26.Етичні ідеї у працях г.Сковороди

Етика Г. Сковороди є наукою про людину, її щастя і шлях самовдосконалення, про благо, добро і зло, смисл життя. Досягти щастя, за його переконаннями, можна лише дотримуючись веління своєї внутрішньої натури, проявом якої є сродність із певним видом праці. Пошуки і правильний вибір праці за покликанням є справжнім вираженням людини, її життєдіяльності, самоутвердження. В цьому аспекті принцип "Пізнай себе" означає: пізнай свої природні здібності, нахили до певного виду діяльності, пізнай своє покликання. Оскільки "несродна" праця є головним джерелом нещастя людини.

У контексті проблеми "сродної праці" Г. Сковорода розглядав проблему рівності людей, проголосивши ідею "рівної нерівності". За його твердженнями, існує одна неминуча нерівність — нерівність здібностей і покликань у певному виді діяльності. Ця нерівність має природне походження. Ідея "рівної рівності" є дурницею: "І що є дурнішим від рівної рівності, яку дурні у світ ввести даремно намагаються?"

27.Українська етична думка 19-20 століть

Памфіл Юркевич та Іван Франко одни з найвійдоміших і найважливіших діячів україїнськлї культури ХІХ -ХХ ст.

Памфіл Юркевич(1827-1874) – один із визначних укр. філософів ХІХ століття. Через всю його творчість проводиться думка, що істинну природу людини, її духовність , моральність, можна осягнути через більш досконалі , вищі форми пізнання, ніж раціоналістичні. Твердження, що всі сторони духовного життя можна звести до мислення, є однобічним і помилковим. Коли б наше духовне життя обмежувалось мисленням, зауважує Юркевич, то світ здавався б нам впорядкованим, але неживим, він був би для нас якоюсь математичною величиною, а не природою і людиною у всьому їх багатстві. Саме на критиці раціоналістичної тенденції у європейській ф-ії, релігії та моралі і створює він свою систему, яку називає “Філософією серця”. Істина відкривається не тільки мисленням, а й “серцем”, оскільки пошук істини пов’язаний з релігійними та моральними прагненнями людини.Те, що може існувати, стає дійсним через посередництво того, що має бути, а саме через ціль платонівської ідеї добра.

28.Етичні ідеї в.Вернадського

В.І. Вернадський та його праці "Етика" (1880 р. - незавершена), "Декілька слів про ноосферу", "Наукова думка як планетарне явище" та інші мають велике значення для становлення екологічної етики, адже антропокосмічна система поєднує в єдине гармонійне ціле такі аспекти розвитку людства, як природний і соціальний.

Вагоме значення вчення про ноосферу полягає в його етичній спрямованості, де головними рисами є принцип єдності людини і природи; принцип зростання наукової думки; принцип інтернаціоналізації науки як духовної єдності людства; принцип критичності; принцип моральної відповідальності вчених; принцип творчості; принцип соціальності науки.

Терміном "ноосфера", уведеним В. Вернадським для позначення нового стану в еволюції природи, пов'язаного з появою людської свідомості, він став називати етап еволюції біосфери, обумовлений цілеспрямованою на перетворення природи діяльністю.

Людина - невіддільна від біосфери, вона в ній живе і лише її об'єкти може досліджувати безпосередньо своїми органами відчуттів.