18. Метод критичного шляху – срм.

Цей метод використовується для планування і складання планів графіку, де критичний шлях – це послідовність робіт, з’єднаних початковою і кінцевою роботою, що відображає найдовший повний шлях у мережі.

Визначення загальної тривалості робіт у проекті, щоб скоротився час проекту (загальний), зменшити час кожної роботи.

Особливості методу: є можливість керувати загальними строками проекту, дозволяє розрахувати можливі календарні графіки виконання комплексу робіт на основі логічної структури мережі. Цей метод доцільно використовувати, коли відомі роботи і час їх виконання. Роботі можуть скорочуватися за рахунок зміни часу виконання.

19. Метод аналізу й оцінки проекту – pert.

Представляється у вигляді мережевої діаграми трудових витрат та інших витрат в залежності від задач. Для спрощення програми і складання графіку великих і важких проектів.

20. Види планів організації проекту.

У методології управління проектами сформувалася система планів, яка передбачає такі рівні управління [9]: концептуальний; стратегічний; тактичний (останній включає поточний і оперативний субрівні).Для кожного рівня управління розробляється відповідний план.

На концептуальному рівні визначаються цілі й завдання проекту; розглядаються альтернативні варіанти досягнення запланованих результатів з оцінкою негативних і позитивних аспектів кожного варіанта; визначаються концептуальні напрями реалізації проекту, включаючи описання предметної галузі, укрупненої структури робіт, їхніх взаємозв’язків і попередню оцінку тривалості, виконання проекту, його вартості та потреби в ресурсах.

Стратегічний план визначає основні етапи і віхи проекту. Основне призначення плану на цьому рівні — показати логічну схему реалізації проекту. В стратегічному плані визначаються зовнішнє і внутрішнє оточення проекту, цілі і завдання для проектної команди і забезпечується загальне бачення проекту.

На тактичному рівні:

• поточний план — визначає терміни виконання комплексів робіт, потребу в ресурсах, окреслює певні ділянки робіт, за якість і вчасність виконання яких відповідають різні організації-виконавці (в розрізі року, кварталу, місяця)

• оперативний план — деталізує завдання учасникам на місяць, тиждень, день за комплексами робіт.

Плани можуть бути також деталізовані за функціями управління — функціональні плани на кожен комплекс робіт або на комплекс робіт, які виконуються однією організацією.

Розрізняють також плани за ступенем охоплення робіт проекту [9]:

• головний, комплексний, зведений (на всі роботи проекту),

• детальний (за організаціями-учасниками),

• детальний (за видами робіт).

Основні кроки у плануванні проектів

1. Встановити:

а) дати початку і кінця, бюджети, технічні результати. Це сприяє цілеспрямованості керівництва і мотивує виконавців;б) внутрішні цілі — контрольні точки (milestones), тобто значні проміжні результати-події, вчасне виконання яких дасть змогу досягти загальної мети проекту; в) відповідальних осіб або відділи, участь яких є запорукою успішного виконання проекту.

2. Розробити план, у якому визначити:

а) усі роботи за проектом (тобто кожний вид діяльності та його зміст); б) робочу структуру проекту (WBS); в) логічну послідовність робіт, у тому числі попередні й наступні, а також паралельні роботи.

3. Побудувати планову діаграму (сітковий графік).

4. Визначити тривалість робіт (календарний план, діаграма Гантта).

5. Визначити затрати і ресурси (трудові) за кожним видом робіт.