- •Учасники (актори) міжнародних відносин і світової політики.
- •Держави в сучасній політичній системі світу.
- •Міжурядові організації в сучасній політичній системі світу.
- •Роль недержавних учасників у міжнародних відносинах та світовій політиці (неурядові організації, тнк, терористичні організації, регіони, окремі особи та ін.).
- •Глобалізація як провідна тенденція сучасного етапу розвитку світу.
- •Сутність, поява та прояви глобалізації (у різних сферах розвитку суспільства).
- •Культурна глобалізація та її особливості.
- •Переваги та недоліки процесу глобалізації
- •Міжнародний тероризм я один з головних викликів сучасному світу.
- •Проблема дефініювання поняття «тероризм», характерні риси та види тероризму.
- •Ісламський тероризм у сучасному світі.
- •Організація Ісламська держава : історія виникнення, ідеологія, діяльність.
- •Терористичні акти в Європі 2015-2016 рр.
- •Боротьба з міжнародним тероризмом та шляхи його подолання.
- •Проблеми невизнаних держав у сучасному світі.
- •Невизнані держави в сучасному світі : сутність, ознаки, проблема міжнародного визнання. Співвідношення принципів самовизначення народів та непорушності державних кордонів.
- •Особливості виникнення і функціонування Республіки Абхазія.
- •Класифікація наркотичних речовин вооз (1990 р.)
- •Історія
- •Розповсюдження наркотиків
- •Виробництво і споживання натуральних наркотиків в світі
- •Економіка брікс
Особливості виникнення і функціонування Республіки Абхазія.
Респу́бліка Абха́зія — самопроголошена держава на східному узбережжі Чорного моря, де-юре автономна республіка у складі Грузії.
У 1810 Абхазію приєднали до Російської імперії як автономне князівство.
Після розпаду Російської імперії Абхазія здебільшого входила до складу Грузії (у статусі автономної республіки
У результаті інтервенції Червоної Армії в березні 1921 в Абхазії встановлено радянську владу. В грудні 1922 Абхазія у складі ЗСФРР увійшла до СРСР.
Після розвалу СРСР Абхазія, що входила до складу Грузинської РСР, заявила про свою незалежність. Грузія в серпні 1992 ввела війська до Абхазії, але зустріла там озброєний опір, в тому числі зі сторони російських і чеченських найманців. Збройний конфлікт, що призвів до втрати Грузією контролю над Абхазією, завершився в 1993. Відтоді Абхазія добивається визнання своєї незалежності, яку наразі визнали тільки 4 держави, включаючи Росію (2008). Тбілісі розглядає Абхазію як частину країни і пропонує їй широку автономію у складі Грузії. Мир в зоні грузино-абхазького конфлікту підтримують Колективні сили з підтримки миру СНД, укомплектовані російськими військовослужбовцями. Переговори з врегулювання конфлікту перервані в 2006 році.
Скориставшись військовою поразкою Грузії у війні 2008 з Росією, абхазькі війська за підтримки росіян зайняли Кодорську ущелину, яка за угодою мала контролюватися грузинською стороною. У вересні 2008 Росія визнала незалежність Абхазії.
держави, які офіційно визнали суверенітет Республіки Абхазія: Росія, Нікарагуа, Венесуела, Науру
Особливості виникнення і функціонування Південної Осетії.
Півде́нна Осе́тія — самопроголошена частково визнана держава на південному Кавказі. Значна частина світової спільноти (в тому числі й Україна) розглядає Південну Осетію (Цхінвальський регіон) як зону етнополітичного конфлікту, при цьому визнаючи її частиною території Грузії у складі трьох адміністративних одиниць.
Південна Осетія) утворена 20 квітня 1922 року у складі Грузії із столицею в місті Цхінвал (Цхінвалі).
