Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
GOTOVAYa_KNIGA_Vosstanovlen.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
2 Мб
Скачать
☆

Проблеми і перспективи вирощування томатів в умовах закритого грунту

Помідор (Lucopersicon L.) – рід рослин родини пасльонові (Solanaceae). Це однорічна швидкоростуча трав’яниста рослина, яка при вирощуванні у відкритому ґрунті відмирає вже при перших слабких заморозках. Однак за умов вирощування в закритому ґрунті томат звичайний може рости і плодоносити більше року. В залежності від кліматичних умов, технології вирощування і сорту, дозрівання плодів томатів настає через 80-160 днів після появи сходів [Барабаш, 2001]. Вирощуються томати практично по всій території України, із Заходу до Сходу, проте лідерами з вирощування цієї культури є Херсонська і Запорізька області. Аналіз літературних джерел показав достатню кількість даних щодо агротехніки вирощування томатів, застосування біопрепаратів, різних систем удобрення, збудників хвороб, а також різноманіття сортів і гібридів, стійких до різних фітопатогенів. Однак дані щодо особливостей формування мікробних комплексів кореневої зони рослин томатів, співвідношення основних еколого-фізіологічних груп мікроорганізмів в умовах закритого ґрунту в доступній літературі є досить обмеженими. У агроекосистемах мікроорганізми є основним фактором ґрунтоутворення, живлення рослин і фітосанітарного стану ґрунту [Дацько, 2006]. Функціональна активність мікроорганізмів є основою кругообігу речовин та енергії, у результаті якого формується ґрунт і його родючість, адже саме від мікробіологічної активності залежить доступність для культур основних елементів живлення. Висока активність мікробіологічних процесів сприяє поліпшенню показників ефективності родючості ґрунтів: ферментативної активності, нітрифікаційної здатності, фітосанітарного стану ґрунтів. Відомо, що порушення сівозмін, довготривале вирощування однієї культури на одному й тому ж місці може призводити до погіршення фітосанітарного стану ґрунту агрофітоценозів через накопичення в ньому фітопатогенів [Літвінов, 2007]. З огляду на це, метою даної роботи було дослідити особливості формування мікробних комплексів ризосфери томатів за умов вирощування в закритому ґрунті та охарактеризувати досліджувані ґрунти за мікробіологічними показниками.

Робота проводилась у приватному тепличному господарстві з опалюванням, яке знаходиться в м. Кам’янка-Дніпровська Кам’янсько-Дніпровського району Запорізької області. Для отримання раннього врожаю томати вирощували розсадним способом. Насіння висівали на глибину 0,5-1 см в касети, заповнені торф’яною сумішшю. Схема посадки готової розсади в теплиці з опалюванням наступна: в рядках між рослинами відстань 50-55 см, а між рядками – 80 см. Рослини висаджували в шаховому порядку. Полив здійснювався за допомогою крапельного зрошування по мірі висихання ґрунту. Також у ґрунт вносились мінеральні добрива (BOROPLUS, ОМЕКС Сіквентіал-2, ОМЕКС Мікромакс, ОМЕКС Фоліар Борон) та перегній (одноразово). Здійснювалась обробка листя томатів фунгіцидом ТОПСІН-М 500, КС (3 рази).

Зразки ґрунту для мікробіологічного аналізу відбирались у двох теплицях з однаковими умовами вирощування томатів. Досліджували ґрунт кореневої зони рослин (ризосфери і едафосфери) томатів гібридів Фенда та Сашер. Відбір ґрунтових зразків, виділення, культивування бактерій та мікроскопічних грибів проводили за загальноприйнятими в ґрунтовій мікробіології методиками. Для обліку основних еколого-фізіологічних груп мікроорганізмів використовували оптимальні живильні середовища: для аммоніфікаторів – м’ясо-пептонний агар (МПА), для мікроорганізмів, що утилізують мінеральні форми азоту – крохмаль-аміачний агар (КАА), для оліготрофів – ґрунтовий агар (ҐА); для актиноміцетів і грибів – середовище Чапека-Докса (ЧА). Засів 1 мл водно-ґрунтової суспензії на щільні середовище проводили глибинно з розведень 1:1000 і 1:10000. Повторність досліду – триразова. Засіяні чашки Петрі культивували в термостаті за температури 25–26°С. Облік колоній бактерій проводили на 4–5 добу, а актиноміцетів і грибів – на 7–14 добу. Визначали середню кількість колоній, що утворилися на кожній чашці. Для оцінки активності біологічних процесів, що протікають у досліджуваних ґрунтах розраховували коефіцієнти мінералізації-іммобілізації (Км-і), оліготрофності (Ко) і педотрофності (Кп), що відбивають домінуючу дію тієї або іншої еколого-трофічної групи мікроорганізмів.

