- •Секція 1 «Генетика та селекція рослин, ландшафтний дизайн та декоративне рослинництво, прикладна ботаніка та фізіологія рослин»
- •Перспективні гібриди гібіску трав’янистого для озеленення південного сходу україни
- •Вплив посухи на посівні якості насіння та ріст коренів проростків різних видів гірчиці
- •Успадковування якісних та кількісних ознак рослин роду lunaria l.
- •Проблеми і перспективи вирощування томатів в умовах закритого грунту
- •Перспективи вирощування арахісу в україні
- •Особливості морфології та фенології сортів гірчиці різної видової належності
- •Міжвидова гібридизація соняшника
- •Особливості вирощування соняшнику в умовах запорізької області
- •Морфометричні показники деяких сортів гібіску сирійського в умовах м. Запоріжжя
- •Ефективність вирощування сортів льону олійного з різною крупністю насіння
- •Порівняння проростання насіння лунарії за різних умов під впливом йонів so42- та co32-
- •Гістохімічні дослідження морозостійкості чайно-гібридних троянд
- •Секція 2 «Фармакогнозія»
- •Щодо стандартизації таблеток «лізиній»
- •Морфологическое, микроскопическое и гистохимическое изучение плодов и семян дворядника тонколистного
- •Вивчення елементного складу трави портулаку городнього та портулаку великоквіткового
- •Дослідження режимів приготування нового лікарського препарату – супозиторіїв з ефірною олією чебрецю звичайного
- •Эпонимические названия в хирургической урологии
- •Фармакогностичне дослідження представників представників роду aloe
- •Секція 3 «Біологічна, медична хімія, органічна, біоорганічна хімія та високомолекулярні сполуки, неорганічна, аналітична хімія, пошук біологічно активних речовин»
- •Долідження фізико-хімічних та оптичних властивостей похідних хіноліну та лактату
- •Розробка спектрофотометричних методів аналізу субстанції броміду 1-в-фенілетил-4-аміно-1,2,4-триазолію та підтвердження її достовірності
- •Розрахунок молекулярних десрипторів біологічно активних молекул для пошуку кореляцій
- •Плавлені сири з біологічно активними добавками рослинного походження
- •Вміст нафтопродуктів у зливних водах підприємств м.Запоріжжя
- •Порівняння теоретичної та експериментальної гострої токсичності іліденгідразидів акридону
- •Біологічно-активні речовини серед 4-s-похідних хіноліну
- •Аналіз токоферолу в продуктах
- •Синтез нових 6-заміщенних s-(2-метилхінолін-4-іл)-l-цистеїну
- •Розрахунок показників біологічної активності та фізико-хімічних показників похідних 2-метилхінолін-4-тіолу методами хемоінформатики
- •Активізація пізнавальної діяльності студентів на лабораторних заняттях з курсу «аналітична хімія»
- •Рідинні мембранні іоноселективні електроди та їх різноманітність
- •Синтез, вивчення фізико-хімічних та біологічних властивостей 2-(5-(1н-тетразол-1-іл)-4-r-1,2,4-тріазол-3-тіо) алканових(аренових) кислот та їх солей
- •Дослідження реакції етерифікації похідних l-цистеїну
- •Синтез похідних хіноліну та його конденсованих аналогів
- •Використання барвників у харчовій промисловості
- •[1,2,4]Триазоло[1,5-с]хіназоліни з піразольним фрагментом – перспективний клас біологічно активних сполук.
- •Фізико-хімічні властивості s-заміщених акридину і тетрагідроакридину та їх похідних
- •Іоноселективні електроди для аналізу органічних іонів та чинники, що впливають на їх роботу
- •Синтез ряда производных бензимидазолхиназолина
- •Роль іоноселективних електродів в аналізі та їх принцип роботи
- •Основні принципи роботи іоноселективних електродів
- •Рефрактометричні показники якості фруктових соків
- •Типи іоноселективних електродів, їх специфічні переваги та можливі сфери використання
- •Сучасні методи дослідження за допомогою іонселективних електродів
- •Похідні 2-аміноетантіолу як перспективні синтони у створенні біорегуляторів
- •Органолептичні та фізико-хімічні властивості розсольних сирів з вітамінними добавками
- •Вплив екстракційної складової на роботу іоноселективного електроду
- •Органолептичний аналіз та фізико-хімічні показники якості кефіру
- •Потенціометричне титрування як метод визначення хімічних констант речовин
- •Дослідження вмісту важких металів у зливних водах м.Запоріжжя
- •Секція 4 «Експериментальна та клінічна терапія, педіатрія та хірургія, нормальна та патологічна морфологія, фізіологія людини і тварин»
- •Особливості розподілу глікозаміногліканів в менісках колінного суглоба щурів в нормі та після внутрішньоплідного введення антигенів
- •Вплив комплексу реабілітаційних заходів на стан здоров’я дітей, хворих на дитячий церебральний параліч
- •Особливості накопичення колагенів в тканині пародонту в нормі та після встановлення фотополімерного та цементного пломбувального матеріалу
- •Дослідження рухової активності студентів запорізького державногого медичногог університету
- •Анатомія орбіти та зорового каналу дорослої людини.
