- •2.Хімічний склад кормів Хімічний склад кормів для тварин
- •3. Перетравність поживних речовин кормів. Коефіціенти перетравності поживних речовин.
- •4.Методи вивчення обміну речовині енергії в організмі тварин.
- •6. Оцінка поживності кормів у вівсяних кормових одиницях.
- •7. Оцінка енергетичної поживності кормів в одиницях обмінної енергії.
- •8. Розподіл енергії корму в організмі тварин.
- •10.Протеїнову поживність кормів
- •11. Роль незамінних амінокислот в годівлі тварин.
- •13. Особливості вуглеводневого живлення у тварин.
- •12. Проблема кормового білку в тваринництві та шляхи її вирішення.
- •14. Мінеральна поживність кормів.
- •15. Роль макроелементів у годівлі тварин.
- •16. Роль мікроелементів у годівлі тварин.
- •17. Вивчення балансу мінеральних речовин в організмі тварин.
- •18. Вітамінна поживність кормів.
- •20. Характеристика вітамінних та мінеральні добавок.
- •22. Нетрадиційні джерела мінеральних речовин в годівлі тварин.
- •25. Зоотехнічний аналіз кормів
- •26. Комплексна оцінка поживності кормів. Комплексна оцінка поживності кормів.
- •27. Класифікація кормів.
- •29. Наукові основи приготування високоякісного силосу. Поживність комбінованого силосу.
- •36.Методи підготовки грубих кормів до згодовування.
- •37. Поживність зернових кормів та відходів їх переробки.
- •38. Поживність відходів олійногоекстракційного виробництва.
- •41.Поживність Харчових відходів.
- •42. Корми і кормові добавки мікробіологічного походження.
- •43.Поживність кормів тваринного походження.
- •45. Премікси, бвд,бвмд.Їх склад та використання.
- •47.Вплив якості кормів на продуктивність кормів.
- •48.Розрахунок річної потреби в кормах
- •49.Облік кормів та основні методи оцінки їх якості.
- •50.Комплексна оцінка поживності кормів.
- •52.Мікотоксини пліснявих грибів їх вплив на здоровя.
- •53.Особливості травлення в передшлунках жуйних.
- •54.Використання синтетичних азот вмісних речовин в годівлі жуйних.
- •55.Годівля бугаїв плідників.Норми і раціон.
- •57.Годівля корів в літній період. Особливості скл раціонів.
- •58.Годівля корів в зимово стійловий період.
- •60. Годівля сухостійний період.
- •61.Годівля телят до 6 міс.
- •62.Поживність молозива та його використання.
- •63.Годівля ремонтних телиць віком 6-18 міс.
- •65. Особливості годівлі корів у господарствах промислових типах.
- •66.Сучасні методи підвищення молочної продуктивності.
- •68. Годівля вівцематок.
- •69.Годівля молодняку овець.
- •70.Особливості травлення свиней.
- •71.Типи годівлі свиней.
- •72.Годівля кнурів-плідників.
- •76.Годівля підсисних поросят.
- •77.Годівля відлучених поросят.
- •78. Відгодівля молодняку свиней.
- •80.Відгодівля свиней до жирних кондицій.
- •81.Особливості складання раціонів для свиней.
- •83.Особливості годівлі свиней в господарствах промислового типу.
- •84. Особливості травлення у коней.
- •85.Годівля жеребців-плідників.
- •86. Годівля кобил.
- •87. Годівля молодняку коней.
- •94.Методи контролю повноцінності годівлі тварин.
- •96.Умови проведення раннього відлучння поросят від свиноматок.
- •97.Методи підвищення засвоєння мікроелементів.
- •98. Наслідки недокорму телят до 6 міс віку.
- •100.Метод авансованої годівлі дійних корів.
- •101.Вплив викосотемпературної обробки кормів на доступність амінокислот.
- •102. Роль не розчинних і розчинних протеїнів у передшлунках жуйних.
