5 Висновки до розділу

Автосервіс займає особливе місце у складному секторі господарського життя суспільства, який представляє собою автомобілізація. Український автомобільний ринок став частиною світового ринку, орієнтованого на споживачів, і все, що вигідно споживачам, вже впроваджується тими підприємствами, які хочуть розвиватися. Діяльність у сфері торгівлі автомобілями та запасними частинами, обслуговування та ремонт автомобілів має зараз величезні можливості.

Також автосервіс відображає досягнуту і перспективну систему по: передпродажної підготовки автомобілів, їх продажу, страхування, гарантійного ремонту та обслуговування, протикорозійного обробці кузова, обслуговування за талонами сервісних книжок, самого ремонту і т.д. Сьогодні автосервіс виконує понад 100 видів робіт власникам автомобілів.

Однак зростання числа працівників автосервісу, як показала практика останніх років, погіршив його якісний бік. До сфери автосервісу потрапили люди без спеціальної освіти - самоучки. На ринку з'являються деталі сумнівного походження, що не мають сертифікату підприємства-виробника. «Сірі» СТО через величезного модельного ряду автомобілів не можуть уявити всю номенклатуру запчастин, які не мають спеціального обладнання, технологій, навчених фахівців. Ці порушення являють загрозу для суспільства, тому що автомобіль продовжує залишатися об'єктом підвищеної небезпеки.

Розвиток системи Автотехобслуговування країни в перспективі буде тим більш інтенсивним і ефективним, ніж в більшій мірі організація автосервісу буде спиратися на:

- Передовий досвід і на досягнення науково-технічного прогресу;

- Нововведення в технологію ремонту та обслуговування автомобілів;

- Розвиток автоматизації, механізації процесів ремонту та обслуговування;

- Вдосконалення методів і форм організації трудового і виробничого процесів;

- Розвиток територіальної організації ремонтно-обслуговуючих робіт, щоб у все більшій мірі задовольняти споживачів в автосервісі за місцем проживання автовласників;

- Прогнозування і на цій основі планування попиту населення даного району, міста, країни на продукцію автосервісу;

- Впровадження системи заходів щодо більш якісного обліку і контролю, що перешкоджає розкраданням власності, інших правопорушень;

- Вдосконалення самоврядування, впровадження комп'ютерного забезпечення.

Кожне із зазначених напрямів має своє технічне, економічне та соціальне значення для розвитку автосервісу

Розділ 2. Методологічні основи підвищення ефективності підприємства

6 Основні тенденції ефективної діяльності транспортного підприємства

Ефективна діяльність транспортного підприємства в короткостроковому та довгостроковому періодах, що направлена, в першу чергу, на забезпечення економічного росту та підвищення конкурентоспроможності будь-якого суб'єкта господарювання, багато в чому залежить від побудови економічного механізму управління його функціонування.

Формування методичних підходів щодо оцінки ефективності функціонування підприємств транспорту визначається в контексті загальних напрямів за якими визначається ефективність, а саме:

- оцінювання ефективності транспортного підприємства з врахуванням стратегічного аспекту функціонування направленого на забезпечення оптимальної стратегії управління ресурсним потенціалом підприємства, що включає комплексну оцінку ефективності використання фінансових, матеріальних та трудових ресурсів підприємства;

- дослідження ефективності підприємства з метою визначення його привабливості як потенційного об'єкта інвестування: при цьому портфельні інвестори, як правило, задовольняються фінансовими показниками ефективності, а стратегічних здебільшого цікавить комплексна її оцінка.

- аналіз ефективності підприємства на макрорівні з боку держави, адже в умовах ринку торговельні підприємства відіграють важливу соціальну та економічну роль на макрорівні та є вагомою складової розвитку економіки держави в цілому.

Методологічний підхід до визначення ефективності діяльності транспортного підприємства залишається загальновідомим: результати діяльності порівнюються з витратами або ресурсами, які забезпечують цей результат. Фактичне визначення ефективності діяльності підприємства полягає в оцінці її результатів. Такими результатами можуть бути обсяги товарообороту в натуральному чи вартісному виразі та прибуток. Але ж сама по собі величина цих результатів не дає змоги зробити висновки про ефективність або неефективність роботи транспортного підприємства, оскільки невідомо, якою ціною отримані ці результати. Звідси для отримання об'єктивної оцінки ефективності функціонування транспортного підприємства необхідно врахувати оцінку тих витрат або ресурсів, що дали змогу одержати ті чи інші результати. Виходячи з цього, показники ефективності повинні бути відносними величинами.

У вітчизняній науці визначені наступні основні принципи розробки показників, які характеризують ефективність функціонування підприємств: найбільш повне відображення досягнутих результатів; кількісне вимірювання показників оцінки; забезпеченість показників інформацією, існуючою статистичною та бухгалтерською звітністю; чіткість методичних підходів до розрахунку; забезпечення органічного взаємозв’язку критерію та системи конкретних показників ефективності діяльності; відображення ефективності використання всіх видів застосовуваних ресурсів; забезпечувати базу даних для системного аналізу усіх ланок управлінської ієрархії; виконувати критеріальну функцію в рамках визначення правил інтерпретації їх значень; виконання провідними показниками стимулюючої функції в процесі використання наявних резервів зростання ефективності діяльності.

Враховуючи практичні аспекти діяльності транспортного підприємства, виникає необхідність у розробці сукупності якісних та кількісних показників ефективності діяльності торговельної системи загалом та окремих її рівнів, які б забезпечували найдостовірнішу оцінку ефективності діяльності підприємства з позицій комплексного і системного підходу.

Одним з найважливіших внутрішніх ресурсів підприємства, тісно пов'язаних з реалізацією маркетингу, є реструктуризація, під якою нами розуміється оптимізація структури підприємства з метою підвищення ефективності і стійкості фінансово-господарської діяльності і інвестиційної привабливості.