- •Податкове право україни
- •1.Податкове право - провідний інститут в галузі фінансового права України.
- •2.Порядок встановлення та набрання чинності податковим законодавством.
- •3.Поняття та система податкового законодавства.
- •4.Структурна побудова нормативних актів з податків.
- •5.Основні вимоги і умови ефективної ролі податків. Функції податків.
- •6.Поняття податку, ознаки та місце і доходах бюджету.
- •7.Поняття прямих та непрямих податків. Їх особливості.
- •8.Податкові правовідносини, їх основні особливості. Виникнення, зміна та припинення податкових правовідносин.
- •9.Суб'єкти та учасники податкових правовідносин, їх права та обов'язки.
- •10.Види податків та зборів до бюджету за Законом України від 18 лютого 1997 року „Про систему оподаткування"
- •11.Поняття системи оподаткування та принципи її побудови.
- •12.Характеристика податку з прибутку підприємств за Законом України „Про оподаткування прибутку підприємств".
- •13.Характерні особливості нарахування амортизації основних фондів та нематеріальних активів.
- •14.Правила ведення податкового обліку за податком на прибуток підприємств/ Податковий період.
- •15.Податкове право і податкове законодавство (поняття, співвідношення).
- •16.Оподаткування прибутку страхових організацій та спільної діяльності за Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».
- •17.Оподаткування операцій у банківській діяльності та операцій з іноземною валютою.
- •18.Порядок оподаткування податком з прибутку доходів нерезидентів та прибутку від виконання довгострокових контрактів.
- •19.Оподаткування неприбуткових установ і організацій. Пільги з податку з прибутку підприємств.
- •20.Характеристика податку на додану вартість за Законом України від 3 квітня 1997 року зі змінами і доповненнями.
- •21.Операції, які не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість і операції, звільнені від оподаткування цим податком.
- •22.Порядок нарахування і сплати податку на додану вартість з імпорту і експорту товарів за чинним законодавством.
- •23.Умови та порядок застосування податкового кредиту по податку на додану вартість.
- •24.Акцизний збір. Платники. Об'єкти оподаткування. Податкові агенти.
- •25.Порядок оподаткування акцизним збором імпорту товарів.
- •26.Характеристика податку з доходів фізичних осіб: платники, податкові агенти, об’єкт оподаткування, загальний оподатковуваний доход, доходи, що не включаються до складу оподатковуваного доходу.
- •27.Порядок застосування податкової соціальної пільги та податкового кредиту. Ставки по податку з доходів фізичних осіб. Порядок нарахування та утримання податку.
- •28.Оподаткування податком з доходів фізичних осіб доходів, отриманих в результаті здійснення операцій з рухомим та нерухомим майном (оренда, продаж, міна).
- •29.Оподаткування інвестиційного прибутку фізичної особи.
- •30.Порядок оподаткування іноземних доходів та доходів фізичних осіб – нерезидентів.
- •31.Порядок оподаткування податком з доходів фізичних осіб доходу, отриманого в результаті прийняття спадщини, оподаткування подарків. Оподаткування операцій по заміщенню втраченої власності.
- •32.Відповідальність за порушення норм Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та порядок надання річної податкової декларації.
- •33.Характеристика податку з власників транспортних засобів за чинним законодавством.
- •34.Плата за землю за чинним законодавством.
- •35.Фіксований сільськогосподарський податок.
- •36.Характеристика податку на промисел. З прийняттям податкового кодексу даний податок не здійснюється.
- •37.Порядок оподаткування єдиним податком з малого підприємництва.
- •38.Плата за торговий патент за чинним законодавством.
- •39.Платежі за використання природних ресурсів.
- •40.Збір за спеціальне використання лісових ресурсів і користування земельними ділянками лісового фонду.
- •41.Плата за використання надр для видобутку корисних копалин.
- •42.Збір за спеціальне водокористування і порядок його стягнення.
- •43.Збір за геологорозвідувальні роботи.
- •44.Збір за забруднення навколишнього природного середовища.
- •45.Місцеві податки і збори. Характеристика і правова природа.
- •46.Комунальний податок та податок з реклами; порядок нарахування.
- •47.Мито. Його види та порядок нарахування. Характерні особливості мита. Його відмінності від податку.
- •48.Порядок стягнення митних зборів.
- •49.Поняття податкового зобов’язання, податкового боргу, примусового стягнення.
- •50.Податкове повідомлення і податкова вимога (поняття і механізм застосування).
- •51.Конфлікт інтересів та податкові роз'яснення.
- •52.Контроль за правильністю нарахування і сплати податків та інших, обов'язкових платежів. Права і функції контролюючих органів за Законом.
- •53.Адміністративний арешт. Поняття і обставини застосування адміністративного арешту. Порядок застосування адміністративного арешту.
- •54.Види юридичної відповідальності, які застосовуються до суб'єктів платників податків за податкові правопорушення.
- •55.Порядок продажу активів і забезпечення інтересів кредиторів.
- •56.Термін позивної давності та граничні терміни позивної давності.
- •57.Порядок визначення податкового зобов'язання платника податка Податкова декларація.
- •58.Пеня. Порядок нарахування, призупинення строків; закінчення строків пені та їх розмір.
- •59.Порядок застосування адміністративного арешту активів. Функції податкового керуючого щодо виконання рішень про арешт активів. Підстави призупинення адміністративного арешту.
- •60.Способи забезпечення сплати податкового зобов'язання платника податків.
- •61.Основні напрямки податкової політики України.
- •62.Оскарження рішень податкових органів.
- •63.Джерела сплати податкових зобов'язань або погашення податкового боргу.
- •64.Виконавці рішення про адміністративний арешт. Оскарження рішень щодо адміністративного арешту.
- •65.Продаж активів, цю перебувають у податковій заставі.
- •66.Розстрочення та відстрочення податкових зобов'язань платника податків.
48.Порядок стягнення митних зборів.
Статтею 10 Митного кодексу встановлено, що при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно нормативно-правові акти, чинні на день прийняття митної декларації митним органом України. Митна декларація, відповідно до пункту 12 статті 1 Кодексу, це письмова заява встановленої форми, яка подається митному органу і містить відомості щодо товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, необхідні для їх митного оформлення або переоформлення. Відповідно до статті 89 Кодексу одним з обов’язків декларанта є сплата податків і збори. З метою врегулювання питань щодо справляння митних зборів Кабінетом Міністрів України прийнято відповідні постанови, з яких відзначимо постанову від 27 січня 1997 р. № 65 „Про ставки митних зборів" та постанову від 18 січня 2003 р. № 93 „Про справляння плати за митне оформлення товарів і транспортних засобів поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів". Державна митна служба України своїм наказом від 23 червня 1998 року №363 затвердила Порядок справляння митних зборів, які нараховуються за вантажною митною декларацією (далі - Порядок). Так, відповідно до цього Порядку до митних зборів, які нараховуються за вантажною митною декларацією, належать такі їх види: за митне оформлення товарів та інших предметів; за митне оформлення тимчасово ввезеного (вивезеного) майна під зобов’язання про його зворотне вивезення (ввезення); за митне оформлення товарів у разі транзиту; за митне оформлення товарів у разі ввезення на митний ліцензійний склад; за перебування товарів та інших предметів під митним контролем; за митне оформлення товарів та інших предметів у зонах митного контролю на територіях і в приміщеннях підприємств, що зберігають такі товари та інші предмети, чи поза робочим часом, установленим для митниці. Митні збори, які нараховуються за вантажною митною декларацією (далі - митні збори), справляються при кожному здійсненні митного оформлення товарів та інших предметів (далі - товари) за вантажною митною декларацією (далі - ВМД) за винятком випадків, передбачених Порядком. Платниками митних зборів є юридичні та фізичні особи, які здійснюють митне оформлення. Встановлено, що митне оформлення товарів у повному обсязі та пропуск товарів можна здійснювати лише після сплати належних митних зборів або за умови надання митним органом у встановленому порядку відстрочення чи розстрочення їхньої сплати. Проте митниця має право надати відстрочення або розстрочення сплати митних зборів на строк, що не перевищує одного місяця, за заявою платника та за наявності гарантії банку. Митні збори підлягають сплаті до або на момент здійснення митного оформлення і сплачуються платниками у національній валюті України або в іноземній валюті першої групи Класифікатора валют Національного банку України згідно з чинним законодавством України про валютне регулювання. Митні збори можуть бути сплачені шляхом перерахування суми митних зборів за безготівковим розрахунком на рахунок митної установи, або внесення суми митних зборів готівкою до каси митної установи. Сплатою митних зборів за безготівковим розрахунком вважається фактичне зарахування сум митних зборів на рахунок митниці на момент митного оформлення. Митні збори можуть сплачуватись внесенням авансових сум на рахунок митниці. Накладення адміністративного стягнення або звільнення від адміністративної відповідальності за порушення митних правил у разі, якщо затримка митного оформлення товарів виникла внаслідок порушень митних правил, не знімає з власника товару обов’язку провести належне митне оформлення. Разом з тим існують деякі особливості застосування зборів за митне оформлення та за перебування товарів та інших предметів під митним контролем. Так, збори за митне оформлення не справляються у випадках, коли: - в Україну ввозяться предмети, призначені для офіційного (службового) користування дипломатичних та консульських представництв іноземних держав в Україні, а також міжнародних, міжурядових організацій, представництв іноземних держав при цих організаціях та інших міжнародних організацій, які користуються на території України митними пільгами відповідно до міжурядових угод; - вивозяться товари з митного ліцензійного складу за провізною відомістю без оформлення вантажної митної декларації; - в інших випадках, передбачених чинним законодавством. Не справляються збори за митне оформлення товарів та інших предметів у зонах митного контролю на територіях і в приміщеннях підприємств, де зберігаються такі товари та інші предмети, в разі проведення митного оформлення у зонах митною контролю на територіях, де розташовані підрозділи митних установ. Стосовно особливостей застосування зборів за перебування товарів та інших предметів під митним контролем слід сказати, що строк перебування товарів під митним контролем для нарахування митного збору обчислюється: 1. При ввезенні (імпорті) товарів: автомобільним транспортом - з дати, що зазначена у провізній відомості як строк доставки товарів у митницю призначення, а при доставці раніше цієї дати - з дати фактичної доставки товарів у митницю призначення; 2. При вивезенні (експорті) товарів (крім випадків, коли вантажі знаходяться у спеціальних митних зонах) строк обчислюється з дати пред’явлення митниці товарів та потрібних для митного оформлення документів і до завершення митного оформлення ВМД.
