9. Обставини, що обтяжують відповідальність за адміністративні правопорушення.

Стаття 35 КУАП встановлює вичерпний перелік обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення. їх наявність/відсутність враховується органом (посадовою особою), що розглядає справу про адміністративне правопорушення, при визначенні виду/розміру адміністративного стягнення за вчинене правопорушення в рамках санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за відповідний склад правопорушення.

До обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, належать:

1) продовження протиправної поведінки, незважаючи на вимогу уповноважених на те осіб припинити її: 2) повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню; вчинення правопорушення особою, яка раніше вчинила злочин; 3) втягнення неповнолітнього в правопорушення; 4) вчинення правопорушення групою осіб; 5) вчинення правопорушення в умовах стихійного лиха або за інших надзвичайних обставин; 6) вчинення правопорушення в стані сп'яніння. Орган (посадова особа), який накладає адміністративне стягнення, залежно від характеру адміністративного правопорушення може не визнати дану обставину обтяжуючою.

10. Предмет адміністративного права, його особливості.

Комплексний характер предмета адміністративного права передбачає вивчення сутності виконавчої влади, органи якої здійснюють державне управління, видів та особливостей адміністративно-правових норм, джерел і системи даної галузі права, видів та особливостей адміністративно-правових відносин, їх взаємозв’язків, правового статусу суб’єктів та об’єктів державного й громадського управління, правових форм і методів управлінської діяльності, а також питань адміністративної відповідальності і способів забезпечення законності у сфері державного управління.

Як бачимо, предмет адміністративного права в умовах реформування суспільства значно розширився завдяки включенню до нього інституту місцевого самоврядування, ринкових відносин і пріоритетності у відносинах з державою прав та свобод людини і громадянина.

Предмет складають такі групи однорідних суспільних відносин:

– відносини державного управління у сфері економіки, соціально-культурної та адміністративно-політичної діяльності;

– управлінські відносини у системі та структурі державних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування (включаючи відносини державної та муніципальної служби);

– управлінські відносини, що складаються у процесі внутрішньої організації та діяльності апарату інших державних органів (апарату прокуратури, апарату судів, Секретаріату Верховної Ради України, Адміністрації Президента України тощо), а також в адміністрації державних підприємств, установ, організацій;

– управлінські відносини, пов’язані з реалізацією функцій і повноважень виконавчої влади, делегованих державою органам місцевого самоврядування, громадським організаціям та іншим недержавним інституціям;

– відносини у зв’язку із забезпеченням органами виконавчої влади та місцевого самоврядування реалізації та захисту прав і свобод громадян, а також наданням їм різноманітних управлінських послуг;

– відносини у зв’язку з організацією та діяльністю адміністративних судів (тобто у сфері адміністративної юстиції);

– відносини у зв’язку із застосуванням заходів адміністративної відповідальності фізичних і юридичних осіб.

12.

КУпАП складається з 5 розділів, 33 глав. Вони регулюють:

1. Загальні положення

2. Адміністративне правопорушення й адміністративна відповідальність

· загальна частина: загальні поняття правопорушень, адміністративної відповідальності, адміністративного стягнення та його накладення

· особлива частина: перелік адміністративних правопорушень та стягнень за них

3. Органи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення

4. Основні положення щодо провадження в справах про адміністративні правопорушення

5. Виконання постанов про накладення адміністративних стягнень.

На відміну від кримінального права України, де існує поділ на три кодекси за трьома гілками влади, адміністративне право містить всі три гілки в одному кодексі — КУпАП:

· розділ 2 — законодавча база;

· розділ 4 — судова база;

· розділ 5 — виконавча база.

• АДМІНІСТРАТИВНО-ДЕЛІКТНІ ПРОВАДЖЕННЯ

Адміністративно-деліктні провадження - врегульована нормами адміністративно-процесуального права діяльність уповноважених органів, яка спрямована на притягнення до адміністративної відповідальності осіб, які вчинили адміністративні правопорушення.

Аналіз законодавства України дає змогу виділити 2 види провадження у справах про адміністративні правопорушення: звичайне; спрощене.

Звичайне здійснюється у більшості справ і детально регламентовано чинним законодавством. Воно передбачає складання протоколу, визначає зміст, запобіжні заходи та порядок їх застосування, права та обов'язки учасників провадження, порядок розгляду справ, факти, обставини, що є доказами.

Спрощене провадження застосовується щодо невеликої кількості правопорушень. Таке провадження характеризується мінімумом процесуальних дій та їх оперативністю. Протокол правопорушення не складається, посадова особа, що виявила правопорушення, приймає і виконує рішення про накладення стягнення (штрафу або попередження) на місці вчинення правопорушення.

Залежно від виду органів, які здійснюють адміністративне провадження, розрізняють 2 його види:

- адміністративне;

- судове.

В адміністративному порядку провадження здійснюється суб'єктами публічної адміністрації, тобто:

1) адміністративними комісіями при місцевих органах виконавчої влади;

2) одноособово службовими (посадовими) особами - представниками органів виконавчої влади: річкового, повітряного, автомобільного та електротранспорту, внутрішніх справ, пожежного нагляду, рибоохорони, митного нагляду, нагляду за охороною праці (тобто інспекторами, контролерами, начальниками цих органів) тощо.

У судовому порядку провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється у судах першої інстанції суддями одноособово.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законодавством, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КпАП).

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на підставі єдиних принципів, серед яких можна назвати такі:

- законність;

- публічність;

- гласність;

- об'єктивність;

- здійснення провадження національною мовою;

- безпосередність провадження;

- дотримання змагальності сторін;

- простота та швидкість (оперативність) провадження;

- дотримання права на захист законних інтересів громадян;

- рівність осіб, які беруть участь у провадженні. До осіб, які беруть участь у провадженні, належать:

- особа, яка притягується до адміністративної відповідальності;

- потерпілий;

- законні представники;

- захисник;

- свідок;

- експерт;

- перекладач.

Законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни, піклувальники - представляють інтереси особи, яку притягують до адміністративної відповідальності, чи потерпілого, які є неповнолітніми або через свої фізичні чи психічні вади не можуть самі здійснювати свої права.

Експерт призначається органом (посадовою особою), в провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, у разі, коли виникає потреба в спеціальних знаннях.

Експерт зобов'язаний з'явитися на виклик органу (посадової особи) і дати об'єктивний висновок з поставлених перед ним питань.