- •6.090102 – «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва»
- •54010, М. Миколаїв, вул. Паризької комуни, 9.
- •Підсумкові питання до модуля 1
- •Модуль 2 Ріст та продуктивність свиней
- •Динаміка абсолютних і відносних приростів
- •Підсумкові питання до модуля 2
- •Модуль 3 Технологія виробництва свинини
- •Підсумкові питання до модуля 3
- •Модуль 4 Племінна робота у свинарстві
- •Методичні вказівки:
- •Підсумкові питання до модуля 4
- •Модуль 5 Менеджмент у свинарстві. Переробка продукції свинарства
- •Підсумкові питання до модуля 5
- •Календар парувань і опоросів свиноматок
- •Список використанОї та рекомендованої літератури
Динаміка абсолютних і відносних приростів
живої маси молодняку свиней
Період росту, міс. |
Приріст |
Порода та породність свиней |
||||
Велика біла |
Ландрас |
Уельська |
1/2ВБ +1/2Л |
1/2ВБ +1/2У |
||
1 – 2 |
абсолютний, кг |
|
|
|
|
|
відносний, % |
|
|
|
|
|
|
2 – 3 |
абсолютний, кг |
|
|
|
|
|
відносний, % |
|
|
|
|
|
|
3 – 4 |
абсолютний, кг |
|
|
|
|
|
відносний, % |
|
|
|
|
|
|
4 – 5 |
абсолютний, кг |
|
|
|
|
|
відносний, % |
|
|
|
|
|
|
5 – 6 |
абсолютний, кг |
|
|
|
|
|
відносний, % |
|
|
|
|
|
|
6 – 7 |
абсолютний, кг |
|
|
|
|
|
відносний, % |
|
|
|
|
|
|
7 – 8 |
абсолютний, кг |
|
|
|
|
|
відносний, % |
|
|
|
|
|
|
8 – 9 |
абсолютний, кг |
|
|
|
|
|
відносний, % |
|
|
|
|
|
|
Висновки:
Завдання 2.1.4. Визначити абсолютну і відносну швидкість росту ембріонів свиней за даними (практикум, С. 22). Результати розрахунків звести у таблицю 2.3.
Таблиця 2.3
Швидкість росту ембріонів свиней
Порода |
Період росту, днів |
|||
65 – 90 |
90 – 113 |
65 – 90 |
90 – 113 |
|
абсолютна, кг |
відносна, % |
|||
Велика біла |
|
|
|
|
Північнокавказька |
|
|
|
|
Велика чорна |
|
|
|
|
Ландрас |
|
|
|
|
Висновки:
Заняття 2.2. Відтворні якості свиноматок та кнурів-плідників.
Мета заняття: засвоїти методику і техніку оцінки відтворювальних якостей свиноматок та кнурів-плідників.
До основних ознак, які характеризують відтворні якості свиней відносяться: багатоплідність, великоплідність, вирівняність приплоду, молочність, жива маса гнізда при відлученні, високі материнські якості, запліднюваність.
Завдання 2.2.1. Визначити багатоплідність, великоплідність, вирівняність, молочність, масу поросяти при відлученні, масу гнізда при відлученні, процент збереженості, користуючись даними таблиці 2.4.
Отримані розрахункові дані звести до таблиці 2.5 та зробити висновки.
Таблиця 2.4
Продуктивні якості свиноматок
Кличка та номер свиноматки |
|||||
Тайга – 120 |
Соя – 200 |
Тайга – 120 |
Соя – 200 |
Тайга – 120 |
Соя – 200 |
Жива маса поросят, кг |
|||||
при народженні |
у віці 21 день |
при відлученні у 45 днів |
|||
0,9 |
1,2 |
- |
4,2 |
- |
13,5 |
1,3 |
1,4 |
4,5 |
4,3 |
13,1 |
14,0 |
1,2 |
1,3 |
4,1 |
- |
11,6 |
- |
1,0 |
1,5 |
4,4 |
4,5 |
12,8 |
15,0 |
1,4 |
1,5 |
5,0 |
5,3 |
13,8 |
14,5 |
1,1 |
1,3 |
- |
4,6 |
- |
14,9 |
1,5 |
1,2 |
6,1 |
5,7 |
14,2 |
16,0 |
1,3 |
1,2 |
5,5 |
4,9 |
15,0 |
15,5 |
1,6 |
1,4 |
3,9 |
5,8 |
16,2 |
15,8 |
1,2 |
1,1 |
4,3 |
4,0 |
12,0 |
13,0 |
1,1 |
1,2 |
4,1 |
4,2 |
9,8 |
12,5 |
Таблиця 2.5
Відтворні якості свиноматок
№ п/п |
Показник |
Кличка свиноматки |
|
Тайга – 120 |
Соя – 200 |
||
1 |
Багатоплідність, гол. |
|
|
2 |
Великоплідність, кг |
|
|
3 |
Молочність, кг |
|
|
4 |
Вирівняність приплоду, кг |
|
|
5 |
Середня жива маса поросяти у 21 день, кг |
|
|
6 |
Жива маса гнізда при відлученні, кг |
|
|
7 |
Середня жива маса при відлученні, кг |
|
|
8 |
Збереженість, % |
|
|
Висновки:
Завдання 2.2.2. Оцінити продуктивність свиноматок згідно з даними (табл. 10, практикум С. 37). Дати порівняльну оцінку продуктивності маток різних порід. Зробити висновки.