Порівняльний аналіз кількісних характеристик мікробних комплексів кореневої зони рослин показав достовірні відмінності чисельності основних еколого-трофічних груп мікрофлори між гібридами томатів Фенда і Сашер. Так, чисельність аммоніфікаторів (на МПА) в кореневій зоні гібриду Фенда коливалась від 3,90 до 5,34 млн. КУО/г повітряно-сухого ґрунту; мікроорганізмів, що утилізують мінеральний азот (на КАА) – від 4,22 до 7,84 млн. КУО/г; оліготрофів (на ҐА) – від 3,52 до 6,01 млн. КУО/г. Проте, слід зазначити, що чисельність вказаних еколого-трофічних груп в едафосфері перевищувала в 1,3-1,7 рази ті самі показники в ризосфері рослин. Протилежна картина спостерігалась в кореневій зоні рослин томатів сорту Сашер, де чисельність окремих еколого-трофічних груп бактерій в ризосфері переважала в 3-11 рази чисельність мікрофлори в едафосфері. Проте, ризосферний ефект спостерігався лише на середовищах для оліготрофів та грибів.

Чисельність аммоніфікаторів перевищувала кількість мікроорганізмів, що засвоюють мінеральні форми азоту лише в едафосфері обох гібридів (Км-і =0,8). Це свідчить про переважання процесів синтезу над деструкцією і підтверджує дані підвищення вмісту гумусу в ґрунті, що може бути пов’язано з підвищеною кількістю органічних сполук у торф’яній суміші. Коефіцієнт оліготрофності, який розраховується за відношенням кількості оліготрофів, що ростуть на бідних середовищах, до загальної чисельності бактерій і відображає ступінь вичерпання в ґрунті доступних для мікроорганізмів поживних речовин, варіював від 0,3 до 0,7, що свідчить про насичення ґрунту легкодоступними по азоту органічними сполуками. Значення коефіцієнта педотрофності, який характеризує активність автохтонної мікрофлори, здатної розкладати гумус і споживати фульвокислоти, може коливатись в межах 0,9-1,8; при його значенні нижче одиниці процеси біохімічної трансформації гумусу протікають уповільнено. За результатами наших досліджень значення коефіцієнта педотрофності нижче одиниці (0,9) спостерігались лише в ризосфері гібриду Фенда.

Нами встановлено, що на тлі невисокої загальної чисельності мікроміцетів у ризосферному ґрунті (на ЧА), яка становила від 12,90 до 17,03 тис. КУО/г ґрунту, відбувається ураження рослин томатів і фузаріозом бурою плямистістю (частка інфікованих рослин становила від 60-80 %). На нашу думку, це обумовлено умовами, які створюються в теплицях: високий вміст органіки в торф’яній суміші, перепади температури зранку і вночі та підвищена вологість.

Таким чином, за результатами проведених досліджень, найбільш адаптованим до умов вирощування і стійким до ураження фітопатогенами виявився гібрид Сашер.

Література

  1. Барабаш О. Ю. Помідор / О. Ю.Барабаш, В. В. Хареба. – К.: Вища школа, 2001. – 12 с.

  2. Дацько Л.В. Обґрунтування застосування мікробіологічних показників у системі агрохімічної паспортизації земель / Л.В. Дацько // Агроекологічний журнал. – 2006. – № 4 – С. 65-67.

  3. Літвінов Д.В. Вплив насичення сівозміни соняшником на його врожайність і фітосанітарний стан ґрунту / Д.В. Літвінов // Науково-технічний бюлетень ІОК УААН. – Вип.12. – Запоріжжя : ІОК, 2007. – С. 219-224.

Мартиненко Катерина студентка 3-го курсу біологічного факультету Запорізького національного університету науковій керівник: к. б. н., доц. Полякова І. О.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]