- •Секція 1 «Генетика та селекція рослин, ландшафтний дизайн та декоративне рослинництво, прикладна ботаніка та фізіологія рослин»
- •Перспективні гібриди гібіску трав’янистого для озеленення південного сходу україни
- •Вплив посухи на посівні якості насіння та ріст коренів проростків різних видів гірчиці
- •Успадковування якісних та кількісних ознак рослин роду lunaria l.
- •Проблеми і перспективи вирощування томатів в умовах закритого грунту
- •Перспективи вирощування арахісу в україні
- •Особливості морфології та фенології сортів гірчиці різної видової належності
- •Міжвидова гібридизація соняшника
- •Особливості вирощування соняшнику в умовах запорізької області
- •Морфометричні показники деяких сортів гібіску сирійського в умовах м. Запоріжжя
- •Ефективність вирощування сортів льону олійного з різною крупністю насіння
- •Порівняння проростання насіння лунарії за різних умов під впливом йонів so42- та co32-
- •Гістохімічні дослідження морозостійкості чайно-гібридних троянд
- •Секція 2 «Фармакогнозія»
- •Щодо стандартизації таблеток «лізиній»
- •Морфологическое, микроскопическое и гистохимическое изучение плодов и семян дворядника тонколистного
- •Вивчення елементного складу трави портулаку городнього та портулаку великоквіткового
- •Дослідження режимів приготування нового лікарського препарату – супозиторіїв з ефірною олією чебрецю звичайного
- •Эпонимические названия в хирургической урологии
- •Фармакогностичне дослідження представників представників роду aloe
- •Секція 3 «Біологічна, медична хімія, органічна, біоорганічна хімія та високомолекулярні сполуки, неорганічна, аналітична хімія, пошук біологічно активних речовин»
- •Долідження фізико-хімічних та оптичних властивостей похідних хіноліну та лактату
- •Розробка спектрофотометричних методів аналізу субстанції броміду 1-в-фенілетил-4-аміно-1,2,4-триазолію та підтвердження її достовірності
- •Розрахунок молекулярних десрипторів біологічно активних молекул для пошуку кореляцій
- •Плавлені сири з біологічно активними добавками рослинного походження
- •Вміст нафтопродуктів у зливних водах підприємств м.Запоріжжя
- •Порівняння теоретичної та експериментальної гострої токсичності іліденгідразидів акридону
- •Біологічно-активні речовини серед 4-s-похідних хіноліну
- •Аналіз токоферолу в продуктах
- •Синтез нових 6-заміщенних s-(2-метилхінолін-4-іл)-l-цистеїну
- •Розрахунок показників біологічної активності та фізико-хімічних показників похідних 2-метилхінолін-4-тіолу методами хемоінформатики
- •Активізація пізнавальної діяльності студентів на лабораторних заняттях з курсу «аналітична хімія»
- •Рідинні мембранні іоноселективні електроди та їх різноманітність
- •Синтез, вивчення фізико-хімічних та біологічних властивостей 2-(5-(1н-тетразол-1-іл)-4-r-1,2,4-тріазол-3-тіо) алканових(аренових) кислот та їх солей
- •Дослідження реакції етерифікації похідних l-цистеїну
- •Синтез похідних хіноліну та його конденсованих аналогів
- •Використання барвників у харчовій промисловості
- •[1,2,4]Триазоло[1,5-с]хіназоліни з піразольним фрагментом – перспективний клас біологічно активних сполук.
