Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
OTVETI_NA_YeKZAMEN_GRAZhDANSKIJ_PROTsESS.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
177 Кб
Скачать
☆

44. Закінчення справи без винесення судового рішення

При розгляді цивільних справ можуть виникнути такі обставини, які створюють неможливість або недоцільність по­дальшого розгляду справи по суті і винесення у справі судового рішення. В таких випадках справа закінчується в суді без вине­сення судового рішення шляхом її закриття або залишення без розгляду.

Закриття провадження по справі — це форма закінчення ци­вільної справи без винесення судового рішення, наслідком якої є неможливість повторного звернення до суду з тим же позовом. Ця форма закінчення цивільних справ застосовується у випадках, коли суд незаконно прийняв справу до свого провадження або коли про­довження процесу стає явно неможливим або недоцільним.

Закриття провадження у справі оформляється мотивованою ухвалою, яка постановляється судом в нарадчій кімнаті. Ухвала суду може бути оскаржена або на неї може бути внесене подан­ня прокурора. В разі закриття провадження в справі повторне звернення до суду по спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Залишення заяви без розгляду — це форма закінчення ци­вільних справ без винесення судового рішення, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.

Всі підстави для залишення заяви без розгляду, які встанов­лені ст. 229 ЦПК, можна розділити на дві групи: підстави, які тягнуть обов'язкове залишення заяви без розгляду, і факульта­тивні. При цьому слід зазначити, що п. 1 ст. 229 ЦПК не пови­нен застосовуватися в разі обставин, що склалися, вказаних у п. 2 ст. 136 та п. 2 ст. 227 ЦПК.

Обов'язкове залишення заяви без розгляду має місце в тих ви­падках, якщо суд зобов'язаний це зробити незалежно від волі заінтересованих осіб. Ці підстави носять допроцесуальний харак­тер, оскільки суддя повинен був відмовити в прийнятті заяви до судового провадження і роз'яснити заінтересованій особі поря­док усунення перешкод для можливого розгляду справи в суді.(1.обов'язкове залишення заяви без розгляду має місце, якщо заява подана недієздатною особою (п. 2 ст. 229 ЦПК).2. , якщо спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав зна­ходиться на розгляді в іншому суді)

Залишення заяви без розгляду процесуальне оформляється мотивованою ухвалою суду, яка виноситься в нарадчій кімнаті у вигляді окремого процесуального документа. Ухвала про зали­шення заяви без розгляду може бути оскаржена та на неї може бути винесено подання прокурора.

Після усунення умов, що були підставою для залишення зая­ви без розгляду, заінтересована особа має право знову звернутися до суду із заявою в загальному порядку (ст. 230 ЦПК).

45.

Фіксування судового процесу

Фіксування судового процесу — це офіційна діяльність суду з послідовного відображення ходу судового розгляду, закріплення процесуальних дій, вчинених учасниками судового процесу, яка відповідно до закону здійснюється за допомогою звукозаписувального технічного засобу, ведення журналу судового засідання та складення відповідних протоколів.

Фіксування судового процесу, як вбачається із глави 6 розділу III "Позовне провадження" ЦПК, відбувається у 3 взаємопов'язаних формах: 1) за допомогою технічних засобів; 2) шляхом ведення журналу судового засідання; 3) складання протоколів про окремі процесуальні дії. При цьому хід судового засідання фіксується за допомогою перших 2 способів фіксації цивільного процесу, а всі дії, здійснювані поза судовим засіданням, фіксуються у відповідному протоколі.

Фіксування судового процесу технічними засобами — це технічний запис судового засідання за допомогою апаратно-програмних засобів і приладів, що полягає у створенні його звукового запису на відповідному носії (магнітному диску, диску для лазерних систем зчитування тощо).

Таке повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу здійснює секретар судового засідання або за розпорядженням головуючого — інший працівник апарату суду Технічне фіксування судового процесу починається з моменту відкриття судового засідання і завершується виконанням останньої процесуальної дії (проголошення судового рішення у справі).

Одночасно з проведенням фіксування судового розгляду технічними засобами секретар судового засідання веде журнал такого засідання.

Журнал судового засідання — це основний процесуальний документ, в якому відображаються всі процесуальні дії учасників судового засідання.

Відповідно до ст. 198 ЦПК у ньому зазначаються: 1) рік, місяць, число і місце судового засідання; 2) найменування суду.

який розглядає справу, прізвище та ініціали судді, секретаря судового засідання; 3) справа, що розглядається, імена (найменування) сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; 4) порядковий номер вчинення процесуальної дії; 5) назва процесуальної дії; 6) час вчинення процесуальної дії; 7) інші відомості, визначені процесуальним законодавством.

Журнал судового засідання підписується секретарем судового засідання невідкладно після судового засідання і приєднується до справи.

Правильність і повнота проведення технічного запису та ведення журналу судового засідання забезпечується наданням особам, які беруть участь у справі, права ознайомлення з ними і подання до суду письмових зауважень щодо неповноти або неправильності їх запису протягом 3 днів з дня проголошення рішення у справі (ст. 199 ЦПК).

Під час вчинення окремої процесуальної дії поза судовим засіданням оформлюється протокол. При його складанні можуть використовуватися технічні засоби.

Протокол — це процесуальний документ, в якому відображається порядок вчинення окремої процесуальної дії поза судовим засіданням.

Зокрема, протоколом фіксується вчинення процесуальних дій щодо забезпечення доказів, наприклад, допит свідків, витребування та (або) огляд доказів, огляд в інших випадках речових та письмових доказів, які не можна доставити до суду, за їх місцезнаходженням тощо.

Отже, відповідно до ст. 200 ЦПК він повинен містити: 1) рік, місяць, число і місце вчинення процесуальної дії; 2) час початку вчинення процесуальної дії; 3) найменування суду, який розглядає справу, прізвище та ініціали судді, секретаря судового засідання; 4) справа, що розглядається, імена (найменування) сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; 5) відомості про явку осіб, які беруть участь у справі, експертів, спеціалістів, перекладачів, свідків; 6) відомості про роз'яснення сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, їх процесуальних прав та обов'язків; 7) усі розпорядження головуючого та постановлені ухвали; 8) заяви і клопотання сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; 9) основний зміст пояснень сторін, третіх осіб, їх представників та інших осіб, які беруть участь у справі, а також показання свідків, усне роз'яснення експертами своїх висновків і відповідей на поставлені їм додаткові питання; консультацій та висновків спеціалістів; 10) докази, а в разі, якщо письмові докази не додаються до справи, — номер, дата та зміст письмових доказів, опис доказів; 11) час закінчення вчинення процесуальних дій; 12) інші відомості, визначені ЦПК.

Протокол про вчинення окремої процесуальної дії підписується всіма особами, які беруть в ній участь. Вони мають право робити зауваження з його приводу.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]