- •Форми захисту суб'єктивних прав і законних інтересів громадян і організацій
- •Судова форма захисту субєктивних прав і законних інтересів громадян і організацій
- •Поняття значення та система принципів цивільно-процесуального права
- •Принципи окремих стадій цивільного процесу (усність, безпосередність, таємниця нарадчої кімнати, тощо)
- •Цивільно процесуальні правовідносини (поняття, елементи)
- •Суб’єкти цивільних процесуальних правовідносин та їх класифікація.
- •Суд як суб’єкт цивільних процесуальних правовідносин. Склад суду. Підстави для відводу суддів.
- •Поняття сторін в цивільному процесі. Процесуальні права та обов’язки сторін.
- •Процесуальна співучасть. Види співучасті. Необхідна (обов’язкова) та факультативна (необов’язкова) співучасть, активна, пасивна, змішана співучасть. Процесуальні права та обов’язки співучасників.
- •11 Поняття і види третіх осіб
- •14 Завдання прокуротури у цивільному судочинстві.Підстави і форми участі прокурора у цивільних справах.Права та обовьязки прокурора у цивільному судочинстві.
- •15 Участь у цивільному процесі органів державного управління, профспілок, підприємств, установ та окремих громадян, що захищають права інших осіб.
- •19 Підвідомчість означає коло цивільних справ, які віднесені законом на розгляд та вирішення суду.
- •20 Підвідомчість суду позовного провадження. Підвідомчість суду окремого провадження. Підвідомчість суду наказного провадження.
- •21. Поняття та види підсудності цивільних справ
- •22. Поняття та види доказів
- •23. Доказування, його предмет, мета та межі. Факти, що не потребують доказування. Оцінка доказів судом.
- •24. Засоби доказування
- •25. Судові витрати: поняття, види, порядок сплати та повернення. Звільнення від сплати судових витрат, розподіл судових витрат
- •26. Судові виклики та повідомлення
- •27. Процесуальні строки: види, обчислення, початок перебігу та припинення процесуальних строків
- •28. Належність та допустимість доказів
- •29. Поняття і суть позовного провадження
- •31. Позовна заява, її ревізити. Обєднання та розєднання позовів.
- •32. Право на судовий захист відповідача.
- •33. Мирова угода.
- •34. Зміна позову. Відмова від позову. Визнання позову.
- •35. Порушення цивільної справи. Матеріально-правові та процесуальні наслідки порушення цивільної справи
- •36.Підстави та правові наслідки повернення позовної заяви.
- •38. Провадження у справі до судового розгляду
- •39. Процесуальний порядок підготовки цивільних справ до судового розгляду
- •40. Процесуальний порядок призначення справи до розгляду.
- •41. Поняття та значення стадії судового розгляду
- •42. Процесуальний порядок судового розгляду цивільної справи.
- •44. Закінчення справи без винесення судового рішення
- •46. Поняття та види судових рішень
- •47. Вимоги яким повинні відповідати судові рішення
- •49. Ухвали судів загальною юрисдикції : поняття та процесуальний прядок їх постановлення.
- •50. Заочне рішення , додаткове рішення, окрема ухвала.
- •51. Основні положення наказового провадження Цивільного процесу України.
- •52. Підстави відкриття,процесуальний порядок і особливості наказового провадження.
- •53. Загальна характеристика окремого провадження
- •54.Справи пов’язані безпосередньо із фізичною особою
- •55. Розгляд судом справ про усиновлення
- •56. Розгляд судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення
- •57.Розгляд судом справ про відновлення прав на втрачені цінні папери на пред’явника та векселі
- •58. Розгляд судом справ про передачу безхазяйної нерухомії речі у комунальну власність
- •59. Розгляд судом справ про визнання спадщини відумерлою
- •60. Розгляд заяви про надання особі психіатричної допомоги у примусовому прядку
- •61.Розгляд судом справ про обов’язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу
- •62.Розгляд судом справ про розкриття банками інформації яка містить банківську таємницю щодо юридичних і фізичних осіб
- •63.Поняття апеляційного провадження та його основні риси
- •64. Право апеляційного оскарження рішення, ухвали.
- •65. Строки і процесуальний порядок апеляційного оскарження
- •66. Повноваження суду апеляційної інстанції. Ухвали та рішення суду апеляційної інстанції
- •67. Суть і значення касаційного провадження
- •68. Право касаційного оскарження рішень і ухвал суду, і процесуальний порядок його реалізації.
- •69. Повноваження суду касаційної інстанції
- •70. Перегляд справи Верховним Судом уКраїни: поняття, значення, основні положення
- •71. Поняття та значення виконавчого провадження. Органи, що здійснюють примусове виконання судових постанов
- •72. Порядок виконання судових рішень
- •73. Відстрочка та розстрочка виконання. Поворот виконання
- •74. Цивільне судочинство з іноземним елементом
44. Закінчення справи без винесення судового рішення
При розгляді цивільних справ можуть виникнути такі обставини, які створюють неможливість або недоцільність подальшого розгляду справи по суті і винесення у справі судового рішення. В таких випадках справа закінчується в суді без винесення судового рішення шляхом її закриття або залишення без розгляду.
Закриття провадження по справі — це форма закінчення цивільної справи без винесення судового рішення, наслідком якої є неможливість повторного звернення до суду з тим же позовом. Ця форма закінчення цивільних справ застосовується у випадках, коли суд незаконно прийняв справу до свого провадження або коли продовження процесу стає явно неможливим або недоцільним.
Закриття провадження у справі оформляється мотивованою ухвалою, яка постановляється судом в нарадчій кімнаті. Ухвала суду може бути оскаржена або на неї може бути внесене подання прокурора. В разі закриття провадження в справі повторне звернення до суду по спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.