- •Акусто-тактильний метод мовної післяінсультної реабілітації
- •Дискутабельні питання добового моніторування артеріального тиску:у фокусі денний та нічний періоди
- •Методичний підхід до вивченнябудови плаценти щурів у II періоді вагітності
- •Онлайн курси –сучасний напрямок розвитку освіти
- •Психосоматичні розлади студентів – медиків
- •Гематологічні показники у дітей, хворих на епілепсію
- •Вплив занять з карате на показники фізичного здоров’я у дітей 8-10 років
- •Вплив теплових процедур на показники фізичного здоров’я чоловіків 30-40 років
- •Особливості репродуктивної системи щурів при стресовому впливі
- •Морфо- функціональні та імунологічні зміни параметрів еякуляту у чоловіків при хронічних захворюваннях репродуктивної системи
- •Електронна опорна тростина для активації реабілітації людей з ураженням кінцівок
- •Clostridium difficile-кишечна інфекція як наслідок лікування легеневого туберкульозу у дітей
- •Особливості показників крові при цукровому діабеті 1-го та 2-го типу
- •Секція 5 «Мікробіологія, вірусологія, імунологія та лабораторна діагностика»
- •Фагоцитарна активність нейтрофілів крові щурів під впливом сольового екстракту hirudo verbana
- •Цитоморфометричні показники лімфоцитів переферичної крові при ризику розвитку синдрому гіперстимуляції яєчників
- •Клініко-біохімічні показники крові у хворих на вірусний гепатит с із рівзною тривалістю захворювання
- •Визначення поглинальної здатності нейтрофілів з використанням непатогенних мікроорганізмів
- •Біохомічні та імунологічні показники у хворих на рак яєчників
- •Вплив антигенів сольового екстракту медичної п’явки на морфометричні показнаки лабораторних щурів на ранніх етапах постембріонального розвитку
- •Значення дослідження метаболічної активності нейтрофілів у дітей дошкільного віку, хворих на негоспітальну пневмонію
- •Стан неспецифiчної клiтинної ланки iмунiтету у жінок з ризиком розвитку синдрому гiперстимуляцiї яєчникiв
- •Вивчення гемоцитарних захисних реакцій гемолімфи медоносної бджоли на різних тест-об'єктах
- •Вивчення місцевої гуморальної ланки імунної системи шлунка щурів з використанням лектина сої
- •Метаболічна активність нейтрофілів крові у дітей дошкільного віку, хворих на гострий обструктивний бронхіт
- •Клінічні та біохімічні показники крові у хворих на рак передміхурової залози
- •Показники периферичної крові у жінок різних онтогенетичних груп
- •Метаболічна активність нейтрофілів крові жаби озерної (pelophylax ridibundus) у різні сезони року
- •Перекисне окислення лііпдів та антиоксидантна система у хворих на сахарний діабет і-го типу різного віку
- •Секція 6 «Екологія.Природокористування та охорона навколишнього середовища »
- •Екологічний моніторинг радіаційного випромінювання гранітних структур пам’ятників м. Запоріжжя
- •Екологічні аспекти впливу побутового освітлення на емоційний стан людини
- •До проблеми нормування дрібнодисперсного пилу в україні
- •Гігієнічна оцінка рівнів захворюваності населення запорізької області від шнтенсивності забруднення атмосферного повітря
- •Особливості бріофітів в умовах урбоекосистеми
- •Дослідження фітотоксичності ґрунтів в районі впливу сміттезвалишь
- •Вплив аніонів солей цинку на пігментосинтезувальну здатність бактеріальних та дріжджових клітин
- •Порівняльний аналіз смертності населення україни та держав-членів європейського союзу та сша
- •Гендерні особливості стану фактичного харчування студентів-медиків
- •Вплив поверхнево-активних речовин на життєдіяльність пігментосинтезувальних дріжджів
- •Секція 7 «Екологія тварин,мисливствознавство та іхтіологія»
- •ЕколОгічний моніторинг електромагнітного забруднення побутового середовища
- •Породи бджіл та улаштування пасік
- •Біотопічний розподіл зайця-русака (lepus europeus pallas, 1708) в умовах антропогенно-транформованих ландшафтів півдня україни
