- •Форми захисту суб'єктивних прав і законних інтересів громадян і організацій
- •Судова форма захисту субєктивних прав і законних інтересів громадян і організацій
- •Поняття значення та система принципів цивільно-процесуального права
- •Принципи окремих стадій цивільного процесу (усність, безпосередність, таємниця нарадчої кімнати, тощо)
- •Цивільно процесуальні правовідносини (поняття, елементи)
- •Суб’єкти цивільних процесуальних правовідносин та їх класифікація.
- •Суд як суб’єкт цивільних процесуальних правовідносин. Склад суду. Підстави для відводу суддів.
- •Поняття сторін в цивільному процесі. Процесуальні права та обов’язки сторін.
- •Процесуальна співучасть. Види співучасті. Необхідна (обов’язкова) та факультативна (необов’язкова) співучасть, активна, пасивна, змішана співучасть. Процесуальні права та обов’язки співучасників.
- •11 Поняття і види третіх осіб
- •14 Завдання прокуротури у цивільному судочинстві.Підстави і форми участі прокурора у цивільних справах.Права та обовьязки прокурора у цивільному судочинстві.
- •15 Участь у цивільному процесі органів державного управління, профспілок, підприємств, установ та окремих громадян, що захищають права інших осіб.
- •19 Підвідомчість означає коло цивільних справ, які віднесені законом на розгляд та вирішення суду.
- •20 Підвідомчість суду позовного провадження. Підвідомчість суду окремого провадження. Підвідомчість суду наказного провадження.
- •21. Поняття та види підсудності цивільних справ
- •22. Поняття та види доказів
- •23. Доказування, його предмет, мета та межі. Факти, що не потребують доказування. Оцінка доказів судом.
- •24. Засоби доказування
- •25. Судові витрати: поняття, види, порядок сплати та повернення. Звільнення від сплати судових витрат, розподіл судових витрат
- •26. Судові виклики та повідомлення
- •27. Процесуальні строки: види, обчислення, початок перебігу та припинення процесуальних строків
- •28. Належність та допустимість доказів
- •29. Поняття і суть позовного провадження
- •31. Позовна заява, її ревізити. Обєднання та розєднання позовів.
- •32. Право на судовий захист відповідача.
- •33. Мирова угода.
- •34. Зміна позову. Відмова від позову. Визнання позову.
- •35. Порушення цивільної справи. Матеріально-правові та процесуальні наслідки порушення цивільної справи
- •36.Підстави та правові наслідки повернення позовної заяви.
- •38. Провадження у справі до судового розгляду
- •39. Процесуальний порядок підготовки цивільних справ до судового розгляду
- •40. Процесуальний порядок призначення справи до розгляду.
- •41. Поняття та значення стадії судового розгляду
- •42. Процесуальний порядок судового розгляду цивільної справи.
- •44. Закінчення справи без винесення судового рішення
- •46. Поняття та види судових рішень
- •47. Вимоги яким повинні відповідати судові рішення
- •49. Ухвали судів загальною юрисдикції : поняття та процесуальний прядок їх постановлення.
- •50. Заочне рішення , додаткове рішення, окрема ухвала.
- •51. Основні положення наказового провадження Цивільного процесу України.
- •52. Підстави відкриття,процесуальний порядок і особливості наказового провадження.
- •53. Загальна характеристика окремого провадження
- •54.Справи пов’язані безпосередньо із фізичною особою
- •55. Розгляд судом справ про усиновлення
- •56. Розгляд судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення
- •57.Розгляд судом справ про відновлення прав на втрачені цінні папери на пред’явника та векселі
- •58. Розгляд судом справ про передачу безхазяйної нерухомії речі у комунальну власність
- •59. Розгляд судом справ про визнання спадщини відумерлою
- •60. Розгляд заяви про надання особі психіатричної допомоги у примусовому прядку
- •61.Розгляд судом справ про обов’язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу
- •62.Розгляд судом справ про розкриття банками інформації яка містить банківську таємницю щодо юридичних і фізичних осіб
- •63.Поняття апеляційного провадження та його основні риси
- •64. Право апеляційного оскарження рішення, ухвали.
- •65. Строки і процесуальний порядок апеляційного оскарження
- •66. Повноваження суду апеляційної інстанції. Ухвали та рішення суду апеляційної інстанції
- •67. Суть і значення касаційного провадження
- •68. Право касаційного оскарження рішень і ухвал суду, і процесуальний порядок його реалізації.
- •69. Повноваження суду касаційної інстанції
- •70. Перегляд справи Верховним Судом уКраїни: поняття, значення, основні положення
- •71. Поняття та значення виконавчого провадження. Органи, що здійснюють примусове виконання судових постанов
- •72. Порядок виконання судових рішень
- •73. Відстрочка та розстрочка виконання. Поворот виконання
- •74. Цивільне судочинство з іноземним елементом
11 Поняття і види третіх осіб
Третіми особами називаються суб'єкти цивільних процесуальних правовідносин, які вступають у порушену цивільну справу в суді сторін для захисту особистих суб'єктивних прав і охоронюваних законом інтересів.
