9.Обгрунтувати критерії та показники вибору об’єкта соціального проекту

В межах одного соціального проекту можна передбачити кілька рівнозначних або нерівнозначних об’єктів: одна або кілька цільових груп клієнтів, які отримують допомогу; цільові групи учнів, волонтерів, фахівців, яких потрібно навчити методики надання допомоги; група спеціалістів, які мають розробити методику проведення навчання; цільові групи спеціалістів, яких необхідно переконати в необхідності сприяння реалізації проекту тощо.

Виходячи з сказаного, вибір об’єкта соціального проекту полягає в тому, щоб визначити цільову групу (або кілька груп), яка потребує допомоги щодо обраного напряму реалізації проекту і робота з якою має ефективно вплинути на зміну показників визначеної соціальної проблеми.

До основних критеріїв вибору об’єкта соціального проекту слід віднести такі:

• відповідність об’єкта ідеології проекту;

• відповідність об’єкта цілям проекту;

• відповідність об’єкта тим чинникам, які найбільше детермінують кризові ситуації клієнтів соціальної роботи. Якщо дослідження вказують на існування суміжних об’єктів, які суттєво впливають на соціальну проблему об’єкта, який є головним стосовно ідеології і цілей проекту, ці об’єкти також мають бути включені в проект.;

• відповідність об’єкта особливостям його внутрішньої структури..

Опрацювання критеріїв вибору об’єкта на етапі розробки соціального проекту може викликати потребу в розширенні переліку об’єктів в межах проекту або виокремленні певних об’єктів для інших, суміжних проектів зі схожою ідеологією і цілями. Суміжні проекти, в залежності від ситуації, можуть бути потрібними одночасно або послідовно, коли один проект обов’язково має передувати іншому.

10.Основні складові обґрунтування актуальності соціального проекту

Початковим етапом розробки проекту є визначення напряму діяльності.

Фактори, які впливають на вибір напряму роботи:

• загальнодержавні потреби – напрями соціальної діяльності, які визначаються як пріоритетні на рівні держави;

• регіональні особливості, місцеві потреби – враховують специфіку соціальних проблем населення конкретної території;

• напрями соціальної роботи, передбачені у діяльності організації;

• досвід організації у розв’язанні тих чи тих проблем.

Вибір напрямку діяльності – це завжди компроміс між бажаним (хотіли б цим зайнятися) і можливим (наявність спеціалістів, можливість отримання фінансування тощо).

Визначення напряму діяльності дозволяє перейти до безпосереднього проектування – розробки концепції проекту. Концепція проекту – це основні положення, наведені у певній формі, що дозволяє визначити кінцеву мету роботи та шляхи її досягнення. Зазвичай концепція має містити такі складові: актуальність проекту; об’єкт діяльності; мета та завдання; види діяльності; очікувані наслідки роботи.

Етапом, необхідним для розробки та обґрунтування будь-якого соціального проекту, є дослідження вихідного стану соціальної проблеми, вивчення ситуації.

Теоретично аналіз ситуації (вивчення соціальної проблеми та її характеристик) може бути здійснено шляхом аналізу статистичних даних, застосуванням соціологічних методів або ж в інший спосіб.

Соціологічні методи дозволяють коректно оцінити ситуацію.

Вивчення думки експертів. Зіставлення різних поглядів та пропозицій, отриманих під час бесід, дозволять ґрунтовно підійти до розробки проекту.

Використання досвіду реалізації аналогічних проектів.

Результати вивчення ситуації у вигляді опису ситуації (характеристики умов) кладуться в основу обґрунтування актуальності проекту, наочно демонструють необхідність і напрями роботи.

Актуальність проекту визначається тим, наскільки значимою для суспільства є соціальна проблема, на розв’язання якої спрямовується проектна діяльність.

У випадку, якщо в межах соціального проекту не передбачено проведення професійного соціологічного дослідження , можна використовувати певну схему формулювання актуальності соціальної проблеми:

1. Викладення стислого формулювання соціальної ситуації, що потребує змін.

2. Після загального формулювання соціальної проблеми, обґрунтовуючи її актуальність, необхідно визначити: чия це проблема (об’єкт соціальної роботи), її масштаби (рівень реалізації), яким чином пропонується розв’язати її (завдання проекту), наслідки, що виникають у разі, якщо дану проблему не буде розв’язано.

Відповідь на ці питання є важливою для усвідомлення завдань, які має розв’язувати проект.

Крім загального формулювання соціальної проблеми, мають бути обов’язково наведені кількісні показники, що демонструють її загальну структуру і масштаби, обґрунтовують необхідність і напрями проведення соціальної роботи. Ці показники базуються на інформації, отриманій під час попереднього вивчення ситуації (про що йшлося вище) і мають переконливо доводити потребу і можливість розв’язання конкретної соціальної проблеми у межах пропонованого проекту.