- •Особенности зоогенного влияния на динамику калия в почвах азово-сивашского национального природного парка
- •Спарганоз куниці лісової (martes martes) у господарстві «мисливські стежки іі» київської області
- •Можливість використання показника флуктуючої асиметрії для оцінки стану популяції вовка (canis lupus l., 1758)
- •Особливості зміни добового ритму шляхетного оленя (Cervus elaphus) в острівних екосистемах протягом року
- •Особливості гону лані європейської (dama dama) на території азово-сиваського національного природного парку
- •Динаміка чисельності лисиці звичайної (vulpes vulpes l., 1758) на території запорізької області
- •Особливості біотопічного розподілу лисиці звичайної (vulpes vulpes l., 1758) на території запорізької області
- •Екологічні аспекти орнітофауни південно-східної частини україни
- •Паразитофауна інвазивного виду риб карася сріблястого (carassius gibelio) в штучно створеній водоймі – каховському водосховищі
Проблеми і перспективи вирощування томатів в умовах закритого грунту
Помідор (Lucopersicon L.) – рід рослин родини пасльонові (Solanaceae). Це однорічна швидкоростуча трав’яниста рослина, яка при вирощуванні у відкритому ґрунті відмирає вже при перших слабких заморозках. Однак за умов вирощування в закритому ґрунті томат звичайний може рости і плодоносити більше року. В залежності від кліматичних умов, технології вирощування і сорту, дозрівання плодів томатів настає через 80-160 днів після появи сходів [Барабаш, 2001]. Вирощуються томати практично по всій території України, із Заходу до Сходу, проте лідерами з вирощування цієї культури є Херсонська і Запорізька області. Аналіз літературних джерел показав достатню кількість даних щодо агротехніки вирощування томатів, застосування біопрепаратів, різних систем удобрення, збудників хвороб, а також різноманіття сортів і гібридів, стійких до різних фітопатогенів. Однак дані щодо особливостей формування мікробних комплексів кореневої зони рослин томатів, співвідношення основних еколого-фізіологічних груп мікроорганізмів в умовах закритого ґрунту в доступній літературі є досить обмеженими. У агроекосистемах мікроорганізми є основним фактором ґрунтоутворення, живлення рослин і фітосанітарного стану ґрунту [Дацько, 2006]. Функціональна активність мікроорганізмів є основою кругообігу речовин та енергії, у результаті якого формується ґрунт і його родючість, адже саме від мікробіологічної активності залежить доступність для культур основних елементів живлення. Висока активність мікробіологічних процесів сприяє поліпшенню показників ефективності родючості ґрунтів: ферментативної активності, нітрифікаційної здатності, фітосанітарного стану ґрунтів. Відомо, що порушення сівозмін, довготривале вирощування однієї культури на одному й тому ж місці може призводити до погіршення фітосанітарного стану ґрунту агрофітоценозів через накопичення в ньому фітопатогенів [Літвінов, 2007]. З огляду на це, метою даної роботи було дослідити особливості формування мікробних комплексів ризосфери томатів за умов вирощування в закритому ґрунті та охарактеризувати досліджувані ґрунти за мікробіологічними показниками.
Робота проводилась у приватному тепличному господарстві з опалюванням, яке знаходиться в м. Кам’янка-Дніпровська Кам’янсько-Дніпровського району Запорізької області. Для отримання раннього врожаю томати вирощували розсадним способом. Насіння висівали на глибину 0,5-1 см в касети, заповнені торф’яною сумішшю. Схема посадки готової розсади в теплиці з опалюванням наступна: в рядках між рослинами відстань 50-55 см, а між рядками – 80 см. Рослини висаджували в шаховому порядку. Полив здійснювався за допомогою крапельного зрошування по мірі висихання ґрунту. Також у ґрунт вносились мінеральні добрива (BOROPLUS, ОМЕКС Сіквентіал-2, ОМЕКС Мікромакс, ОМЕКС Фоліар Борон) та перегній (одноразово). Здійснювалась обробка листя томатів фунгіцидом ТОПСІН-М 500, КС (3 рази).
