- •Дорогі п’ятикласники!
- •Станція перша:
- •Термінологічний словник
- •Станція друга: прислів’я та приказки — малі жанри фольклору
- •Термінологічний словник
- •Станція третя: шлях, яким прийшла до нас народна казка та її роль у нашому житті
- •Термінологічний словник
- •Станція четверта — індія: казки про тварин та їх відмінність від чарівних казок
- •Фарбований шакал
- •Термінологічний словник
- •Станція п’ята — китай: казки чарівні і не зовсім
- •Термінологічний словник
- •Станція шоста — японія: «Хлопчик-Мізинчик» на японський лад
- •Термінологічний словник
- •Французькі фольклористи; анкета, та правила заповнення її
- •Термінологічний словник
- •Станція восьма — арабський схід: історія про те, як казки врятували життя Шахразаді, та про те, скільки дивних відкриттів готує нам пізнання світу
- •Станція дев’ята — німеччина, де ми дізнаємось, що у літературі можливо все — навіть спільна біографія
- •Термінологічний словник
- •Літературна казка Чим відрізняється літературна казка від народної
- •Термінологічний словник
- •Станція дванадцята — данія: під яскравою парасолькою Олє Лукойє
- •Дитячі балачки
- •Термінологічний словник
- •Станція тринадцята — англія: як змусити жебрака правильно використовувати вудочку
- •Термінологічний словник
- •Станція чотирнадцята, кінцева: розкажіть мені казку...
Термінологічний словник
Національний колорит — особливості художнього твору, притаманні певному народові.
Цитата — дослівно наведений уривок з тексту.
СТАНЦІЯ ОДИНАДЦЯТА — РОСІЯ:
Літературна казка Чим відрізняється літературна казка від народної
Ми з вами вже порівнювали фольклорну казку з яблуком, яке росте та змінюється на дереві, поки його не зірвуть, а казка змінюється, поки її не запишуть. Продовжуючи це порівняння, можна зазначити, що з зібраних яблук досвідчений кулінар здатний приготувати велику кількість страв, набагато смачніших, ніж самі яблука. Так само і письменники та поети: вони досить часто використовують фольклорні сюжети для створення власних казок. На відміну від фольклорних, такі казки мають конкретного автора, змінювати в них нічого не можна, і написані вони можуть бути як прозою, так і віршем.
Згадаймо стародавню індійську казку про фарбованого шакала і про те, що цей сюжет більше двохсот років тому використав у німецькій літературі Йоган Вольфганг Гете, а більше ста років тому в українській — Іван Франко. Ці казки були написані прозовою мовою, так само, як і фольклорна казка. Але вони мають конкретних авторів, які висловлюють своє власне ставлення до героїв, а герої — Рейнеке-лис у Й. Гете та лис Микита у І. Франка — мають національтні риси представників того народу, до якого автор належить і для якого пише свій твір. Тому в них нічого не можна змінити, і вони належать до казок літературних.
А тепер настав час познайомитися зі зразками віршованої літературної казки. Такі казки є в творчому доробку Олександра Сергійовича Пушкіна.
Анкета письменника
Прізвище, ім’я, по батькові: Пушкін Олександр Сергійович
Рік народження: 1799
Місце народження: Москва (Росія)
Походження: дворянин
Рідна мова: російська
Освіта: Імператорський Царськосільський ліцей
Послужний список: чиновник Колегії іноземних справ; чиновник канцелярії Одеського генерал-губернатора; камер-юнкер Імператорського двору; видавець журналу «Сучасник» («Современник»)
Сімейний стан: був одружений, залишив чотирьох дітей; нині кількасот його нащадків проживають в Росії та за її межами
Рік смерті: 1837
Місце смерті: Санкт-Петербург
Творчий доробок: вірші, балади, поема «Руслан і Людмила», «Повісті Бєлкіна», повісті «Дубровський» та «Капітанська дочка», роман у віршах «Євгеній Онєгін», віршовані казки: «Казка про царя Салтана», «Казка про мертву царівну і сімох богатирів», «Казка про рибака і рибку», «Казка про золотого півника», «Казка про попа і робітника його Балду»
Найкращі переклади українською мовою здійснені Максимом Рильським.
Традиційно розмова про творчість О. Пушкіна починається з вступної частини до поеми «Руслан і Людмила» — «Край лукомор’я дуб зелений...». Вона являє собою своєрідний колаж (слово походить від французького слова collage — наклеювання; колажем називають прийом в образотворчому мистецтві, за яким на певну основу наклеюють матеріали, що різняться кольором і фактурою; у дизайнерській справі колаж — це поєднання різноманітних зображень в одне ціле; у літературі термін колаж може бути застосований до творів, виконаних засобом поєднання різнородних елементів) з персонажів, найбільш розповсюджених у російському фольклорі, який надзвичайно подобався поетові і зі зразками якого (прислів’ями, приказками, піснями, казками) його познайомила кріпачка няня Арина Родионівна. Збереглася пушкінська оцінка няніних казок, яку він дав у листі до свого брата Лева, відбуваючи заслання у селі Михайлівському: «Что за прелесть эти сказки!.. каждая из них есть поэма!»
