- •Частина іі основи гігієни харчування
- •Тема 4. Вводна. Значення гігієни харчування у підготовці фахівців галузі. Санітарний нагляд та його форми. Структура санітарної служби України
- •4.1. Значення гігієни харчування у підготовці фахівців галузі
- •4.2. Санітарний нагляд та його форми
- •4.3. Форми державного санітарного нагляду
- •Тема 5. Харчові захворювання немікробного та мікробного походження. Глистяні інвазії
- •5.1. Харчові захворювання немікробного походження
- •5.1.1. Характеристика забруднювачів хімічного походження
- •5.2 Харчові захворювання мікробного походження
- •5.2.1. Харчові інфекції
- •5.1.2. Санітарно-епідеміологічний контроль за вмістом токсичних елементів у продовольчій сировині та харчових продуктах
- •5.2.2. Харчові отруєння мікробного походження. Загальні поняття та класифікація
- •Харчові токсикоінфекції
- •Харчові бактеріальні токсикози.
- •Мікотоксикози
- •5.2.3. Загальні напрямки профілактики харчових захворювань мікробного походження
- •5.2.4. Принципи регламентування й контролю харчової продукції за мікробіологічними показниками якості й безпеки
- •5.2.5. Глистяні інвазії (гельмінтози)
- •Заняття № 1
- •Заняття №2
- •Тема 6. Гігієнічна оцінка основних груп харчових продуктів тваринного та рослинного походження
- •6.1. Санітарно-гігієнічні вимоги до м'ясних продуктів
- •6.2. Санітарно-гігієнічні вимоги до риби і рибних продуктів
- •6.3. Санітарно-гігієнічні вимоги до молока і молочних продуктів
- •6.4. Санітарно-гігієнічні вимоги до яєць і яєчних продуктів
- •6.5. Санітарно-гігієнічні вимоги до овочів, фруктів і ягід
- •6.6. Санітарно-гігієнічні вимоги до зерноборошняних продуктів
- •6.7. Санітарно-гігієнічні вимоги до консервів і пресервів
- •6.8. Санітарно-гігієнічні вимоги до харчових добавок
- •6.8.1. Харчові добавки – специфічний компонент харчових продуктів
- •Заняття №3
- •Заняття №4
Заняття №2
Тема: Критерії гігієнічної оцінки продовольчої сировини та харчових продуктів за вмістом мікотоксинів. Профілактика гельмінтозів.
Мета заняття: ознайомитись з принципами нормування та критеріями санітарної оцінки вмісту мікотоксинів, гельмінтів та їх личинок у харчових продуктах та продовольчій сировині.
План заняття
1. Відповісти на контрольні запитання з теми.
2. Ознайомитись з групами мікотоксинів, вміст яких у харчових продуктах та продовольчій сировині підлягає контролю на відповідність існуючим стандартам.
3. Визначити вміст споринні в борошні та відповідність якості зразка борошна нормативу за вмістом споринні
4. Ознайомитися з демонстраційними препаратами окремих гельмінтів та методами знезараження сировини, яка забруднена личинками біогельмінтів.
Завдання 2.1. Визначити забрудненість борошна спориннею
Матеріал, що досліджується: борошно пшеничне
Обладнання та посуд: 1. Скляний бюкс;
2. Крапельниці або піпетки;
3. Лупа.
Реактиви: 1. 3Н розчин їдкого натрію або 3Н
розчин їдкого алію;
2. Хлороформ;
3. Етиловий спирт.
Хід роботи
Відбирають середню пробу борошна. Готують 3 н розчин гідроксиду натрію: 120 г NaOH розчиняють у 1 л дистильованої води, або готують 3 н розчин гідроксиду калію: 168,33 г його розчиняють у 1 л дистильо-ваної води.
1 г борошна вміщують у скляну бюксу, додають 10 мл хлороформу і перемішують, далі під час постійного струшування додають невеликими порціями 5 мл етилового спирту. Темні частки споринні разом з невеликими частками борошна осідають на дно. Далі обережно, не допускаючи змішування шарів, по стінці бюкса додають 3 н розчин гідроксиду натрію, або гідроксиду калію з таким розрахунком, щоб він вкрив усю поверхню рідини шаром не вище за 3 мм. При яскравому освітленні у жовтуватому шарі лугу добре розрізняють червоно-фіолетові частки внутрішніх шарів склероціїв споринні. Перегляд і підрахунок часток споринні проводять за допомогою лупи.
Досліджуваний зразок піддають не менш ніж 5 визначенням.
Підрахунок результатів визначення:
1. За остаточний результат приймають середнє арифметичне 5 паралельних визначень.
Таблиця 1 – Визначення вмісту споринні у борошні
Середньоарифметична кількість часток споринні |
Вміст споринні, % |
не більше 1 |
0,05 |
від 1,1 до 2,0 |
0,1 |
від 2,1 до 4,0 |
0,25 |
Гранично допустимий рівень вмісту в борошні споринні (разом з головнею) складає 0,06%
Завдання 2.2. Ознайомитись з демонстраційними препаратами гельмінтів
Аскарида. Звернути увагу на розміри паразита (18…25 см), головна та хвостова частини паразита загострені. Паразит має круглу форму.
Фіноз ВРХ. У м’язах знаходяться личинки сіро-білого кольору розміром з горошину. Личинка являє собою пухирець, наповнений рідиною, у якому знаходиться зародок паразита.
Ціп’як свинячий. Слід звернути увагу на сегментарну будову паразита.
Трихінела спіраліс. У середині м’язових волокон розташована личинка трихінели. Личинка знаходиться у скрученому стані.
Завдання 2.3. Ознайомитись з методами знезараження умовно-придатних до вживання м’яса та риби
Фінозне м’ясо знезаражують шляхом заморожування: яловичини до мінус 11 оС, а свинини до мінус 18 оС і витримують за такої температури протягом доби. Також можна знезаразити м’ясо шляхом соління, якщо вміст у солонині кухонної солі не менше 7 %, а також використовують проварювання. Для проварювання м’ясо нарізають шматками вагою не більше 2,5 кг і товщиною не більше 8 см. Варять у відкритих котлах 3…3,3 години, а у закритих – 2…2,5 години. Краще таку сировину використовувати для виготовлення консервів.
Рибу, вражену личинками стрічника широкого та кошачої двовустки, знезаражують солінням, проварюванням або прожарюванням.
