5. Принципи професійного відбору.

Розробка і практичне використання професійного відбору вимагають урахування і дотримання ряду принципових положень, які визначають методологію і методи вирішення його проблем, організаційні форми проведення і зв’язок з іншими прийомами забезпечення ефективності і безпеки професійної діяльності. Аналіз і узагальнення матеріалів досліджень дозволяє виділити найважливіші принципи, якими слід керуватися при розробці системи професійного відбору.

Принцип наукової обґрунтованості – один з важливих принципів. Система професійного відбору має бути обґрунтованою у всіх її елементах. У першу чергу повинна бути обґрунтована сама необхідність, доцільність проведення профвідбору. У зв’язку з цим слід ще раз підкреслити, що професійний відбір проводиться тільки на ті професії, в яких встановлена явна залежність успішності навчання і ефективність професійної діяльності від рівня розвитку у претендента певних індивідуальних (психологічних, психофізіологічних та ін.) особливостей. Обґрунтуванню підлягають мета і завдання профвідбору, професійні вимоги до претендентів на навчання чи роботу.

Принцип особистісного підходу. Основою професійного відбору має бути всебічне і цілісне вивчення динамічної функціональної структури особистості за результатами психодіагностичного обстеження й аналізу даних про особливості професійної, соціальної та інших форм її активності.

Принцип системного підходу. Професійний відбір має ґрунтуватися на вивченні особливостей розвитку і взаємозв’язку різних професійно значущих якостей особистості, а також можливого впливу на них характеристик об’єкту, змісту, умов і організації діяльності. Принцип системності вимагає всебічного вивчення того чи іншого предмету; для цього реалізується послідовність вивчення, що включає такі основні етапи, як структурне, функціональне, генетичне, а також дослідження системних якостей предмету, що вивчається.

Принцип діяльнісного підходу. Для прогнозування професійної придатності слід враховувати не тільки ступінь відповідності структури конкретної особистості вимогам майбутньої діяльності, але й особливості її розвитку в різних умовах нинішньої і майбутньої професійної діяльності, тобто особистість має вивчатися й оцінюватися як суб’єкт діяльності. Характер розвитку професійно важливих якостей особистості в процесі взаємодії з об’єктами (знаряддями) й умовами праці є одним з провідних показників можливого досягнення заданого рівня ефективності та якості конкретної професійної діяльності.

Принцип динамічного, пролонгованого відбору. Оцінка професійних здібностей має передбачати можливість їх змін, розвитку, тому вивчення рівня професійно важливих якостей слід проводити неперервно в процесі навчання і подальшої професійної діяльності з метою уточнення прогнозу професійної придатності. Враховуючи певну змінність показників деяких індивідуально-психологічних якостей під впливом навчання, тренувань, навантажень тощо, а також змін у стані здоров’я працівника, доцільно проводити повторні періодичні психодіагностичні обстеження як тих, хто навчається так і спеціалістів, а також постійно аналізувати і збирати інформацію про прояв індивідуально-психологічних особливостей у різних сферах життєдіяльності. Результати повторних обстежень можуть своєчасно скорегувати раніше прийнятий висновок про професійну придатність. З огляду на певні обставини безумовно (за результатами першого обстеження) працівник може суттєво змінити ефективність своєї діяльності і його доцільно буде у такому випадку перевести на іншу роботу, якщо, звичайно, виявляться не ефективними інші заходи з відновлення його працездатності (додаткова підготовка і навчання, тренування тощо).

Принцип комплексності відбору. Комплексність відбору означає всебічність вивчення і оцінку можливостей кожного претендента для вирішення питання про його придатність до роботи чи навчання. Проводиться оцінка стану здоров’я і фізичного розвитку, соціально-психологічних якостей, рівня знань, умінь і навичок, психофізіологічних властивостей і здібностей. Цим досягається повноцінна оцінка особистості з урахуванням всієї її складності й індивідуальних особливостей. При комплексній оцінці особистості необхідно враховувати ту обставину, що важливою її особливістю є здатність взаємозаміни окремих професійно важливих якостей, їх взаємозв’язок, пластичність і динамізм. Здатність структурних елементів особистості до взаємної компенсації обумовлює широкі можливості індивідуального пристосування до професії, в процесі якого виробляється індивідуальний стиль діяльності. Разом з тим недостатній розвиток ряду психофізіологічних властивостей лімітує професійну придатність претендента на ту чи іншу професію.

Принцип активності профвідбору відображає його місце в системі заходів із забезпечення якості й ефективності навчання і професійної діяльності. Активність профвідбору означає також, що в розробленні вимог професії до працівника в інтересах прогнозування профпридатності можна виявити додаткові резерви підвищення його надійності, наприклад, за рахунок автоматизації ряду робочих операцій, удосконалення системи підготовки, покращення режиму діяльності тощо. При цьому слід мати на увазі принципову можливість розвитку за допомогою спеціальних індивідуальних тренувань таких недостатньо досконалих у окремих осіб якостей, як почуття часу, фізична сила і витривалість, емоційна стійкість, сенсомоторні реакції тощо. Тобто, результати психодіагностичного обстеження при відборі слід використовувати не тільки для прогнозування професійної придатності, але й для формування і розвитку професійно важливих якостей шляхом використання індивідуально-психологічних особливостей людини.

Принцип динамічності, адаптивності критеріїв відбору. Професійний відбір має передбачати можливість зміни значень інтегративних показників професійної придатності. Потреба у зміні критеріїв професійної придатності в бік їх зниження чи підвищення періодично виникає у практиці відбору через зміну професійних вимог до працівника у зв’язку з розвитком техніки, ускладненням процесу праці, зміною кон’юнктури набору в навчальні заклади тощо.

Принцип диференційованого прогнозування. Розробка методичних прийомів і критеріїв профвідбору мають забезпечувати можливість оцінки професійної придатності до навчання чи діяльності спочатку до конкретного типу професій, об’єднаних за принципом спільності основних елементів структури діяльності і властивостей особистості, які визначаються ними, а потім і до окремих професій цього типу. Крім того, цей принцип означає, що за результатами психодіагностичного обстеження в процесі відбору за наявності диференційованих критеріїв можна визначити групу професій або ж конкретну професію, до якої у кандидата є найбільш виражена професійна придатність.

Розглянуті принципи є загальними, які, передусім, визначають основу системи професійного відбору. Їх реалізація здійснюється шляхом особистісного підходу, тобто розгляд окремих психічних явищ у єдності з діяльністю.