3.3 Періоди фізичного виховання

учнів спеціальної медичної групи

Заняття з фізичного виховання з дітьми спеціальної медичної групи окремі фахівці умовно поділяють на два періоди: підготовчий та основний (табл.6.2), інші – на три, виокремлюючи при цьому ще й заключний період.

Підготовчий період, зазвичай, займає всю першу чверть. Його завдання – поступово підготувати серцево-судинну й дихальну системи та весь організм до виконання фізичного навантаження, виховати потребу в регулярних заняттях фізичними вправами, навчити швидко знаходити та правильно підраховувати пульс, навчити елементарних правил самоконтролю (робити висновок про стан здоров’я за самопочуттям, характером сну, наявністю апетиту, за різним ступенем втомленості на уроці фізичної культури). У цей період на уроці фізичної культури особливу увагу приділяють навчанню правильно поєднувати дихання з рухами. Співвідношення дихальних вправ з іншими у цьому періоді на перших 2 – 3 уроках – 1:1, 1:2, потім 1:3 і 1:4. Упродовж 1-ї чверті рекомендується ознайомитися з індивідуальними особливостями кожного школяра, рівнем фізичної підготовленості, психічними особливостями, здатністю організму витримувати фізичне навантаження уроку фізичної культури, побутовими умовами. Тривалість основного періоду залежить від пристосованості організму учня до фізичного навантаження, стану здоров’я, пластичності й рухливості нервової системи. Основний період передує переведенню школяра в сильнішу за станом здоров’я групу. Завдання: засвоєння основних рухових умінь і навичок програми з фізичної культури для школярів спеціальної медичної групи; підвищення загальної тренованості й функціональної здатності організму до виконання фізичного навантаження у школі та вдома. У зміст уроків цього періоду поступово вводяться види легкої атлетики, гімнастики тощо.

Суттєва різниця спостерігається між підготовчим та основним періодами. Вона полягає в тому, що на попередньому етапі практикується тактика «в обхід слабкої ланки» – добираються такі засоби, які, навантажуючи достатньою мірою всі здорові органи й системи організму, практично не впливали би на органи чи функції систем, уражених захворюванням. Засоби основного періоду – спеціальні вправи, навпаки, спрямовуються на тренування пошкодженої функції.

Висновок

З вищевикладеного видно, що проведення уроків з фізичного виховання дітей підготовчих та спеціальної медичних груп здійснюється різними засобами, але одним із найважливіших засобів являється гімнастика.

Цільове направлення, зміст та методичні особливості гімнастики забезпечують вирішення завдань, які стоять перед школою.

Гімнастика спрямована, перш за все, на формування організму, що зростає та підвищення його життєдіяльності . Вправи основної гімнастики багатогранні, порівняно прості по техніці виконання, за їх допомогою можливо по різному впливати на фізичний розвиток дітей та навчати їх основним життєво важливим руховим навичкам.

Гарний фізичний розвиток та повноцінне здоров’я дітей шкільного віку багато в чому залежить від правильної осанки, яку потрібно формувати так як і рухові навики. Правильна осанка виховується під час росту дітей. Вона тісно пов’язана з руховою функцією і залежить від гармонійного розвитку м’язів всього тіла, що утримують тіло, особливо хребет, в прямому положенні від уміння керувати окремими частинами тіла в просторі ( координувати рухи різними частинами тіла); від звичного рухового режиму ( одні діти полюбляють під час перерви в школі відпочивати в зігнутому положенні, інші люблять погратися, побігати); від звички тримати своє тіло не тільки в положенні стоячи, але і під час діяльності.

В наш час, коли про здоровий спосіб життя можна почути по радіо, телебаченню, прочитати на сторінках газет та модних журналів, особлива увага приділяється оздоровленню підростаючого покоління - дітей та підлітків. А поняття "фізична культура" та "оздоровлення" невід’ємно пов’язані між собою, оскільки досягти оздоровчого ефекту при відсутності фізичних вправ практично неможливо.

Знання про фактори, що визначають і посилюють вплив на організм дитини, необхідні для підвищення ефективності спортивно - оздоровчої роботи. Невірна уява про фактори впливу фізичних вправ чи їх однобічне використання значно знижує результати роботи. Ось головні з них:

Систематичне застосування гімнастичних вправ, незалежно від статі, віку та фізичного розвитку дітей.

Особливості гімнастичних вправ - їх складність, характер та емоційність, новизну, тривалість , інтенсивність.

Врахування індивідуальних особливостей дитини. Недооцінка чи невірний підхід до індивідуальних особливостей значно знижує фізіологічний ефект і педагогічний вплив гімнастичних вправ, може викликати втрату інтересу дітей до фізичного виховання.

Зовнішні умови, в яких проходить процес фізичного виховання дітей в школі. Такими умовами є кліматичні, метеорологічні, стан обладнання спортивних майданчиків, якість спортивного інвентаря, рівень організації фізичного виховання.

Виховання фізичних якостей грунтується на постійному прагненні зробити понад можливе для себе, здивувати оточуюючих своїми можливостями . Але для цього з народження потрібно постійно і ругулярно виконувати правила правильного фізичного виховання .

44