Завдання 2.2.3. Розрахувати умовну та абсолютну молочність свиноматки української степової білої породи за кличкою Асканія-10 і зробити висновки.
Вихідні дані:
Багатоплідність – 9 голів;
Великоплідність – 1,2 кг;
Підсаджено – 3 голови, живою масою при народженні – 0,9 кг.
Середня жива маса одного поросяти: у 21 день – 4,5 кг, в 30 днів – 6,7 кг.
АМ = М1 + М2;
М1 = (m 30 – m0) × 4,4;
М2 = М1 × 0,6,
де АМ – абсолютна молочність свиноматки,
М1 – молочність свиноматки за 1-й місяць лактації,
М2 – молочність свиноматки за 2-й місяць лактації,
m30 – маса поросят в 30 днів,
m0 – маса поросят при народженні,
4,4 і 0,6 – коефіцієнти, що означають, скільки молока витрачається на 1 кг приросту поросят, відповідно в 1-й та 2-й місяці лактації свиноматки.
Для запису:
Висновки:
Завдання 2.2.4. Визначить відтворні особливості кнурів, користуючись формулою:
,
де ВЗК – відтворна здатність кнура; О, С, А і П – кількість маток, які опоросились, поросних, які абортували та були покриті.
Розрахункові дані записати у таблицю 2.6. Зробити висновки.
Таблиця 2.6
Характеристика кнурів за відтворною здатністю
Кличка, номер кнура |
Кількість маток |
ВЗК |
|||
покриті |
поросні |
абортували |
опоросилися |
||
Дружок – 753 |
20 |
4 |
1 |
14 |
|
Боєць – 113 |
20 |
2 |
- |
12 |
|
Сват – 479 |
20 |
3 |
2 |
10 |
|
Драчун – 215 |
20 |
5 |
- |
14 |
|
Нептун – 333 |
20 |
1 |
2 |
16 |
|
Самоучка –341 |
20 |
6 |
- |
11 |
|
Висновки:
Завдання 2.2.5. Дайте оцінку кнурів за якістю дочок, використовуючи формулу:
,
де В100 – кількість класних ремонтних свинок в розрахунку на 100 маток, що осіменяються; Дк – кількість класних ремонтних свинок (Еліта, I та II класу); Д – кількість свинок при народженні, гол.; Зп – процент заплідненості.
Вихідні дані надані у таблиці 2.7. Після розрахунків зробити висновки.
Таблиця 2.7
Характеристика кнурів
Кличка, номер кнура |
Дк |
Д |
Зп |
В100 |
Нептун – 445 |
89 |
102 |
83 |
|
Драчун – 89 |
94 |
115 |
77 |
|
Сват – 13 |
71 |
98 |
82 |
|
Лафет – 211 |
76 |
109 |
76 |
|
Висновки:
Заняття 2.3. Прижиттєва оцінка товщини шпику свиней. Вивчення стандарту ДГСТ 1213–74 «Свині для забою».
Мета заняття: навчитись визначати товщину шпику у свиней. Вивчити вимоги до категорії свиней за ДГСТ 1213–74.
Завдання 2.3.1. Вивчити методику оцінювання м’ясо-сальних якостей у молодняку свиней шляхом прижиттєвого вимірювання товщини шпику. Ознайомитися з будовою та принципом дії приладів для прижиттєвого визначення товщини шпику у свиней (матеріали практикуму, С.23-24).
Завдання 2.3.2. Вивчити вимоги ДГСТ 1213–74 до категорій свиней (практикум, С.25) та заповнити таблицю 2.8.
