Тема 5. Метод осадження, метод Мора План.

1. Суть методу Мора.

2. Практичне застосування методу Мора.

3. Умови методу.

4. Робочий розчин, основне рівняння реакції.

5. Індикатор визначення точки еквівалентності.

6. Розрахунки в методі Мора.

7. Приклади розв’язування задач.

8. Контрольні питання і задачі.

Література:

Л-1. Жванко Ю.Н. Аналитическая химия и техно-химический контроль в общественном питании.:М Высш. шк., 1989г. стор. 122-125

Л-2. Полесс М.Э. Аналитическая химия. – М.: Медицина, 1987г

Л-3. Ісаєнко Н.І. Хімія та методи дослідження сировини та матеріалів. Розділ „Аналітична хімія” . – Київ.: КНТЕУ, 2002р. стор. 53-58

Л-4. Пономарев В.Д. Аналитическая химия. – М., 1982р

Ключові слова: аргентометрія, галоген іди, метод Мора, розчинність

кухонна сіль, робочий розчин, індикатор, осадження, точка

еквівалентності.

1. Суть методу Мора.

Суть методу полягає в реакції між досліджуваною речовиною і робочим розчином, в результаті чого відбувається кількісне осадження досліджуваного тону.

В залежності від осаджувача метод поділяється на:

- аргентометрію - робочий розчин AgN0₃ - визначення галогенідів , роданідів (СІ^-, Вг^-, І^-, F^- ,SCN^-) - метод Мора.

- метод меркурометрію - робочий розчин Нg(NO₃)₂, визначення галогені дів.

2. Практичне застосування методу Мора.

Практичне застосування:

• визначення галогенідів у складі води (F^-, СІ^-, Вr^-, І^-) та інших речовин

• визначення кухонної солі в харчових продуктах - розсолах, маринадах, дієтичному та дитячому харчуванні, готових стравах та напівфабрикатах.

3. Умови методу.

У мови осадження:

• новоутворений осад повинен бути нерозчинний (мінімальне значення розчинності);

• максимально швидке утворення осаду;

• відсутність побічних реакцій;

• чітке фіксування точки еквівалентності за допомогою індикатора.

4. Робочий розчин, основне рівняння реакції

Робочий розчин в методі Мора – аргентум AgN0₃,

Основне рівняння основане на реакції Ag⁺ з галогенідами (СІ^-, Вг^-, І ^-,F^-) та утворення осаду:

Ag⁺ +НаІ^- => AgHal ↓

Ag⁺ + СІ ^- => AgCl ↓білий осад

Ag⁺ + Br^- => AgBr ↓ жовтий осад

Переваги методу - простота та точність. Концентрацію робочого розчину встановлюють за допомогою вихідної речовини NaCl або КС1.

5. Індикатор, визначення точки еквівалентності

За допомогою індикатора - калію хромату К₂CrО₄, основана на реакції індикатора з робочим розчином:

2Ag⁺ + Сг0₄^2- => Ag₂CrО₄ ↓ осад червоно-бурого кольору та

базується на різній розчинності AgCl і Ag₂CrО₄

ДР AgCl = 10^-5 моль/л; ДР Ag₂CrО₄ = 10 -⁴ моль/л;

Розчинність Ag₂Cr О4 в десять разів більша ніж AgCl, тому спочатку утворюється осад AgCl білого кольору, а потім при надлишку робочого розчину AgNО₃ утворюється червоно-бурий осад Ag₂CrО₄.

1. етап Ag⁺ + СІ => AgCl ↓ білий осад титрування

2. етап - точка еквівалентності:

2Ag⁺ + СrО₄^2- => Ag₂CrО₄ ↓ осад червоно-бурого кольору.

Умови титрування:

1) нейтральне середовище, тому що в кислому - Ag₂CrО₄ розчиняється і неможливо встановити точку еквівалентності. В лужному утворюється Ag₂О - чорний осад, що заважає визначенню;

2) титрування проводять у відсутності іонів Ва²⁺ , Рb²⁺ , Ві²⁺ , які утворюють з CrО₄^2- осади;

3) титрування проводиться в порядку: галогеніди титрують нітратом срібла, а не навпаки, бо це може привести до зміни забарвлення індикатора зразу, що робить неможливим визначення.