7. Етапи формування професійної придатності.

Формування професійної придатності, її розвиток у процесі професійного становлення фахівця проходить ряд етапів.

1. Трудове навчання і виховання, які включають формування готовності молоді до праці, потреби і розуміння її необхідності, розвиток загальнотрудових навичок, підготовку до професійного самовизначення.

2. Професійна орієнтація, яка забезпечує розподіл трудових ресурсів за видами професійної діяльності на основі відповідності інтересів, можливостей особистості, її індивідуально-психологічних якостей і властивостей до вимог конкретної професії і потреб ринку праці. Системний підхід у проведенні профорієнтації передбачає формування в молоді не тільки потреб й інтересів, які лежать в основі мотивації вибору професії, але й розвиток потрібних якостей, загальних і спеціальних здібностей, професійно важливих психічних процесів (пам’яті, уваги, мислення та ін.) і особистісних властивостей, тобто розвиток професійно важливих якостей.

3. Професійний відбір забезпечує організацію і проведення визначення відповідності між індивідуально-психологічними властивостями і якостями претендента на навчання чи вакантне робоче місце і вимогами конкретної професійної діяльності. У процесі профвідбору виявляються і оцінюються професійно важливі якості у структурі особистості претендента, спрямованість і провідні мотиви, рівень розвитку професійно важливих психічних процесів, властивостей нервової системи та ін.. Для вирішення завдань профвідбору проводиться психологічний аналіз діяльності, формулюються вимоги до особистості працівника і розробляються методи їх визначення.

4. Професійна підготовка забезпечує підготовку фахівців, розроблення програм, методів, засобів навчання, тренувань і навчальних планів, методів і критеріїв оцінки рівня підготовки кадрів, обґрунтування рекомендацій щодо їх удосконалення.

5. Професійна адаптація забезпечує отримання молодим спеціалістом повної інформації про професійну діяльність, розробку засобів, методів і критеріїв оцінки особливостей пристосування суб’єкта праці до змісту і умов конкретної діяльності й обґрунтування рекомендацій щодо прискорення цього процесу.

6. Професійна діяльність забезпечує раціональну організацію умов і змісту діяльності, її ефективність і якість, безпеку праці, охорону здоров’я, проявлення працівником своїх можливостей і професійно важливих якостей, професійної майстерності.

7. Професійна реабілітація забезпечує відновлення функціонального стану організму і психіки після напруженої роботи, перенесення захворювань, перевтоми при розвитку стійких негативних домінантних станів, у результаті частих професійних невдач тощо.

Проміжним етапом формування професійної придатності можна вважати професійну атестацію, в процесі якої проводиться переоцінка професійної кваліфікації з метою визначення відповідності працівника робочому місцю, посаді й обґрунтування рекомендацій щодо професійних переміщень, а також напрямів навчання, підвищення кваліфікації, перепідготовки.

Зміст кожного з перерахованих етапів є специфічним з точки зору мети, методів, засобів і термінів їх реалізації.

Загальним для цих етапів є необхідність визначення тих показників, які є критеріями успішності процедур діагностики, прогнозування і формування професійної придатності. Конкретний зміст цих показників, їх роль у професійній придатності визначається характером заходів на кожному з етапів її формування. На першому етапі ця оцінка проводиться на основі якісних показників, що носять стимулюючий, направляючий й інформаційний характер. На другому і третьому етапах діагностується стан психологічної структури особистості або тільки професійно важливих якостей для конкретних видів діяльності. На четвертому етапі використовуються результативні показники успішності професійної підготовки і психофізіологічні показники “ціни” її досягнення. На п’ятому етапі визначаються показники рівня професійної адаптації: виконання професійних нормативів, якісна оцінка психологічної, соціально-психологічної і виробничої адаптації. Показниками шостого етапу є дані про продуктивність, якість, надійність і безпеку праці та інформація про захворюваність. На цьому етапі оцінка ефективності заходів з формування професійної придатності робиться на підставі даних про швидкість, повноту і стійкість відновлення професійної працездатності після впливу різних чинників. В процесі професійної атестації профпридатність оцінюється за результатами поточних досягнень і передумов для успішного виконання нових професійних функцій.

Таким чином, з огляду сучасної психології, професійна придатність особистості розуміється як динамічне поєднання її індивідуально-психологічних особливостей, які формуються в процесі навчання та діяльності, забезпечують успішне освоєння професії до рівня майстерності і високопродуктивної професійної діяльності. Провідними факторами формування профпридатності є нахили і здібності, професійно важливі якості, які розвиваються й удосконалюються в процесі навчання і діяльності на основі мотивації.