З 1989 року Південна Осетія взяла курс на незалежність від Грузії. В кінці 1989 року грузинська влада ввела до Цхінвалі підрозділи МВС Грузії. Осетини, у свою чергу, створили власні озброєні структури — національну гвардію. Між грузинськими і осетинськими формуваннями розгорнулися бойові дії
В 1989 рада народних депутатів Південно-Осетинської автономної області Грузинської РСР ухвалила рішення про її перетворення в автономну республіку. Верховна Рада Грузинської РСР визнала це рішення неконституційним
1990 року Рада народних депутатів Південно-Осетинської автономної області прийняла Декларацію, що проголосила створення «незалежної Республіки Південна Осетія». Керівництво Грузії не визнало цю республіку.
1992 року в Південній Осетії відбувся референдум з питання «про державну незалежність», результати якого показали, що більша частина південноосетинського населення підтримує ідею незалежності.
У невизнаній Республіці Південна Осетія діє своя конституція, двопалатний парламент, в 1996 році введена посада президента.. У республіці діє російський рубль, офіційне діловодство ведеться російською мовою. Близько половини населення — російські громадяни. Осетини та інші етнічні групи отримували за ініціативою Москви російські паспорти, щоб у свою чергу отримувати російські грошові виплати: пенсії, допомогу тощо.
Демократична партія США : підходи до здійснення внутрішньої та зовнішньої політики держави.
«Демократи́чна па́ртія США» — одна з двох головних партій США, що створюють двопартійну систему. Є однією з найдавніших політичних партій у світі. Її неофіційний символ — осел (символ упертого подолання перешкод), її колір — синій.
Засновниками партії вважаються Томас Джефферсон і Ендрю Джексон
У XX столітті Демократична партія знайшла друге дихання і дала таких видатних президентів, як Вільсон, Ф. Рузвельт і Кеннеді.
Головними течіями в середині Демократичної партії є
Прогресивні демократи Америки — притримуються ліберальних поглядів
Лібертаріанські демократи — притримуються лібертаріанських поглядів
Консервативні демократи (Демократи синьої собаки) — притримуються помірно-консервативних поглядів
Нові демократи (Помірковані демократи) — найвпливовіша течія в партії, займають позицію між ліберальним флангом і консервативним крилом
З часів В. Вільсона Демократична партія послідовно позиціонує себе як більш ліберальна, ніж Республіканська як в економічних, так і в соціальних питаннях. Остаточно місце демократів в лівому центрі зафіксував Ф. Д. Рузвельт, який до цих пір має сильний вплив на американський лібералізм. Пізніше саме президент-демократ Л. Б. Джонсон запропонував створити «Велике суспільство», в якому не буде бідності.
У першій половині XX століття демократи, явно чи неявно виступаючи за расове розділення, користувалися підтримкою білого населення Півдня.
Зараз демократів підтримують, переважно, жителі великих міст США і густонаселених приморських штатів, освічені виборці, що займаються інтелектуальною діяльністю з доходом вищим за середній, робітники великих корпорацій об'єднані в профспілки, а також феміністки, правозахисні організації, расові та сексуальні меншини.
У наш час демократи підтримують підвищення податків на багатих, збільшення соціальних виплат, розвиток високотехнологічних галузей економіки та боротьбу з забрудненням навколишнього середовища, відмову від економічного протекціонізму, виступають на захист сексуальних та расових меншин, проти жорсткості антиемігрантських заходів. На відміну від своїх опонентів з Республіканської партії демократи в більшості своїй проти заборони абортів та застосування смертної кари, виступають за втручання держави, нехай і обмежене, в економічні процеси, а також за обмеження права на володіння та носіння вогнепальної зброї.
Республіканська партія США : підходи до здійснення внутрішньої та зовнішньої політики держави.
Республіка́нська па́ртія США — одна з двох основних політичних партій США.
Неофіційний символ партії — слон, «партійний» колір — червоний. Партія була заснована в лютому 1854
Основу електорату партії складають білі особи, переважно з невеликих міст та сільської місцевості, підприємці, дипломовані фахівці та управлінці, переважно з приватного сектора, релігійні фундаменталісти з числа протестантів. Республіканці, на відміну від демократів, виступають за зниження податків, обмеження нелегальної міграції (аж до мінімалізації міграційного потоку), вільну торгівлю і носіння вогнепальної зброї, зміцнення ролі релігії в суспільному житті, моральність і сімейні цінності; неприйняття гомосексуальних відносин і абортів. Червоною ниткою в принципах республіканців проходить «невтручання державних структур в економічні процеси усередині країни». Ще республіканці заперечують що глобальнe потепління викликано здебільшого діями людства, вважаючи цю ідею пропагандою демократів і їхніх прихильників. Основна сучасна ідеологія — неоконсерватизм. Політична орієнтація — правий центр.
