1. Виписати прислів’я та приказки до теми «Ввічливість, чемність», «Праця-лінощі», «Правда – брехня», доступні дітям дошкільного віку.

Прислів´я та приказки про ввічливість, чемність.

Ласкаве слово – що весняний день.

«Будь ласка» не кланяється, а «спасибі» спини не гне.

Ввічливе слово – цілюще повітря.

Поводся з людьми так, як би ти хотів, щоб поводилися з тобою.

Від теплого слова й лід розмерзає.

Шабля ранить голову, а слово - душу.

Удар забувається, слово пам´ятається.

Дурний язик голові не приятель.

Мудрий не все каже, що знає, а дурень не все знає, що каже.

Ніщо не дається так дешево і ніщо не цінується так дорого, як ввічливість.

ПРАВДА

“Правда і в морі не тоне”

Краще гірка правда, ніж солодка брехня

Правда кривду переважить

На злодієві і шапка горить

Приказки та прислів`я про брехню

Брехали твого батька сини та й ти з ними.

Брехати — не ціпом махати.

Брехач з мухи слона зробить.

Брехач, як деркач: усе дерчить.

Брехень багато, а правда одна.

Брехень багато, та не всі їм раді.

Брехливий собака й на вітер гавкає.

Брехливі вісті не лежать на місті.

Брехливу собаку чути здалека.

Брехнею світ держиться.

Брехнею світ пройдеш, та назад не вернешся.

Брехні слухають, а брехунів б'ють.

Брехня — не сажа, а все таки вмаже.

Брехня любить брехунів

Брехня погана річ, а все таки її люблять.

Брехня, — що вугілля: не впече, то замаже.

Брехня, не бійка, а все таки шкода.

Брехунові не ймуть віри, коли й правду каже.

Бреше й оком не моргне.

Бреше й у землю не дивиться.

Бреше, аж гай гуде.

Бреше, аж курява встає.

Бреше, аж пальці знати.

Бреше, як вовну чеше.

Бреше, як гребінцем чеше.

Бреше, як пише.

Бреше, як по воді бреде.

Бреше, як попова собака.

Бреше, як Сірко на вітер.

Бреше, як чеше, тільки лускотить.

Бреши, бреши, та знай кінець.

Бреши, бреши, та знай лад.

Бреши, та знай міру.

Вдача собача: не брехне, то й не дихне.

Він завжди правду каже, коли не бреше.

Він раз на рік правду каже, та й то кається.

Гадюку обійдеш, а від брехні не втечеш.

БОЯЗЛИВІСТЬ

Боязливий, як заєць; шкідливий, як кішка.

Боязливому по вуха, — сміливому по коліна.

В рай проситься, а смерті боїться.

Він одставної кози барабанщик.

Він служить за козла на конюшні. (Так кажуть на тиху людину).

Дума п'є воду, а відвага мед.

Заєць від листя, а жаба від зайця тікає.

Злякавсь, аж у п'яти закололо.

Лякана ворона і куща боїться.

Не бійся собаки, хазяїн на прив'язі.

Не стану пить винця до смертного кінця.

Опікся на молоці, то й на воду дме.

Побілів, як полотно.

Світить та не гріє: тільки дарма хліб їсть

Смирний плаче, а бойкий скаче.

Тише води, нижче трави.

Трясеться, як лист на осиці.

Хто сльозам потакає, той сам заплаче.

ЛІНОЩІ

Без діла жить — тільки небо коптить.

Безділля мішай з ділом, — з ума не зійдеш.

Береться за діло, як п'яний за тин.

Білі руки чужі труди люблять.

Білоручки — дармоїди та недоучки.

Б'ють не лежачого, а ледачого.

В роботі «ох», а їсть за трьох.

Весна ледачого не любить.

Виспався, та не вилежався.

Від ліності чоловік хворає.

Він би й рад косити, та нікому косу носити.

Восени й курчата курми будуть.

Вставай до сходу сонця, працюй до ночі, то їстимеш калачі.