- •Фізико-хімічні властивості s-заміщених акридину і тетрагідроакридину та їх похідних
- •Іоноселективні електроди для аналізу органічних іонів та чинники, що впливають на їх роботу
- •Синтез ряда производных бензимидазолхиназолина
- •Роль іоноселективних електродів в аналізі та їх принцип роботи
- •Основні принципи роботи іоноселективних електродів
- •Рефрактометричні показники якості фруктових соків
- •Типи іоноселективних електродів, їх специфічні переваги та можливі сфери використання
- •Сучасні методи дослідження за допомогою іонселективних електродів
- •Похідні 2-аміноетантіолу як перспективні синтони у створенні біорегуляторів
- •Органолептичні та фізико-хімічні властивості розсольних сирів з вітамінними добавками
- •Вплив екстракційної складової на роботу іоноселективного електроду
- •Органолептичний аналіз та фізико-хімічні показники якості кефіру
- •Потенціометричне титрування як метод визначення хімічних констант речовин
- •Дослідження вмісту важких металів у зливних водах м.Запоріжжя
- •Секція 4 «Експериментальна та клінічна терапія, педіатрія та хірургія, нормальна та патологічна морфологія, фізіологія людини і тварин»
- •Особливості розподілу глікозаміногліканів в менісках колінного суглоба щурів в нормі та після внутрішньоплідного введення антигенів
- •Вплив комплексу реабілітаційних заходів на стан здоров’я дітей, хворих на дитячий церебральний параліч
- •Особливості накопичення колагенів в тканині пародонту в нормі та після встановлення фотополімерного та цементного пломбувального матеріалу
- •Дослідження рухової активності студентів запорізького державногого медичногог університету
- •Анатомія орбіти та зорового каналу дорослої людини.
- •Акусто-тактильний метод мовної післяінсультної реабілітації
- •Дискутабельні питання добового моніторування артеріального тиску:у фокусі денний та нічний періоди
- •Методичний підхід до вивченнябудови плаценти щурів у II періоді вагітності
- •Онлайн курси –сучасний напрямок розвитку освіти
- •Психосоматичні розлади студентів – медиків
- •Гематологічні показники у дітей, хворих на епілепсію
- •Вплив занять з карате на показники фізичного здоров’я у дітей 8-10 років
- •Вплив теплових процедур на показники фізичного здоров’я чоловіків 30-40 років
- •Особливості репродуктивної системи щурів при стресовому впливі
- •Морфо- функціональні та імунологічні зміни параметрів еякуляту у чоловіків при хронічних захворюваннях репродуктивної системи
- •Електронна опорна тростина для активації реабілітації людей з ураженням кінцівок
- •Clostridium difficile-кишечна інфекція як наслідок лікування легеневого туберкульозу у дітей
- •Особливості показників крові при цукровому діабеті 1-го та 2-го типу
- •Секція 5 «Мікробіологія, вірусологія, імунологія та лабораторна діагностика»
- •Фагоцитарна активність нейтрофілів крові щурів під впливом сольового екстракту hirudo verbana
- •Цитоморфометричні показники лімфоцитів переферичної крові при ризику розвитку синдрому гіперстимуляції яєчників
- •Клініко-біохімічні показники крові у хворих на вірусний гепатит с із рівзною тривалістю захворювання
- •Визначення поглинальної здатності нейтрофілів з використанням непатогенних мікроорганізмів
- •Біохомічні та імунологічні показники у хворих на рак яєчників
- •Вплив антигенів сольового екстракту медичної п’явки на морфометричні показнаки лабораторних щурів на ранніх етапах постембріонального розвитку
- •Значення дослідження метаболічної активності нейтрофілів у дітей дошкільного віку, хворих на негоспітальну пневмонію
- •Стан неспецифiчної клiтинної ланки iмунiтету у жінок з ризиком розвитку синдрому гiперстимуляцiї яєчникiв
- •Вивчення гемоцитарних захисних реакцій гемолімфи медоносної бджоли на різних тест-об'єктах
- •Вивчення місцевої гуморальної ланки імунної системи шлунка щурів з використанням лектина сої
- •Метаболічна активність нейтрофілів крові у дітей дошкільного віку, хворих на гострий обструктивний бронхіт
- •Клінічні та біохімічні показники крові у хворих на рак передміхурової залози
- •Показники периферичної крові у жінок різних онтогенетичних груп
