Показники оборотності запасів

Показник	Алгоритм визначення показника	Умовні позначення	Автор, джерело
Оборотність запасів		– оборотність запасів, грн або од.; О – товарооборот за період, що аналі­зується, грн або од.; – середній роз­мір запасів за пе­ріод, що аналізу­ється, грн або од.	А. М. Гаджин­ський, В. Є. Ніколайчук, Ю. Пінчук, Я. Степченков [29; 105; 131; 160]
Коефіцієнт завантаже­ності запасів		– коефіцієнт завантаженості запасів, грн або од.	П. В. Круш, І. Б. Швец, І. А. Бондарєва [82; 190]
Тривалість одного обо­роту запасів		– тривалість одного обороту запасів, днів; Т – кількість кален­дарних днів у роз­рахунковому періоді	В. Є. Ніколайчук [105]

Джерело: узагальнено авторами.

Оборотність запасів, згідно даних табл. 1.16, показує віднов­люваність запасів в кількості разів протягом певного періоду, що аналізується [29; 105]. Коефіцієнт завантаженості запасів вказує, скільки запасів вкладено в одну гривню реалізованої продукції. Даний показник є оберненим до коефіцієнта обо­ротності запасів [82; 190].

У табл. 1.17 подано показники для оцінки ефективності вико­ристання запасів як капіталу.

Таблиця 1.17

Показники ефективності використання запасів як капіталу

Показник	Алгоритм визначення показника	Умовні позначення	Автор, джерело
Валова рен­табельність інвестицій (рентабель­ність запасів)		GMROI – ва­лова рента­бельність інвестицій, %; П – прибуток, тис. грн; – середній розмір запасів, за період, що аналізується, тис. грн	Дж. Шрайб­федер [192]
Запасо­ємність		– запасо­ємність, %; О – товарообо­рот за період, що аналізу­ється, тис. грн	В. В. Волгін, В. Є Ніко­лайчук [25; 105]
Питома вага запасів в оборотних засобах		– пи­тома вага запа­сів в оборот­них засобах, %; – середній розмір обо­ротних засобів за період, що аналізується, тис. грн	В. В. Волгін [26]

Продовж. табл. 1.17

Показник	Алгоритм визначення показника	Умовні позначення	Автор, джерело
Поточна ліквідність запасів		– поточна ліквідність за­пасів, тис. грн; – обсяг по­точного залишку запасів, тис. грн; – поточні зобов’язання перед постачаль­никами за запаси, тис. грн	Я. Степчен­ков [161]
Питома вага викуплених у постачаль­ників запасів		– питома вага викуп­лених у постачальників запасів, %; – фактично викуплені у пос­тачальників запаси, тис. грн; – загальний обсяг запасів підприємства, тис. грн	Я. Степчен­ков [161]
Коефіцієнт неліквідів, (питома вага неліквідів в загальному розмірі запасів)		– коефі­цієнт нелікві­дів, %; – запас не­ліквідних това­рів, за період, що аналізується, тис. грн; – загальний розмір запасів, тис. грн	В. В. Волгін [25]

Джерело: узагальнено авторами.

Деякі показники наведені в табл. 1.16 та 1.17 є взаємо­пов’язаними. Зокрема, сезонний характер виробничого процесу в сільському господарстві змушує підприємства створювати великі обсяги страхових та сезонних запасів, а це призводить до значної частки запасів в оборотних засобах підприємств, зростання коефіцієнта завантаження і показника запасоємності, уповільнення оборотності запасів, збільшення тривалості одного обороту запасів у підприємствах даного напрямку.

Прискорити оборотність запасів сільськогосподарського походження, зменшити тривалість одного обороту запасів та зменшити їх питому вагу у загальній кількості оборотних активів, знизити коефіцієнт завантаження запасів і показник запасоємності в даних підприємствах можна шляхом замовлен­ня та створення запасів сировини відповідно до агротехнічних строків сівби пшениці, ячменю, садіння коренеплодів, здійс­нюючи замовлення кормів для тварин невеликими партіями, підвищуючи середньодобові прирости у тварин, впроваджуючи нові (більш урожайні та скоростиглі) сорти сільсько­господарських культур тощо.