При нарахуванні зборів за перебування під митним контролем до строку перебування під митним контролем не включаються: час, потрібний для завантаження транспортного засобу згідно з установленими нормами; період, на який надається відстрочення сплати митних зборів за митне оформлення; час від складання протоколу про порушення митних правил до прийняття остаточного рішення у справі (оскарження рішення в судовому порядку, прийняття рішення Держмитслужби), якщо згідно з таким рішенням справу про порушення митних правил припинено; період проведення митними установами експертизи з установлення класифікаційного коду товару згідно з УКТЗЕД та митної вартості (митний збір за перебування товарів під митним контролем нараховується, починаючи з четвертого календарного дня з дати ухвалення відповідного рішення митною установою); час, витрачений на отримання інформації, потрібної для здійснення митного оформлення, за запитом, надісланим однією митною установою до іншої, в тому числі до центрального апарату Державної митної служби (митний збір за перебування товарів під митним контролем нараховується, починаючи з четвертого календарного дня з дати отримання митною установою відповідної інформації); час, витрачений імпортером на отримання дозволів державних органів на ввезення продукції та пред’явлення їх митній установі, якщо надання таких дозволів обумовлювалось проведенням відповідної експертизи продукції і вони не могли бути отримані до моменту перетинання продукцією митного кордону (митний збір за перебування товарів під митним контролем нараховується, починаючи з четвертого календарного дня з дати отримання дозволу); час затримки митного оформлення, яка сталася з вини митниці (це положення застосовується після проведення відповідного службового розслідування та підписання начальником митниці наказу про притягнення до відповідальності особи, винної у затримці митного оформлення); строк дії обставин непереборної сили (до обставин непереборної сили належать обставини, що склалися з причин, які не залежали від волі платника (війни, стихійні лиха, шторми, пожежі тощо) та об’єктивно спричинили затримку митного оформлення). Митні збори за перебування під митним контролем не справляються за весь період перебування під митним контролем у випадках: - зберігання товарів на митних ліцензійних складах та перебування їх у магазинах безмитної торгівлі; - тимчасового ввезення на митну територію України та тимчасового вивезення предметів за межі митної території України; - транзиту товарів через митну територію України; - перебування товарів у спеціальних митних зонах. До моменту оформлення відповідної ВМД при ввезенні товарів на митні ліцензійні склади, у магазини безмитної торгівлі та при тимчасовому ввезенні на митну територію України (тимчасовому вивезенні поза межі митної території України) митні збори за перебування під митним контролем справляються у загальному порядку. Якщо затримка митного оформлення товарів виникла внаслідок несплати мита та митних зборів (у тому числі зборів за перебування під митним контролем), то митниця приймає такі товари на зберігання відповідно до пункту 2 частини першої статті 86 Митного кодексу України. При цьому збори за перебування під митним контролем справляються незалежно від справляння митних зборів за зберігання. Цим же Порядком врегульовано повернення надміру стягнених сум митних зборів або зарахування їх у рахунок майбутніх платежів. Зокрема особа, що здійснює декларування товарів та інших предметів, звертається до начальника митниці із заявою, підписаною керівником та головним бухгалтером підприємства, щодо повернення надміру стягненої суми митних зборів або зарахування її в рахунок майбутніх платежів. Суми надміру стягнених митних зборів за бажанням особи, що здійснює декларування товарів та інших предметів, можуть бути їй повернені або зараховані в рахунок майбутніх платежів протягом установленого законодавством строку позовної давності з моменту митного оформлення. Контроль за поверненням надміру стягнених сум митних зборів або зарахуванням їх у рахунок майбутніх платежів здійснює відділ митних платежів митниці, де проводилося митне оформлення. Перерахунок суми митних зборів провадиться відділом митних платежів та оформляється завізованою начальником відділу доповідною запискою на ім’я начальника митниці. На підставі прийнятого начальником митниці рішення сума митних зборів, що підлягає поверненню або зарахуванню в рахунок майбутніх платежів, реєструється в журналі обліку руху грошових коштів. Якщо надміру стягнена сума митних зборів підлягає поверненню, то відділом митних платежів готується повідомлення відділу бухгалтерського обліку про перерахування коштів. У випадку, якщо надміру стягнена сума митних зборів підлягає зарахуванню в рахунок майбутніх платежів, то відділом митних платежів вносяться зміни до звітності та відповідних журналів обліку. Разом з тим прикінцевими положеннями Порядку справляння митних зборів, які нараховуються за вантажною митною декларацією встановлено, що у разі виникнення розбіжностей у тлумаченні положень цього Порядку між митними установами і платниками пояснення щодо застосування положень зазначеного Порядку дає Державна митна служба України за запитами митних установ.