- •Метаболічна активність нейтрофілів крові жаби озерної (pelophylax ridibundus) у різні сезони року
- •Перекисне окислення лііпдів та антиоксидантна система у хворих на сахарний діабет і-го типу різного віку
- •Секція 6 «Екологія.Природокористування та охорона навколишнього середовища »
- •Екологічний моніторинг радіаційного випромінювання гранітних структур пам’ятників м. Запоріжжя
- •Екологічні аспекти впливу побутового освітлення на емоційний стан людини
- •До проблеми нормування дрібнодисперсного пилу в україні
- •Гігієнічна оцінка рівнів захворюваності населення запорізької області від шнтенсивності забруднення атмосферного повітря
- •Особливості бріофітів в умовах урбоекосистеми
- •Дослідження фітотоксичності ґрунтів в районі впливу сміттезвалишь
- •Вплив аніонів солей цинку на пігментосинтезувальну здатність бактеріальних та дріжджових клітин
- •Порівняльний аналіз смертності населення україни та держав-членів європейського союзу та сша
- •Гендерні особливості стану фактичного харчування студентів-медиків
- •Вплив поверхнево-активних речовин на життєдіяльність пігментосинтезувальних дріжджів
- •Секція 7 «Екологія тварин,мисливствознавство та іхтіологія»
- •ЕколОгічний моніторинг електромагнітного забруднення побутового середовища
- •Породи бджіл та улаштування пасік
- •Біотопічний розподіл зайця-русака (lepus europeus pallas, 1708) в умовах антропогенно-транформованих ландшафтів півдня україни
- •Особенности зоогенного влияния на динамику калия в почвах азово-сивашского национального природного парка
- •Спарганоз куниці лісової (martes martes) у господарстві «мисливські стежки іі» київської області
- •Можливість використання показника флуктуючої асиметрії для оцінки стану популяції вовка (canis lupus l., 1758)
- •Особливості зміни добового ритму шляхетного оленя (Cervus elaphus) в острівних екосистемах протягом року
- •Особливості гону лані європейської (dama dama) на території азово-сиваського національного природного парку
- •Динаміка чисельності лисиці звичайної (vulpes vulpes l., 1758) на території запорізької області
- •Особливості біотопічного розподілу лисиці звичайної (vulpes vulpes l., 1758) на території запорізької області
- •Екологічні аспекти орнітофауни південно-східної частини україни
- •Паразитофауна інвазивного виду риб карася сріблястого (carassius gibelio) в штучно створеній водоймі – каховському водосховищі
Особливості зміни добового ритму шляхетного оленя (Cervus elaphus) в острівних екосистемах протягом року
На теперішній час, в мисливському господарстві України благородний олень розглядається як один з найбільш перспективних видів копитних [Домніч 2008]; [Волох 2014]. У нашій державі, для нормальної життєдіяльності популяції благородного оленя – при різній щільності, назріла необхідність детального вивчення їх поведінки. Як вказує Л.М. Баскін (1976) необхідно при цьому враховувати вплив біотичних та абіотичних факторів.
Дослідження проводилися у 2014-2016 на території Азово-Сиваського природничого парку (АСНПП) в центральній частині о. Бірючий. Спостереження за поведінкою тварин відбувалось зі спостережної (пожежної) вишки висотою 8м, в денний час з 4:00 до 20:00 на добре проглядаємій території в 665 га. При цьому використовувалися біноклі (8x-10x), підзорна труба (30x-60x). Всього за період дослідження, на вивчаємій території було зустрінено 1192 ос. благородного оленя, з них: 300♂, 580♀ і 156♀ з телятами. При цьому був проаналізований добовий ритм благородного оленя (n = 198 ос).
У весняний період в острівній екосистемі популяція благородного оленя значну частину свого часу приділяє жировці (до 80% світового дня). Під час дослідження, нами були відміені невеликі групи та стада благородного оленя, але одиночні особини практино не зутрічались. У групах самок (по 3-5 ос. в групі) на жирування припадало від 6 до 8 годин світового дня (75-80%). У великих змішаних стад благородного оленя (аналізовано 4 стада по 10-15 особин) основну частину світового дня від 8 до 9 і більше годин (80-90%) припадало на жировку. В той час відмічаємо, що у таких стадах траплялися випадки коли декілька особин (частіше самці) кормились майже протягом всього дня.
