Діагностичні методики обстеження мовленнєвої підготовленості дітей до школи
Методика обстеження уміння виділяти перший та останній звуки у слові
Мета: дослідити уміння дітей середньої групи виділяти перший та останній звуки в слові.
Матеріал: казковий будиночок, тварини, предметні картинки.
Хід досліду: вихователь створює ігрову ситуацію: перед дитиною ставиться іграшковий будиночок і вона слухає розповідь: «У цьому будиночку живуть тварини: лисиця, ведмідь, кіт, собака, коза, свиня. Біля будиночка тече річка і тому потрапити до нього можна тільки ось по цьому містку. Цей місток чарівний. На ньому сидить учений Ворон. Того, хто підходить до містка, він запитує, який перший (чи останній) звук у його імені. Під тим, хто не знає відповідь, місток провалюється. Підійшли тварини до містка, а ввійти в будиночок не можуть, бо не знають, який у їхньому імені перший звук. Допоможи їм». Наступного разу діти визначають перший та останній звуки в словах - назвах картинок.
Результати досліду заносять до протоколу, який ведеться окремо на кожну дитину (табл. 41).
Примітка. Якщо дитина правильно виділяє звук у слові, цей звук записують, а в дужках ставлять позначку плюс (+), якщо не виділяє - мінус ( - ).
Методика обстеження мовленнєвої підготовленості дітей до школи
Мета: вивчити та визначити рівень мовленнєвої підготовленості дітей до школи та рівень мовленнєвої активності й сформованості оцінно-контрольних дій (ОКД).
Хід досліду: варіант І. Кожній дитині пропонують послідовно виконати такі завдання: а) розглянути сюжетну картинку, відповісти на запитання за її змістом, скласти розповідь; б) переказати знайоме оповідання; в) скласти розповідь із власного досвіду на тему, запропоновану дослідником.
Результати дослідження заносять до табл. 42.
Таблиця 42
ім'я, прізвище |
Активність |
Якість відповідей |
ОКД |
Рівень мовленнєвого розвитку |
||||||||||
|
ввисока |
недостатня |
ннизька |
ввисока |
Ннедо статня |
ннизька |
ннаявні |
відсутні |
високий |
середній |
низький |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
'Активність: В - висока; Нд - недостатня; Нз - низька; С - середня. 498
У текстовому матеріалі за кожним параметром наводяться конкретні приклади.
Варіант II. Дитині пропонують скласти розповіді: за опорними словами, з власного досвіду, на задану тему, переказати твір. Розповіді записують на магнітофонну плівку. Під час прослуховування записів дитина виступає в ролі вчителя й оцінює розповідь, мотивуючи свою оцінку, однією з трьох фішок: червоною - все правильно, синьою - є деякі помилки, чорною - багато помилок, незв'язна розповідь. Можна запропонувати оцінити «відповіді» ляльки (записати заздалегідь розповідь із помилками).
Сформованість ОКД під час першого та другого прослуховування обчислюється за формулою
де Fокд, F1 - показники сформованості; тд, т1 - кількість допущених помилок, пп, п1 - відповідно кількість помічених дитиною помилок.
Результати досліду заносять до табл. 43.
Пропонуємо орієнтовні показники чинників мовленнєвої готовності.
Мовленнєва активність: наявність у дитини пізнавальних інтересів; відповідність знань вимогам програми; уміння зосереджувати увагу на пропонованому матеріалі й діяти відповідно до вказівок педагога; зацікавленість у вирішенні загального завдання; наявність потреби відповідати, звертатись із запитаннями, доповнювати відповіді однолітків, виправляти помилки (Основние показатели готовности детей шестилет-него возраста к школьному обучению / Ред.: Л. А. Венгер, Г. Г. Кравцов. - М.: НИИ дошк. восп. АПН СССР, 1988. - С. 23-25).
Активність висока: дитина постійно прагне відповідати, бере участь у спілкуванні, шукаючи відповідь на поставлене запитання; готова доповнити товариша, вказати на помилки, яких він припустився у мовленні, виправити їх.
Активність недостатня: дитина зовнішньо пасивна, не виявляє бажання відповідати, проте на запитання вихователя відповідає охоче, хоч і не завжди правильно та повно; виявляє невпевненість, соромиться, нервує.
Таблиця 43
Примітка. Во - взаємооцінка; Со - самооцінка.
Активність нестійка: під час заняття дитина часто відволікається, не може зосередитися на запропонованій темі.
Активізація низька: дитина пасивна, не має бажання відповідати; не виявляє інтересу до змісту мовленнєвої діяльності.
Якість відповідей висока: відповіді поширені, змістовні, самостійні, адекватні поставленому запитанню чи завданню.
Якість відповідей недостатня: відповіді у вигляді одного слова або простого непоширеного речення; дитина відповідає невпевнено, потребує додаткових запитань.
Якість відповідей низька: дитина повторює вже сказане вихователем чи іншими дітьми, потребує додаткових (уточню вальних запитань) або підказок, допомоги вихователя; у мовленні допускає багато помилок.
Контрольні дії - це усвідомлене регулювання дитиною мовленнєвої діяльності з метою запобігання мовленнєвим помилкам, їх констатування та виправлення, а також забезпечення відповідності результатів мовленнєвої діяльності запропонованому плану (вимогам, зразку, нормам вимови).
Оцінювальні дії ґрунтуються на аналізі процесу мовленнєвої діяльності і спрямовані на оцінку результатів цієї діяльності та зіставлення отриманого результату з вимогами. Мовленнєва дія розкриває мотиви, що спонукають дитину до вибору відповідної оцінки, в ній висловлюється певне ставлення дитини до предмета оцінки.
Високий рівень мовленнєвого розвитку: висока мовленнєва активність і якість мовленнєвих відповідей; правильна звуковимова; відсутність граматичних помилок; достатній обсяг словника; уміння самостійно переказувати й будувати розповідь; наявність оцінно-контрольних дій, уміння помічати та виправляти помилки.
Середній рівень мовленнєвого розвитку: недостатня мовленнєва активність, дитина потребує стимулювання мовленнєвої діяльності; якість відповідей незадовільна; помилки у звуковимові; граматичні помилки; переказує тільки добре знайомий текст; розповідає лише за зразком розповіді вихователя.
Низький рівень мовленнєвого розвитку: незадовільні мовленнєва активність і якість відповідей; у мовленні багато помилок; не володіє зв'язним висловлюванням; переважає ситуативне мовлення; відсутні ОКД.