- •Дипломна робота
- •Анотація
- •Розділ і фазові діаграми рівноваги і фізико–хімічні властивості сполук у системах Pb–Sb –Te
- •Система Рb–Те і фізико–хімічні властивості плюмбум телуриду
- •1.2. Система Sb-Te і фізико-хімічні властивості Sb2Te3.
- •1.3. Область гомогенності твердого розчину PbTe–Sb2Te3
- •1.4. Дефектна підсистема і фізико-хімічні властивості сполук aivbvi
- •Розділ іі синтез кристалів систем Pb–Sb–Te та методи дослідження фізико–хімічних властивостей
- •Чистота вихідних компонентів і вміст активних домішок [58]
- •Вміст основних домішок в очищеному телурі [58]
- •2.2. Синтез сплавів.
- •2.2.1. Методи вирощування монокристалів.
- •2.3. Методи контролю відхилення від стехіометрії.
- •2.4. Дослідження фазового складу, мікроструктури та мікротвердості
- •2.5. Методи вимірювання електричних параметрів кристалів
- •Розділ ііі механізми дефектоутворення кристалів в твердих розчинах PbTe—Sb2Te3
- •3.1. Кристалоквазіхімічні формули утворення твердих розчинів
- •3.2. Обговорення результатів
- •Висновки
- •Список використаної літератури
Розділ ііі механізми дефектоутворення кристалів в твердих розчинах PbTe—Sb2Te3
Авторами роботи [56] встановлено, що збільшення вмісту Sb2Te3 у твердому розчині зумовлює донорну дію при зростанні мікротвердості (Н) (рис 1.9 – крива 3) і зменшенні коефіцієнта термо-е.р.с. (α) (рис.1.9 – крива 1). У сплавах із вмістом Sb2Te3 більше 1,5-2 мол.% холлівська концентрація nx (рис.1.9 – крива 2) і α (рисунок – крива 1) практично не змінюються. Зауважимо, що відносно механізму утворення твердого розчину в літературі не має єдиної думки.
Рис.3 Залежність коефіцієнта термо-е.р.с. (α – 1), холлівської концерн-трації носіїв заряду (n – 2) та мікротвердості (Н – 3) твердого розчину PbTe-Sb2Te3 від складу [56].
3.1. Кристалоквазіхімічні формули утворення твердих розчинів
PbTe — Sb2Te3
В
основу методу кристалоквазіхімічного
аналізу дефектної підсистеми покладено
поняття про антиструктуру, на основі
якої здійснюється суперпозиція
кристалоквазіхімічних кластерів базової
і легуючої сполуки [57]. Антиструктурою
плюмбум
телуриду
є галеніт
,
де
і
– двократнозаряджені негативна вакансія
Плюмбуму
і позитивна
вакансія Телуру, „/”
i „·” – негативний і позитивний заряди
відповідно.
Кристалоквазіхімічний кластер n – PbTe (надлишок Плюмбуму у границях області гомогенності) з врахуванням диспропорціювання вакансій у катіонній підгратці Pb буде:
→
Тут “0”– нульовий заряд, PbPb – плюмбум у вузлі кристалічної гратки,
Pb0
– нейтральний атом свинцю, ТеТе
– телур у вузлах кристалічної гратки,
α
– мольні долі легуючої компоненти, “х”
– нейтральний стан атома,
–
концентрація дірок. Діркова провідність
телуриду свинцю, пов’язана із вакансіями
у катіонній підгратці
та зростанням концентрації вільних
дірок.
Кластер:
→
→
(1)
Тут
.
Аналогічно кристалоквазіхімічне представлення нестехіометричного р-PbTе (надлишок Телуру у границях області гомогенності) описується як :
.
Кластер:
.
(2)
Тут
Таким
чином, діркова провідність плюмбум
телуриду
пов'язана із вакансіями у катіонній
,
(1), а електронна – у аніонній
(2) підгратках кристалічної структури
плюмбум
телуриду.
Одержані кристалоквазіхімічні формули (1) і (2) дають можливість розрахувати концентрацію точкових дефектів у катіонній та аніонній підгратках і вільних носіїв заряду (n, p) як в n-PbTe, так i p-PbTe відповідно.
В хімії вигідно використовувати мольні долі – кількість дефектів, які припадають на один моль речовини. Але у зонній моделі концентрацію електронів і дірок природно виражати числом частинок в одиниці об’єму, тобто у вигляді дійсних концентрацій. Враховуючи цю обставину, виразимо концентрацію дефектів (N) через їхні мольні долі α(β).
Концентрація
частинок
бінарної
сполуки
в 1 см3
визначається:
,
(3)
де ρ – густина (г·см-3),
NA = 6,022·1023моль-1, М – молярна маса (г·моль-1).
Враховуючи, що густину можна визначити через параметр елементарної комірки (а) як:
,
(4)
де Z – число структурних одиниць (молекул) в елементарній комірці (Z=4). Для N остаточно отримаємо:
(5)
Кристалохімічні механізми взаємодії плюмбуму телуриду із Sb2Te3 нас-тупні: механізм заміщення Стихію вакансій Плюмбуму – октаедричних порожнин щільної упаковки атомів Телуру кристалічної гратки плюмбум телуриду (А) та механізм вкорінення Стибію у тетраедричні порожнини плюмбум телуриду (В).
Оскільки у Sb2Te3 на один атом Стибію припадає півтори атама Телуру,
то ми будемо розглядати два випадки: стехіометрії за металом (І) та стехіометрії за халькогеном (ІІ).
Механізм (АІ)
Легуючий кластер:
(6)
Суперпозицією легуючого кластера з основною матрицею n-PbTe одержимо:
).
(7)
При взаємодії кластера з р-типом плюмбум телуриду буде:
+
+
+
+
).
(8)
Зауважимо,
що у механізмах заміщення та вкорінення
стибію, при стехіометрії у легуючому
кластері за металом утворюється
міжвузловий
Механізм (АІІ)
Легуючий кластер буде:
.
(9)
Для твердого розчину на базі n-PbTe:
.
(10)
При
цьому має місце зменшення концентрації
вільних електронів (
) та за рахунок добудови аніонної
підгратки виникнення катіонних вакансій.
Утворення твердого розчину на основі плюмбум телуриду р-типу описується формулами:
+
+
→
)
. (11)
Також
тут має місце зростання катіонних
вакансій
,
та зменшення концентрації носіїв р-типу
провідності.
Механізм (ВІ)
Легуючий кластер:
(12)
Для n–типу провідності отримаємо:
.
(13)
Як
видно із отриманого рівняння відбувається
зростання катіонних вакансій
(х>α),
зменшення аніонних вакансій
та збільшення концентрації вільних
електронів
.
Для р–типу провідності кристалохімічні рівняння утворення твердого розчину будуть наступними:
+
.
(14)
В
цьому випадку відбувається зростання
катіонних вакансій
(х>
),
зменшення іонних вакансій
та збільшення концентрації носіїв
негативного заряду
.
Механізм (ВІІ)
Легуючий кластер:
(15)
Для твердого розчину з n-типом PbTe, за рахунок добудови аніонної підгратки, будуть зростати катіонні вакансії, що призведе до зменшення основних носіїв .
+
)
+
.
(16)
Для р- PbTe отримаємо:
+
+
+
+
+
+
)
+
.
(17)
Для
даного механізму зменшується концентрація
аніонних вакансій
та концентрації вільних носіїв позитивних
зарядів.