Як і сторони, треті особи заінтересовані в результатах розгляду судом справи. Це пояснюється тим, що на їх правове становище можуть вплинути наслідки розгляду судом спірної справи між сторонами. Так, автотранспортне підприємство, автомашина якого заподіяла шкоду громадянинові, і сам громадянин, котрий пред'явив про це позов до автопідприємства, насамперед, заінтересовані у результатах його розгляду, але заінтересованість у цьому має і водій автомашини, який перебував із заводом у трудових правовідносинах. У разі присудження із заводу збитків водій буде зобов'язаний відшкодувати заводові присуджене позивачеві. Заінтересованість у справі по спору між спадкоємцями матиме і банк, який видав позику померлому громадянинові на спорудження будинку, що входить до складу спадкового майна, і яку він не повернув. Заінтересованість третіх осіб має матеріально-правовий і процесуально-правовий характер. Матеріально-правовий полягає в тому, що рішення, яке буде винесено судом по конкретному спору, може порушити матеріальні права третьої особи або стати підставою для сторони вимагати відшкодування збитків від неї — пред'явити до третьої особи позов за правом регресу. Процесуально-правова заінтересованість третьої особи полягає в недопущенні постановлення судом несприятливого для себе рішення. Тому свої дії в процесі треті особи спрямовуватимуть на запобігання присудженню судом об'єкта матеріального спору позивачеві чи залишення його за відповідачем або ж виступити проти сторін, вимагаючи присудження об'єкта спору собі. Вони намагатимуться, щоб суд виніс таке рішення, яке відповідало б їх інтересам, обумовленим існуючими між ними і стороною правовідносинами, або ж зміною їх на свою користь.
Залежно від способу вступу в процес по справі треті особи поділяються на два види: треті особи, які заявляють самостійні вимоги (ст. 107 ЦПК); треті особи, які не заявляють самостійних вимог (ст. 108 ЦПК).
12 1. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення судового розгляду, пред'явивши позов до однієї чи обох сторін. Ці особи мають усі процесуальні права і обов'язки позивача.
2. Після вступу в справу третьої особи, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору, справа за клопотанням цієї особи розглядається спочатку.
Вступ або відмова у допуску третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, оформляється ухвалою суду. Ухвала про допуск до участі в справі третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги, оскарженню не підлягає, а про відмову в допуску - може бути подано апеляційну скаргу.
Особа, яка бажає взяти участь в розпочатому процесі між сторонами, як третя особа з самостійними вимогами, повинна подати до суду позовну заяву з дотриманням вимог щодо її форми та змісту (ст. 119 ЦПК), а також виконати вимоги статті 120 ЦПК стосовно копій документів, які подаються разом з позовною заявою. Також, у позовній заяві третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, повинна викласти обставини, що обґрунтовують її вимоги на предмет спору між сторонами. Цим підтверджується належність третіх осіб до процесу між сторонами. Недотримання вимог щодо процесуального порядку оформлення й подання позовної заяви тягне процесуальні наслідки: залишення позовної заяви без руху (ст. 121 ЦПК), відмова в прийнятті позовної заяви (ст. 122 ЦПК).
13 1. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до ухвалення судом рішення, якщо рішення в справі може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї із сторін.
2. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть бути залучені до участі в справі також за клопотанням сторін, інших осіб, які беруть участь у справі. Якщо суд при прийнятті позовної заяви, здійсненні провадження у справі до судового розгляду або під час судового розгляду справи встановить, що судове рішення може вплинути на права і обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.
3. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права і обов'язки, встановлені статтею 27 цього Кодексу.
4. Вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не тягне за собою розгляду справи спочатку.
Підставами участі в процесі третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору є:
а) можливість виникнення в майбутньому регресного позову до такої особи;
б) інша юридична зацікавленість у результатах справи;
в) наявність матеріально-правових відносин лише з тією особою, на сторону якої вона залучається;
г) відсутність матеріально-правових відносин із протилежною стороною.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору мають наступні ознаки:
- відсутність самостійних вимог на предмет спору;
- вступають у вже розпочату справу та беруть участь в ній на стороні позивача чи відповідача;
- наявність матеріально-правового зв'язку тільки з тією особою, на стороні третя особа виступає;
- захист третьою особою інтересів тієї особи, на стороні якої третя особа виступає, оскільки рішення в справі може вплинути на її права та обов'язки.
Для вступу в процес по справі подається заява із зазначенням мотивів вступу та посиланням на докази. При вирішенні питання про вступ третьої особи у справу суд перевіряє існування між нею та однією із сторін правовідносин і можливості впливу на них рішення суду по справі між сторонами, а інші особи, які беруть участь у справі вправі оспорювати доцільність їх участі в процесі. Про наслідки розгляду заяви суд постановляє ухвалу.
Треті особи без самостійних вимог можуть вступити в процес не тільки за власною ініціативою, але і можуть бути притягнуті до участі у справі за клопотанням сторін.
Основним обов'язком третіх осіб, які не пред'являють самостійних вимог, є своєчасна явка за викликом суду. Але незалежно від фактичної участі вони вважаються такими, які беруть участь у справі з моменту постановления відповідної ухвали суду і на них поширюється законна сила судового рішення в частині преюдиціального значення
