Прислів'я та приказки про взаємини між людьми, дружбу та товаришування

Дизайн — Анна Шарiй

Без вірного друга велика туга.

Були б пиріжки — будуть і дружки.

Друзі пізнаються в біді.

Друзі — це злодії часу.

Коли хочеш позбутися друга, позич йому грошей.

Людина без друзів — що дерево без коріння.

Найти друга, за якого можна померти, — легко, а такого, щоб за тебе помер, — важко.

Не май друга вірного, не будеш мати зрадного.

Нема кращого друга, як вірна подруга.

Не той друг, хто медом маже, а той, хто правду каже.

Нових друзів май, старих не забувай.

При добрій годині всі друзі й побратими.

То не друг, що хвалить тихо, а то друг, що хвалить вслух.

У друга вода солодша від вражого меду.

Хорошого друга узнаєш, як з ним розлучишся.

Чоловік без друга — що їжа без солі.

Як не матимеш друга, не матимеш ворога.

Як прийде туга, пізнаєш друга.

Берись дружно — не буде сутужно.

Говорити правду — втратити дружбу.

Дружба дружбою, а служба службою.

Дружба — найбільший скарб.

Дружба родиться в біді, а гартується в труді.

Дружба — як дзеркало: розіб'єш, не складеш.

Не в службу, а в дружбу.

Пробуй золото вогнем, а дружбу — грішми.

Яку дружбу заведеш, таке й життя поведеш.

Зла компанія — що вугілля: як не впече, то замаже.

Погана компанія і доброго чоловіка зіпсує.

Лагідні слова роблять приятелів, а острі слова — завзятих ворогів.

Ліпше мати сто приятелів, чим одного ворога.

Приятелів тьма, а вірного друга нема.

Приятельство що старше, то сильніше.

Такого собі приятеля знайшов, що навіть до пекла би з ним пішов.

Треба і в пеклі приятеля мати.

У товаристві лад — усяк тому рад.

Вчора браталися, нині розсталися.

Добре братство миліше, ніж багатство.

В лиху годину узнаєш вірну людину.

Біля чого потрешся, того і сам наберешся.

Чого сам собі не зичиш, того і другому не жадай.

Один другого не переважить, хоч на одній гілляці повісь.

Обоє рябоє.

Ми з тобою, як риба з водою.

Сусід

Без брата проживеш, а без сусіда — ні.

Близький сусід кращий від далекого брата.

Бодай доброго сусіда мати та й своїм плугом орати.

Добре, як сусід близький і перелаз низький.

Добрий сусід — найближча родина.

Не заглядай до сусіда, може з того бути біда.

Не купуй сoбі дім, а купи сусіда; хату купиш, а сусіда не продаси.

Не позичай у сусіда розуму.

Сусідські діти — найпустіші.

Тоді сусід добрий, коли мішок повний.

У сусіда повна піч дров, та горять, а у мене єдно, та не хоче.

У сусіда ані коня не купуй, ані жінки на бери, бо будуть утікати.

Який сусіда, така і бесіда.

Кум, кума

В кожної куми свої пироги.

Годі, куме, їсти, бо не буде на пироги місця.

Голодній кумі лиш хліб на умі.

Де кум, а де коровай.

Дарма, що кума бліда, аби пиріг спекла.

Жінка суджена, а кума люблена.

Знає кума — знає півсела.

Знехочу кум у кума порося з'їв.

Їла б кума, то ложки нема.

Якби знаття, що в кума пиття, то б і діти забрав.

Коло пекла живучи, треба й чорта за кума просити.

Кому яке діло, що кума з кумом сиділа.

Кум не кум, а з черешні злазь.

Нашій кумі все просо на умі.

Не трать, куме, сили, спускайся на дно.

Не хочеш страти, не сунься ні в куми, ні в свати.

Хвалить кум куму, як нема кому.

Хто кумить і свашить, додому не пташить.

Гостини

Вітали, але сідати не просили.

Бог дав свято, а чорт — гості.

Будьте, як дома, а поводьтесь, як в гостях.

В гостину збирайся, але вдома пообідати не забувай.

В гості ходить — треба і до себе водить.

Любиш в гостях бувати, люби ж гостей і приймати.

В гостях добре, а дома найлучче.

У гостях добре, а вдома краще.

В гостях добре їсти й пити, а вдома спати.

В гостях за їжу останній приймайся, а перший переставай.

Веселий гість — дому радість.

Від податків та гостей не відкрутишся.

Діти в кут, коли гості в хату йдуть.

Гарними розмовами гостей не наситиш.

Гарні гості, та не в пору.

Риба і гості псуються через три дні.

Гість рідко буває, та багато бачить.