Занадто мале значення показника оборотності запасів та високі значення коефіцієнта завантаження запасів і показника запасоємності можуть свідчити про необґрунтований розмір запасів, наявність застарілих, неліквідних запасів або запасів, на які немає попиту [26], а в сільськогосподарських підприємствах – також про недоотримання врожаїв рослинницької продукції внаслідок погодно-кліматичних умов, чергування врожайних та неврожайних років, значні втрати в масі та якості внаслідок неналежних умов зберігання, недоотримання продукції тварин­ництва внаслідок хвороб тощо.

Для оцінки рентабельності вкладень у запаси Дж. Шрайб­федер пропонує показник валової рентабельності інвестицій, який відображає відсоток прибутку, що припадає на запаси. Тому, на нашу думку, даний показник варто назвати рента­бельність запасів. Підприємства можуть утримувати запаси, показники обертання яких є низькими, якщо дані показники компенсуються високою рентабельністю товарних запасів [192].

Однак, у сільськогосподарських підприємствах існують при­родні втрати під час зберігання та втрати внаслідок неналежних умов зберігання, закінчення терміну зберігання продукції, протягом якого не погіршуються її фізико-хімічні властивості, що в цілому впливає на показник рентабельності запасів, а, отже, це варто враховувати у процесі зберігання продукції з низьким попитом, оскільки дані втрати можуть перевищити високу рентабельність продукції.

Згідно твердження А. Т. Опрі, «якщо базову величину показ­ника приймають за одиницю, формою її зображення буде коефі­цієнт (кратне відношення), якщо 100-формою зображення від­носних показників будуть відсотки [114]». Тому, на наш погляд, коефіцієнт неліквідів, який пропонує В. В. Волгін [25], слід назвати питомою вагою неліквідів у загальному розмірі запасів.

Показник питомої ваги запасів в оборотних засобах показує на скільки ліквідними є оборотні кошти підприємства [26]. Так, якщо запаси в структурі оборотних коштів займають значну питому вагу, підприємство ризикує не виконати зобов’язання перед постачальниками, бюджетом тощо. Показник поточної ліквідності запасів характеризує швидкість перетворення запасів у більш ліквідні оборотні активи. Питома вага викуплених у постачальників запасів дозволяє проаналізувати співвідношення між викупленими та невикупленими у постачальників запасами з метою визначення обсягів запасів, на які припадає додаткове фінансове навантаження у вигляді відсотків за відстрочку платежу [161].

Коефіцієнт неліквідів вказує на обсяги запасів, які призво­дять до фінансових втрат, оскільки вже не можуть бути реалізовані [25].

У табл. 1.18 визначено та систематизовано показники оцін­ки другої групи чинників − максимізації задоволення потреб споживачів.

Згідно даних табл. 1.18, показники повноти охоплення замов­лення, норми насиченості попиту, готовності до постачання, безперервності логістичного обслуговування та ступеня задово­лення звернень клієнтів за швидкістю виконання замовлення є відображенням задоволення потреб клієнтів – споживачів про­дукції, швидкості їх обслуговування. Значення цих показників залежать від прийнятих рішень щодо управління запасами і впливають на конкурентоспроможність підприємства та отримання ним прибутків [10].

