Методичні вказівки:

1. Не допускати родинного парування (інбридингу).

2. Покривати свиноматок кнурами більш високого класу. Підвищувати молочність та багатоплідність, покращувати розвиток, екстер’єр та відгодівельні якості нащадків.

3. Кращих кнурів необхідно використовувати максимально, але не допускати перенавантаження. Дорослий кнур (старший 2-х років) повинен покривати в місяць (при природному паруванні) не більше 10-12 свиноматок (при двократному покритті), а молодий (1-2 роки) – не більше 9-8 маток. Молодому кнуру можна допускати двократні садки не більше 1 дня, а дорослому – не більше 2-х днів підряд, після чого надавати відпочинок 3-4 дні.

4. Кращих маток (еліта та І клас) покривати у четверту охоту, а маток ІІ класу – в третю охоту після опоросу: друга охота – на 25-й (23-22), третя – на 45-й (43-48), четверта – на 65-й (60-69) день після опоросу. Високопродуктивних маток покривають після відлучення поросят, а менш продуктивних – у підсисний період за умови, що вони не дуже худі, тобто втратили не більше 10% живої маси.

5. Перший опорос основних маток повинен проходити в січні – лютому, другий – в червні-липні та частково в серпні. Перевіряємі свиноматки повинні пороситися в квітні-травні місяці.

Таблиця 4.6

Список кнурів-плідників

№ п/п	Кличка, №	Вік, міс.	Походження		Продуктивність			Жив. маса кг	Сумар ний клас
			батько	мати	багато- плід.	молоч- ність	чия продук- тивність
1	Асканій 33	42	Асканій 207	Третя 166	12,0	52	дочок	300	Ел
2	Задорний 115	44	Задорний 101	Малина 112	11,5	47	дочок	270	І
3	Степняк 49	25	Степняк 7	Асканія 700	12,0	54	матері	265	І
4	Дружок 43	33	Дружок 401	Верба 12	14,0	57	дочок	350	Ел-Р
5	Боец 59	16	Боец 3	Культ.18	12,0	49	матері	240	Ел

Обґрунтування та висновки:

Підсумкові питання до модуля 4

1. Організація та проведення бонітування свиней.

2. Бонітування племінного молодняку.

3. Бонітування свиноматок.

4. Бонітування кнурів-плідників.

5. Визначення сумарного класу при оцінці свиноматок.

6. Визначення сумарного класу при оцінці кнурів-плідників.

7. Визначення сумарного класу при оцінці племінного і ремонтного молодняку.

8. Заходи, що розробляють на основі результатів бонітування.

9. Основні принципи та методика складання плану підбору.