9. Характеристика глобальної системи бронювання послуг Sabre

Не менш відома в світі система бронювання Sabre, яка створ. в 1964 р. авіакомпанією American Airlines. Підсистема бронюв. місць в готелях створена в 1976 р. С-ма забезпечує доступ до широкого спектру тур. послуг, здійснює продаж тур. продуктів, дистрибуцію і розробку технолог. рішень для тур. сфери. Sabre працює в 45 країнах світу і забезпечує:

Інформув. про надання послуг перекладачів, багатомовних гідів, оренди авто., бронюв. місць в готелях, організ. екскурсій, відвідув. культ. заходів, прогноз погоди, курси валют і т.д.;

спрощений пошук самих низьких цін за переліт (за допомогою запиту по критеріям);

введення нової програми по бронюв. місць на залізн. шляхах, автобусах і пасаж. судах;

демонстрацію географічних карт, відео та фотознімків місць відпочинку, готелів і визначних місць з використанням приблизно 150 критеріїв для вибору потрібного клієнту розміщення.

10. Історія та розвиток комп'ютерної техніки

Перший крок до створення сучасних комп’ютерів зробив англійський математик Чарльз Беббідж(1792-1871). З 1820 по 1856 рр. він працював над розробкою обчислюв. машини, яку назвали аналітичною. Машина повинна була розв’язув. складні арифметичні задачі, виконув. Необх. дії над даними. Ч. Беббідж працював над проектом, але мети досягти не зміг. Учениця Ч. Беббіджа Ада Лавлейс(1815-1852), преша сформулюв. принцип програмної роботи аналітичної машини. Цей принцип полягав у тому, що машина повинна працювати за командами, введеними із перфокарт. Декілька команд становили програму. А. Лавлейс вважають першим у світі програмістом.

На її честь названу 1 з мов програмування – Ада. Наприк. XIX на поч. XX ст. були винайдені електричні обчислювальні машини. У 1875-1880 рр. Американець Герман Голеріт (18601929) сконструював машину табулятор, яка опрацьовувала інфу, занаесену на перфокарти.

Винахідником автоматичної обчислюв. машини вважають нім. вченого Конрада Цузе. У Німечинні машину на базі електромагнітних реле побудували в 1941р. Аналогічні машини були розроблені в США. Під час другої світової війни професор Джон Атанасов для побудови логічних схем з успіхом використали електронні лампи і створили 1 електронну обчислюв. машину. Яка називалась "АВС‖, але ще не була універсальною. Першу універс. електронну обчислюв. машину (ЕНІАК) сконструйовано в США у 1946 р. Під керівництвом Дж.Моучлі та Дж. Еккерта. Власне з цього й починається доба комп’ютерів. У 1951 р. В США почався серійний випуск універс. комп’ютерів марки "ЮНІВАК‖.В Україні першу ЕОМ побудов. в Києві назвали "МЄСМ‖ і "БЄСМ‖. Обидвома проектами керував академік Сергій Лебєдєв. Ні один техн. пристрій не удосконалювався так швидко, як комп’ютер. Кожні 10-12 років відбувався різкий стрибок у їхніх конструкціях. Нові моделі швидко витісняли старі.

Виділяють п’ять поколінь комп’ютерів. Кожне покоління характеризується елеменетною базою і видом програмного забезпечення.

Перше покоління (50-ті роки). Елементною базою комп’ютерів першого покоління були вакуумні електронні лампи. Тисячі ламп були в металевих шафах, які займали багато місця. Важила така машина десятки тонн. Для її роботи була потрібна невелика електростанція. Програмування виконували в машиних кодах, доступ мали тільки спеціалісти професіонали. Ці машини мали невелику оперативну пам’ять.

Друге покоління (60-ті роки). Елементною базою комп’ютерів були транзистори, які замінили електронні лампи. Транзистори значно менші від ламп і споживають значно менше енергії. Тому розміри ПК зменшилися. Можливості ж збільшилися, оскільки з’явил. мови програмув. висок. рівня та прогр. забезпеч.. Програмув. стало доступн. і не для професіоналів у галузі комп’ютерів. Були найпопул. такі машин: (Сіменс, Наїрі, Мінськ, Мир і інші).

Третє покоління (70 –ті роки). Елементна база комп’ютерів третього покоління- інтегровані пристрої (інтегральні мікросхеми, чіпи). Значно збільш. швидкодія( до кількох мільйонів операцій в секунду) та обсяг оперативної пам’яті. Розвинулось програмне забезпеч.. Такі машини могли виконувати декілька задач. Для зберіг. інфи використовували магнітні стрічки та магнітні диски. Почали використов. клавіатуру, дисплей, пристрої введення- виведення.

Четверте покоління (80-ті роки). Елементною базою Пк четвертого покоління є великомасштабні інтегровані пристрої. Крім того на одному кристалі кремнію стало можливим розмістити пристрій, який відтворює роботу процесора. Збільшилася швидкодія, ємність оперативної пам’яті, зручність у користуванні.

П’яте покоління (90 –ті роки) . Елементною базою стали надвелекомасштабні інтегровані пристрої, які містять сотні тисяч елементів на квадратному сантиметрі. Зросла швидкодія ПК, збільшився обсяг оперативної пам’яті.