Таблиця 1.18

Показники оцінки максимізації задоволення потреб споживачів

Показник	Алгоритм визначення показника	Умовні позначення	Автор, джерело
Готовність до поста­чання		– готовність до постачання, %; – кількість виконаних замовлень, шт.; – загальна кількість замовлень, шт.	А. М. Гад­жинський, Л. Б. Міротін [29; 59]
Норма наси­ченості попиту		– норма насиченості попиту, %; – загальна кількість запасів і-го виду продукції за розрахунковий період, од; – кількість запасів і-го виду необхід­них для забезпечення всіх замовлень клієнтів за розрахунковий період, од.; k – кількість найменувань продукції, од.	Л. Б. Міротін, Н. Рогожкіна [59; 138]
Повнота охоплення замовлен­нями		– повнота охоплення замовленнями, кількість випадків; – кількість випадків за період, що ана­лізується, коли всі запаси по і-му виду продукції замовлені клієнтом	Л. Б. Міротін [59]

Продовж табл. 1.18

Показник	Алгоритм визначення показника	Умовні позначення	Автор, джерело
Гнучкість логістичних операцій		F – гнучкість логістичних операцій, %; – кількість задоволених звернень спо­живачів; – кількість звернень споживачів про зміну раніше зроблених замовлень та су­путніх послуг	Л. Б. Міротін, Н. Рогожкіна [59; 138]
Рівень недо­ліків логіс­тичного обслу­говування		– рівень недоліків логістичного обслу­говування, кількість замовлень; – кількість замовлень по яких на­дійшли претензії від споживачів; – загальна кількість замовлень	Л. Б. Міротін [59]
Коефіцієнт виконання виробничого плану (Рівень виконання виробничого плану)		– коефіцієнт виконання виробничого плану, %; – відповідно фактичний та пла­новий об’єм виробленої продукції, тис. грн	Н. Рогожкіна [138]

Продовж табл. 1.18

Показник	Алгоритм визначення показника		Умовні позначення	Автор, джерело
Безперерв­ність логіс­тичного обс­луговування		К – безперервність логістичного обслугову­вання; – кількість замовлень і-го клієнта ви­конаних у вказаний строк; – загальна кількість виконаних замов­лень і-го клієнта			Л. Б. Міротін [59]
Ступінь задо­волення звер­нень клієнтів по швидкості виконання замовлення		T – ступість задоволення звернень клієнтів по швидкості виконання замовлення, днів; – час виконання замовлень на який роз­раховують клієнти, днів; – фактичний час необхідний для вико­нання замовлень, днів; n – загальна кількість замовлень			Л. Б. Міротін [59]

Джерело: узагальнено авторами.

Оскільки сільськогосподарські підприємства мають значні обсяги страхових та сезонних запасів, то рівень виконання ви­робничого плану, показник норми насиченості попиту та готов­ності до постачання будуть високими, однак, дані показники можуть мати низьке значення, що пов’язано з природними особливостями виробничих процесів у даній галузі, зокрема, неврожайний рік, зниження або знищення врожаїв внаслідок погодно-кліматичних умов, хвороб, шкідників, псування і природних втратах під час зберігання тощо.

За допомогою показника логістичної гнучкості можна оціни­ти можливості підприємства йти на компроміс у задоволенні вимог споживачів, зокрема, зміну заздалегідь зазначених умов постачання, асортименту продукції та ціни на продукцію, відкликання замовлення тощо [10; 59]. Даний показник зале­жить від обсягів та асортиментних позицій запасів, що ство­рюють підприємства [10].

Задоволення вимог споживачів у більшій мірі залежить від асортиментних позицій запасів сільськогосподарських підпри­ємств, бо дані підприємства мають значні обсяги запасів, що пов’язано з сезонністю здійснення виробництва. Очевидно, що даний показник буде вищим для сільськогосподарських підпри­ємств, що використовують штовхаючи системи управління запа­сами, та нижчим для підприємств, що використовують систему управління запасами, побудовану на базі теорії обмежень, оскільки дана система передбачає встановлення певних обме­жень на виготовлення продукції, а відповідно до цих обмежень звужуються асортиментні позиції продукції, що виготовляється.