Республіканці, на відміну від демократів, притримуються наступного:
зниження податків;
зниження дефіциту державного бюджету;
збільшення військових витрат та витрат на державну безпеку;
більш агресивна зовнішня політика;
боротьба за моральність та сімейні цінності;
обмеження абортів (особливо на пізніх термінах вагітності);
боротьба за національні цінності;
протидія охороні навколишнього середовища, якщо такі дії суперечать інтересам бізнесу;
забезпечення права володіння та носіння вогнепальної зброї;
протидія росту мінімальної заробітної плати;
протидія створення та роботи профспілок на приватних підприємствах;
збереження смертної кари;
протидія введенню евтаназії та науковим дослідженням в області клонування.
Одним із найважливіших принципів республіканців традиційно є мінімізація участі уряду в економіці.
Основу електорату партії складають білі особи, переважно з невеликих міст та сільської місцевості, підприємці, дипломовані фахівці та управлінці, переважно з приватного сектора, релігійні фундаменталісти з числа протестантів. У наш час республіканці, на відміну від демократів, виступають за зниження податків, посилення боротьби з нелегальною міграцією та скорочення легальної, вільне придбання та носіння вогнепальної зброї, за моральність та сімейні цінності, в тому числі проти одностатевих шлюбів та абортів, за економічний протекціонізм та обмеження діяльності профспілок, підтримують смертну кару як міру покарання, збільшення військових витрат заради зміцнення безпеки США. Одним з найважливіших для традиційного республіканського електорату принципів є «невтручання державних структур в економічні процеси та особисте життя»
Вибори президента США 2016 р. ( порядок виборів президента США ( кокуси, праймеріз, колегія виборників), перебіг виборчої кампанії, кандидати, результати виборів).
Президентські вибори у США 2016 року відбулися у вівторок 8 листопада, і стали 58-ми виборами президента США.
Серія президентських праймеріз і кокусів відбулася в період з лютого по червень 2016 в шаховому порядку серед 50 штатів, в окрузі Колумбія і на територіях США.
Кокусом називається зібрання партійних активістів та зареєстрованих партійних виборців, яке відбувається у визначений час в будь-якому завчасно узгодженому місці і під час якого вирішується питання номінації кандидата на президентських виборах.
Праймеріз – це традиційні первинні вибори, де беруть участь більш широкі верстви виборців і де бюлетенями, тобто шляхом таємного голосування, обирається (номінується) кандидат від партії на посаду президента.
Бізнесмен і телеперсона Дональд Трамп став кандидатом у президенти від Республіканської партії 19 липня 2016 року, після перемоги над сенатором від Техасу Тедом Крузом, губернатором Огайо Джоном Кейсіком, сенатором від Флориди Марко Рубіо і кількома іншими кандидатами на республіканських праймеріз.
Загалом сімнадцять основних претендентів розпочали перегони з березня 2015 року, коли перший із них, сенатор Тед Круз, оголосив свою кандидатуру; Згодом доєдналися:
Джеб Буш, Бен Карсон, Кріс Крісті, Карлі Фіоріна, Джим Гілмор, Ліндсі Грем, Майк Хакабі, Боббі Джиндал, Джон Кейсік, Джордж Патакі, Ренд Пол, Рік Перрі, Марко Рубіо, Рік Санторум, Дональд Трамп , Скотт Вокер.
Це було найбільше поле президентських праймеріз серез усіх політичних партій в американській історії.
Вже до кокусів в Айові в лютому 2016 Перрі, Вокер, Джиндал, Грем і Патакі вийшли через низькі показники підтримки в опитуваннях.
Трамп посів друге місце після Круза, після чого Хакабі, Пол і Санторум вийшли через невдалі результати на виборчих дільницях.