Гість — невільник: де посадять, там і сидить.

Гість гостя ненавидить, а господар обох.

Гість першого дня — золото, другого — срібло, а третього — мідь: додому їдь.

Гість хазяїнові не укажчик.

Гості об'їдять кості.

Гостя по одежі стрічають, а по розуму проводжають.

Гостям сміх, а хазяям сльози.

Господи-боже, чи мав ти гості?

Дай, боже, гостя в дім, то і я нап'юсь при нім.

Два рази гостям рад: раз, що приїхали, а раз, що від'їхали.

Де часто гостина, там голод недалеко.

Для проханого гостя багато треба, а несподіваний гість, що не постав, то їсть.

Добрі гості, та в середу трапились.

Дома їж, що хочеш, а в гостях, що дадуть.

Рад би гостю — хліба шкода.

Коли їдеш у гостину, бери хліб у торбину.

Їхало помело: в гостях у віхтя було.

Коли надувся, як сич, то гостей не клич.

Ліпше свій гість, як чужих шість.

Один гість — радість, два — вага, три — тягар.

Милі гості, чи не надокучили вам хазяї?

Невчасні гості гірше від татарів.

Непроханий гість гірше татарина.

Незваний гість — гірше вовка.

Незвані гості гризуть кості.

Не звикай у гостях, бо й дома захочеш.

Несе чорт гості.

Пішов би в гості, та ніхто не запрошує.

Пора гостям і честь знати.

Прийшов гість та на голу кість.

При пості добре відбути гості.

Ситого гостя добре годувати.

То добрий гість, що мало їсть.

Хто гостю радий, той і собаку його нагодує.

Чим хата багата, тим і гостям рада.

Яка днина, така і гостина.

Який гість, такий і калач.

Що хата має, тим і приймає.

Чим маю, тим приймаю.

Хто перший приходить, тому першому і подають.

На кожний чмих не наздоровкаєшся.

Давали їсти й пити, та не було кому просити.

Де тебе не просять, хай тебе там чорти не носять.

За запросини грошей не беруть.

Просили, запрошували, з хати шапку викидали, ледве живим лишився.

Просили на дорозі, щоб не були на порозі.

Яке частування, таке й дякування.

Загадки для дітей середнього дошкільного віку

.Стрибає з гілочки на гілку  Пухнастий м’ячик на ялинці .  Гриби збирає в лісі, шишки,  Гризе в дуплі своїм горішки.  Мелькає хвіст, руденька спинка.  Хто відповість? Цей звір, то (білка).  2.В теплій шубі зиму всю  Лапу смачно я смокчу.  Сплю під пісню хуртовини  Аж до весняної днини.  Полюбляю їсти мед,  Звуся, звісно, я (ведмідь)  3.Лячні очі, куций хвіст,  Невеликий він на зріст.  Пружно, високо стрибає,  Бо великі лапи має.  Влітку ласує травичку  А узимку має звичку  Гризти молоді деревця  Ви уже впізнали (зайця)?  4.Він «пустелі корабель»,  Хоч не бачив моря зроду.  По пустелі ніч і день  Він бреде, не п’ючи воду.  На горбах його міцних  Возять скарб, мандрують люди,  Їсть в пустелі колючки  Зветься «корабель»(верблюдом).  4.Любить спеку він і воду.  Дуже схожий на колоду.  Зачаїться і лежить.  Може носа відкусить  Тим, хто пильність загубив.  Бо на те він (крокодил).  5.На колючому клубочку –  Листя, яблучко, грибочок.  Ось клубок заворушився,  Носик з відкілясь з’явився,  Очі, наче намистини.  Хто, цікаво, ця тварина? (Їжачок)  6.Носить на собі хатинку  Ця розважлива тваринка.  Нікуди не поспішає –  Вік вона поважний має.  Небезпеки не боїться,  Бо в домівці зачаїться  Може будь-коли трудяга,  Симпатична (черепаха).  7.«Шуба» бігає по снігу.  Як здогонить – буде лихо  Зайчику чи пташці в лісі,  «Шубу» звуть ту в лісі (лисом)  8.Схожий зовні на собаку.  Але він не вміє гавкати. (вовк)

Загадки для дітей молодшого дошкільного віку

1. Не грім, а гримить. 

Але тим знаменитий.

Барабан

2. Жовті хатинки 

Тримаються один за одного. 

Одна з трубою 

Тягне всіх за собою. Поїзд

3. В полі сходи лежить, 

Будинок по сходах біжить.

Поїзд

4. Б'ють його рукою і палицею, 

Нікому його не шкода. 

А за що бідолаху б'ють?

 А за те, що він надутий. М'яч

5. Що за птах? 

