Питання та завдання для самоперевірки

1. Охарактеризуйте пізнавальні можливості методу спостереження. Чи можливе його застосування в кількісних дослідженнях?

2. Які різновиди спостереження Вам відомі?

3. Складіть картку спостереження за індивідуальною темою дослідження або картку самоспостереження "Мій вільний час".

Практичне заняття 12 Аналіз документів

План

1. Документ як об'єкт аналізу. Класифікація документальних джерел.

2. Традиційний та формалізований аналіз документів.

3. Контент-аналіз.

Основні теоретичні відомості

Метод аналізу документів як додатковий застосовується практично у кожному дослідженні. Так, без статистичних даних неможливо побудувати вибірку, а ця інформація фіксується у статистичних документах. Використовують його і як самостійний метод, особливо при вивченні роботи засобів масової інформації або у якісних дослідженнях, наприклад, аналізуючи автобіографії, як Це робили У. Томас і Ф.Знанецький у своєму відомому дослідження "Польський селянин в Європі й Америці".

За допомогою цього методу соціолог дістає можливість видобувати з документів значиму для цілей дослідження інформацію, визначати міру її надійності та вірогідності, переводити її у систему показників.

Основні поняття: документ, внутрішній та зовнішній аналіз, одиниці аналізу, категорії аналізу, одиниці обліку.

Література: [2], [7], [11], [14], [24], [30].

Документ як об'єкт аналізу. Класифікація документальних джерел

Термін документ визначається як деякий матеріальний об’єкт, який фіксує, зберігає й транслює інформацію про факти, події, явища об’єктивної дійсності.

Класифікують документи за низкою підстав. По-перше, у залежності від технічних засобів фіксації інформації. За цією ознакою документи поділяють на письмові - всі різновиди рукописної та друкованої продукції, фонетичні - розраховані на звукове сприйняття, іконографічні - кіно-, відео-, фотодокументи, картини та ін.

Документи поділяють також на приватні та офіційні. Офіційні створюються юридичними або посадовими особами й оформляються за певними правилами (накази, доповідні, звіти тощо), приватними називають ті документи, які створюються окремими людьми.

Можлива класифікація документів і за змістом. Це правові, економічні, юридичні та інші такого самого плану.

Якщо документ створюється за особистою ініціативою автора, він має назву неспровокованого (наприклад, приватний щоденник, лист), якщо ж він створений на замовлення, то це спровокований документ (наприклад, шкільний твір).

Головною особливістю документів є те, що інформація, яка міститься в них, має вторинний характер, і це обов’язково треба враховувати при роботі з документами. Тобто соціолог не сам спостерігає, досліджує будь-яке явище, а спирається на чиїсь спостереження та висновки. Проте автор документа міг випадково або навмисно викривити перебіг подій. Це є найбільш істотним недоліком методу аналізу документів. Перевагою ж цього методу у порівнянні з іншими є те, що до документа можна звертатися необмежену кількість разів, документ як об’єкт дослідження є завжди постійним і незмінним.

Традиційний та формалізований аналіз документів

Аналіз документів можна здійснювати двома головними способами - традиційним та формалізованим (цей метод найчастіше називають контент-аналізом, від англійського content analysis - аналіз змісту).

Традиційний аналіз документа - це практично звичайне розуміння його сенсу в контексті розв’язуваних у дослідженні завдань. Він ґрунтується на загальних логічних правилах, велике значення при використанні цього методу мають інтуїція та ерудиція дослідника. Й це можна поцінувати як слабкий бік цього методу. З метою компенсації суб’єктивного чинника розроблені деякі схеми, варіанти запитань, на які повинен відповісти соціолог при здійсненні аналізу У документів традиційним способом. Починається процедура із зовнішнього аналізу документа. Тут необхідно описати, що являє собою документ, яким є його статус, визначається його справжність і необхідність спеціальних методів його аналізу. Відтак формулюється низка запитань, що стосуються автора документа. Оцінюється міра його компетентності, авторитет, його позиція, установки тощо. Й завершує процедуру зовнішнього аналізу оцінка обстановки, за якої він створювався, значимість його появи, згадки про нього в інших джерелах.