Там же, у Михайлівському, у 1824 році письменник заводить спеціальний зошит для записування няніних казок, а епіграфом (епіграф — це фраза, досить часто у формі цитати, вміщена перед твором або перед окремим його розділом; являє собою своєрідну авторську вказівку на характер теми або ідею художнього твору) до цього зошита бере початок одної з казок: «У моря лукоморья стоит дуб, а на том дубу золотые цепи, и по тем цепям ходит кот: вверх идет — сказки сказывает, вниз идет — песни поет». Читаючи пушкінський твір мовою оригіналу, ви побачите декілька незрозумілих для себе слів, тому з’ясуємо їхнє значення заздалегідь, щоб не відволікатися під час читання.
Лукоморье частина суходолу, що заходить у водойму
Леший лісовик
Дол рівнина
О заре рано-вранці
Брег берег
Витязь богатир
Чредой один за одним
Дядька вихователь, наставник, командир
Чахнуть виснажуватись, страждати, хворіти
Мед напій з меду та відвару трав
Після знайомства зі змістом уривка виконайте завдання.
Випишіть імена або назви казкових персонажів, що згадуються у творі.
Згадайте назви казок або твори інших фольклорних жанрів, з яких їх взято.
Кого з цих героїв можна віднести до негативних, кого — до позитивнних, а приналежність яких важко визначити?
Кого з перелічених героїв можна знайти безпосередньо в відомих вам казках самого О. Пушкіна?
Створюючи власні казки, О. Пушкін використовував як сюжети російського фольклору, так і всесвітньо відомі мандрівні сюжети (ви ще не забули, які сюжети називаються мандрівними?). Прочитавши «Казку про мертву царівну і сімох богатирів», визначте, які мандрівні сюжети використав автор.
А от художні засоби, використані у цій казці, традиційні саме для російського фольклору. Перш за все, це трикратний повтор — ситуація, коли герой тричі опиняється у однакових або подібних обставинах (на приклад, мачуха тричі чує від дзеркала, що царівна красивша за неї). Знадіть у казці ще приклади трикратного повтору.
Композиційно ж (ви ще не забули, що таке композиція?) казка побудована на засобі антитези. Хто кому протиставлений у ній? Знайдіть цитати, які ілюструють опис зовнішності, ставлення до оточуючих, мету життя мачухи та царівни.
А тепер спробуємо створити цитатну характеристику головної героїні казки: визначивши найбільш яскраві риси її характеру, проілюструємо їх цитатами з тексту.
Риси характеру царівни |
Цитата |
доброзичливість |
|
працелюбність |
|
вірність коханому |
|
Але є у героїні негативна риса, яку Пушкін вважає притаманною будь-якій жінці, — надмірна цікавість. На думку автора, вона веде до біди. Перекажіть епізод, який ілюструє надмірну цікавість головної героїні та застерігає від наслідків, до яких це призводить.
Домашнє завдання: заповніть таблицю з двох розділів
Чого вчить казка |
Від чого застерігає казка |
|
|
І перевіримо, як ми знаємо казки О. Пушкіна
Вікторина
Яка казка починається словами: «Три девицы под окном пряли поздно вечерком»?
Яким чином підмінили гінцеві лист підступні сестри?
Яке ім’я носила бабуся князя Гвідона?
Кого врятував на острові князь Гвідон?
У казці є рядки: «Пристают к заставе гости. Царь Салтан зовет их в гости». Кого за часів Середньовіччя на Русі називали гостями?
На кого перетворювала Гвідона царівна-лебідь?
Яку пісню співала білочка?
Скількох охоронців острова мав князь?
Царівна-лебідь, попереджаючи князя Гвідона про відповідальність чоловіка перед дружиною, вживає прислів’я: «Жена — не рукавица: с белой ручки не стряхнешь да за пояс не заткнешь!» Як слід розуміти це прислів’я?
Чому в останній раз князь Гвідон не полетів до батька?
Що зробили з підступними сестрами та їхньою матір’ю?
Яких «золотих» героїв створив Пушкін?
Скільки разів закидав невод старий, перш ніж впіймав золоту рибку?
Як відреагувало море на перше прохання старої? Чому?
Як змінюється вигляд моря з кожним новим побажанням старої? Чому?
На бажання старої її чоловік реагує кількома приказками: «Что ты, баба, белены объелась? Ни ступить, ни молвить не умеешь. Насмешишь ты целое царство!» Що значить кожна з них?
Якими словами завершується «Казка про рибака і рибку»?
Який сенс ми сьогодні вкладаємо у слова: «залишитись біля розбитого корита»?
Яким чином до старого царя Додона потрапив золотий півник?
Проти чого він застерігав?
Яким чином загинули сини царя?
Як загинув сам цар?
За що він був покараний?
Куди подівся золотий півник?
За яким принципом шукав піп робітника?
На яких умовах був найнятий Балда?
За скількох робітників він їв і за скількох працював?
Як до нього ставились у поповій родині?
Що змусило попа шукати можливість позбутися Балди?
Піп відправляє робітника зібрати з чортів оброк. А що таке оброк?
Яким чином ошукав Балда чортеня вперше?
Вдруге?
Як розрахувався з попом?
Яку мораль виводить автор з цієї казки?
