7.3. Облік операцій репо
Операція репо — операція, яка складається з двох частин і при якій укладається єдина генеральна угода між учасниками ринку про продаж (купівлю) цінних паперів на певний строк із зобов’язанням зворотного продажу (купівлі) у визначений термін або, на вимогу однієї із сторін, за заздалегідь обумовленою ціною. За своєю економічною суттю операція репо — це кредитна операція, в якій цінні папери використовуються як забезпечення.
Розрізняють два типи операцій репо:
• операція прямого репо — продаж цінних паперів банку з умовою їх викупу в покупця;
• операція зворотного репо — купівля банком цінних паперів з умовою їх подальшого продажу продавцю.
Зобов’язання з надання коштів за операцією репо відображається за позабалансовим рахунком 9129 «Інші зобов’язання з кредитування, які надані клієнтам». При цьому виконується така бухгалтерська проводка:
Д-т 9129 К-т 9900.
Надання кредиту суб’єкту господарювання за операцією репо відображається такою бухгалтерською проводкою:
Д-т 2010 «Кредити, що надані за операціями репо суб’єктам господарювання»
К-т 2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання».
На суму наданих коштів за операцією репо зменшується зобов’язання банку з кредитування, що супроводжується проводкою:
Д-т 9900 К-т 9129.
Банк-покупець (кредитор) відображає в бухгалтерському обліку цінні папери, що придбані за операцією репо, як отриману заставу такою бухгалтерською проводкою:
Д-т 9500 «Отримана застава» К-т 9900 «Контррахунок».
Нарахування процентних доходів за наданими кредитами за операціями репо супроводжується такою проводкою:
Д-т 2018 «Нараховані доходи за кредитами, що надані за операціями репо суб’єктам господарювання»
К-т 6021 «Процентні доходи за кредитами, що надані за операціями репо суб’єктам господарювання».
Зворотний продаж цінних паперів банком-покупцем (кредитором) відображається такими бухгалтерськими проводками:
• на суму погашення заборгованості за кредитом і нарахованими доходами за операцією репо:
Д-т Рахунки для обліку грошових коштів та коштів клієнтів
К-т 2010 К-т 2018;
• на суму цінних паперів, що придбані за операцією репо:
Д-т 9900 «Контррахунок» К-т 9500 «Отримана застава».
У разі неповернення позичальником коштів за операцією репо, банк-покупець (кредитор) списує вартість цінних паперів, отриманих у заставу, з позабалансових рахунків і одночасно відображає їх за відповідними балансовими рахунками з обліку придбаних цінних паперів за справедливою вартістю, що супроводжується такими бухгалтерськими проводками:
1) Д-т 9900 «Контррахунок» К-т 9500 «Отримана застава»;
2) Д-т Рахунки для обліку цінних паперів
К-т 2010 К-т 2018.
7.4. Облік факторингових операцій
Факторинг — це придбання банком (чи фактор-фірмою) права вимоги щодо виплат за фінансовими зобов’язаннями, що виникли між контрагентами в процесі реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).
У банківській факторинговій операції беруть участь 3 сторони:
• дебітор — покупець товарів чи послуг клієнта банку;
• клієнт, який продає банку свою дебіторську заборгованість;
• банк — фактор (банк, який купує дебіторську заборгованість клієнта).
Взаємовідносини між банком-фактором та клієнтом-постачальником регулюються угодою про факторингове обслуговування. Учасники, зміст та послідовність здійснення факторингових операцій зображено на рис. 4.1.
1. Постачальник здійснює відправлення товарів (виконання робіт чи надання послуг) на умовах відстрочення платежу.
2. Постачальник подає банку-фактору відповідні документи, що підтверджують продаж товарів (виконання робіт, послуг) та переуступає банку право грошової вимоги до покупця за поставлений товар (виконанні роботи, послуги).
3. Банк-фактор виплачує постачальнику кошти, як правило, 80 – 95 % від вартості проданих товарів (виконаних робіт, послуг).
4. Покупець при настанні терміну платежу здійснює оплату на користь банку-фактора.
5. Банк-фактор перераховує постачальнику різницю між сумою відступленої вимоги та наданим фінансуванням з врахуванням процентів та комісій.
Рис. 4.1. Схема здійснення факторингової операції
На дату укладення факторингової угоди, сума, яку банк-фактор зобов’язується сплатити клієнту, відображається на позабалансовому рахунку 9129 «Інші зобов’язання з кредитування, які надані клієнтам». При цьому виконується така бухгалтерська проводка: Д-т 9129 К-т 9900.
Отримані банком відповідно до умов договору факторингу розрахункові документи клієнта обліковуються за номінальною вартістю за рахунком 9800 «Розрахункові документи за факторинговими операціями». За дебетом цього рахунку проводяться суми номінальної вартості платіжних документів, які підлягають оплаті. За кредитом рахунку списуються суми, що сплачені боржником за платіжними документами або в разі списання заборгованості.