Говорить так, як три дні хліба не їв.

Говорить, мов клоччя жує.

Готовеньке і кішка з'їсть.

Грім не гряне — ледачий не встане.

Гуляй, тату,— завтра свято.

Гультяйство губить хазяйство.

День гуляє, три слабий, а на п'ятий — вихідний.

З лежі не буде одежі, а зі спання не буде коня.

За діло — не ми й за роботу — не ми, а їсти та гулять,— за нас не знайти.

За сидженням нема лежання.

Зачепилася за пень — простояла цілий день.

Збирається, як свекор до пелюшок.

Злазяться, як мухи після морозу.

Зробиш, та в свинячий голос.

І за холодну воду не береться.

І каші не хочу, і по воду не піду.

Іван на дуду грає, а Марія з голоду на кутні співає.

Іван, скажи моїй кобилі: тпру.—А ти сам що ж?— Та губи померзли.

Іде воювать, а рушниці не хоче брать.

Їсть за вовка, робить за комара.

ПРАЦЯ

Добрий початок — половина діла

Як посієш, так і пожнеш

Щоб мати треба працювати

Не хитруй, не мудруй, а чесно працюй

Ану вставай, чоловіче, третій півень кукуріче.

Без праці нема життя собаці.

Всяк роби на себе.

Зароблена копійка — краще краденого карбованця.

Купець — торгом, піп горлом, а мужик горбом.

Хто не оре, той і огріхів не робить.

Аби руки і охота, буде зроблена робота.

Баба з воза, на колеса легше.

Бджола мала, а й та працює.

Без діла жить — тільки небо коптить.

Без діла сидіти, то можна одубіти.

Без діла слабіє сила.

Без охоти нема роботи.

Без роботи день роком стає.

Без снасті тільки блохи ловить.

Без сокири не тесляр, без голки не кравець.

Без труда не виловиш і рибки з пруда.

Без труда нема плода.

Без трудів не їстимеш пирогів.

Без уговору працювати,— що на пустім полі хліб збирати.

Білі руки чужі труди люблять.

Білоручки — дармоїди та недоучки.

Будеш трудиться, будеш кормиться.

В ліс не поїдемо, то й на печі змерзнемо.

Вік живи, вік учись і вік трудись.

Вміння і труд все перетруть.

Вовка ноги годують.

Вставай до сходу сонця, працюй до ночі, то їстимеш калачі.

Всяке діло починай з голови.

Гей воли до болота, яка плата така й робота. (Говорять про дешеву оплату праці.)

Гірка робота, а солодкий хліб.

Гірко поробиш — солодко з'їси.

Голова задумає, а ногам горе.

Де не було початку, не буде й кінця.

Де руки ї охота, там спора робота.

СМІЛИВІСТЬ

Страху немає там, де його не бояться”

Сміливого куля боїться

Вовків боятися — в ліс не ходити

Лякана ворона ї куща боїться.

Мертвого лева і заєць скубне.

На смілого собака гавка, а боязливого рве.

На смілого собака гавкає, а боягуза кусає.

Налякав міх, то й торбини страшно.

Не в попи, так у дзвонарі.

Не впіймав карася, так впіймав щуку.

Не давайся під ноги!

Не лякай мене тим, чого я не боюсь.

Не такий страшний чорт, як його малюють.

Одвага або мед п'є, або сльози ллє.

Орел не ловить мух.

Пішого сокола і ворони клюють.

Плохий заєць і пенька боїться.

Погано, хто боїться: лиха не мине, ще й натремтиться.

Слова в кармані не носить.

Сміливий наскок — половина спасіння.

Сміливий, як жаба: змаху в воду!

Сміливість города бере.

Сміливість кріпості бере.

Сміливого й чорти бояться.

Смілим одвага владіє.

Смілого й куля не бере.

Смілому море по коліна.

Як боїшся — не роби, а зробивши — не бійся.

Як боїшся горобців, то не сій проса.