71. Поняття та значення виконавчого провадження. Органи, що здійснюють примусове виконання судових постанов

Виконавче провадження — це сукупність дій і правовідносин, врегульованих Законом України «Про виконавче провадження, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до коментованого Закону та інших законів, що виникають і реалізуються в процесі примусового виконання між орга­нами і посадовими особами, які здійснюють примусову реалізацію рішень, ухвал, постанов судових та інших органів, та між особами, які беруть участь у виконавчому провадженні, а також між особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, на підставах, у спосіб та в межах повноважень, встановлених ЗУ «Про виконавче провадження».

Значення виконавчого провадження полягає в тому, що воно є ад­міністративним процесуально-правовим засобом, який забезпечує при­мусове виконання рішень судових та інших органів (посадових осіб) на підставах, у спосіб та в межах, встановлених Законом, і тим самим реалізує захист суб'єктивних прав громадян і організацій.. Виконавче провадження за­безпечує режим законності у правових відносинах громадян і юридич­них осіб, запобігає правопорушенням і має виховний вплив на грома­дян, службових і посадових осіб щодо розуміння необхідності належ­ного, своєчасного і повного виконання ними вимог законів України.

Органами примусового виконання рішень в Україні є державна виконавча служба, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів та інших органів відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 р. Основи організації та діяль­ності державної виконавчої служби, її завдання, правовий статус державних виконавців та їх соціальний захист урегульовані За­коном України від 24 березня 1998 р. «Про державну виконавчу службу».

Систему органів державної виконавчої служби складають: Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України; відділи державної виконавчої служби Головного управ­ління юстиції МЮ України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції; районні, міські (міст обласного значення), районні у містах відділи державної виконавчої служби відповідних управ­лінь юстиції.

Відповідно до Положення1 Департамент державної виконав­чої служби є структурним підрозділом Міністерства юстиції України. Департамент очолює директор, який призначається на посаду та звільняється з посади Міністром юстиції України.

На Департамент державної виконавчої служби покладаються наступні функціональні обов'язки:

— організація своєчасного, повного і неупередженого приму­сового виконання рішень, ухвал, постанов судів у цивільних справах, у справах про адміністративні правопорушення, вироків, ухвал та постанов судів у кримінальних справах щодо майнових стягнень, а також постанов і рішень органів, виконання яких покладене на державних виконавців у порядку, встановленому законодавством України;

— організація добору кадрів до органів державної виконавчої служби; методичне керівництво діяльністю державних виконав­ців, організація їх професійної підготовки, підвищення кваліфі­кації та атестації та ін.

Свої функції Департамент здійснює як безпосередньо, так і через відповідні відділи державної виконавчої служби.

Для виконання функціональних обов'язків Департамент має право:

— організовувати виконання законів і здійснювати керів­ництво роботою відповідних відділів державної виконавчої служби;

— перевіряти та контролювати роботу державних виконавців, організовувати їх професійну підготовку і атестацію;

— залучати до перевірок з питань організаційного забезпе­чення виконання рішень спеціалістів відділів державної виконавчої служби, державних виконавців та ін.

Районні, міські (міст обласного значення), районні у містах відділи державної виконавчої служби є юридичними особами, мають розрахункові та інші рахунки в установах банків, гербову печатку, їх начальники призначаються на посаду та звільняються з посади начальниками Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції за поданням начальників відділів державної виконавчої служби від­повідних управлінь юстиції. Вони є заступниками начальників відповідних управлінь юстиції.

Державні виконавці (крім начальників відділів) — заступник начальника, старший державний виконавець, державний викона­вець районного, міського (міста обласного значення), районного у місті відділу державної виконавчої служби призначаються на посаду і звільняються з неї начальниками відділів державної ви­конавчої служби за погодженням з директором Департаменту державної виконавчої служби.

На органи державної виконавчої служби покладено своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень судових і несудових органів, перелік яких передбачений ст. З Закону України «Про виконавче провадження».

Безпосереднє виконання підвідомчих органам державної виконавчої служби рішень судів та інших органів покладається на державних виконавців районних, міських (міст обласного значення), районних у місті відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції. До державних виконавців належать: начальник, заступник начальника, старший державний виконавець, державний виконавець районного, міського (міст обласного значення), районного у місті відділу державної виконавчої служби.