Отримання документів від клієнта за факторинговою угодою супроводжується проводкою:
Д-т 9800 К-т 9910.
Сума коштів, сплачених клієнту, відображається фактором (банком) такими бухгалтерськими проводками:
Д-т 2030 «Вимоги, що придбані за операціями факторингу із суб’єктами господарювання»
К-т 2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання».
У разі утримання банком авансом процентних або комісійних доходів за факторинговою операцією виконується проводка:
Д-т 2030 «Вимоги, що придбані за операціями факторингу із суб’єктами господарювання»
К-т 2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання»
К-т 2036 «Неамортизований дисконт за вимогами, що придбані за операціями факторингу із суб’єктами господарювання» — на суму утриманих банком авансом процентів або комісійних.
Одночасно на суму сплачених клієнту коштів відображається зменшення зобов’язання банку за факторинговою операцією, що супроводжується проводкою: Д-т 9900 К-т 9129.
Доходи банку від проведення факторингових операцій складаються з комісійної винагороди (у відсотках до суми дебіторської заборгованості), процентів за кредит та пені при затримці оплати боргових вимог дебітором.
Нарахування процентних доходів відображається в обліку такими проводками:
Д-т 2038 «Нараховані доходи за вимогами що придбані за операціями факторингу із суб’єктами господарювання»
К-т 6023 «Процентні доходи за операціями факторингу із суб’єктами господарювання».
Отримані від боржника кошти банк-фактор спрямовує на погашення заборгованості за кредитом, процентами та комісіями. У разі перевищення надходжень над сумою заборгованості за кредитом та процентами банк (фактор) повертає клієнту різницю, якщо інше не встановлено договором факторингу. При цьому здійснюються такі бухгалтерські проводки:
Д-т Рахунки для обліку грошових коштів та коштів клієнтів — на суму, що надійшла від боржника
К-т 2030 — на суму кредиту
К-т 2038 — на суму нарахованих доходів за операцією
К-т 6111 — на суму комісійних доходів
К-т 2600 — на суму перевищення надходжень над сумою заборгованості банку за кредитом та процентами.
Одночасно банк — фактор здійснює списання з позабалансових рахунків оплачених боржником розрахункових документів за факторинговими операціями, що супроводжується такою бухгалтерською проводкою:
Д-т 9910 К-т 9800.
Якщо за умовами договору сплата коштів за боргом здійснюється безпосередньо боржником на рахунок клієнта, то після отримання платежу клієнт здійснює розрахунок з банком — фактором. У цьому разі в обліку фактора (банку) виконуються такі бухгалтерські проводки:
Д-т 2600
К-т 2030 — на суму кредиту
К-т 2038 — на суму нарахованих доходів
К-т 6111 — на суму комісійних доходів.
Виникнення простроченої заборгованості за факторинговою операцією відображається в бухгалтерському обліку банку такою проводкою:
Д-т 2037 «Прострочена заборгованість за вимогами, що придбані за операціями факторингу із суб’єктами господарювання»
К-т 2030 «Вимоги, що придбані за операціями факторингу із суб’єктами господарювання».
Не сплачена позичальником у визначений договором строк заборгованість за нарахованими процентними доходами за факторинговою операцією наступного робочого дня відображається такою бухгалтерською проводкою:
Д-т 2039 «Прострочені нараховані доходи за вимогами, що придбані за операціями факторингу із суб’єктами господарювання»
К-т 2038 «Нараховані доходи за вимогами, що придбані за операціями факторингу із суб’єктами господарювання».
У випадку погашення простроченої заборгованості виконуються такі бухгалтерські проводки:
Д-т Рахунки для обліку грошових коштів та коштів клієнтів — на суму, що надійшла від боржника
К-т 2037 «Прострочена заборгованість за вимогами, що придбані за операціями факторингу із суб’єктами господарювання» — на суму кредиту
К-т 2039 «Прострочені нараховані доходи за вимогами, що придбані за операціями факторингу із суб’єктами господарювання» — на суму нарахованих доходів.
Контрольні питання
Організація обліку кредитних операцій банку.
Характеристика рахунків для обліку кредитних операцій банку.
Облік основної суми боргу за кредитними операціями банку.
Облік нарахування і сплати процентів за кредитними операціями банку.
Класифікація кредитів за ступенем ризику.
Облік формування резервів під можливі втрати банків за кредитними операціями.
Використання позабалансових рахунків за операціями з кредитування.
Характеристика та основні риси обліку окремих кредитних операцій банку (кредитна лінія, овердрафт, кредити, надані за операціями репо, факторингу).
Рекомендована література
Л. 10; Л. 13 с. 76-112; Л. 14 с. 117-149; Л. 15 с. 152-197; Л. 17 с. 92-176.