77.Годівля відлучених поросят.
Годівля відлучених поросят повинна ураховувати майбутнє використання і плани росту свиней та сприяти вирощуванню тварин бажаного типу, добре пристосованих до відповідних господарських умов. Від 2- до 4-місячного віку у поросят інтенсивно ростуть м'язи і кістки, посилено розвивається травний тракт, інтенсивно відбувається обмін речовин і енергії. Щоб краще використати ці особливості молодого організму, відлучених поросят слід годувати за раціонами, багатими на протеїн, мінеральні речовини і вітаміни, які сприяють росту кісток і м'язів. В зв'язку з цим на 1 кормову одиницю раціону відлученого поросяти необхідно давати 120—140 г перетравного протеїну. Згодовування поросятам зернових кормів бобових і злакових культур разом з коренеплодами і невеликою кількістю збираного молока забезпечує їх потребу в повноцінному протеїні, а зелена трава, доброякісне трав'яне борошно, комбінований силос та«мінеральні підгодівлі — у мінеральних речовинах і вітамінах. Соковиті і зелені корми відлученим поросятам згодовують подрібненими в суміші з концентрованими у вигляді густих сипучих мішанок. В перші 15—20 днів після відлучення поросят годують стільки ж разів і такими ж кормами, як і в підсисний період, а потім — три рази на добу і стільки ж разів напувають. При вирощуванні ремонтного молодняка основне завдання полягає в тому, щоб домогтися максимального розвитку м'язової тканини, кістяка і внутрішніх органів і не допустити ожиріння тварин, яке, як правило, призводить до порушення відтворної здатності. Середньодобовий приріст живої маси ремонтного молодняка повинен становити 450—500 г у віці 4—6 місяців і 500—550 г після б місяців. Ремонтним підсвинкам згодовують суміш концентрованих кормів, соковиті корми і трав'яне борошно, траву бобових і злакових культур. Згодовування в цей період 5—10% від.маси концентрованих кормів рибного, м'ясо-кісткового, кров'яного борошна та кормових дріжджів або 1,5—2 кг на голову збираного молока сприяє збагаченню раціонів біологічно повноцінним протеїном. Годують і напувають молодняк 2—3 рази на добу.
78. Відгодівля молодняку свиней.
Економічно вигідно проводити інтенсивну відгодівлю свиней і застосовувати норми годівлі, розраховані на одержання максимально високих приростів. Проте не у всіх господарствах є в наявності високоякісні, повноцінні корми для одержання приросту 750-800 г. Тому залежно від можливостей господарства, використовують один з трьох варіантів для вирощування і відгодівлі свиней, розрахованих на одержання за весь період вирощування середньодобових приростів живої маси на рівні 500-550, 600-650 і 750-800 г.При плануванні середньодобових приростів живої маси за період на рівні 550 г підсвинкам з розрахунку на 100 кг живої маси потрібно в період вирощування від 40 до 70 кг – 4,2 корм.од. при концентрації енергії не менше 1,16 корм.од. на 1 кг сухої речовини і вмісті з розрахунку на 1 корм.од. перетравного протеїну не менше 95 г, клітковини – не більше 60 г; при відгодівлі від 71 до 120 кг – відповідно – 3,8; 1,22; 85 і 62 г. При середньодобових приростах на рівні 650 г підсвинкам з розрахунку на 100 кг живої маси потрібно: в період вирощування від 40 до 70 кг – 4,8 корм.од. при концентрації енергії не менше 1,2 корм.од. в 1 кг сухої речовини і вмісті з розрахунку на 1 корм.од. перетравного протеїну не менше 100 г і клітковини – не більше 50 г; в період відгодівлі від 71 до 120 кг - відповідно – 4,2 і 1,28, 90 і 55.При середньодобових приростах на рівні 800 г підсвинкам з розрахунку на 100 кг живої маси потрібно: в період вирощування від 40 до 70 кг – 5,8 корм.од. при концентрації енергії 1,28 корм.од. в 1 кг сухої речовини і вмісті з розрахунку на 1 кг сухої речовини або на 1 корм.од. перетравного протеїну 105 г і клітковини – не більше 44 г; в період відгодівлі від 71 до 120 кг – відповідно 4,6; 1,34; 95 і 48 г.