Таблиця 2.8
Вимоги ДГСТ 1213 – 74 до категорій свиней
Категорія |
Характеристика |
Жива маса, кг |
Товщина шпику над 6-7-м грудними хребцями без товщини шкіри, см (включно) |
|
|
|
|
Заняття 2.4. Відгодівельні та м’ясні якості свиней.
Мета заняття: вивчити м’ясні та відгодівельні якості свиней.
До основних відгодівельних та м’ясних якостей свиней належать: скоростиглість, середньодобовий приріст, витрати корму на 1 кг приросту, забійний вихід, довжина туші, товщина шпику, площа „м’язового вічка”, маса задньої третини півтуші.
1. Скоростиглість (днів) – здатність свиней культурних порід досягати живої маси 100 кг у віці 6-7 місяців після народження.
2. Витрати корму (корм. од.) – це здатність свиней засвоювати корми. Цей показник розраховується діленням суми кормових одиниць, які містяться у спожитому кормі на валовий приріст живої маси за період відгодівлі:
,
де Зк – витрати корму на 1 кг приросту живої маси;
Кк – кількість корму, згодованого за обліковий період, кормових одиниць;
П – валовий приріст живої маси, кг.
За повноцінної годівлі в задовільних умовах утримання свиней на 1 кг приросту витрачають 4 і менше кормових одиниць. За цим показником свині поступаються тільки курчатам-бройлерам.
3. Забійний вихід (%) – це відношення у відсотках маси туші, голови, ніг та внутрішнього жиру до живої маси тварини перед забоєм. Залежно від маси тварин та їх вгодованості, забійний вихід свиней становить 70-85%, тобто у свиней масою 80-100 кг він досягає 70-75%, 150-180 кг – 80-82% у добре вгодованих – 83-85%.
4. Довжина охолодженої туші (см) – вимірюють сантиметровою стрічкою, у висячому вертикальному положенні, по середині розрубу від попереднього краю лобкової кістки до передньої поверхні першого шийного хребця (атланта).
5. Товщина шпику (мм) – визначається прижиттєво шпикомірами різної модифікації над 6–7-м грудними хребцями, відповідно до Інструкції з бонітування свиней.
Після забою тварини – вимірюють міліметровою лінійкою на охолодженій напівтуші у висячому вертикальному положенні над остистими відростками 6-7-го грудного хребця; товщину шпику вимірюють разом із товщиною шкіри.
6. Маса задньої третини напівтуші (окосту) (кг) – яка відокремлюється поперечним розрізом між передостаннім та останнім поперековими хребцями.
7. Площа „м’язового вічка” (см²) – вимірюється на поперечному розрізі найдовшого м’яза спини, між останнім грудним і першим поперековим хребцями планіметром по його контуру, перенесеному з туші на прозору плівку (кальку), або множенням ширини „м’язового вічка” на висоту і коефіцієнт 0,8.
Завдання 2.4.1. Вивчити анатомічні границі розподілу туші свині згідно з ДГСТ 7597–55 ( рис. 2.1).
Рис. 2.1. Сортові відруби туші
Завдання 2.4.2. Провести порівняльну оцінку порід та порідних поєднань свиней за відгодівельними якостями та порівняти їх із цільовим стандартом. Дані для проведення оцінки наведені у таблиці 2.9. По завершенні зробити висновки.
Таблиця 2.9
Відгодівельні якості свиней за живої маси 100 кг
Порода і породність |
Вік досягнення живої маси 100 кг, днів |
Відхи- лення від станд., % |
Середньо-добовий приріст, г |
Відхи- лення від станд., % |
Витрати корму на 1 кг, к. од. |
Відхи- лення від станд., % |
Велика біла |
193 |
|
694 |
|
3,61 |
|
Ландрас |
181 |
|
711 |
|
3,54 |
|
М’ясо-окістна |
177 |
|
797 |
|
3,45 |
|
Українська м’ясна |
184 |
|
781 |
|
3,33 |
|
Полтавська м’ясна |
197 |
|
789 |
|
3,58 |
|
Дюрок |
178 |
|
755 |
|
3,41 |
|
ВБ ×Л ×УМ |
185 |
|
840 |
|
3,47 |
|
Цільовий стандарт |
180 |
|
850 |
|
3,70 |
|
Висновки:
Завдання 2.4.3. Провести порівняльну оцінку різних порід та порідних поєднань свиней за м’ясними якостями і порівняти їх із цільовим стандартом. Дані для проведення оцінки надані в таблиці 2.10. Після завершення оцінки зробити висновки.