Після впевненої перемоги Трампа на праймеріз у Нью-Гемпширі, Крісті, Фіоріна і Гілмор відмовилися від перегонів.
Буш пішов їхніми стопами після того, як посів четверте місце після Трампа, Рубіо і Круза в Південній Кароліні.
березень 2016, у перший з чотирьох «супервівторкових» праймеріз, Рубіо виграв своє перше змагання у штаті Міннесота, Круз виграв Аляску, Оклахому і його домашній Техас, а Трамп виграв інші сім штатів, які голосували.
Будучи не в змозі тягатися з ними, Карсон полишив свою кампанію декілька днів потому.
березень 2016, у другий «супервівторок» з чотирьох, Кейсік виграв своє єдине змагання в рідному штаті Огайо, а Трамп виграв п'ять праймеріз — в тому числі Флориду.
Рубіо полишив свою кампанію після програшу свого домашнього штату, але утримав більшу частину своїх делегатів на національному з'їзді, яких він передав Трампу.
У період з березня по травень 2016 лише три кандидати залишалися в перегонах: Трамп, Круз і Кейсік.
Круз виграв на Заході країни і в штаті Вісконсин.
Згодом Трамп довершив своє лідерство перемогами в Нью-Йорку та п'ятьох північно-східних штатах . Тим самим Трамп не залишив Крузу і Кейсіку жодних шансів позмагатися на національному з'їзді, і вони обидва полишили свої кампанії. Трамп залишився єдиним активним кандидатом і був оголошений гаданим кандидатом від республіканців головою Республіканського національного комітету Райнсом Прібесом увечері 3 травня 2016.
Колишня держсекретар і сенатор від Нью-Йорку Гілларі Клінтон стала кандидатом у президенти від Демократичної партії 26 липня 2016 року, після перемоги над сенатором Берні Сандерсом. Клінтон — перша жінка-кандидат у президенти, висунута великою політичною партією. Клінтон випустила відеозвернення про запуск кампанії із висування на пост президента в квітні 2015. У той час як Національне опитування громадської думки до президентських праймеріз Демократичної партії, проведене 2015 року, показало, що Клінтон є найсильнішим претендентом на номінацію в кандидати від Демократичної партії на вибори–2016, вона стикнулася з проблемами зі сторони незалежного сенатора від Вермонту Берні Сандерса.
Сандерс став другим значним кандидатом, коли 30 квітня він зробив офіційну заяву про те, що претендуватиме на номінацію від Демократичної партії.
Травень 2015 - у демократичні перегони третім зі значних політичних діячів увійшов колишній губернатор Меріленду Мартін О'Меллі.
.Лінкольн Чейфі, колишній губернатор і незалежний сенатор-республіканець з Род-Айленду, висунув свою кандидатуру в червні 2015 і став четвертим значним демократом у перегонах.
Колишній сенатор від Вірджинії Джим Вебб оголосив про себе як про кандидата в липні 2015 і став п'ятим значним претендентом від демократів].
Колишній гарвардський професор права Лоуренс Лессіг став шостим і останнім значним претендентом від Демократичної партії, коди висунув свою кандидатуру в вересні 2015
Жовтень - Джим Вебб заявив про свій вихід з демократичних праймеріз
Чейфі зняв свою кандидатуру 23 жовтня
Лоуренс Лессіг знявся 2 листопада, не зумівши кваліфікуватися на другий офіційний раунд демократичних дебатів, і цим звузив демократичне поле до Клінтон, О'Меллі, і Сандерса
1 лютого 2016, у надзвичайно впертій боротьбі, Гілларі Клінтон виграла демократичні кокуси в Айові з 0.2 % переваги. Мартін О'Меллі вийшов з президентської гонки, не вигравши того дня жодного делегата.
По завершенні цієї стадії виборчого процесу, Клінтон отримала 2204 гарантованих делегатів (54 % від загального числа), здобутих на преймеріз і кокусах, у той час як Сандерс отримав 1847 (46 %). Із 714 негарантованих делегатів (або «суперделегатів»), голоси яких розподілялися на Демократичних національних зборах у липні, Клінтон отримала схвалення 560-ти (78 %), у той час як Сандерс отримав 47 (7 %)
Хоча Сандерс офіційно не вибув з гонки, в червні 2016 він оголосив, що його головною метою в найближчі місяці буде працювати з Клінтон, щоб перемогти Трампа на загальних виборах. 8 липня вибрані особи від штабів Клінтон, Сандерса і Національного комітету Демократичної партії погодили проект платформи партії. 12 липня Сандерс офіційно підтримав Клінтон на зібранні в Нью-Гемпширі, куди він з'явився разом із Клінтон. 22 липня, за три дні до початку Демократичних національних зборів, штаб Клінтон оголосив, що напарником Гілларі (кандидатом у віце-президенти) став сенатор від Вірджинії Тім Кейн. Клінтон першою жінкою-кандидатом у президенти, висунутою великою політичною партією.
Виборці обрали президентських виборників, які, своєю чергою, оберуть нового президента і віце-президента США через колегію виборників. Дональд Трамп отримав більше необхідних 270 голосів колегії та має стати наступним президентом.
Політичні портети та цікаві біографічні дані Хіларі Клінтон та Дональда Трампа.
Хілларі Клінтон - яскравий політичний діяч і перша леді США. Це єдина жінка, яка була обрана на посаду держсекретаря США. Багато хто вважає її надто амбітною, але саме розважливість, гострий розум і тверді переконання допомогли їй стати однією з найпомітніших політичних фігур у всьому світі. Хілларі Клінтон народилася 26.10.1947 р в Чикаго.
Хілларі закінчила середню школу в 1965 році.
Після цього вона вступила до Коледж Веллслі. У 1969 р закінчила його, і відразу ж продовжила навчання в Єльському університеті.
У 1973 р вона стала доктором права і після закінчення вузу влаштувалася працювати в Фонд захисту дітей. Але юридична діяльність не стала її основним покликанням.
У 1974 р працювала в юридичному комітеті.
Після весілля, з 1975 року Хілларі Клінтон, біографія якої тісно пов'язана з політикою, активно зайнялася цією діяльністю. Вона щосили сприяла просуванню кар'єри чоловіка, проводила для нього політичну кампанію. Спочатку Білл Клінтон з її допомогою став генеральним прокурором, потім губернатором. Пізніше допомагала чоловікові стати президентом, але й юридичну діяльність Хілларі зовсім закинула.
У 1988 році її стали вважати одним з кращих юристів країни.
Після того як чоловік Хілларі Клінтон став Президентом США, вона автоматично взяла статус Першої леді. Очолила комітет охорони здоров'я, яким займалася майже рік. Але через критику республіканців їй довелося залишити цей вид діяльності і піти з посади голови комітету.
Хілларі - натура діяльна, і відразу після відставки з попереднього поста стала займатися захистом інтересів жінок і дітей. Надалі вона очолила велику компанію Wal-Mart, що займається бізнесом. У результаті її доходи значно перевищили одержувані чоловіком, і вона стала незалежною у фінансовому плані.
У 2000 р Хілларі була обрана сенатором Нью-Йорка і протягом 7 років була одним з кандидатів у Президенти США. Але з часом ставлення громадян до неї і її чоловікові сильно змінилося. Їх підозрювали в непотизмі (щось схоже нашому кумівства), і Хілларі довелося відмовитися від гонки за крісло президента. На виборах вона підтримала кандидатуру Барака Обами.
Він, у свою чергу, не забув допомоги Клінтон, і, ставши Президентом США, запропонував їй місце держсекретаря, на яке вона і була обрана в 2009 році. На сьогоднішній день Хілларі Клінтон – кандидат в президенти, і займається лідируючу позицію серед інших учасників.
Незадовго до того, як вона вийшла заміж за Біла Клінтона, Хілларі намагалася вступити на службу в морський флот, можливо, щоб зробити політичний хід. Спеціаліст з підбору персоналу відмовив їй, посилаючись на те, що вона вже вийшла з віку, у неї поганий зір і що вона жінка.