Влітку, на досліджуваній території самці оленів з’являлись рідко. Більшу частину часу вони розміщались знаходилися в іншій частині острову, за штучним 40-50 річним лісом, або в районах з густим очеретом поблизу Утлютського лиману. На нашій досліджуваній території знаходилися лише самиці у невеликих групах (3 групи по 2-5 особин), або одиночки (аналізовано 5 самиць). Кожного дня, нами, фіксувалося від 48 до 110 самиць. Протягом дня, ці одиночні особини самок благородного оленя приділяли жировці від 70 до 80% всього світового дня. На лежці тварини знаходились 20-25% часу, а на водопій витрачали не більше 5% (водопій олені відвідували по 3 і більше разів на день). Добовий ритм груп самок майже не відрізняється від одиночок і вони також майже весь час знаходяться на жировці (до 75% світового дня). В той час як на лежці групи знаходяться більше часу(25-30% світового дня) ніж одиночки.
Уточнюючи поведінку шляхетного оленя, в середині літа самиці благородного оленя починали жировку рано вранці (4:00-4:30) коли на траві була роса. Частіше всього жировка продовжувалась до 10-11 годин дня, коли температура достигала 30-35°С. При температурі досягала 35°С і вище, 70-80% самок благородного оленя знаходились на лежці у більш прохолодних місцях, поблизу засолених водойомів (подів), або у високій траві. У 90% випадків лежка продовжувалась до 16-18 годин вечора, коли температура понизиться до 30° і нижче. Після пониження температура активність тварини зростала і вони знову починали годуватися. Відмічаємо, що не одноразово (при дуже високих t-рах вдень), нами були зустрінені особині благородного оленя, які годувалися вночі.
При різкій зміні погодних умов в острівних екосистемах змінюється добовий ритм шляхетного оленя. Так в період дощів (26 липня – 1 серпня 2015р.) температура повітря знаходилась на позначці 18-20°С. У перші два дні жодної особини благородного оленя на досліджуваній території (665 га) не було помічено. Коли температура піднялась до 23-25°С почали фіксуватись групи самиць благородного оленя з 2-4 самок. Через два дні, температура повітря піднялась до позначки 30-33°С, і добовий ритм груп самиць благородного оленя повернувся до перинного стану, як у 2014 році. На досліджуваній території, протягом дня, було зустрінено більше сотні особин шляхетного оленя.
Восени в кінці вересень і початку жовтні на о. Бірючий у благородного оленя спостерігається активний гон. При цьому дорослі самці, на площі 665 га збирають самиць в групи від 2 до 8 особин у кожного, створюючи гареми (проаналізовано 24 гареми). У кожного гарему своя певна територія (від 3-5 до 10-15га). Добовий ритм самця та самиць в цей період відрізняється. Якщо самиці жировці приділяють 80-90% світового дня, то самці присвячують їй не більше 4-5% часу. Левова частина добового ритму самців (55-60%) складає охорона своєї території і гарему від інших самців.
Проаналізувавши 3 сезони, ми відмічаємо, що добовий ритм шляхетного оленя змінюється в залежності від сезону. Навесні тварини відновлюють свої сили після зими, тому на жировку олені приділяють до 80% світового часу. Влітку через сильну спеку тварини кормляться переважно зранку та ввечері (60-70% дня), а в влаштовуються на лежки (20-25%). У спекотні дні самиці благородного оленя менше часу присвячують жировці (45-55% світового дня). Замість цього збільшується кількість часу проведений на лежці (25-40% світового часу). Самиці восени починають майже весь світовий день вести жировку (до 90% всього дня), для того щоб підготуватися до настання зими. В той час як самці присвячують жировці не більше 5% світового дня.
Література
1. Баскін Л.М. Етологія копитних. - М. Наука, 1976 р. -285с.
2. Домнич А.В Зміна активності копитних при високих температурах повітря в острівних екосистемах \ Домнич А.В., Мосейко В.В. \\ Тези наукових доповідей V Всеросійській конференції з поведінки тварин - Москва 2012. с. 58
3. Волох А.М. Охотничьи звери степной Украины в 2-х книгах (книга первая) / Волох А.М. – Херсон, 2014. — 412 с.
Матвіенко Анастасія студентка 3-го курсу биологічного факультета Запорізьского національного університету науковий керівник: к. б. н. Домніч А. В.
