Методичний підхід до вивченнябудови плаценти щурів у II періоді вагітності

Вступ. В наш час стає все більш очевидним, що проблеми ембріонального розвитку займають провідне місце в охороні здоров’я дітей. Різноманітні зміни, що відбуваються в організмі матері при стресових ситуаціях та інших екстремальних впливах, викликають відповідні адаптивні зміни в провізорних органах і, відповідно, в дефінітивних тканинах зародка. В численних дослідженнях встановлено, що багато хвороб, які виникають в різні періоди онтогенезу, є результатом порушень, що відбувалися у внутрішньоутробному періоді. Їх діагностика і профілактика неможливі без достатнього знання особливостей структури материнсько-плодових взаємовідносин і фізіології провізорних органів.

Плацента виникла в процесі еволюції як складний плодово-материнський орган обміну, синтезу і захисту. Об’єктивне визначення адаптаційних можливостей плаценти, які забезпечують захист і корекцію перебігу вагітності, як в звичайних умовах, так і за впливу різних екстремальних факторів зовнішнього середовища, також є однією з важливих проблем сучасної біології та медицини, адже зрив адаптаційних механізмів у плаценті призводить до порушення нормального розвитку плода [Милованов, 1999].

Плацента людини належить до гемохоріального типу, що виник на найвищому рівні еволюційної драбини. Її розвиток, будова в умовах нормального перебігу вагітності та за впливу різних внутрішніх та зовнішніх факторів всебічно вивчені. У щурів, на яких найчастіше моделюють вплив різноманітних факторів внутрішнього та зовнішнього середовища на організм плоду, плацента ІІ періоду вагітності вивчена недостатньо. Ряд авторів стверджує, що у щурів до 13 доби вагітності плацента вже сформована [Емельянчик, 1989]. Але загалом її структура у різні періоди вагітності недостатньо досліджена.

Враховуючи, що багато експериментальних робіт проводиться на вагітних щурах, експериментатори поставлені у скрутне становище при оцінці змін у плаценті, що відбуваються як за нормального перебігу вагітності, так і за впливу на материнський організм різноманітних несприятливих факторів. Виходячи з вищесказаного, дослідження структури плаценти щурів в різні періоди вагітності є актуальним.

Беручи до уваги поступові зміни будови плаценти протягом вагітності, її вивчення в різні строки вагітності має певні особливості. На 13 добу (II період вагітності) плодовмістилища у рогах матки маленькі за розмірами, розміщуються на певній відстані одне від одного, нагадуючи намистинки. Кожне з них оточене стінкою матки, що має світло-рожеве забарвлення. Крізь неї просвічують тіла плацент коричневого кольору і плоди, що формуються. Проте відділити їх від тіл плацент складно. Плацента в цей строк має розмір 3-4 мм в діаметрі та 1-1,5 мм завтовшки. Беручи до уваги описані особливості, в цей період вагітності для дослідження нами рекомендовано виділяти матку разом із плацентами, і в подальшому готувати гістологічні препарати плацент разом із стінкою матки.

Основна частина. Отже, рекомендовано наступний план дослідження плаценти. Перший день вагітності визначається за присутністю сперматозоїдів у піхвових мазках. На 13 добу вагітності щурів присипляють парами ефіру з наступною декапітацією. Забір плацент здійснюють у декапітованих щурів згідно з законодавчими правилами про гуманне ставлення до тварин (правилами Європейської конвенції про захист хребетних тварин, що використовуються для дослідних та інших наукових цілей). Після лапаротомії уважно оглядають роги матки, підраховують кількість плодів у них, оцінюють зовнішній вигляд плодів і плаценти. Вимірюють масу плаценти та її розміри, далі визначають площу поверхні плаценти, викладаючи її на міліметровий папір, також оцінюють об’єм плаценти за кількістю витісненої рідини при зануренні її у пробірку з водою [Мацюк, 2012].

Для фіксації отриманого матеріалу можна використовувати різні методики згідно з поставленою ціллю дослідження. Для вивчення епітеліальних та сполучнотканинних структур плаценту щурів фіксують у розчині 10% нейтрального формаліну, зневоднюють у висхідній батареї спиртів, заливають у парафін. Серійні гістологічні зрізи завтовшки 5 мкм виготовляють на ротаційному мікротомі, для оглядової мікроскопії гістологічні препарати фарбують гематоксиліном і еозином, альціановим синім (для виявлення глікозаміногліканів), ставлять ШЙК-реакцію з ферментативними контролями (для виявлення глікопротеїдів). Якщо ж метою дослідження є вивчення лімфоїдної тканини, асоційованої з плацентою, більш доцільно фіксувати плаценти в розчині Буена із подальшою заливкою в парафін. Для виявлення плазматичних клітин шматочки фіксують у розчині Карнуа, після цього проводять реакцію Браше. Для вивчення дендритних клітин лімфоїдної тканини, асоційованої з плацентою, шматочки плаценти доцільно фіксувати у парах рідкого азоту. Далі виготовляють кріостатні зрізи затовшки 10 мкм, в подальшому виявляючи дендритні клітини за допомогою реакції на АТФазу (за методом Вахштейна–Мейзеля) [Кущ, 2008]. Зрізи поміщають у гліцерин-желатин.

Також для оцінки морфо-функціонального стану лімфоїдної тканини, асоційованої з плідною частиною плаценти, можна досліджували лімфоцити різних популяцій, застосовуючи лектингістохімічний метод з використанням набору лектинів: арахісу (PNA) – для вивчення популяції імунологічно незрілих лімфоцитів; сої (SBA) – популяції В-лімфоцитів; виноградного слимака (HPA) – популяції цитотоксичних лімфоцитів; конканаваліну А– для виявлення антигенпрезентуючих дендритних клітин [Кущ, 2008].

Висновок. Таким чином, рекомендовано методичний підхід до вивчення будови плаценти і лімфоїдної тканини , асоційованої з нею.

Список використаної літератури:

1. Милованов А. П. Патология системы мать-плацента-плод: руководство для врачей / А. П. Милованов. – М.: Медицина, 1999. – 447 с.

2. Мацюк Я. Р. Структура плаценты крыс в разные сроки нормально протекающей беременности / Я. Р. Мацюк, О. В. Барабан //Журнал Гроднецкого государственного медицинского университета. – 2012. – № 1. – С. 54-58.

3. Кущ О.Г. Закономірності будови плаценти і лімфоїдної тканини, асоційованої з нею, протягом третього періоду вагітності (анатомо-експериментальне дослідження): дисертація на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук / О.Г. Кущ. – ТДМУ ім. І.Я. Горбачевського: Тернопіль, 2008. – 396 с

професор Кущ О. Г.

доцент Омельянчик В. М.

доцент Бессараб Г. І.

ст. викладач Жернова Н. П.