3. Поняття значення та система принципів цивільно-процесуального права

Принципи ЦП права – це закріплені в його нормах ідеї і погляду народу на завдання і мету правосуддя в цивільних справах, організаційну його побудову і процесуальну діяльність та процесуально-правове становище учасників процесу. 

Принципи можуть класифікуватися за дією в системі права: 1) загальні; 2) міжгалузеві; 3) галузеві (принцип законності – міжгалузевий; принципи диспозитивності – принцип цивільного права). За нормою нормативного закріплення : 1) конституційні; 2) регламентовані законодавством про судочинство. За роллю врегулювання процесуально-правового становища суб‘єктів правовідносин: 1) принципи, що зумовлюють діяльність суду і органів судового виконання; 2) принципи, що визначають процесуально-правове становище суб‘єктів. За предметом регулювання: 1) принципи організації правосуддя; 2) функціональні принципи. Конституційні принципи ЦП права: 1) Здійснення правосуддя виключно судами (чт.4 КУ); 2) Незалежність і недоторканість суддів та їх підкореність лише закону – незалежність передбачає обов‘язкову підкореність закону, яка саме і гарантує законність в діяльності суддів

3) Державна мова судочинства 4) Принцип законності – 5) Гласність судового розгляду, розгляд справ в судах відкритий 6) Рівність учасників судового процесу перед законом і судом 7) Змагальність судового розгляду

8) Забезпечення касаційного оскарження судового рішення

4. Міжгалузеві та галузеві принципи, їх співвідношення між собою.

5. Принципи окремих стадій цивільного процесу (усність, безпосередність, таємниця нарадчої кімнати, тощо)

Усність судового розгляду –розгляд справ провадиться усно, процесуальна діяльність суддів і учасників процесу відбувається у словесній формі.

Безпосередність судового розгляду – суд при розгляді справи повинен як правило сприймати докази у справі з першоджерел і досліджувати їх безпосередньо.

Таємниця нарадчої кімнати є гарантією принципу незалежності суддів, підкорення їх лише закону та забезпечення необхідних умов для повного і правильного розгляду справи. Нарадча кімната надає можливість суддям вільно висловлювати свої міркування з будь-якого питання, що обговорюється, відстоювати їх, голосувати за те рішення, яке вони вважають правильним.

6. Цивільно процесуальні правовідносини (поняття, елементи)

Цивільно процесуальні правовідносини – це врегульовані нормами цивільного процесуального права суспільні відносини, що виникають між судом та іншими учасниками процесуальної діяльності в процесі здійснення правосуддя по цивільним справам.

Ознаки:

• Виникають на підставі норм цивільного процесуального права в результаті їх реалізації

• Створюються між учасниками суспільних відносин – судом і кожним з учасників цивільного процесу під час судочинства в цивільній справі

• Юридично закріплюють взаємну поведінку зазначених суб’єктів через їх суб’єктивні цивільні процесуальні права та обов’язки

• Реалізація суб’єктивних цивільних процесуальних прав і виконання суб’єктивних обов’язків забезпечується заходами правового примусу – санкціями цивільного процесуального, кримінального, адміністративного і трудового права.

Для виникнення цивільних процесуальних правовідносин у наявності повинні бути: підстави, привід та передумови.

Елементи цивільних процесуальних правовідносин – суб’єкти, об’єкти та зміст.

Суб’єкти - це учасники цивільних процесуальних правовідносин, носії цивільних процесуальних прав та обов’язків. Вони наділені різними процесуальним правами та обов’язками, мають не однакову заінтересованість у справі, тому їх поділяють на декілька груп:

1) суд;

2) особи, які беруть участь у справі;

3) інші учасники цивільного процесу.

Об’єкт - це те, з приводу чого вони виникають. Це можуть бути різноманітні матеріальні і нематеріальні блага, що задовольняють потреби суб’єктів.

Зміст. Його складають цивільні процесуальні права та обов’язки учасників таких правовідносин, що можуть реалізуватися у сфері процесуальних дій.