Пісень не співає, 

Гнізда не в'є, 

Людей і вантаж везе? Літак

6. Забавний звір зшитий з плюшу. . .

Є і лапи, є і вуха, 

Меду звіру дай трохи

І влаштуй йому барліг. Вінні-Пух

7. Зростанням різні подружки,

Але схожі один на одного,

Всі вони сидять один в одного,

А всього одна іграшка.  Матрьошка

8. Мій гарний ковпачок . .

Хвацько зрушать набочок. 

Я - забавна іграшка,

А звуть мене ... Петрушка

9.Це що за дуже дивний

Дерев'яний чоловічок? Всюди ніс встромляє він довгий. Хто ж це?..  Буратіно

10.Що за дивний передзвін

Чується з усіх боків.

Спати її кладеш - встає,

Дзвінко пісеньку співає.

Ця мила мордочка

Всім знайома... Неваляшка

11.Кручусь, кручуся-

І мені не лінь

Так крутиться цілий день.

І жужжу я як бджола, Хто ж, діти, я Дзига 12.Голова на ніжці, А в голові горошки. Позвенит на вушко Дзвінко... Брязкальце

Загадки Для дітей старшого дошкільного віку

Бегемот.

Товстошкірий, толстогубый,

А в роті чотири зуба. якщо він розкриє пащу,

Можна в обморок впасти!

Білка.

Ходжу в пухнастій шубі,

Живу в густому лісі.

У дуплі на старому дубі

Я гризу горішки.

***

Пишний хвіст стирчить з верхівки.

Що за дивна тваринка?

Разгрызет горішок дрібно,

Ну, звичайно, це... Бобер.

Ось так звірі!

Не риють нір,

Але зате будують греблі.

Всі вони одягнені в шуби,

Інструмент не пили - зуби.

***

Ці будівельники –

Річкові мешканці.

Розпилюють деревину,

Будують греблю.

***

Хто в лісі тунелі риє,

На струмках греблі будує?

Зуби, точно сокири,

Це трудяться ...

***

Не потрібні нам сокири,

Ми будівельники - ... (бобри)

Той, кого звуть бобром,

Без цвяхів побудує... (будинок).

Бурундук.

У нього в смужках спинка,

Хвостик легка, як пушинка.

Всі запаси, як у скриню,

Ховає в дупла ...

Верблюд.

Як царя пустель звуть?

У нього горбата спина,

Тому що він ...

Вовк.

У лісі взимку холодної

Ходить злий, голодний.

Він зубами клац! Це сірий ...

Їжак.

Лісом котиться клубок, 

У нього колючий бік.

Він полює ночами 

За комахами та мишами.

***

Колючий клубочок

Під ялинкою лежить.

Захочеш помацати

- Вмить втече.

***

Добродушний, діловитість, 

Весь голками покритий...

Чуєш тупіт спритних ніжок?

Це наш приятель ...

Загадка1

Швидкий, як вітер.

Взимку — білий.

Живе в лісах та на ланах.

Як сніг зійде, так стане — сірий.

Не їсть ні звірів, ні комах.

Боїться він вовків, лисиць,

Собак мисливських та рушниць.

Задовгі вуха, хвостик куций…

Очима косить, накінець…

То хто ж це? …….. — стрибунець!

Загадка2

З тобою поруч я весь час.

Береш мене у двір і в клас.

Зі мною можеш ти пограти, а можеш щось порахувати, як хочеш — сфотографувати, із ким завгодно розмовляти…

Як схочеш музику послухать —

Надінь навушники на вуха, І я тоді тобі заграю і навіть дещо заспіваю.

До тебе голосом звертаюсь, а зветься голос мій — «рінгтон». Хто я? ……… телефон.

Загадка3

Живе на вулиці чи в хаті.

Уміє він охороняти.

Уміє гратися, дружити,

Хазяїна довік любити.

Вологий ніс, чотири лапи.

Котів він любить поганяти.

Веселий, добрий, забіяка.

Хто кращий друг людей? …………. !

Загадка4

Покривало біле-біле

Землю геть усю укрило.

В біле всі дерева вбрані,

Віз замінено на сані.

На святого Миколая вже чекає дітвора.

Люди радісні, веселі Його стрінуть у оселі.

Як же зветься ця пора?

Холодно і білий сніг,

І Різдво, і Новий рік…

Вже здогадуюсь сама —

Це прийшла до нас …!

Загадка5

Уночі він блискавично

Виникає на подвір’ї.

На курей полює звично —

Залишає тільки пір’я.

Невеличкий, і стрункий,

Витончений і швидкий,

Захищаючись, одразу

Запах видає бридкий.

