11Оцінка ефективності роботи дп «Ауді Центр Віпос»

Найбільш важливою складовою частиною наукових досліджень є експерименти. Це один з основних способів отримати нові наукові знання. Більше 2/3 всіх трудових ресурсів науки витрачається на експерименти. В основі експериментального дослідження лежить експеримент, який представляє собою науково поставлений дослід чи спостереження явища в точно врахованих умовах, що дозволяють стежити за його ходом, керувати ним, відтворювати його щоразу при повторенні цих умов. Від звичайного, повсякденного, пасивного спостереження експеримент відрізняється активним впливом дослідника на досліджуване явище. Основною метою експерименту є перевірка теоретичних положень (підтвердження робочої гіпотези), а також більш широке і глибоке вивчення теми дослідження. Експеримент повинен бути проведений по можливості в найкоротший термін з мінімальними витратами при дуже високій якості отриманих результатів.

Розрізняють експерименти природні та штучні.

Природні експерименти характерні при вивченні соціальних явиш (соціальний експеримент) в обстановці, наприклад, виробництва, побуту.

Штучні експерименти широко застосовуються у багатьох природничих дослідженнях. У цьому випадку вивчають явища, ізольовані до необхідного ступеня, щоб оцінити їх в кількісному і якісному відношення.

Іноді виникає необхідність провести пошукові експериментальні дослідження. Вони необхідні в тому випадку, якщо важко класифікувати всі чинники, що впливають на досліджуване явище внаслідок відсутності достатніх попередніх даних. На основі попереднього експерименту будується програма досліджень у повному обсязі.

Експериментальні дослідження бувають лабораторні та виробничі.

Лабораторні досліди проводять із застосуванням типових приладів, спеціальних моделюючих установок, стендів, обладнання. Ці дослідження дозволяють найбільш повно і доброякісно, з необхідною повторюваністю вивчити вплив одних характеристик при змінювання інших.

Виробничі експериментальні дослідження мають на меті вивчити процес в реальних умовах з урахуванням впливу різних випадкових чинників виробничого середовища. Однією з різновидів виробничих експериментів є збирання матеріалів у організаціях, які накопичують за стандартними формами ті або інші дані. Саме за такими виробничими експериментальними дослідженнями проведений аналіз ефективності ДП «Ауді Цент Віпос».

Розуміючи важливість усіх складових ефективності, особливо в умовах глобалізації економіки, необхідності підвищення соціальної відповідальності бізнесу перед суспільством, все-таки у викладенні дисципліни "Економіка підприємства" будемо розглядати в більшій мірі питання оцінки економічної ефективності, залишаючи інші складові ефективності поза межами курсу, у зв'язку з чим термін "економічна" використовувати не будемо.

Зазначимо, що оцінка ефективності здійснюється за певний період. Оцінюючи ефективність роботи підприємства, наприклад, за минулий рік, підсумовуємо діяльність підприємства в минулому, оцінюємо те, що вже відбулося. І якою б ефективною не виявилася діяльність підприємства в минулому періоді, це зовсім не означає, що така тенденція буде пролонгована на майбутнє. Тобто при оцінці ефективності чітко усвідомлюємо, що вона як здійснюється за минулі періоди і має на меті підбиття підсумків, так і має прогнозуватися на майбутнє. Минулі оцінки можуть бути використані при проектуванні показників на майбутнє з урахуванням як тенденцій, що склалися, так і прогнозів щодо зміни внутрішніх і зовнішніх чинників, під впливом яких здійснює діяльність підприємство.

Оскільки підприємство є відкритою системою і діє в межах певної національної економіки, проблему ефективності його діяльності можна розглядати з позицій різних зацікавлених сторін. Як економічна категорія ефективність має багато різновидів:

- економічна ефективність відображає відповідність витрат і результатів діяльності підприємства цілям та інтересам його учасників у грошовій формі;

- соціальна - відображає відповідність витрат і соціальних результатів діяльності підприємства цілям і соціальним інтересам суспільства;

- екологічна - відображає відповідність витрат й екологічних результатів інтересам держави і суспільства;

- інші види ефективності.

Оцінюючи економічну ефективність діяльності підприємства, потрібно враховувати ефективність для власників (учасників) підприємства. Рекомендують оцінювати такі види економічної ефективності:

- ефективність діяльності підприємства в цілому;

- ефективність участі в капіталі підприємства (ефективність власного капіталу власника підприємства або ефективність інвестицій у статутний капітал підприємства його учасників). Подібні розрахунки здійснюються з метою підтвердження для кожного з учасників доцільності його участі в капіталі підприємства і належать до класу розрахунків доцільності інвестування.

Розгляд проблеми ефективності під різними кутами зору й оцінка її для різних цілей і користувачів інформації зумовлюють багатоваріантність підходів до визначення ефективності діяльності підприємства.

Завжди є спокуса оцінки лише економічної ефективності на рівні підприємства як певної системи. Проте не слід забувати, що підприємство є відкритою системою, існує не ізольовано, його діяльність має бути гармонізованою із суб'єктами макро- і мікросередовища. На шляху до підвищення ефективності діяльності необхідно мінімізувати негативний вплив (за умов, що такий має місце) на навколишнє середовище й економіку держави.

Потребує осмислення та вирішення і проблема часового інтервалу при оцінці ефективності. Інколи витрати і результати важко пов'язати в межах одного періоду. При оцінці ефективності необхідно враховувати, що витрати підприємства, пов'язані з його діяльністю, можуть бути здійснені у різні періоди часу, а моменти досягнення результатів можуть не збігатися з моментами здійснення витрат. Тому при оцінці ефективності має значення не тільки загальна величина витрат і результатів, а й розподіл їх у часі. Крім того, не всі витрати можна вартісно визначити. Наприклад, зусилля менеджменту з налагодження зв'язків, підвищення репутації підприємства тощо не можна визначити кількісно, проте саме вони можуть призвести до зростання результату в майбутніх періодах.

ВД ОСА работы	январь	февраль	март	апрель	май	июнь	июль	август	сентябрь	октябрь	ноябрь	декабрь
2014	368 733	326 684	371 766	499 758	472 911	436 797	540 350	499 145	636 772	662 491	596 751	527 826
2015	335 618	435 442	454 464	577 259	533 794	616 598	621 795	543 753	530 759	567 524	681 838	642 113
2016	410 610	522 018	752 870	776 832	726 538	554 785	654 729	590 963	546 993	663 393	708 936	0

Рис. 3.1 Валовий дохід за надані послуги за три роки

ВД ЗЧ	январь	февраль	март	апрель	май	июнь	июль	август	сентябрь	октябрь	ноябрь	декабрь
2014	178 668	210 298	248 820	304 166	323 950	263 169	278 605	307 479	440 267	537 474	604 147	512 555
2015	351 695	548 308	542 901	489 885	470 002	579 955	472 639	397 124	520 261	438 649	438 728	480 361
2016	388 791	471 737	700 498	618 844	451 386	379 447	430 513	309 069	479 454	402 253	433 363	0

Рис. 3.2 Валовий дохід запасних частин за три роки

Як ми бачимо на (рис. 3.2), що дохід від продажу запасних частин зростає в кінці 2014 року, і в 2015 році тримається на одному рівні. А в 2016 році після піку продаж у березні і квітні, дохід знизився в порівнянні з попереднім роком. Цьому зменшенню дохідності могло посприяти підвищення цін на запасні частини, в наслідок знецінення гривні.

ВД ОСА (ВД ОСА работы+ВД ЗЧ)	январь	февраль	март	апрель	май	июнь	июль	август	сентябрь	октябрь	ноябрь	декабрь
2014	547 401	536 982	620 586	803 924	796 861	699 966	818 955	806 624	1 077 039	1 199 965	1 200 898	1 040 381
2015	687 313	983 749	997 365	1 067 144	1 003 796	1 196 554	1 094 434	940 877	1 051 019	1 006 173	1 120 566	1 122 474
2016	799 401	993 755	1 453 368	1 395 676	1 177 924	934 232	1 085 242	900 032	1 026 447	1 065 646	1 142 299	0

Рис. 3.3 Валовий дохід від проданих послуг і запчастин 2014- 2016 р.

Окрім грошового підходу до оцінки ефективності підприємства, що було проаналізовано вище (результати і витрати визначаються в надходженнях (приплив) і витратах (відплив) грошових коштів), скористаємося ще ресурсним. За ресурсного підходу результати характеризуються обсягом виготовленої продукції, а витрати - обсягом витрачених ресурсів різного виду. Однак незважаючи на те, що витрати і результати вимірюються у грошовому вираженні, вони вважаються отриманими, коли продукція виготовлена, а витрати - здійсненими в момент споживання відповідного ресурсу.

Щоб оцінити ефективність за цим методом проаналізуємо дані за певний період.

Рис. 3.4Порівняльна характеристика за три роки таких показників як кількість автомобілезаїздів

Таблиця проданих нормогодин

НЧ ОСА	январь	февраль	март	апрель	май	июнь	июль	август	сентябрь	октябрь	ноябрь	декабрь
2014	1308	1252	1763	2193	1671	1533	1927	1600	1827	3226	2478	2013
2015	1227	1619	2344	2683	2294	2487	2124	1885	1993	2413	3104	2474
2016	1354	1697	2634	2763	2192	1603	1877	1638	1635	2875	2432	0

Рис. 3.5 Порівняльна характеристика за три роки таких показників як продуктивні години