Дональд Джон Трамп (нар. 14 червня 1946, Нью-Йорк) — американський підприємець, обраний 45-мпрезидентом США, власник однієї з найбільших будівельних компаній США, продюсер та телеведучий.
6 червня 2015 року Трамп анонсував свою президентську кандидатуру Сполучених Штатів. У своїй промові трамп звертав увагу на внутрішні проблеми, такі як нелегальна іміграція, офшори американських робочих місць, національний борг Сполучених Штатів і Ісламський тероризм. Він також анонсував слоган компанії, "Make America Great Again".
Трамп описував себе як консервативний, особливо у соціальних і релігійних питаннях. Його кампанія мала акцент на американський патріотизм, який зневажався через політкоректність і медіа-упередження. Президентська гонка Трампа отримала безпрецедентну кількість уваги від ЗМІ через свою відомість.
Під час президентської кампанії Трамп зробив низку антимусульманських заяв, зокрема, заявив про необхідність запровадити обов'язкову реєстрацію для американських мусульман. Ця заява призвела до звинувачень Трампа в ксенофобії та різкого падіння його рейтингу. Окрім того він висловив намір побудувати стіну на кордоні з Мексикою, змінити правила, згідно з якими діти нелегальних іммігрантів, що народилися на американській землі, отримують громадянство США, а також депортувати всіх нелегалів, які вже перебувають у країні.
Після початку президентських перегонів Трамп уже на початку липня вийшов на перше місце серед республіканських кандидатів на пост президента, обійшовши, зокрема, таких серйозних конкурентів, як Джеб Буш, Скотт Вокер та Марко Рубіо. Позитивне враження на виборців-республіканців, які брали участь в опитуваннях, справило те, що Трамп, мовляв, «говорить те, у що вірить, а не те, що люди хочуть почути»
Трамп у голосуванні 8 листопада 2016 року виграв Президентські вибори
Проблема незаконного виробництва та розповсюдження наркотичних речовин у сучасному світі.
Наркоманія як хвороба і незаконний обіг наркотичних засобів належать до глобальних проблем сучасності. Цим явищам притаманний високий ступінь суспільної небезпечності, зумовлений тяжкими наслідками не тільки для здоров'я конкретної особи, а й для народного здоров'я (здоров'я населення), економіки, для кожної окремої сім'ї та суспільства в цілому. Сьогодні фахівці не вагаються щодо оцінки ситуації в Україні: набуло досить широкого розповсюдження немедичне вживання наркотичних засобів і психотропних речовин; маємо свою сировинну базу; є належний попит з боку споживачів і достатня пропозиція з боку постачальників; вже створено кримінальний ринок наркотиків на рівні організованих злочинних угруповань; доведено, що поширення захворювання на СНІД тісно пов'язано, перш за все, з погіршенням наркологічної ситуації в країні (нещодавно українські вчені виявили серед ін'єкційних наркоманів досі невідомий у світі підтип вірусу СНІДу)
1; однією з найболючіших проблем стає відмивання коштів, одержаних від незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин
2. Посадові особи органів служби безпеки й охорони здоров'я вважають, що в Україні існує наркомафія
3.Наркоманія належить до явищ соціальної патології і в своїх наслідках багатолика. В даній проблемі найбільше хвилює доля майбутніх поколінь. Проведеними генетиками дослідженнями виявлено тривожний симптом: наркоманія може успадковуватись
4. Поряд з гомосексуалістами і повіями наркомани, що вдаються до внутрішньовенного введення наркотиків, належать до основних груп ризику зараження вірусом імунодефіциту людини.
За останні роки значно збільшилися обсяги вилучення наркотичних засобів із незаконного обігу.
Наркотичні речовини : визначення, класифікація, історія споживання.
Наркотичні засоби – це включені до Переліку речовини природного чи синтетичного походження, препарати, рослини, які становлять небезпеку для здоров’я населення у разі зловживання ними. До них належать: героїн, каннабіс, смола каннабісу, екстракти і настойки каннабісу, макова соломка, концентрат з макової соломки, опій, кустарно виготовлені препарати з ефедрину, псевдоефедрину тощо. Зловживання наркотичними засобами призводить до захворювання на наркоманію.