При нормуванні годівлі відгодівельних свиней особливу увагу слід звернути на забезпеченість незамінними амінокислотами і лізином та метіоніном+цистином. У сухій речовині раціонів свиней на відгодівлі при живій масі від 40 до 70 кг лізину повинно бути 0,7-0,73%, метіоніну+цистину – 0,42-0,44%; при живій масі від 71 до 120 кг – 0,6-0,65 і 0,36-0,40%, що відповідає вмісту в сухому кормі лізину і метіоніну+цистину при живій масі від 40 до 70 кг – 0,6-0,63 і 0,36-0,38, від 71 до 120 кг – 0,54-0,56 і 0,31-0,34%.
Потреба свиней в натрії і хлорі забезпечується згодовуванням кухонної солі – 0,58% від сухої речовини або 0,50 від сухого корму.
В Україні прийнято два типи відгодівлі свиней і м’ясна відгодівля молодняка і її різновидність – беконна відгодівля свиней до жирних кондицій.
79.Беконна відгодівля свиней.
Це особливий вид відгодівлі молодняку, за якого одержують м’ясо високої якості. Беконом називають молоду свинину, виготовлену у вигляді половинок розробленої туші без голови, хребта, лопатки, нижніх ділянок кінцівок і особливим способом просолену та прокопчену.
Для беконної відгодівлі відбирають підсвинків живою масою 25 — 30 кг у 3-місячному віці білої масті, на середніх за висотою кінцівках, без ушкоджень шкіри, з довгим рівним тулубом, легкими лопатками, відносно невеликою головою, широкими і добре розвиненими окостами. Таким вимогам найбільше відповідає молодняк породи ландрас, великої білої, естонської беконної, полтавської м’ясної, української м’ясної та їх помісей.
Тварин на бекон відгодовують у два періоди. Перший триває від
2,5- до 5 — 5,5-місячного віку за середньодобових приростів 450 — 500 г, другий — від 5 — 5,5- до 7,5 — 8-місячного віку за середньодобових приростів не нижче від 600 г і досягнення живої маси молодняку 95 - 105 кг.
Високоякісний бекон приємний на смак, блідо-рожевого кольору, з добре вираженою мармуровістю, сала рівномірно розподілене по поверхні туші, білого кольору, щільне. На спині і поперековій ділянці товщина сала має бути від 15 до 35 мм без шкіри, маса туші — не менше ніж 53 і не більш як 72 кг, на грудинці — мінімум два-три шари м’яса, довжина беконної півтуші — не менше ніж 75 см.
Бекон високої якості отримують тільки за згодовування раціонів, збалансованих за всіма поживними речовинами, особливо за протеїном. На початку відгодівлі його кількість на 1 к. од. має становити 120 — 140, у кінці — 90 — 100 г. При цьому краще використовувати спеціальні комбікорми. Відгодівлю можна здійснювати і на концен- тратно-картопляних та концентратно-коренеплідних раціонах, у складі яких концкорми становлять 60 — 70 %.
До кормів, що поліпшують якість бекону в другий період відгодівлі, відносять ячмінь, горох, жито (до 30 — 40 % за поживністю), просо, люпин, вику, збиране молоко, бідне на жир рибне борошно, зелені та соковиті корми; які погіршують — м’ясне борошно, макуху, рибні відходи, мелясу, висівки, овес, сою та кукурудзу у випадках, коли вони становлять більше ніж 35 % за поживністю. Останні згодовують в обмеженій кількості або повністю виводять з раціону за місяць до завершення відгодівлі.
