Електричний шок

Електротравма - травма, яка викликається дією електричного струму або електричної дуги.

Електричну травму умовно можна поділити на:

• місцеву електротравму,

• електричний удар.

Місцева електротравма – це чітко виражені локальні порушення цілості тканин тіла: кісткових тканин, а також м’яких тканин і зв'язок.

Електричний удар (електричний шок) – це збудження живих тканин організму в результаті протікання через нього електричного струму, супроводжується мимовільним (судомним) скороченням м’язів.

Електричний удар різко знижує опірність організму до різних захворювань.

Після електричного удару можуть виникнути хвороби легень і серця.

Після електричного удару людина може загинути, не маючи ніяких ушкоджень.

В залежності від сили електричного струму на організм людини електричний удар поділяється на п’ять ступенів:

I ступінь – судомне ледве відчутне скорочення м’язів.

• потерпілий переживає переляк.

• Шкірні покриви бліді.

• Відмічається озноб,

• судомний крик;

II ступінь – судомне скорочення м’язів, яке супроводжується сильними болями без втрати свідомості.

• Виражена блідість шкіри.

• Відмічається сильний переляк,

• крики про допомогу.

• Самостійне відключення від дії струму неможливе.

III ступінь – судомне скорочення м’язів без втрати свідомості, але зі збереженим диханням і роботою серця;

IV ступінь – втрата свідомості і порушення серцевої діяльності і дихання зі спазмом голосових зв'язок.

• Потерпілий не може кричати, навіть після відновлення свідомості,

• дихання утруднено,

• тони серця глухі.

• Відмічається брадикардія або фібриляція;

V ступінь – клінічна смерть (відсутність дихання і кровообігу).

• Серцева діяльність відсутня або спостерігається фібриляція шлуночків.

При легкому (І-ІІ) ступеню ураження ці явища купуються упродовж 1-2 тижнів.

При тяжкому ураженні спостерігаються стійкі зміни ССС, аж до інфаркту міокарда. Пацієнти потребують довготривалої та інтенсивної терапії.

Електричний шок – специфічна нервово-рефлекторна реакція організму людини на надмірне подразнення електричним струмом, яка супроводжується глибокими розладами дихання, серцевої діяльності, обміну речовин, кровообігу та інше. Людина, яка постраждала від електричного струму, потребує медичної допомоги. При ненаданні медичної допомоги такі люди часто гинуть.

Для електричного шоку характерно:

• короткочасне збудження,

• підвищений тиск,

• реакція на біль відсутня;

• потім пульс частішає,

• знижується артеріальний тиск,

• порушується дихання;

• виникає гальмування з виснаженням нервової системи.

Невідкладна допомога

• Якщо постраждалий підключений до джерела електричного струму, негайно визволити його з дотриманням правил безпеки: виключити джерело струму, або перерізати провід, або відкинути його, витягнути потерпілого. Для відкинення проводу застосовують суху палку, дошку або інший предмет, який не проводить струм. Відтягувати потерпілого слід за кінці його одежі, не торкаючись до тіла, а якщо одежа мокра, - через накинуту звернуту у декілька шарів тканину. Визволяти руки потерпілого, якщо пальці судомно стиснути на проводі, необхідно тільки в гумових рукавичках або сухих шкіряних рукавичках, стоячи на сухій підставці.

• Після визволення потерпілого від дії струму оцінюють його стан. При відсутності дихання, пульсації на магістральних артеріях, свідомості – необхідне негайне виконання СЛЦР з найбільш раннім переходом до дефібриляції.

• Перед початком непрямого масажу серця необхідно нанести 2-3 коротких удари в ділянку нижньої третини грудини.

• Транспортування потерпілого можливо тільки на ношах при умові збереження або відновлення серцевої діяльності.

• Потерпілого госпіталізують у відділення реанімації для інтенсивного нагляду на протязі 1-3 діб (можуть бути повторні порушення серцевого ритму). Абсолютним правилом повинна бути постійна готовність до повторної реанімації.

Головними причинами відстрочених смертельних випадків після електротравми є: шок, гостра серцева недостатність, набряк легень.