6. Розкрити значення соціологічних досліджень у процесі розробки соціальних проектів

Ефективність соціальної роботи багато в чому залежить від правильності вибору шляхів реалізації соціальних програм. Так, наприклад, соціальні програми, спрямовані на поширення інформації про застосування контрацептивних засобів, ефективні для молоді. Проте їх треба обережно використовувати в роботі з підлітковою аудиторією з огляду на те, що в них може виникнути підвищений інтерес до сексуального життя.

Цілеспрямоване та свідоме використання соціальних (зокрема, соціологічних) досліджень дозволяє реалізовувати логічну схему “Знати – Розуміти – Діяти – Оцінити результати та досягнення – Діяти – Вивчати, що змінилося – Знати (на новому рівні або етапі суспільного життя) – Діяти”. Така схема забезпечує спадкоємність соціальних програм та проектів, їх обґрунтованість, відповідність соціальній ситуації, а також дає аргументи для тих, від кого залежать політичні та матеріальні умови впровадження, реалізації програм та проектів.

Серед найбільш поширених типів досліджень є такі: а) оцінка ситуації (швидка оцінка); б) дослідження окремих випадків; в) вивчення чинників та механізмів впливу; г) оцінка потреб „отримувачів”; ґ) оцінка потенціалу „надавачів”; д) оцінка ефективності проекту (адекватність дій, оцінка процесу реалізації, оцінка впливу, оцінка наслідків).

Соціологічне дослідження забезпечить оцінку потреб в існуючих соціальних послугах, а також бачення замовників і надавачів послуг, менеджерів соціальної сфери, фахівців, що розробляють політику та приймають рішення, як ці потреби можуть бути задоволені в межах сучасної системи надання соціальних послуг; оцінку потенціалу учасників проекту в плануванні, наданні послуг, управлінні, фінансуванні, складанні бюджетів, моніторингу та оцінці соціальних послуг; оцінку потреб надавачів послуг, менеджерів соціальної сфери та відповідальних за планування соціальних послуг у навчанні та додаткових знаннях.

Професійно проведене соціологічне дослідження дозволить за допомогою об’єктивних показників та критеріїв обґрунтувати, на що треба вплинути, що треба змінити, чого треба досягти та які показники будуть про це свідчити, які заходи потрібно запланувати, які форми та методи будуть найбільш адекватними та ефективними в кожному випадку. 7. Розкрити суть проектного управління соціальної сфери

Термін «проектування» походить від латинського «projectus» - кинутий вперед, специфічна діяльність, «... результатом якої є теоретично і практично обгрунтоване визначення варіантів розвитку нових процесів або явищ» ^9.

Характерною особливістю проектування є не вивчення того, що вже існує, а створення нових продуктів і одночасно пізнання того, що лише може виникнути.

Проектування в соціальній сфері - проектування соціальних процесів, явищ, технологій, якостей - завжди спрямоване на внесення змін в соціальне середовище людини. У зв'язку з чим, соціальне проектування - це завжди процес створення чогось якісно нового - соціальної інновації.

Таким чином, соціальне проектування - це теоретична і одночасно практична діяльність по впровадженню соціальних інновацій.

Суб'єктом соціального проектування є носії управлінської діяльності - як керівники, так і трудові (виробничі) колективи (ініціативні групи).

Об'єктом соціального проектування є будь-які соціальні системи, у тому числі і соціальні технології.

Основним результатом соціального проектування є розробка соціального проекту.

У сучасній теорії управління серед найбільш типових визначень поняття «проект» зустрічаються наступні:

- Багатопланова діяльність, що здійснюється в невеликому обсязі;

- Обмежена в часі захід зі створення унікального товару або послуги;

- Будь-яка діяльність з фіксованими строками початку і завершення;  саме в рамках проектного управління реалізується такий важливий напрям діяльності керівника, як мотивація персоналу, в тому числі нематеріальна, оскільки саме проектний формат діяльності дозволяє реалізувати потребу людей в особистісному зростанні, творчому самовираженні, прояві кращих своїх якостей. Роками усталене штатний розклад будь-якого державного установи не дозволяє вводити нові посади, у тому числі адміністративні, але для призначення внутрішнім наказом «керівника проекту» або «керівника проектної групи» перешкод і перешкод немає. І тоді на зміну просто виконавської дисципліни приходить особистісно пофарбований підхід до роботи, який дозволяє керівнику вести більш успішну кадрову політику, в тому числі формувати кадровий резерв, здійснювати ротацію кадрів.Таким чином, відмітними рисами проектного управління є:1. відповідальність керівника за впровадження інновацій; прийняття колективом необхідності та важливості впровадження інновацій;2. системна мотивація персоналу, який бере участь у реалізації проекту;3. чітке і ясне визначення целерезультатівного блоку проекту;4. оптимальне співвідношення результатів і витрат (кадрових, організаційних, часових, фінансових);

8. Обгрунтувати загально наукові принципи соціального проектування

У соціальному проектуванні використовуються деякі принципи, які є загальнонауковими, однак у приватній області набувають специфічний зміст. Метод, який представляє собою систему регулятивних принципів пізнавальної діяльності, характеризується наступними властивостями ^2:

1) ясність - общепонятном, яка сприяє однозначної розпізнаваності методу;2) детермінованість - відсутність сваволі в застосуванні принципів, відповідних даному методу;3) спрямованість - підпорядкованість певної мети, задачі;4) результативність - здатність забезпечувати крім запланованих результатів інші, не менш важливі;5) надійність - здатність з більшою ймовірністю забезпечувати отримання вихідного результату;6) економність - здатність давати результат з найменшими витратами часу і коштів.Принцип, виражений в практичній дії і теоретичному способі пізнання, стає методом соціального проектування. Метод, природно, може бути конкретизований у різні методики, які становлять сукупність прийомів перетворення окремого об'єкта діяльності.