- •Розділ 1. Загальна характеристика автосервісу україни.
- •1 Системи автосервісу. Вимоги до систем автосервісу
- •2 Класифікація автосервісних підприємств
- •3 Пріоритетні завдання сучасного сервісу
- •4 Принципи підвищення ефективності
- •5 Висновки до розділу
- •Розділ 2. Методологічні основи підвищення ефективності підприємства
- •6 Основні тенденції ефективної діяльності транспортного підприємства
- •7 Загальна методологія визначення ефективності діяльності транспортних підприємств
- •8 Чинники підвищення ефективності діяльності підприємств.
- •9Висновки до розділу
- •Розділ 3. Аналіз рівня ефективності роботи дп «ауді центр віпос»
- •10Загальна характеристика підприємства
- •11Оцінка ефективності роботи дп «Ауді Центр Віпос»
- •12Висновки до розділу
- •Розділ 4. Шляхи підвищення ефективності роботи підприємства дп «ауді центр віпос»
- •13Загальні підходи підвищення ефективності
- •14Swot-аналіз компанії
- •Swot-таблиця
- •15Висновки до розділу
- •Заключення
- •Список використаних джерел
9Висновки до розділу
Отже, під час формування системи показників ефективності діяльності транспортного підприємства необхідно дотримуватися єдиних принципів, що дасть можливість застосування показників ефективності в побудові механізму управління ефективністю функціонування підприємств, використання даних показників для виявлення резервів підвищення результативності всіх видів діяльності. Ефективність фінансово-господарської діяльності транспортного підприємства у кінцевому підсумку буде характеризуватися відповідною кількістю показників оцінки, що узагальнюють численні первинні показники за ступенем їх важливості й впливовості на складові ефективності – результати і витрати.
Чинники підвищення ефективності авто сервісного підприємства можна розподілити на зовнішні та внутрішні, що кожний в свою чергу розподіляються ще на підпункти.
Наочне зображення чинників підвищення ефективності зображено на Радарній діаграмі.
Групування чинників за першою ознакою уможливлює достатньо чітке визначення джерел підвищення ефективності: зростання продуктивності праці і зниження зарплатомісткості наданих послуг (економія затрат живої праці), зниження фондомісткості та матеріаломісткості, а також раціональне використання природних ресурсів (економія затрат суспільної праці). Активне використання цих джерел підвищення ефективності діяльності передбачає здійснення комплексу заходів, які за змістом характеризують основні напрями розвитку та вдосконалення виробничо-комерційної діяльності суб'єктів господарювання (друга класифікаційна ознака). Визначальними напрямами є:
- прискорення науково-технічного та організаційного прогресу (підвищення техніко-технологічного рівня надання послуг; удосконалення структури надання послуг, організаційних систем управління, форм і методів організації діяльності, її планування та мотивації);
- підвищення якості й конкурентоспроможності послуг;
- усебічний розвиток та вдосконалення зовнішньоекономічної діяльності суб'єктів господарювання.
Розділ 3. Аналіз рівня ефективності роботи дп «ауді центр віпос»
10Загальна характеристика підприємства
Ауді Центр ВІПОС " - перший офіційний дилер Audi AG в Україні, який з моменту свого відкриття в 2002 році є втіленням європейського стилю і бездоганного якості надаваних послуг.
На сьогоднішній день основне завдання компанії -збереження лояльності клієнтів до бренду Audi, удосконалення системи продажу автомобілів, а також підвищення якості їх технічного обслуговування і ремонту. Ауді Центр ВІПОС керується основними принципами роботи німецького виробника, тому намагається безперервно впроваджувати передові досягнення Audi в роботу дилерського центру. Вже сьогодні клієнтам компанії крім стандартного набору послуг, що пропонуються розширені варіанти програм фінансування, страхування, обміну старого автомобіля на новий по програмі trade-in, а також послуги по індивідуалізації і доукомплектування автомобілів. Ми постійно працюємо над підвищенням професійного рівня наших співробітників, тому систематично проводимо їх навчання на заводі AUDI AG.
Для досягнення високих показників діяльності структурних підрозділів, організації в цілому та ефективного використання її трудового потенціалу важливе значення має оптимальне співвідношення різних категорій персоналу організації. Структура персоналу характеризується за наступними ознаками: демографічними (стать та вік), економічними (рівень життя), професійно-кваліфікаційними, функціональними тощо.
Демографічна структура організації визначається її складом по віку та статі. Соціологічні дослідження підтверджують, що різностатевий колектив більш ефективний, ніж одностатевий. Колектив ДП «Ауді Центр Віпос» складається з працівників: жінок і чоловіків. (Див. табл. 3.2)
СТАТЬ |
до 18 |
18-28 |
29-35 |
36-45 |
46- 60
|
більше 60
|
Всього, чол. |
0 |
83 |
64 |
52 |
46 |
6 |
Жінки, чол. |
0 |
14 |
8 |
12 |
21 |
3 |
Чоловіки, чол. |
0 |
69 |
56 |
40 |
25 |
3 |
Вікова структура, % |
0 |
33,1% |
25,5% |
20,7% |
18,3% |
2,4% |
Статева структура, % |
Чоловіки 76,89% |
Жінки 23,11% |
||||
Таб.3.2 Статевовікова структура персоналу
Із статевовікової структури видно, що чоловіки в організації становлять переважну більшість. Частка працівників жіночої статі у загальній статевій структурі складає лише 23,11%, а доля чоловіків – 76, 89%. Даний розподіл обумовлений специфікою діяльності організації, адже в автомобільному бізнесі в більшості випадків на виробництві та наданні сервісних послуг необхідні працівники з професійно-технічною освітою, яку зазвичай отримують чоловіки.
Аналіз вікової структури показує, що найбільші частки персоналу організації, 33,1% і 25,5% – це відповідно працівники у віці від 18 до 28 та у віці від 29 до 35 років. Дані показники можна пояснити тим, що ДП «Ауді центр Віпос» працює за принципом прогресивного розвитку і потребує для успішного досягнення своїх стратегічних цілей молоді освічені кадри, які свою чергу є основним потенціалом підвищення продуктивності та розвитку інновацій в організації.
Слід звернути увагу і на структуру працівників ДП «Ауді Центр Віпос» за категоріями зайнятих, що відображена на рис. 3.3.
Вона включає себе наступні групи:
Керівники.
Професіонали.
Фахівці.
Технічні службовці.
Робітники.
Рис. 3.3 Структура персоналу організації за категоріями зайнятих (%)
На рис. 3.3 видно, що в організації більшу частку у структурі зайнятих – 40%, становить категорія робітників. На другому місці за чисельністю знаходиться категорія фахівців – 25% в загальній структурі зайнятих. Майже порівну розподілились частки керівників та технічних службовців – відповідно 14 та 20%. Найменшу долю складають професіонали організації, всього лише 1%. Проте такий розподіл є абсолютно виправданим, адже найбільший за обсягами діяльності в організації є виробничо-технічний сектор підприємства, де переважна кількість професій – робітничого характеру.

ВІК