Зразки ґрунту для мікробіологічного аналізу відбирались у двох теплицях з однаковими умовами вирощування томатів. Досліджували ґрунт кореневої зони рослин (ризосфери і едафосфери) томатів гібридів Фенда та Сашер. Відбір ґрунтових зразків, виділення, культивування бактерій та мікроскопічних грибів проводили за загальноприйнятими в ґрунтовій мікробіології методиками. Для обліку основних еколого-фізіологічних груп мікроорганізмів використовували оптимальні живильні середовища: для аммоніфікаторів – м’ясо-пептонний агар (МПА), для мікроорганізмів, що утилізують мінеральні форми азоту – крохмаль-аміачний агар (КАА), для оліготрофів – ґрунтовий агар (ҐА); для актиноміцетів і грибів – середовище Чапека-Докса (ЧА). Засів 1 мл водно-ґрунтової суспензії на щільні середовище проводили глибинно з розведень 1:1000 і 1:10000. Повторність досліду – триразова. Засіяні чашки Петрі культивували в термостаті за температури 25–26°С. Облік колоній бактерій проводили на 4–5 добу, а актиноміцетів і грибів – на 7–14 добу. Визначали середню кількість колоній, що утворилися на кожній чашці. Для оцінки активності біологічних процесів, що протікають у досліджуваних ґрунтах розраховували коефіцієнти мінералізації-іммобілізації (Км-і), оліготрофності (Ко) і педотрофності (Кп), що відбивають домінуючу дію тієї або іншої еколого-трофічної групи мікроорганізмів.
Порівняльний аналіз кількісних характеристик мікробних комплексів кореневої зони рослин показав достовірні відмінності чисельності основних еколого-трофічних груп мікрофлори між гібридами томатів Фенда і Сашер. Так, чисельність аммоніфікаторів (на МПА) в кореневій зоні гібриду Фенда коливалась від 3,90 до 5,34 млн. КУО/г повітряно-сухого ґрунту; мікроорганізмів, що утилізують мінеральний азот (на КАА) – від 4,22 до 7,84 млн. КУО/г; оліготрофів (на ҐА) – від 3,52 до 6,01 млн. КУО/г. Проте, слід зазначити, що чисельність вказаних еколого-трофічних груп в едафосфері перевищувала в 1,3-1,7 рази ті самі показники в ризосфері рослин. Протилежна картина спостерігалась в кореневій зоні рослин томатів сорту Сашер, де чисельність окремих еколого-трофічних груп бактерій в ризосфері переважала в 3-11 рази чисельність мікрофлори в едафосфері. Проте, ризосферний ефект спостерігався лише на середовищах для оліготрофів та грибів.
Чисельність аммоніфікаторів перевищувала кількість мікроорганізмів, що засвоюють мінеральні форми азоту лише в едафосфері обох гібридів (Км-і =0,8). Це свідчить про переважання процесів синтезу над деструкцією і підтверджує дані підвищення вмісту гумусу в ґрунті, що може бути пов’язано з підвищеною кількістю органічних сполук у торф’яній суміші. Коефіцієнт оліготрофності, який розраховується за відношенням кількості оліготрофів, що ростуть на бідних середовищах, до загальної чисельності бактерій і відображає ступінь вичерпання в ґрунті доступних для мікроорганізмів поживних речовин, варіював від 0,3 до 0,7, що свідчить про насичення ґрунту легкодоступними по азоту органічними сполуками. Значення коефіцієнта педотрофності, який характеризує активність автохтонної мікрофлори, здатної розкладати гумус і споживати фульвокислоти, може коливатись в межах 0,9-1,8; при його значенні нижче одиниці процеси біохімічної трансформації гумусу протікають уповільнено. За результатами наших досліджень значення коефіцієнта педотрофності нижче одиниці (0,9) спостерігались лише в ризосфері гібриду Фенда.
Нами встановлено, що на тлі невисокої загальної чисельності мікроміцетів у ризосферному ґрунті (на ЧА), яка становила від 12,90 до 17,03 тис. КУО/г ґрунту, відбувається ураження рослин томатів і фузаріозом бурою плямистістю (частка інфікованих рослин становила від 60-80 %). На нашу думку, це обумовлено умовами, які створюються в теплицях: високий вміст органіки в торф’яній суміші, перепади температури зранку і вночі та підвищена вологість.
Таким чином, за результатами проведених досліджень, найбільш адаптованим до умов вирощування і стійким до ураження фітопатогенами виявився гібрид Сашер.
Література
Барабаш О. Ю. Помідор / О. Ю.Барабаш, В. В. Хареба. – К.: Вища школа, 2001. – 12 с.
Дацько Л.В. Обґрунтування застосування мікробіологічних показників у системі агрохімічної паспортизації земель / Л.В. Дацько // Агроекологічний журнал. – 2006. – № 4 – С. 65-67.
Літвінов Д.В. Вплив насичення сівозміни соняшником на його врожайність і фітосанітарний стан ґрунту / Д.В. Літвінов // Науково-технічний бюлетень ІОК УААН. – Вип.12. – Запоріжжя : ІОК, 2007. – С. 219-224.
Мартиненко Катерина студентка 3-го курсу біологічного факультету Запорізького національного університету науковій керівник: к. б. н., доц. Полякова І. О.
