17. Співвідношення адмін..Права з іншими галузями права

З'ясування співвідношення адміністративного права з іншими, суміжними правовими галузями відіграє істотну роль для уточнення його соціальної природи і призначення, особливостей змісту, а також визначення місця в правовій системі.

Найтісніше адміністративне право взаємодіє з конституційним правом. Конституційне право закріплює основи організації і функціонування суб'єктів публічної влади, їхнє місце в державному механізмі; права і свободи людини.

Адміністративне право деталізує і конкретизує норми конституційного права. Така деталізація і конкретизація полягає в тому, що адміністративне право визначає юридичний механізм реалізації громадянами своїх прав і свобод; компетенцію структур публічної влади; адміністративно-правові засоби захисту відповідних відносин; форми і методи виконавчо-розпорядчої діяльності публічної адміністрації; основи її галузевої, міжгалузевої, регіональної і місцевої організації.

Адміністративне право тісно взаємодіє з цивільним правом. Як і цивільне, адміністративне право регулює певну частку відносин майнового характеру (наприклад, вилучення товарів з обігу, вилучення за митними правилами). Однак норми цивільного права регулюють ті відносини, у яких сторони рівноправні, а норми адміністративного права - відносини, що будуються на юридичній підвладності однієї сторони іншій стороні.

Взаємозв'язок між адміністративним і трудовим правом спостерігається у сфері регулювання службових відносин. Норми трудового права визначають статус службовців як учасників трудового процесу (умови праці, охорону праці, розгляд трудових суперечок). Норми ж адміністративного права регулюють державно-службові відносини: умови надходження на службу, порядок її проходження, правила користування службовими документами, повноваження посадових осіб по організації трудового процесу тощо.

Адміністративне право тісно пов'язане з фінансовим правом. Для регулювання виникаючих тут відносин використовується адміністративно-правовий метод. Однак фінансове право визнане самостійною галуззю, тому що регулювання мобілізації, розподіли і використання коштів у державних інтересах має велике значення і відрізняється специфічними особливостями. Таким чином, коли йдеться про розподіл фінансів - це фінансове право; коли про організацію роботи фінансових органів - це адміністративне право. Межі норм кримінального й адміністративного права визначаються характером і спрямованістю відповідних заборон.

Взаємодіє адміністративне право і з такими галузями, як земельне, природоохоронне, сільськогосподарське, митне, підприємницьке право та іншими. Однак їх розмежування ускладнюється тим, що до предмета названих галузей включені відносини, що регулюється нормами адміністративного права і властивим йому методом.78. СПІВВІДНОШЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА З ІНШИМИ ГАЛУЗЯМИ ПРАВА.

Різноманіття якісно відмінних між собою видів суспіль¬них відносин є об’єктивною основою існування різноманітних видів правовідносин. Доповнювані відповідними методами правового регулювання відносин, вони створюють в суспільстві цілісну систему галузей права. Ці галузі, що є великими самостійними блоками правової системи суспільства в цілому, тісно взаємодіють між собою, взаємодоповнюють одна одну. Останнє обумовлено тим, що якісно відмінні між собою види суспільних відносин перебувають у діалектичній єдності, однак їх співвідношення між собою і межі з часом змінюються. Звідси і з’являється іноді ілюзія, що предмет тієї чи іншої галузі права немов би розмивається, поглинається предметами інших, перш за все суміжних за змістом галузей права.

Якісні відмінності і специфіка предмету адміністративного права, своєрідність його методів ще більше і повніше виявляються при їх зіставленні та відмежуванні від предметів і методів інших галузей права, інакше кажучи, при визначенні місця адміністративного права в системі права, з метою висвітлення ролі і особливостей адміністративного права та пошуку шляхів його вдосконалення.

Найтісніший зв’язок адміністративного права з конституційним правом, норми якого регулюють основи суспільного ладу і політики, державний устрій, правове становище громадян, систему і принципи організації діяльності державних органів, головні завдання і функції держави, компетенцію різних ланок системи виконавчої влади, форми і методи державно-управлінської діяльності та ін. Як і решта галузей права, адміністративне право базується і розвивається на цих же основах.

Адміністративне право тісно межує з цивільним правом, оскільки предмет останнього складають майнові відносини. Якщо норми цивільного права регламентують відносини власності (володіння, користування та розпорядження) щодо певних об’єктів, то норми адміністративного права визначають правила їх руху у сфері державного управління. Крім того, деякі органи державного управління спеціальної компетенції, наприклад, Національний банк України, водночас є господарською організацією – юридичною особою, що діє на комерційних засадах, однак в усіх цих випадках він виступає як орган державного управління, що наділений владними повноваженнями.

Відповідний зв’язок адміністративного права існує з фінансовим правом, оскільки діяльність щодо формування, розподілу і використання фінансових ресурсів держави та місцевого самоврядування є за своїм характером управлінською. Проте предмет адміністративного права не поглинає ті суспільні відносини, які належать до фінансового права. Спираючись на норми і принципи адміністративного права, фінансове право регулює ті відносини, які безпосередньо пов’язані з виконанням цими органами функцій щодо формування, розподілу і використання державних і муніципальних фінансових ресурсів та контролю за їх цільовим витрачанням. Інакше кажучи, фінансове право регулює відносини, що виникають у сфері фінансової діяльності держави і місцевого самоврядування.

Адміністративне право досить тісно пов’язане з кримінальним правом, беручи до уваги, що з допомогою норм адміністративного та кримінального права дається правова оцінка правопорушень, вчинених у сфері державного управління, та визначаються санкції, що за¬стосовуються до осіб, які їх вчинили.

Неабиякий зв’язок адміністративного права існує з трудовим правом, зокрема у сфері регулювання службових відносин, що пов’язані з діяльністю державних службовців. Так, норми адміністративного права визначають умови прийому на державну службу, порядок її прохо¬дження, повноваження посадових осіб та їх компетенцію, тоді як норми трудового права регулюють питання оплати праці державних службовців, її нормування та охорону.

При розгляді скарг на дії посадовців у відповідності з нормами Цивільно-процесуального кодексу України спостерігаємо зв’язок адміністративного і цивільно-процесуального права.

Отже, адміністративне право як одна з провідних галузей вітчизняної правової системи відокремлена від інших її галузей своїм предметом та методом правового регулювання, що свідчить про його самостійність. Водночас співвідношення адміністративного права із суміжними галузями права свідчить про їх взаємозв’язок та єдність правової системи України.