Залишення заяви без розгляду — це форма закінчення цивільних справ без винесення судового рішення, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.
Всі підстави для залишення заяви без розгляду, які встановлені ст. 229 ЦПК, можна розділити на дві групи: підстави, які тягнуть обов'язкове залишення заяви без розгляду, і факультативні. При цьому слід зазначити, що п. 1 ст. 229 ЦПК не повинен застосовуватися в разі обставин, що склалися, вказаних у п. 2 ст. 136 та п. 2 ст. 227 ЦПК.
Обов'язкове залишення заяви без розгляду має місце в тих випадках, якщо суд зобов'язаний це зробити незалежно від волі заінтересованих осіб. Ці підстави носять допроцесуальний характер, оскільки суддя повинен був відмовити в прийнятті заяви до судового провадження і роз'яснити заінтересованій особі порядок усунення перешкод для можливого розгляду справи в суді.(1.обов'язкове залишення заяви без розгляду має місце, якщо заява подана недієздатною особою (п. 2 ст. 229 ЦПК).2. , якщо спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав знаходиться на розгляді в іншому суді)
Залишення заяви без розгляду процесуальне оформляється мотивованою ухвалою суду, яка виноситься в нарадчій кімнаті у вигляді окремого процесуального документа. Ухвала про залишення заяви без розгляду може бути оскаржена та на неї може бути винесено подання прокурора.
Після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, заінтересована особа має право знову звернутися до суду із заявою в загальному порядку (ст. 230 ЦПК).
45.
Фіксування судового процесу
Фіксування судового процесу — це офіційна діяльність суду з послідовного відображення ходу судового розгляду, закріплення процесуальних дій, вчинених учасниками судового процесу, яка відповідно до закону здійснюється за допомогою звукозаписувального технічного засобу, ведення журналу судового засідання та складення відповідних протоколів.
Фіксування судового процесу, як вбачається із глави 6 розділу III "Позовне провадження" ЦПК, відбувається у 3 взаємопов'язаних формах: 1) за допомогою технічних засобів; 2) шляхом ведення журналу судового засідання; 3) складання протоколів про окремі процесуальні дії. При цьому хід судового засідання фіксується за допомогою перших 2 способів фіксації цивільного процесу, а всі дії, здійснювані поза судовим засіданням, фіксуються у відповідному протоколі.
Фіксування судового процесу технічними засобами — це технічний запис судового засідання за допомогою апаратно-програмних засобів і приладів, що полягає у створенні його звукового запису на відповідному носії (магнітному диску, диску для лазерних систем зчитування тощо).
Таке повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу здійснює секретар судового засідання або за розпорядженням головуючого — інший працівник апарату суду Технічне фіксування судового процесу починається з моменту відкриття судового засідання і завершується виконанням останньої процесуальної дії (проголошення судового рішення у справі).
Одночасно з проведенням фіксування судового розгляду технічними засобами секретар судового засідання веде журнал такого засідання.
Журнал судового засідання — це основний процесуальний документ, в якому відображаються всі процесуальні дії учасників судового засідання.
Відповідно до ст. 198 ЦПК у ньому зазначаються: 1) рік, місяць, число і місце судового засідання; 2) найменування суду.
який розглядає справу, прізвище та ініціали судді, секретаря судового засідання; 3) справа, що розглядається, імена (найменування) сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; 4) порядковий номер вчинення процесуальної дії; 5) назва процесуальної дії; 6) час вчинення процесуальної дії; 7) інші відомості, визначені процесуальним законодавством.
Журнал судового засідання підписується секретарем судового засідання невідкладно після судового засідання і приєднується до справи.
Правильність і повнота проведення технічного запису та ведення журналу судового засідання забезпечується наданням особам, які беруть участь у справі, права ознайомлення з ними і подання до суду письмових зауважень щодо неповноти або неправильності їх запису протягом 3 днів з дня проголошення рішення у справі (ст. 199 ЦПК).
Під час вчинення окремої процесуальної дії поза судовим засіданням оформлюється протокол. При його складанні можуть використовуватися технічні засоби.
Протокол — це процесуальний документ, в якому відображається порядок вчинення окремої процесуальної дії поза судовим засіданням.
Зокрема, протоколом фіксується вчинення процесуальних дій щодо забезпечення доказів, наприклад, допит свідків, витребування та (або) огляд доказів, огляд в інших випадках речових та письмових доказів, які не можна доставити до суду, за їх місцезнаходженням тощо.
Отже, відповідно до ст. 200 ЦПК він повинен містити: 1) рік, місяць, число і місце вчинення процесуальної дії; 2) час початку вчинення процесуальної дії; 3) найменування суду, який розглядає справу, прізвище та ініціали судді, секретаря судового засідання; 4) справа, що розглядається, імена (найменування) сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; 5) відомості про явку осіб, які беруть участь у справі, експертів, спеціалістів, перекладачів, свідків; 6) відомості про роз'яснення сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, їх процесуальних прав та обов'язків; 7) усі розпорядження головуючого та постановлені ухвали; 8) заяви і клопотання сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; 9) основний зміст пояснень сторін, третіх осіб, їх представників та інших осіб, які беруть участь у справі, а також показання свідків, усне роз'яснення експертами своїх висновків і відповідей на поставлені їм додаткові питання; консультацій та висновків спеціалістів; 10) докази, а в разі, якщо письмові докази не додаються до справи, — номер, дата та зміст письмових доказів, опис доказів; 11) час закінчення вчинення процесуальних дій; 12) інші відомості, визначені ЦПК.
Протокол про вчинення окремої процесуальної дії підписується всіма особами, які беруть в ній участь. Вони мають право робити зауваження з його приводу.