Таблиця 2.10
М’ясні якості свиней за живої маси 100 кг
Порода і породність |
Довжи- на туші, см |
Відхил. від станд., % |
Товщ. шпику, мм |
Відхил. від станд., % |
Маса окосту, кг |
Відхил. від станд., % |
Вихід м’яса туші, % |
Відхил. від станд., % |
Велика біла |
93,0 |
|
25,7 |
|
10,7 |
|
57,0 |
|
Ландрас |
96,0 |
|
27,4 |
|
10,5 |
|
58,3 |
|
М’ясо-окістна |
95,0 |
|
26,4 |
|
10,6 |
|
60,8 |
|
Українська м’ясна |
93,0 |
|
24,3 |
|
10,9 |
|
62,2 |
|
Полтавська м’ясна |
96,0 |
|
27,8 |
|
10,6 |
|
61,3 |
|
Дюрок |
93,0 |
|
24,2 |
|
10,3 |
|
60,2 |
|
ВБ × Л × УМ |
93,0 |
|
27,7 |
|
10,4 |
|
59,9 |
|
Цільовий стандарт |
95,0 |
|
26,0 |
|
11,0 |
|
60,0 |
|
Висновки:
Заняття 2.5. Контрольна відгодівля свиней.
Мета заняття: вивчити основні положення методики проведення контрольної відгодівлі свиней.
Завдання 2.5.1. Вивчити за допомогою практикуму та записати в робочий зошит методику контрольної відгодівлі свиней згідно з ДГСТ 10-3-86 (С. 26-32).
Для запису:
Завдання 2.5.2. За даними таблиці 2.11 розрахувати середні показники потомства окремо по кожному гнізду, кнуру-пліднику Амур-49 української степової білої породи і в цілому по стаду. Провести аналіз і зробити висновки.
Таблиця 2.11
Результати контрольної відгодівлі потомства
Кличка і номер матері |
Індивід. номер підсвинка |
Вік досягнення живої маси 100 кг, днів |
Витрати корму на 1 кг, к. од |
Довжина туші, см |
Товщина шпику над 6-7-м грудними хребцями, мм |
Маса окосту, кг |
Площа „м’язового вічка”, см² |
Арка 60 |
123 |
190 |
3,85 |
92 |
33,0 |
10,3 |
27,72 |
122 |
188 |
3,88 |
93 |
34,0 |
10,2 |
24,37 |
|
124 |
189 |
3,89 |
91 |
33,0 |
10,4 |
21,05 |
|
121 |
190 |
3,90 |
91 |
31,0 |
9,8 |
21,05 |
|
По гнізду |
- |
|
|
|
|
|
|
Арка 62 |
125 |
186 |
3,85 |
90 |
34,0 |
10,0 |
30,87 |
126 |
187 |
3,88 |
90 |
35,0 |
10,0 |
29,94 |
|
127 |
185 |
3,82 |
91 |
34,0 |
9,8 |
30,25 |
|
128 |
188 |
3,81 |
90 |
34,0 |
9,6 |
25,83 |
|
По гнізду |
- |
|
|
|
|
|
|
Арка 66 |
129 |
185 |
3,84 |
93 |
34,0 |
10,0 |
24,49 |
130 |
184 |
3,83 |
92 |
33,0 |
10,3 |
28,74 |
|
131 |
186 |
3,80 |
91 |
32,0 |
10,3 |
24,30 |
|
132 |
186 |
3,82 |
90 |
32,0 |
10,2 |
30,62 |
|
По гнізду |
- |
|
|
|
|
|
|
По кнуру |
- |
|
|
|
|
|
|
По стаду |
- |
194,2 ± 0,42 |
3,9 ± 0,08 |
92,0 ±0,05 |
34 ± 0,4 |
9,8 ± 0,12 |
28,65± 0,32 |
Висновки:
Заняття 2.6. Оцінка ремонтного молодняку за власною продуктивністю.
Мета заняття: вивчити основні положення методики оцінки ремонтного молодняку за власною продуктивністю (ДГСТ 10-2-86).
Завдання 2.6.1. Користуючись галузевим стандартом ДГСТ 10-2-86 та практикумом (С.70-72), вивчити метод оцінки ремонтного молодняку за власною продуктивністю та законспектувати у робочий зошит основні положення.
Для запису:
