Термінологічний словник

Казка — це епічний твір, зазвичай народно-поетичний, про вигаданих осіб та події, що відбуваються переважно за участю чарівних, фантастичних сил.

Фантастичний елемент — розповідь про події, які не можуть відбуватися насправді.

Станція четверта — індія: казки про тварин та їх відмінність від чарівних казок

Усім відома російська народна казка «Іван-царевич та сірий вовк» — про те, як вовк допоміг Івану-царевичу здобути Жар-птицю у коштовній клітці, золотогривого коня та Єлену Прекрасну, а потім ще й, здобувши живої та мертвої води, повернув Івана, вбитого та порубаного на шматки підступними братами, до життя. Незважаючи на численні фантастичні елементи, вовк поводиться відповідно до своєї тваринної природи: він з’їв коня, на якому мандрував Іван-царевич, не бажає жити поміж людей, розцінює Єлену Прекрасну тільки як майно свого господаря — як будь-який наш хатній собака, що є нащадком справжнього дикого вовка.

Чим же ж відрізняється зображення тварин у казках про тварин від зображення їх у чарівних казках? Спробуємо з’ясувати це, розглянувши індійську народну казку «Фарбований шакал».

Художні твори, як і люди, мають свою біографію (історію існування). Спробуємо створити Анкету (бланк для запису в ньому певних даних; листок для опитування з метою отримання потрібних відомостей) казки.

Фарбований шакал

Автор: фольклорний твір.

Час створення: до початку нашої доби.

Жанр: казка, різновид — казки про тварин, належить до збірки «Панчатантра» («Напучення розумної та правильної поведінки»).

Мова: санскрит (давноіндійська).

Тема: взаємини влади та підлеглих.

Головна думка: будь-яка брехня пізно чи рано буде викрита.

Призначення: згідно легенди — для синів раджі (князя, правителя), щоб навчити їх, як слід і як не слід чинити.

Історія розповсюдження у світі: у VІ ст. вивезена придворним лікарем перського царя (разом із шахами)

Перш ніж працювати над текстом казки, з’ясуємо значення нових для нас слів.

Шакал — хижа тварина сімейства собачих; харчується недоїдками, що лишаються від великих хижаків, або на смітниках; розповсюджує сказ.

Шива, Брахма — індійські боги.

Раджа — ...

Чи подібна поведінка шакала казкового до поведінки справжньої тварини? Швидше вона нагадує поведінку людини. Недарма ж автор називає його «пройдисвітом» (слово «пройдисвіт» значить «негідник», «мерзотник», «брехун») — це слово не вживається для характеристики тварин, тільки для характеристики людей. Отже, оповідь про фарбованого шакала — це не фантастика, а зовсім інший художній засіб — алегорія.

Згадайте, що називається алегорією.

У якому жанрі найчастіше зустрічається цей засіб?

Так само, як і у байці, у казці про тварин є оповідна частина.

Які слова цієї казки можна вважати мораллю?

Проти чого вони застерігають?

Чого ще вчить людину ця казка?

Кого можна вважати гіршим — шакала, який здурив лева, тигра та вовка, чи їх самих — великих та сильних звірів, які так легко дали себе ошукати?

Як ви вважаєте, чому звірі не просто роздерли шакала, а роздерли його на дрібні шматки? Як це їх характеризує?

Чому людина не повинна вчиняти не тільки так, як шакал Чандарава, але й так, як звірі, що підкорилися йому?

Що, на вашу думку, вони мали з самого початку зробити, щоб їх не пошили в дурні?