Показник безперервності логістичного обслуговування пока­зує, як протягом багатьох періодів підприємство виконує замов­лення споживачів стосовно зазначених у договорі строків. Показник ступеню задоволення звернень клієнтів за швидкістю виконання замовлення вказує на здатність виконання замовлень споживачів у визначені терміни [59]. Ці показники у сільсько­господарських підприємствах перебувають під дією природних чинників, зокрема, погодно-кліматичних умов, що впливають на строки дозрівання продукції рослинництва, та біологічних особливостей росту тварин, що можуть варіювати під впливом годівлі, хвороб тощо, що, в свою чергу, впливає на строки виходу кінцевої продукції тваринництва.

Показник рівня недоліків логістичного обслуговування доз­воляє оцінити рівень задоволення вимог покупців і є відобра­женням можливості виникнення збоїв у процесі логістичного обслуговування, зокрема, постачання неякісної продукції або продукції, що має дефекти, неправильно підібраного асорти­менту та неправильно оформленої документації [10; 59].

Якість логістики запасів, на наш погляд, можна оцінити шляхом аналізу:

• кількості пошкодженої продукції, що зберігається в запасах;

• співставленням кількості пошкодженої продукції з загальним розміром запасів;

• періодичності, з якою здійснюється пошкодження продук­ції, що зберігається в запасах;

• кількості повернених замовлень та співставлення даної кількості замовлень із загальною кількістю виконаних замов­лень [59].

Даний аналіз доцільно здійснити за результатами проведення інвентаризації.

У табл. 1.19 подано показники для оцінки забезпечення запасами виробничих потреб підприємства.

Таблиця 1.19

Показники забезпечення запасами виробничих потреб

Показник	Алгоритм розра­хунку показника	Умовні позначення	Автор, джерело
Абсолютне вивільнення запасів		– абсолютне вивільнення запа­сів, тис. грн, од.; – фак­тичний та плано­вий товарооборот за період, що аналізується, тис. грн, од; – фак­тичний та плано­вий коефіцієнт обертання	П. В. Круш [82]

Продовж. табл. 1.19

Показник	Алгоритм розра­хунку показника	Умовні позначення	Автор, джерело
Відносне вивільнення запасів		– відносне вивільнення запасів грн, од.; – фак­тичний та плано­вий товарооборот за період, що аналізується; – фак­тичний та плано­вий коефіцієнт оборотності	П. В. Круш [82]
Коефіцієнт нерівномір­ності поста­чання та генерації матеріальних потоків		– коефі­цієнт нерівномір­ності постачання та генерації мате­ріальних потоків, тис. грн, од; – макси­мальний обсяг запасів за період, що аналізується, тис. грн, од; – середній об­сяг запасів, за пе­ріод, що аналізу­ється, тис. грн, од.	В. Є. Ніко­лайчук [105]

Джерело: узагальнено авторами.

Показниками для оцінки третьої групи чинників – забез­печення запасами виробничих потреб підприємства – на нашу думку, слід вважати:

1. показник абсолютного вивільнення, що дозволяє порів­няти ефективність прийняття рішень щодо запасів у даному році по відношенню до попереднього (планового) [82];

2. показник відносного вивільнення запасів, що характе­ризує, як зміна коефіцієнта оборотності позначилася на вивіль­ненні (або залученні) в обіг коштів у вигляді запасів [82];

3. показник нерівномірності постачання та генерації мате­ріальних потоків, що характеризує якість прийняття управлін­ських рішень щодо постачання запасів та надійність поста­чальників. Значення даного показника завжди вище або рівне одиниці [105].

Значення показників для оцінки забезпечення запасами ви­робничих потреб у сільськогосподарських підприємствах пере­буває під впливом природних чинників. Так, наприклад, якщо звітний рік буде неврожайним, то величина запасів буде незначною. Однак, це не буде свідченням вивільнення запасів, оскільки знизиться і показник товарообороту.

Таким чином, система оцінки ефективності логістики запасів повинна враховувати як внунтіршні інтереси (забезпечення ви­робничих потреб підприємства та мінімізація витрат, пов’язаних із запасами), так і зовнішні (задоволення потреб споживачів).