- •Тема 1. Кількісний аналіз, основні положення. Гравіметричний (ваговий) аналіз План.
- •Методи кількісного аналізу.
- •2. Фізико-хімічні:
- •3. Фізичні методи
- •Гравіметричний (ваговий) аналіз, його суть, особливості.
- •3. Застосування методу в харчовому аналізі:
- •4. Вагова форма, умови осадження.
- •7. Приклади розв’язування задач.
- •8. Контрольні питання:
- •5. Основні операції вагового аналізу.
- •6. Розрахунки в методі
- •Тема 2. Характеристика кількісного об’ємного (титрометричного) аналізу. План.
- •1. Суть методу титрометричного аналізу:
- •2. Класифікація методів об’ємного аналізу.
- •3. Послідовність (методика) проведення титрування:
- •Робочі розчини.
- •Вихідні речовини
- •6. Розрахунки в методі об’ємного аналізу:
- •7. Приклади розв’язування задач.
- •8. Контрольні питання і задачі
- •Тема 3. Метод нейтралізації. План.
- •Суть методу кислотно-основного титрування.
- •2. Практичне застосування методу.
- •3. Робочий розчин, його приготування та встановлення титру.
- •4. Встановлення точки еквівалентності та індикатори.
- •5. Вибір індикатора в методі нейтралізації.
- •6. Порядок титрування.
- •7.Розрахунки в методі.
- •8. Приклади розв’язування задач.
- •9. Контрольні питання:
- •Тема 4. Окислювально-відновлювальний метод аналізу (редоксиметрія). План.
- •1. Суть методу редоксиметрії, його різновидності.
- •2. Особливості та умови методу.
- •Застосування методу в харчовому аналізі:
- •4. Особливості методу йодлметрії.
- •5. Метод перманганатометрії.
- •Розрахунки в методі пергагатометрії:
- •Приклади розв’язування задач.
- •8. Контрольні питання
- •Тема 5. Метод осадження, метод Мора План.
- •1. Суть методу Мора.
- •6. Розрахунки в методі Мора
- •Приклади розв’язування задач.
- •8. Контрольні питання
- •Задачі.
- •Тема 6. Метод комплексонометрії.
- •1.Суть методу комплексонометрії, його особливості.
- •2. Практичне застосування методу
- •3. Індикатори методу.
- •4. Робочий розчин. Основна реакція титрування.
- •5. Розрахунки в методі комплексонометрії.
- •6. Приклади розв’язування задач
- •7. Контрольні питання
- •Література:
- •Рецензія на навчально-методичний посібник
1.Суть методу комплексонометрії, його особливості.
Суть методу полягає в здатності катіонів металів утворювати стійки комплексні сполуки з органічними реактивами -комплексонами.
Особливості та умови:
утворення комплексної сполуки повинно співпадати з точкою еквівалентності;
відсутність побічних реакцій;
контрастний перехід забарвлення індикатора;
певне значення рН досягається додаванням буферної суміші, що зв'язує вільні іони Н+.
2. Практичне застосування методу
Метод застосовується для кількісного визначення металів (переважно двохвалентних). Наприклад, Са2+ - в молоці, Са2+ і Mg2+ - для визначення жорсткості води, вміст Fe2+, Zn2+, Сu2+, Ва2+, Pb2+ та інших в хімічному та харчовому аналізі.
3. Індикатори методу.
Індикатори - це специфічні метал-індикатори, що здатні утворювати нестійкі сполуки з металами та змінювати при цьому колір.
специфічні - реагують тільки з одним металом (роданід калію з залізом);
металохромні - утворюють з металами (різними) забарвлені сполуки. Зокрема хромоген, еріохром чорний при взаємодії з металами змінюють колір з синього на червоний.
Н2 Ind + Me 2+ => Ме Ind + 2Н+ Синій Червоний
4. Робочий розчин. Основна реакція титрування.
Робочий розчин - Трилон - Б, безбарвна сполука ЕДТА (етилендинітролотетраацетат натрію). Nа2С10Н14О8N2 · 2Н2О
Реакція титрування: Me Ind + Тр.Б => Ме Тр.Б + Ind Червоний Синій
Титрування проводиться після додавання в досліджуваний розчин металохромного індикатора (надлишку) для повного зв'язування катіонів металу. При цьому колір індикатору змінюється з синього на червоний.
В процесі титрування робочим розчином Трилоном - Б, комплексон витісняє індикатор і утворює стійку сполуку з катіонами металу. Точка еквівалентності встановлюється за зміною кольору індикатору з червоного та синій.
Умови титрування:
- лужне середовище, створене аміачним буферним розчином (NH4 СІ і NH4 ОН).
Концентрацію робочого розчину визначають за вихідною речовиною MgSО4 (MgCl2), приготовленої із наважки.
5. Розрахунки в методі комплексонометрії.
Розрахунки:
а) приготування та встановлення концентрації робочого розчину:
Е
Тр.Б
=
- еквівалент Трилону-Б (ЕДТА)
m
Тр.Б
=
- маса наважки Трилону-Б
m
MgCl
=
- маса
наважки вихідної речовини
N
Тр.Б.
=
- нормальність робочого розчину за
тируванням.
б) розрахунок загальної жорстокості води за Са2+, Mg2+, за титруванням:
NСа2+,
Mg2+
=
- нормальна концентрація Са2+,
Mg2+
в воді.
Жорсткість води = NСа2+, Mg2+ · 1000 (мг·екв/л)
Порівняти результат з нормою: 7 – 10 мг·екв/л
6. Приклади розв’язування задач
Приклад 1. Обчислити масу наважки Трилону-Б (ЕДТА) для приготування 250 0,1н робочого розчину.
Рішення:
Е
Тр.Б
=
m
Тр.Б
=
=
Приклад 2. Яку масу MgСІ2 треба зважити для приготування 100мл 0,2н розчину вихідної речовини?
Рішення:
m
MgCl
=
Приклад 3.
Обчислити жорсткість води, якщо на титрування 50мл її пішло 12,5мл 0,1н робочого розчину Трилону-Б (ЕДТА).
Рішення:
NСа2+,
Mg2+
=
=
Жорсткість Н2О = 0,025 · 1000 = 25мг.екв/л (більше норми)
