринку товарів і послуг є велика кількість покупців і продавців. А загальна сума величин попиту всіх покупців та загальна сума величин пропозиції всіх продавців формують ринковий попит та ринкову пропозицію.

Інакше кажучи, рівноважна ціна – то ціна, коли задовольняються (збігаються) інтереси покупців і продавців, бо кількість продукту, яку хочуть купити споживачі, дорівнює кількості продукту, яку хочуть продати продавці. Рівноважна ціна виконує на ринку функцію фільтра, який здійснює розподіл обмеженої пропозиції продукту між виробниками та споживачами. Адже ринкова ціна допускає до участі в торговельних операціях лише тих продавців, які погоджуються продавати свій товар за рівноважною ціною та нижчою за неї, а також тих покупців, які спроможні купити товар за рівноважною ціною та вищою за неї.

В окремих випадках держава може регулювати ціни. Такі ціни називають регульованими. Пріоритетними напрямами впливу держави на ціноутворення є:

• встановлення основних правил ціноутворення;

• державний контроль за цінами;

• державна підтримка цін в аграрному секторі;

• використання цін для захисту інтересів країни у зовнішньоекономічних відносинах.

Держава нівелює дію ринкового механізму шляхом законодавчого встановлення максимальних чи мінімальних цін, але такі дії уряду потребують вагомих підстав, оскільки супроводжуються як позитивними, так і негативними наслідками. Максимальні ціни (стеля цін) – це запроваджені в законодавчому порядку найвищі рівні цін, за якими продавець може продати свій товар, для контролю за високими цінами та доходами. Максимальні ціни можуть бути встановлені вище, нижче та на рівні рівноважної ціни. Однак їх дія є результативною лише тоді, коли вони встановлені нижче рівня рівноважної ціни величина пропозиції зменшується, а величина попиту зростає. В результаті виникає дефіцит товару чи послуги в розмірі. У таких умовах з’являється чорний ринок і висока ціна. У цьому випадку ринковий механізм втрачає свою здатність збалансовувати величини попиту та пропозиції. Максимальні ціни встановлюються для контролю за квартирною платою, обмеження процентних ставок, забезпечення необхідного рівня споживання населенням товарів першої необхідності (ціни на хліб) тощо. Встановлення державою максимальної межі ціни є виправданим лише в екстремальних ситуаціях (у період війн, стихійних лих тощо).

Мінімальні ціни (підлога цін) – це встановлені згідно законодавства ціни, що обмежують право продавців реалізувати товари за нижчими від них ринковими цінами. Переважно вони спрямовані на забезпечення певного рівня життя і визначають розмір державних соціальних гарантій (мінімальні (найменші) розміри оплати праці, пенсій, стипендії тощо).

Результатом їх запровадження є формування надлишку величини пропозиції або нестачі величини попиту. У цьому випадку виробництво стає невигідним. Прикладом встановлення мінімальної ціни є ринок праці, на якому формується ціна праці — заробітна плата. Запровадження її на рівні вищому за рівноважну ціну спричиняє надлишок величини пропозиції праці відносно попиту на неї, тобто збільшення кількості безробітних.

Еластичність – цей термін використовують в економічній теорії для аналізу реагування однієї змінної на зміну іншої (величини попиту на зміну ціни, величини пропозиції на зміну ціни), тобто це відсоток, на який змінюється одна змінна у результаті зміни іншої змінної на один відсоток.

Еластичність попиту за ціною – це відношення відсотка зміни попиту на товар до відсотка зміни ціни. Вона виявляє рівень реагування покупців на зміну ціни і позначається E(d).

На еластичність попиту за ціною впливають:

• кількість та близькість товарів-замінників;

• частка бюджету споживача, що витрачається на купівлю товару;

• потреба в товарі;

• період часу, необхідний для пристосування до змін у цінах.

Еластичність попиту за ціною виявляє як зміниться загальний дохід продавця в умовах зміни ціни на товар. Загальний дохід визначається як добуток кількості проданого товару на його ціну.

Еластичність попиту за доходом (Income E_d) – це рівень реагування покупців на зміну доходів,

Значення еластичності попиту за доходом допомагає класифікувати товари на дві категорії:

• товари вищої споживчої цінності, еластичність попиту за доходом яких має додатне значення;

• товари нижчої споживчої цінності, еластичність яких має від’ємне значення.