1.Суть методу комплексонометрії, його особливості.

Суть методу полягає в здатності катіонів металів утворювати стійки комплексні сполуки з органічними реактивами -комплексонами.

Особливості та умови:

утворення комплексної сполуки повинно співпадати з точкою еквівалентності;
відсутність побічних реакцій;
контрастний перехід забарвлення індикатора;
певне значення рН досягається додаванням буферної суміші, що зв'язує вільні іони Н+.

2. Практичне застосування методу

Метод застосовується для кількісного визначення металів (переважно двохвалентних). Наприклад, Са²⁺ - в молоці, Са²⁺ і Mg²⁺ - для визначення жорсткості води, вміст Fe²⁺, Zn²⁺, Сu²⁺, Ва²⁺, Pb²⁺ та інших в хімічному та харчовому аналізі.

3. Індикатори методу.

Індикатори - це специфічні метал-індикатори, що здатні утворювати нестійкі сполуки з металами та змінювати при цьому колір.

специфічні - реагують тільки з одним металом (роданід калію з залізом);
металохромні - утворюють з металами (різними) забарвлені сполуки. Зокрема хромоген, еріохром чорний при взаємодії з металами змінюють колір з синього на червоний.

Н₂ Ind + Me ²⁺=> Ме Ind + 2Н⁺Синій Червоний

4. Робочий розчин. Основна реакція титрування.

Робочий розчин - Трилон - Б, безбарвна сполука ЕДТА (етилендинітролотетраацетат натрію). Nа₂С₁₀Н₁₄О₈N₂· 2Н₂О

Реакція титрування: Me Ind + Тр.Б => Ме Тр.Б + Ind Червоний Синій

Титрування проводиться після додавання в досліджуваний розчин металохромного індикатора (надлишку) для повного зв'язування катіонів металу. При цьому колір індикатору змінюється з синього на червоний.

В процесі титрування робочим розчином Трилоном - Б, комплексон витісняє індикатор і утворює стійку сполуку з катіонами металу. Точка еквівалентності встановлюється за зміною кольору індикатору з червоного та синій.

Умови титрування:

- лужне середовище, створене аміачним буферним розчином (NH4 СІ і NH4 ОН).

Концентрацію робочого розчину визначають за вихідною речовиною MgSО₄ (MgCl₂), приготовленої із наважки.