Відгадайте, що за звір? То підступний, хижий … !

Загадка6

З квітки на квітку перелітаю,

Дуже ретельно нектар я збираю.

Потім у вулику в соти складаю

Й знову в квіткові краї відлітаю.

Я самовіддано дуже працюю,

Так, що і крилець під вечір не чую.

Нічку коротку перепочину

Й знову збирати нектар я полину.

З медом млинці поклади на тарілку — Вдячно згадай працьовитую …

Забавлянки 

"ЛАДКИ, ЛАДУСІ" Дорослий, стоячи навпроти дитини, виконує рухи долоньками дитини, примовляючи забавлянку: 

Ладки, ладусі, схожий (схожа) на татусю!

Де тато? — На роботі там, там... 

Будує хату сам, сам, сам...

Ладки, ладусі, схожий (схожа) матусю!

Де мама? — Вдома там, там, там...

Кашу варить нам, нам, нам...

Каша смачненька, Маруся маленька!

В. Ніколаєнко

"ГОРОШОК" Гра розвиває м'язи пальців, мовлення дітей; залучає до розумового розвитку. Починаючи з мізинця, перебирають пальчики дитини, промовляючи: — Горошок,  Бобошок,  Сивочка,  Курочка,

А той старий когугисько 

Не хтів іти до дітиська

— Та шуп з ним до песа! Під час повторного розігрування діти відповідають на запитання текстом забавлянки, повторюючи слова.

 "ЧУКИ, ЧУКИ, ЧУКИ, ЧОК"

Чуки,чуки,чуки,чок, 

Пішли дітки в таночок, 

Пішли дітки в таночок, 

Донька збила каблучок.

— Прибий татку, каблучок,

Бо я хочу в таночок.

Лідія Компанієць

"НАЛОВИЛА БАБА ЩУК" 

Чук чук чук, чук!

Наловила баба щук.

Роздивилась в казані-  То не щуки, а лини!

Чук, чук, чук, чук!

Наловив дідуньо щук.

Роздививсь у казані

— Знов не щуки, а лини! 

Чук, чук, чук, чук! 

Обійдемось і без щук. 

А линки, а линки 

Повминаєм залюбки!

Наталя Забіла

"ОЙ ЧУК-ЧУКИ, ЧУКИ-НА"

 Ой чук-чуки, чуки-на! 

Наша доня чепурна. 

В неї на голівці  жовті чорнобривці,  і віночок з конюшини,  і намисто із шипшини,  і листок квасольки,  наче парасолька,  і широкий лопушок,  мов зелений фартушок!

Євген Гуцало

"ГОРЩИК" В мами є великий горщик, 

Мама в ньому варить борщик,

  І такий смачний той борщик, 

Що ми ладні з'їсти горщик.

Федір Петров

"А МИ ЗВАРИМ БОРЩИКУ"

 Павлику, Павлику, 

Йди нарви нам щавлику, 

А ми зварим борщику 

В череп'янім горщику, 

Добре салом затовчем,

Почастуємо борщем.

Лідія Компанієць

"НАПЕЧУ ОЛАДКИ" 

Ладки дадки, ладки!

Напечу оладки 

— Пишні та рум'яні.

— Для кого?

— Для Гані.

— Гушки, гушки, гушки!

Наварю галушки 

Білі та духмяні.

— Для кого?

— Для Гані.

— А що на заїжку?

— Казочку-потішку.

Лідія Компанієць

ПОТІШКА

 Ладки Ладки, ладки! 

Впав Мурко із кладки. 

Хоч і не забився, 

Мало не втопився. 

Присів за лозою 

Та й плаче сльозою.

Меланія Павленко

ГУСИ 

Гуси, мої гуси, 

Де були?

— В бабусі.

— Чим вас частували?

— Кашку нам давали.

— Як же ви бабусі  Дякували гуси?

—Ми їй ґелґотали

— Пісеньку співали.

Василь Заєць 

СКІЛЬКИ ДІТОК  

Голубчику, голубок,

  Скільки в тебе діточок?

— Двоє гарненьких,

Двоє сіреньких,

Двоє слухняних,

Двоє старанних. 

ЛАСЯ-ПАРАСЯ 

Лася-Парася, 

Де була?

— У лісі.

— Що їла?

— Горісі.

— Чим кусала?

— Зубами.

— Куди клала?

— До мами.

Василь Марсюк

ГОРОБЧИК 

Горобчику, горобчику,

  Не ходи на дощику:  Буде горло боліти, 

Буде лікар ходити, 

Не пускатимуть в садок 

До малесеньких діток.

Меланія Павленко

Методика ознайомлення з малими жанрами українського фольклору