Внутрішній аналіз документа - це розкриття його змісту. Описується, яка проблема порушена в документі, які питання поставлені та як вони розв’язані, наскільки переконливою є аргументація автора, який фактичний матеріал використано. Важливим елементом внутрішньою аналізу є оцінка вірогідності інформації, наведеної у документі, тому необхідно зробити порівняння аналізованого документа з іншими джерелами.

Найбільш типовими помилками при аналізі документів є:

• проведення аналізу без попередньої розробки програми самого дослідження;

• підхід до документа як до джерела первинної інформації;

• помилковий відбір документів для аналізу, аналіз документів, які мають тільки побічний стосунок до теми дослідження;

• помилки у розробці категорій аналізу, коли під одну й ту саму категорію можуть підпадати цілком різні смислові одиниці тексту;

• проведення дослідження за не апробованими методиками;

• низький рівень підготовки реєстраторів та кодувальників, що призводить до помилок при аналізі документів;

• кодування інформації, яке не відповідає програмі обробки даних;

відсутність списку або каталогу документів, використаних при аналізі.

Контент-аналіз

Традиційним методом можна проаналізувати дуже обмежену кількість документальних джерел, крім того, як уже зазначалося, цей метод значною мірою є суб’єктивним. Бурхливе зростання засобів масової інформації, обсягів друкованої продукції та читацької аудиторії потребувало інших підходів до аналізу документів, які дозволяють аналізувати великі масиви друкованої продукції й на підставі єдиних стандартних методик, залучати до цієї роботи групи технічних виконавців. Тобто постала проблема стандартизації методик аналізу документів.

Перші спроби здійснити статистичні вимірювання змісту матеріалів засобів масової інформації мали місце у США наприкінці XIX - на початку XX сторіччя. Так з’явився новий метод аналізу документів - контент-аналіз.

У перших працях (Дж. Спід, 1893; Д. Уїлкокс, 1900) здійснювалася класифікація газетних матеріалів за темами (новини, політика, література, релігія, реклама, чутки тощо), відтак вимірювалася довжина газетних шпальт, відведених під ці теми різними газетами на певний період часу. На цій підставі робилися висновки про спрямованість тієї чи тієї газети, про увагу, що її вона приділяє суспільне значимим проблемам.

Поряд з розробкою різних класифікацій розвивалися й загальні теоретичні положення методу. 1926 року Д. Уїллі запропонував використовувати таку класифікацію газетних матеріалів: за темою, за формою та за комбінацією цих ознак. Ці угруповання дістали у соціології назву категорій. Уїллі сформулював і критерії їх виокремлення:

а) система категорій має бути застосовна до всіх газетних пові­домлень;

б) ця система категорій має надавати можливість порівнювати числа різних газет за той самий день, тих самих газет за різний час та різних газет у різний час;

в) система категорій має давати максимум точності й зводити елемент суб’єктивізму до мінімуму.

Отже, суттю методу контент-аналізу документів є виокремлення у тексті категорій аналізу (смислових одиниць), підрахунку частоти вживання цих одиниць, а також аналіз співвідношення різних елементів тексту, собою та з усім обсягом аналізованої інформації.

За одиницю аналізу тексту може бути взяте окреме слово, але воно не завжди буває достатньою одиницею вимірювання, тому частіше доводиться фіксувати не окремі слова, а судження, вислови, думки.

Кількісною характеристикою одиниці аналізу є одиниця лічби. Вона реєструє, як часто у тексті з’являється та чи та смислова одиниця. Крім того, за одиницю обліку може бути взятий обсяг уваги, що приділяється досліджуваній проблемі. У тексті обсяг уваги може фіксуватися за кількістю рядків, площиною тексту, за іншими фізичними величинами. У повідомленні, трансльованому в усній формі, обсяг уваги визначають за часом, витраченим на повідомлення.

Головними методичними документами при здійсненні контент-аналізу є його класифікатор та протокол аналізу документів. У класифікаторі мають бути репрезентовані всі категорії аналізу тексту. У протоколі фіксують результати аналізу, як правило, у закодованій формі. Крім того, у протоколі можуть реєструватися не тільки категорії аналізу, але й відомості про документ та процедури аналізу. До протоколу додається інструкція реєстраторові та кодувальникові інформації.